Контакт з маріонетками Путіна чи фейкове перемир'я: складний вибір для України на Донбасі

Чи очікувати загострення ситуації на сході, що задумала Росія та який вплив можуть мати місцеві вибори, розповідаємо у матеріалі 24 каналу.

Загострення: до чого тут місцеві вибори

Експерти впевнені, що те, як будуть надалі розвиватися події на сході України залежить від багатьох факторів. Так, Лілія Брудницька, експерт Центру структурної політології "Вибір", зауважує, що зараз інтереси всіх сторін перемовин різняться. Адже Росія прагне якомога швидше вийти з невигідних їй Мінських угод, Україна ─ пролонгувати, бодай формально, чинний формат перемовин до завершення президентських виборів у США (у результаті, як вважають на Банковій, українська сторона отримає потужну зовнішню підтримку).

"Показовим є, як сторони використовують зрив перемир’я. Українська сторона демонструє максимальну готовність продовжувати перемовини, Росія має шанс звинуватити Україну у зриві мирного процесу та вийти з переговорів. Загострення на Донбасі хронологічно збігаються з підходом до більш-менш офіційної фіксації домовленостей або у рамках ТКГ, або у нормандському форматі", ─ каже Брудницька.

Натомість, Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму, зазначає, що крім російського чиннику сьогоднішні перемовини на Донбасі відчувають на собі вплив місцевих виборів в Україні. А саме залежність рейтингу правлячої партії від дієвості миротворчих ініціатив.

Навіть під час першого обстрілу вчора пролунали заяви з українського боку про "провокації", а не про порушення режиму припинення вогню. В цьому контексті варто очікувати, як буде діяти наша делегація і далі ─ називати будь-який обстріл і вже бойові втрати ─ виключеннями? З іншого боку, є бажання Москви перевести переговори в русло "Україна-ОРДЛО", ─ попереджає Петренко.

Аналітик зазначає, що в останніх домовленостях про припинення вогню вказано: механізм координації буде створено на базі СЦКК (Спільний центр з контролю та координації ─ ред.) "у діючому складі".

"Сьогодні в СЦКК лише Україна (Росія вийшла з нього ще в 2017 році ─ 24), натомість самопроголошеними членами (з сайтом і з відповідними пов’язками на рукавах) вважають себе так звані "ЛНР" і "ДНР". Україна не визнає їхнє членство, але мовчить про це з огляду на політичну доцільність мирних переговорів. У результаті самопроголошені члени СЦКК вільно пересуваються у зонах розведення, а ми – не висловлюємо голосно своє невдоволення цим", ─ пояснює Петренко.

Він додає, що Україна зіштовхується з дилемою – зупинити війну через контакт з маріонетками Кремля (усуваючи тим самим Росію з учасника переговорів у "спостерігача" чи "посередника"), або – жити в умовах формального, але недіючого на практиці перемир’я й тим самим знизити підтримку владної партії на місцевих виборах.

На думку експерта, можна очікувати, що сторони домовляться про продовження перемир’я. Але з огляду на його порушення – уже не варто очікувати, що воно буде таким же як і попередні 42 дні. Тобто, втрата довіри до перемир’я стимулюватиме подальше його порушення.

Фокін та Кравчук / Колаж 24 каналу

Як Україна може вирішити ситуацію 

Зараз експерти впевнені, що Україні повернеться до режиму "ні війни, ні миру", а Росія почне активніше тиснути вже після місцевих виборів в Україні. Ігар Тишкевич, експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Українського інституту майбутнього, каже, що з одного боку, ми маємо факт порушення тиші ─ обстріл. А з іншого боку ми бачимо, що сторони поки ухиляються від того, щоб говорити, що перемир'я зірвано остаточно.

Педалювати процес створення нового формату не в інтересах України і Росії. Тому що для нас все це на тлі виборчого процесу дуже небезпечно. Росії ж поки не вдається протягнути свою ідею про вибори на Донбасі на початкових умовах. Для них немає сенсу виходити на якісь нові формати і кудись поспішати, тому що вони все одно не встигають зробити це до виборів, ─ пояснює він. 

"Для них є сенс почекати і подивитися, якою буде українська політика після місцевих виборів, тому що місцеві вибори ─ це не тільки про ОТГ, це про баланс сил в українській політиці. Росія думає, що буде тиснути ближче до грудня. Не думаю, що є прямий наказ підконтрольним бойовикам стріляти, але і немає прямого наказу цього не робити", ─ пояснює Тишкевич.

"Що може зробити Україна до Нового року? Потрібно розуміти, що Росія може спробувати інформаційно впливати на окремі регіони, де позиції центральної влади будуть слабкі після місцевих виборів. У нас є ще декілька місяців, щоб опрацювати алгоритм і вартість (під вартістю я маю на увазі, і ресурси держави, і людські життя, і фінанси) і провести консультації з нашими західними партнерами про те, що робити з Донбасом, якщо Росія не бажає йти на компроміс", ─ підсумовує Тишкевич.

Щодо діяльності ТКГ, перемовин та подальших рішень, експерти висловлюються досить скептично. Як каже Лілія Брудницька, ТКГ не має офіційного статусу, жодні рішення не мають прямої юридичної сили.

"Це, радше, рекомендації, як і ТКГ, і навіть нормандський формат, ─ дорадчі органи. Гадаю, українська сторона робитиме акцент на гуманітарній складовій, продовжуючи тактику, завдяки якій вдавалося "тягти гуму" протягом шести років. Щодо впливовості ТКГ, то, приміром, група може ухвалити рішення про місцеві вибори в "Л/ДНР" ─ але рішення, яке має юридичну силу ухвалює український парламент. Отже, навіщо ТКГ пролонгувати у чинному форматі, невідомо, її рішення маловпливові", ─ говорить Брудницька.