Критика «Про медіа», зміни в ІТК: що тривожить медіагрупи. Медіапідсумки 31 серпня – 6 вересня 2020 року

«Николка прильнул к окошку.

Из глаз исчез зной и училище, в глазах — напряженнейший слух.

Где? Пожал унтер-офицерскими плечами.

— Черт его знает.

Впечатление такое, что будто под Святошиным стреляют.

Странно, не может быть так близко», — приблизно з такими настроями, співзвучними «Білій гвардії», багато хто зустрів у п’ятницю ввечері новину про спільну заяву «1+1 медіа» та «Медіа Групи Україна» з критикою законопроєкту «Про медіа».

Заяву, чемну за формою, з підкресленим визнанням важливості законопроєкту, але прямолінійну за змістом:.

«Групи застерігають від прийняття законопроєкту 2693-д в актуальній на сьогодні редакції від 02.07.2020 року, оскільки занепокоєні через окремі суттєві положення, які зафіксовані у поточній версії та потребують доопрацювання.

А саме:.

1) Розширено повноваження Національної ради, зокрема, щодо тлумачення змісту контенту, запроваджені нові санкції, у тому числі у сфері рекламного та виборчого законодавства, введено повноваження по отриманню документів та інформації, які прямо не стосуються можливих порушень суб’єктів у сфері медіа, а також зафіксовано можливість регулятора самостійно встановлювати строки надання таких документів.

Крім того, регулятор має повноваження до створення органу співрегулювання приймати рішення на власний розсуд».

Те, що законопроєкт критикує «Медіа Група Україна», нікого з наближених до законотворчого процесу не здивувало: трохи раніше юрист медіагрупи навіть вийшов із робочої групи з розробки документу.

Несподіванкою стало, що законопроєкт критикує «1+1 медіа» — мовляв, через історичну близькість до частини нинішніх очільників медійної влади вона б не мала бути непочутою ними при підготовці тексту законодавчого акту.

Але я би сказала інакше: саме «1+1 медіа», у ДНК якої — раз на п’ять років повалювати чергового українського президента, і може собі дозволити висловитися публічно щодо тих пунктів законопроєкту, які в принципі не можуть подобатися нікому з очільників медіа.

Цікаво тільки, чи це так співпало, чи до рішучих кроків бунтівників могло підштовхнути сміливе анулювання Нацрадою ліцензії радіостанції «Прямий ФМ», що сталося напередодні.

Медіагрупи зараз, як ніколи, потребують стимулюючих заходів для розвитку, а не стримування: охоплення теледивлення стабільно падає під впливом зростання діджиталу та частки так званого Other TV – передусім російських супутникових каналів (Other TV зростало після вимкнення аналогу та кодування медіагруп на супутнику, а тепер саме в їхніх руках – можливість його вивчити та запропонувати українським глядачам щось на противагу).

Підтискають і іноземні стрімінгові платформи: новина про запуск у Росії Netflix у партнерстві з «Национальной медиа группой» містить у собі інтригу, чи буде доступний російський локалізований контент також і на території України.

На мій погляд, у призначенні нового директора Індустріального телевізійного комітету (ІТК) найцікавішим є те, що в Юлії Кахановської є досвід запуску Deepmetrics у складі «Медіа Групи Україна» – системи вимірювання перегляду в IPTV та ОТТ на базі даних «Укртелекому» та Oll.

Адже запуск діджитальної панелі вимірювання та монетизація з її допомогою інтернет-переглядів телеконтенту – це те, що могло би допомогти подальшому розвитку медіагруп.

Саме друга частина цієї задачі – монетизація – поки не має вирішення, тому під час нещодавнього чергового вибору нового оператора телепанелі (це знову Nielsen) діджитал-вимір не знайшов відображення.

Інша ідея – створення національної стрімінгової платформи – поки теж не має найближчих перспектив втілення.

Media та «Медіа Група Україна» продовжують намагатися її проштовхнути, «1+1 медіа» налаштована скептично: «За цей рік у трьох медіагрупах змінився менеджмент, стався COVID-19, досі розробляється закон “Про медіа”.

Питання не закрито, але відтерміновано», – пояснив гендиректор групи Ярослав Пахольчук під час щорічної зустрічі з журналістами.

За його словами, у просуванні цього питання важлива підтримка державою вітчизняних компаній та законодавча база, а також потрібні інвестиції.

«Щоб це відбулося, хтось має виділити значний ресурс на це.

Поки що ніхто не готовий це зробити.

Наприклад, кодуванням я займався п’ять років і розумію, які ресурси потрібні.

Створити єдину платформу ще складніше, і в нас немає чотирьох-п’яти років.

Це треба було робити на вчора.

Усі медіагрупи ніби за, але поки хтось не почне це робити, то це не відбудеться», – сказав він.

І ще одну новину я берегла для вас наостанок: цього тижня рекламні агентства перебували в очікуванні зміни конфігурації продажу телевізійної реклами і переформатування так званого «Альянсу» сейлз-хаусів, куди входять Star.

Media, «Медіа Група Україна» та Inter Media Group.

Кілька медіагруп, з якими поспілкувався «Детектор медіа», не розповіли подробиці, але і не заперечували перемовин на тему майбутніх продажів реклами.

Поки ми разом з усіма рекламодавцями чекаємо, чи піде білий дим, і, головне, з якої башти він піде.

Але точно можна сказати, що переформатування «Альянсу» могло би піти на користь «1+1 медіа», якій усі ці роки було нелегко працювати в форматі «1 проти 3».

Замість P.

S.: у «Білій гвардії» війська Петлюри все-таки увійшли до Києва.

У нашій медійній реальності до Києва може знову увійти Валід Арфуш: кажуть, він переконав Офіс президента знову запустити в Україні Euronews, і Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) уже шукає для нього приміщення.

Можливо, це і є частина перезапуску іномовлення, яке анонсував міністр Олександр Ткаченко? Цікаво, чи захоче МКІП забрати в МінТОТ назад під своє управління телеканал «Дом», чий інформаційний контент зараз показує UATV.

Думки, висловлені в рубриці Column, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа».

Тексти авторських колонок суб'єктивні та не претендують на всебічне висвітлення теми.