Капітуляція та зрада? Чим загрожує патрулювання Донбасу разом з бойовиками

Що сталося

9 серпня на позачерговому засіданні Тристоронньої контактної групи домовилися проводити спільне патрулювання на лінії фронту. Розповідаємо у матеріалі 24 каналу, що ж насправді сталося та чи можливе взагалі спільне патрулювання та навіщо воно потрібне.

Така ідея звучить не вперше, ще у лютому 2020 року президент України Володимир Зеленський пропонував, щоб лінію розмежування між підконтрольними Києву та окупованими територіями Україна патрулювала спільно зі спостерігачами ОБСЄ та представниками окупаційних адміністрацій Донеччини та Луганщини.

Тоді цю ідею розкритикували і не втілили у життя. Натомість, зараз повторюється аналогічний сценарій. Адже вже відомо, що інспекція позицій Збройних сил в районі селища Шуми тимчасово скасовується через те, що в ОРДЛО висунули нові вимоги та запропонували розширити географію перевірок та здійснювати фото-/відеофіксацію.

В Міністерстві оборони прокоментували цю ситуацію та сказали, що для представників незаконних збройних формувань в ОРДЛО та для Росії було неочікуваним те, що Україна погодилась на демонстрацію реальних фактів.

Україна звернулась також з вимогою дзеркально перевірити й райони, де моніторингова місія дійсно фіксувала порушення з боку незаконних збройних формувань. Конструктивна і заснована на здоровому глузді позиція України викликала фактично емоційний шок в окупантів", — передає прес-служба відомства.

В Міноборони додали, що готовність України обговорювати на вказаній основі формат інспектування отримали у відповідь від другої сторони – хаотичне метушіння.

Чи можливе спільне патрулювання

Експерти по-різному ставляться до такої ініціативі, втім, більшість переконана, що рішення не надто вдале. Так, Олександр Кондратенко, політтехнолог та спеціаліст з управління репутацією, зауважує, що пропозиція провести спільну з бойовиками інспекцію — антиукраїнська. На даному етапі протікання конфлікту такий формат операцій складно реалізувати, адже виникає дуже багато питань.

Багата на збройні конфлікти світова історія надає чимало варіантів розвитку подій, які могли б бути застосовані в певних умовах в Україні. Але в даному випадку все більше схоже на те, що нас підводять до сценарію Нагірного Карабаху, Придністров'я, Кавказу, Абхазії, Південної Осетії, — каже Кондратенко.

Дмитро Сінченко, голова ГО "Асоціація політичних наук", впевнений, що рішення про спільну інспекцію поблизу селища Шуми представниками України та російськими окупантами і колаборантами має всі ознаки державної зради. Тому що воно легалізує російські анклави невизнаних "республік" і може стати черговим кроком на шляху до капітуляції у війні з Росією.

Вони фактично роблять російських найманців і маріонеток "стороною конфлікту", що цілком співзвучно з російськими наративами про "громадянську війну на Донбасі". Наступним кроком зе-влади можуть стати прямі переговори з "керівництвом" терористичних "ДНР-ЛНР", що поступово виводитиме Москву з позиції агресора у позицію "миротворця", а отже — поставить під сумнів антиросійські санкції, — зауважив Сінченко.

Він додає, що спільна інспекція планується виключно на нашій території, а це матиме і тактичні наслідки, адже окупанти отримають важливі розвідувальні дані про наші позиції, натомість інформації про свої укріплення вони не відкриватимуть.

Дмитро Гордієнко, старший науковий співробітник НАН України, в коментарі каже, що, якби спільне патрулювання відбулося — це був би прецедент в світовій історії, адже ООН визнає тероризм однією з найбільших загроз людства, тому ніхто не йде на їхні умови і вони не підпадають під жодну військову конвенцію.

"Терористи за визначенням, перебувають поза законом і не можуть чинити жодних правочинів від свого імені. Завдання силовиків — знешкодження терористів, а не інспектування їхні позиції", — каже Гордієнко.

Ситуація на Донбасі / Фото Facebook Операції об'єднаних сил

Експерти зазначають, що спільне патрулювання — це виконання волі президента Росії Володимира Путіна, який часто просуває такі наративи. Юрій Шуліпа, директор Інституту національної політики зазначає, що в подальшому рівень таких перемовин буде лише рости, поки не дійде до прямого діалогу президента України з путінськими маріонетками у ОРДЛО.

Цю ситуацію слід розглядати, як спробу Путіна та його оточення за допомогою свої агентів впливу підвищити значимість представників окупаційних адміністрацій, — говорить Шуліпа.

В тому разі, якщо спільне інспектування все ж відбудеться, будуть такі наслідки:

• через ТКГ в Мінську посилиться керованість військово-політичними процесами в Україні з боку Кремля;
• за допомогою своєї політичної агентури в органах Європейського Союзу, Путін буде намагатися послабити режим санкцій щодо Росії;
• посилиться агентурно-підривна діяльність Кремля на території України.

Натомість, Олег Стариков, експерт з питань сектору оборони та безпеки, полковник СБУ у відставці, каже, що у спільній інспекції немає нічого страшного, якщо все буде відбуватися за участю всіх сторін. Він додає, що участь у спільному патрулюванні представників ОРДЛО можна вирішити дипломатичним шляхом.

"Росія може залучити своїх представників з російськими паспортами, вони мають на це право. Також, як і українська сторона може включати своїх громадян. Створюється список з прізвищ, ми перевіряємо їх список, а вони наш. Якщо у нас, або у них, бачать, що в цей список включені небажані особи, це питання виноситься на обговорення і таких людей просять виключити зі списку. Дипломатія так працює", — підсумував Стариков.