Скандальні Вовки: якими неправомірними рішеннями славиться Сергій Вовк з Печерського суду

З усіх медіа останнім часом не стихають новини про Вовка з Окружного адміністративного суду міста Києва, того самого, що засвітився на плівках НАБУ. Але минулого тижня усім про себе нагадав й інший Вовк. Суддя Печерського районного суддя міста Києва Сергій Вовк не менше, ніж його колега з Окружного суду заслуговує на місце серед ТОП-10 "НЕчестей" України.

У 2012 році суддя головував у колегії, яка засудила Юрія Луценка до 4 років ув'язнення. Ще одного політика, ексвиконуючого обов'язків міністра оборони Валерія Іващенка, Вовк з колегами засудив до 5 років. У резолюції Європейського парламенту від 14 травня 2012 року ці рішення було визнано політично вмотивованими. Детальніше про це – у блозі "Честь і не честь" на 24 каналі.

НЕчесть тижня

Цікаво, що за рік до засудження Луценка та Іващенка, Вовк не був таким злим. Він досить лояльно ставився до корупціонерів. Наприклад, директора Державного центру зайнятості він засудив лише до 2 років умовно за отримання хабаря. Під час затримання директора центру слідство вилучило 30 кілограмів золота на суму понад 7 мільйонів доларів.

Ще цікавіше, що працівникам центру, які ймовірно сприяли в передачі хабарів, Сергій Вовк повернув все вилучене майно:

швейцарський годинник;
майже 2 мільйони гривень;
200 тисяч євро;
300 фунтів стерлінгів начальнику управління;
понад 70 тисяч доларів – секретарці.

Сергій Вовк / Фото Главком

Не дивно, що і сам суддя Сергій Вовк ще у 2009 році потрапив у поле зору правоохоронних органів і є фігурантом щонайменше 2 кримінальних справ:

щодо службового підроблення;
ймовірного прийняття суддею свідомо неправосудного рішення.

Однак він досі залишається на посаді судді. Ба більше, допомагає в цього і своєму братику Вовку з Окружного. Бо саме він в серпні постановив забрати справу щодо "плівок Вовка" в НАБУ.

Виносив Вовк рішення й на користь Ігоря Коломойського. У 2019 році він скасував арешт 415 об'єктів нерухомості, що належать ТОВ "Пріватофіс". Це ТОВ, яке пов'язане з олігархом, заборгувало "Приватбанку" понад 373 мільйони гривень, але суддя назвав накладення арешту не співмірним.

Минулого тижня Сергій Вовк виніс рішення, яким під виглядом забезпечення позову фактично виніс рішення у справі. Уявіть, якби ви прийшли в суд скаржитись на Фундацію DEJURE за те, що організація не виплатила вам зарплату за рік. Ви ще не надали жодного доказу, що там працювали, а суд зобов'язав би виплатити вам 100 тисяч гривень.

Так от, Сергій Вовк зобов'язав "Приватбанк" заплатити майже 10 мільярдів гривень на користь офшорних компаній, контрольованих братами Суркісами.

Суддя не завершив розглядати справу, не перевірив докази, не заслухав аргументи сторін, але дозволив списати кошти з рахунку банку і арештувати майно, якщо в "Приваті" відмовляться виплачувати суму добровільно. Міністр Юстиції Денис Малюська назвав рішення Вовка одним із найбільших зашкварів в історії української судової системи та ініціював законопроєкт, який унеможливить передачу коштів Суркісам з державного банку. Але краще він би ініціював закон, який унеможливить вовче правосуддя.

НЕчесть тижня / Скриншот з відео

Честь тижня

Поки судді захищають корумпованих чиновників та олігархів від громадян, а поліція вбиває, то чи не єдиний, хто може нас захистити від нападів на вулиці – наші собаки. Такий випадок трапився і у Львові. Там бернська вівчарка нещодавно захистила свою власницю від п'яного чоловіка.

Львів'янка вигулювала свого собаку без намордника. Коли до дівчини підійшов п'яний сусід – вівчарка його вкусила. Чоловік образився та викликав міліцію, співробітники склали протокол. Наступного дня, коли чоловік протверезів, то помирився з сусідкою та пошкодував, але справа вже дійшла до суду.

Юрист в першій інстанції просив визнати власницю собаки невинною, але без обґрунтування суд постановив собаку конфіскувати, а адвокат відмовився далі вести справу. Новий адвокат дівчини Володимир Гончаров подав апеляцію. Він доводив, що постійна практика львівських судів конфісковувати собак у власників суперечить Конвенції про права людини та практиці ЄСПЛ.

По-перше, санкція є надмірною.
По-друге, в інших справах українські суди звільняють від адміністративної відповідальності за малозначністю.

То чому ж не звільнити у цій? Тим паче коли потерпілий жодних претензій не має, а собака не становить жодної небезпеки. Вимога про конфіскацію тварини нікого не захищає. Навіть дійсно небезпечних і агресивних собак після конфіскації продають через електронну систему торгів. Тож попередній власник може викупити її назад. Але до торгів собака передається на утримання в комунальні підприємства, де може захворіти або навіть загинути.

Собака, якого хотіли конфіскувати / Скриншот з відео

Суддя Львівського апеляційного суду Ліліана Гончарук могла, як і її колеги, формально підійти до розгляду справи. Однак вона оцінила ступінь небезпечності собаки, позитивні характеристики власниці собаки, її щире каяття та те, що чоловік був напідпитку. Вона вирішила звільнити дівчину від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням. Сподіваюсь, це рішення стане добрим прикладом для інших суддів – належним чином оцінювати всі обставини справи.