/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F27%2F30f2cddddf45d05ff1fd03d03ea171a6.jpg)
У справі про смертельну ДТП за участю детектива НАБУ Калужинського мали місце махінації з експертизами, - ЗМІ
Про те, що у високопоставленого начальника підрозділу детективів НАБУ Андрія Калужинського є свої скелети в шафі, періодично писали різні відкриті джерела. Один з найбільш часто згадуваних в пресі гріхів Калужинського - його участь в ДТП зі смертельним результатом, яке сталося 31 жовтня 2005 року, повідомляє "Страна".
Видання з власних джерел в правоохоронних органах отримало копії деяких матеріалів кримінальних справ, пов'язаних з наїздом того дня на пішохода в Обухові Київської області.
Слідство "ліпило" з пішохода епілептика
Журналісти нагадують фабулу старої кримінальної справи № 47-713, яку розслідував слідчий Броварської прокуратури Руслан Гвоздь, в 2005 році відряджений в прокуратуру Київської області.
Згідно з матеріалами цієї справи, 31 жовтня 2005 року близько 18:20 працівник прокуратури Обухівського району Андрій Калужинський, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, зареєстрованим на його батька Володимира Дурнопьяна, в Обухові скоїв наїзд на пішохода. Це сталося на перехресті вулиць Київської та Гайдамацької на нерегульованому пішохідному переході. Жертвою ДТП став Микола Григорович Ткаченко 1958 року народження. Від тілесних ушкоджень чоловік помер на місці.
За даним фактом прокуратура Київської області порушила кримінальну справу за ч.2 ст. 286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого).
"Навіть побіжний аналіз отриманих копій документів вказує на заангажованість первинного розслідування і приховане бажання всіляко вигородити колегу по прокуратурі. Почнемо з того, що судмедекспертиза (СМЕ) трупа була призначена постановою слідчого прокуратури Гвоздя тільки 8 листопада 2005 року, тобто через вісім днів після аварії. Хоча в таких випадках експертизу призначають невідкладно", - пишуть автори статті.
"Окрему увагу варто приділити питанням слідчого прокуратури, поставленим судмедексперту. Наприклад, про те, чи не страждав потерпілий будь-якими хворобами, які могли вплинути на його поведінку на місці ДТП (на зразок епілепсії). Тобто слідчий бажав знати, чи не бився в епілептичному припадку на дорозі збитий Калужинським пішохід. Також слідчий прокуратури запитав у судмедексперта про те, чого патологоанатом апріорі знати не може: "Який механізм виникнення слідів коліс автомобіля ВАЗ 2109 на проїжджій частині в місці ДТП?" Або ось ще більш дивне питання: "Який механізм виникнення пошкоджень автомобіля ВАЗ 2109?",- йдеться в матеріалі.
Судмедексперт Обухівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи Розовик, пишуть журналісти, в заключній частині дослідження написав, що подібні питання не входять в його компетенцію.
Згідно з висновком СМЕ від 17 листопада 2005 року, смерть Ткаченка настала від переломів кісток, крововтрати і шоку. Інших хвороб і травм, які могли б призвести до загибелі пішохода, крім травми від удару автомобіля, експерт не виявив. Більш того, у висновку експертизи чітко написано, що пішохід перебував у вертикальному положенні, рухався і перший удар автомобіля припав йому по ногах, а наступні травми він отримав при ударі і падінні на капот автомобіля. Тобто експерт виразно написав, що пішохід не лежав на дорозі, а йшов, коли на нього був здійснений смертельний наїзд.
З приводу вживання пішоходом алкоголю експерт вказав, що його наявність в крові покаже токсикологічне дослідження лабораторії.
"Ймовірно, ці висновки не влаштували офіційне слідство, адже при таких розкладах молодому працівнику прокуратури Калужинському загрожувало до 10 років в'язниці. Імовірно тому через майже 4 місяці після смерті пішохода у справі з'явився висновок токсикологічної експертизи, згідно з якою у Ткаченка в крові знайшли 1,78 проміле етилового спирту, що відповідає середньому ступеню сп'яніння", - зазначають автори статті.
Виходячи з цього вже і була проведена автотехнічна експертиза. Експерти вказали, що водій ВАЗ 2109 не мав технічної можливості уникнути наїзду на нетверезого пішохода в темний час доби. Тому кримінальну справу було закрито на підставі п.2 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року) - тобто через відсутність складу злочину.
Реанімація справи закінчилася повторним закриттям
"Можливо, ніхто б і не дізнався про ці події 15-річної давності, адже тоді не було електронного документообігу та Єдиного реєстру досудових розслідувань. А преса не приділила належної уваги цій нагоді. Та й родичі покійного, ймовірно, змирилися з втратою близької людини. Загалом, неприємна для високопоставленого начальника детективів НАБУ і правої руки Артема Ситника історія могла бути навічно похована в архіві прокуратури Київської області", - зазначають автори статті.
Однак, як випливає з офіційної довідки, що опинилася в розпорядженні "Страни", 20 червня 2018 року за заявою народного депутата Максима Полякова поліція зареєструвала в Єдиному реєстрі досудових розслідувань нове кримінальне провадження за №12018000000000375 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Було розпочато розслідування силами Головного слідчого управління Національної поліції, оскільки на той час Держбюро розслідувань ще не розпочало свою роботу.
В ході нового слідства, про яке відомо з офіційної довідки (її копія теж опинилася в розпорядженні "Страни"), були допитані наступні свідки:
- Руслан Воропай, який працював у 2005 році слідчим слідчого управління главку міліції Київської області;
- Руслан Гвоздь - слідчий Броварської прокуратури, який безпосередньо займався розслідуванням ДТП за участю Калужинського;
- Ірина Семенюк, яка працювала в 2005 році заступником начальника слідчого відділу Обухівського РУВС.
"Судячи зі свідчень Семенюк, вона взагалі нічого не пам'ятає у справі про ДТП за участю Калужинського. А ось допит Гвоздя показав, що у нього в пам'яті відклалося чимало цікавих подробиць. Наприклад, він пригадав, що після ДТП йому сказали, що в службовій машині його чекає особисто прокурор Київської області Юрій Гайсинський - щоб їхати на огляд місця аварії в Обухів. Крім Гайсинського, на це ДТП виїжджав ще один високопоставлений на той час працівник прокуратури - начальник слідчого управління прокуратури Київської області Вадим Ластівка, чоловік колишньої Голови Дніпровського райсуду Києва Нелі Ластівки", - йдеться в матеріалі.
Як згадує у своїх докладних свідченнях колишній слідчий прокуратури Гвоздь, разом з криміналістами він оглянув місце події. Було встановлено, що наїзд стався прямо на нерегульованому пішохідному переході, в місці з вуличним освітленням. Дорога була без снігу. У машині крім водія перебували ще кілька працівників міліції.
Гвоздь каже, що спілкувався з Калужинським після ДТП, і той виглядав тверезим. Потім особисто прокурор області Гайсинський возив його на медичний огляд.
За словами слідчого прокуратури, на нього ніхто з начальства не тиснув, і він сам, без зовнішнього впливу керівництва, прийняв рішення закрити цю справу - після отримання висновку автотехнічної експертизи, яку виконував особисто начальник відділу автотехнічних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС на прізвище Гора. Зі свідчень Гвоздя випливає, що Генпрокуратура перевіряла законність закриття цієї справи і порушень не знайшла, повернула матеріали справи без зауважень, і вони пішли в архів закритих справ.
Здається, все логічно: експертиза не встановила провини водія, справу потрібно закривати. Однак є кілька важливих нюансів, відзначають автори матеріалу.
"Якщо зіставити всю відому про цю справу інформацію, то виходить, що слідчий Обухівської прокуратури Андрій Калужинський, керуючи машиною з повним салоном міліціонерів, на освітленому перехресті райцентру, на "зебрі" збив на смерть людину. Сюжет надзвичайно скандальний навіть для всесильної прокуратури зразка 2005 року. Просочися такі подробиці в пресу, полетіли б голови. І в першу чергу строго запитали б з Гайсинського, чому у нього прокурори збивають людей на пішохідному переході на своїй же території.
У період ейфорії після Помаранчевої революції, коли президента Віктор Ющенко висунув гасла "Бандитам - тюрми" і "Закон один для всіх", крісло могло захитатися і під Генеральним прокурором. Але враховуючи амбітність тодішнього прокурора Київської області Юрія Гайсинського, який мав великі види на побудову успішної кар'єри в органах, з його боку було дивно не витягнути підопічного з халепи. Йому зовсім не потрібні були скандали з посадкою підлеглого за смертельне ДТП. Звідси і його особиста залученість у справу: він сам виїхав на місце аварії, сам відвіз на огляд підлеглого", - пишуть журналісти.
"Ймовірно, спочатку було вирішено робити винним у ДТП "п'яного" пішохода і рятувати підлеглого від в'язниці будь-якими способами. Слідчі прекрасно знають, що при бажанні в справах про ДТП автотехнічними експертизами можна вертіти як завгодно. І з цим завданням прокуратура тоді успішно впоралися: справу закрили і поховали в архіві. Наступна спроба реанімувати розслідування смертельної ДТП в 2018 році теж закінчилася провалом. У новому розслідуванні, розпочатому за заявою нардепа Максима Полякова, в червні 2018 року обмежилися допитами кількох правоохоронців і складанням довідки про те, що терміни давності щодо притягнення до кримінальної відповідальності Калужинського пройшли ще 1 листопада 2015 року. Втім, цього разу у Калужинського був теж серйозний дах - глава НАБУ і його кум Артем Ситник. Формально дійсно головний слідчий НАБУ може прикритися зараз терміном давності. Але фактично виникає питання морально-професійного плану - чи може один з ключових постів в головному органі по боротьбі з корупцією займати людина, яка потрапила в цю історію з багатьма ознаками "відмазування" від вбивства людини", - резюмують автори матеріалу.
У справі про смертельну ДТП за участю детектива НАБУ Калужинського мали місце махінації з експертизами, - ЗМІ
14:20 11.09.2020
Про те, що у високопоставленого начальника підрозділу детективів НАБУ Андрія Калужинського є свої скелети в шафі, періодично писали різні відкриті джерела. Один з найбільш часто згадуваних в пресі гріхів Калужинського - його участь в ДТП зі смертельним результатом, яке сталося 31 жовтня 2005 року, повідомляє "Страна".
Видання з власних джерел в правоохоронних органах отримало копії деяких матеріалів кримінальних справ, пов'язаних з наїздом того дня на пішохода в Обухові Київської області.
Слідство "ліпило" з пішохода епілептика
Журналісти нагадують фабулу старої кримінальної справи № 47-713, яку розслідував слідчий Броварської прокуратури Руслан Гвоздь, в 2005 році відряджений в прокуратуру Київської області.
Згідно з матеріалами цієї справи, 31 жовтня 2005 року близько 18:20 працівник прокуратури Обухівського району Андрій Калужинський, керуючи автомобілем ВАЗ 2109, зареєстрованим на його батька Володимира Дурнопьяна, в Обухові скоїв наїзд на пішохода. Це сталося на перехресті вулиць Київської та Гайдамацької на нерегульованому пішохідному переході. Жертвою ДТП став Микола Григорович Ткаченко 1958 року народження. Від тілесних ушкоджень чоловік помер на місці.
За даним фактом прокуратура Київської області порушила кримінальну справу за ч.2 ст. 286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого).
"Навіть побіжний аналіз отриманих копій документів вказує на заангажованість первинного розслідування і приховане бажання всіляко вигородити колегу по прокуратурі. Почнемо з того, що судмедекспертиза (СМЕ) трупа була призначена постановою слідчого прокуратури Гвоздя тільки 8 листопада 2005 року, тобто через вісім днів після аварії. Хоча в таких випадках експертизу призначають невідкладно", - пишуть автори статті.
"Окрему увагу варто приділити питанням слідчого прокуратури, поставленим судмедексперту. Наприклад, про те, чи не страждав потерпілий будь-якими хворобами, які могли вплинути на його поведінку на місці ДТП (на зразок епілепсії). Тобто слідчий бажав знати, чи не бився в епілептичному припадку на дорозі збитий Калужинським пішохід. Також слідчий прокуратури запитав у судмедексперта про те, чого патологоанатом апріорі знати не може: "Який механізм виникнення слідів коліс автомобіля ВАЗ 2109 на проїжджій частині в місці ДТП?" Або ось ще більш дивне питання: "Який механізм виникнення пошкоджень автомобіля ВАЗ 2109?",- йдеться в матеріалі.
Судмедексперт Обухівського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи Розовик, пишуть журналісти, в заключній частині дослідження написав, що подібні питання не входять в його компетенцію.
Згідно з висновком СМЕ від 17 листопада 2005 року, смерть Ткаченка настала від переломів кісток, крововтрати і шоку. Інших хвороб і травм, які могли б призвести до загибелі пішохода, крім травми від удару автомобіля, експерт не виявив. Більш того, у висновку експертизи чітко написано, що пішохід перебував у вертикальному положенні, рухався і перший удар автомобіля припав йому по ногах, а наступні травми він отримав при ударі і падінні на капот автомобіля. Тобто експерт виразно написав, що пішохід не лежав на дорозі, а йшов, коли на нього був здійснений смертельний наїзд.
З приводу вживання пішоходом алкоголю експерт вказав, що його наявність в крові покаже токсикологічне дослідження лабораторії.
"Ймовірно, ці висновки не влаштували офіційне слідство, адже при таких розкладах молодому працівнику прокуратури Калужинському загрожувало до 10 років в'язниці. Імовірно тому через майже 4 місяці після смерті пішохода у справі з'явився висновок токсикологічної експертизи, згідно з якою у Ткаченка в крові знайшли 1,78 проміле етилового спирту, що відповідає середньому ступеню сп'яніння", - зазначають автори статті.
Виходячи з цього вже і була проведена автотехнічна експертиза. Експерти вказали, що водій ВАЗ 2109 не мав технічної можливості уникнути наїзду на нетверезого пішохода в темний час доби. Тому кримінальну справу було закрито на підставі п.2 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року) - тобто через відсутність складу злочину.
Реанімація справи закінчилася повторним закриттям
"Можливо, ніхто б і не дізнався про ці події 15-річної давності, адже тоді не було електронного документообігу та Єдиного реєстру досудових розслідувань. А преса не приділила належної уваги цій нагоді. Та й родичі покійного, ймовірно, змирилися з втратою близької людини. Загалом, неприємна для високопоставленого начальника детективів НАБУ і правої руки Артема Ситника історія могла бути навічно похована в архіві прокуратури Київської області", - зазначають автори статті.
Однак, як випливає з офіційної довідки, що опинилася в розпорядженні "Страни", 20 червня 2018 року за заявою народного депутата Максима Полякова поліція зареєструвала в Єдиному реєстрі досудових розслідувань нове кримінальне провадження за №12018000000000375 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Було розпочато розслідування силами Головного слідчого управління Національної поліції, оскільки на той час Держбюро розслідувань ще не розпочало свою роботу.
В ході нового слідства, про яке відомо з офіційної довідки (її копія теж опинилася в розпорядженні "Страни"), були допитані наступні свідки:
- Руслан Воропай, який працював у 2005 році слідчим слідчого управління главку міліції Київської області;
- Руслан Гвоздь - слідчий Броварської прокуратури, який безпосередньо займався розслідуванням ДТП за участю Калужинського;
- Ірина Семенюк, яка працювала в 2005 році заступником начальника слідчого відділу Обухівського РУВС.
"Судячи зі свідчень Семенюк, вона взагалі нічого не пам'ятає у справі про ДТП за участю Калужинського. А ось допит Гвоздя показав, що у нього в пам'яті відклалося чимало цікавих подробиць. Наприклад, він пригадав, що після ДТП йому сказали, що в службовій машині його чекає особисто прокурор Київської області Юрій Гайсинський - щоб їхати на огляд місця аварії в Обухів. Крім Гайсинського, на це ДТП виїжджав ще один високопоставлений на той час працівник прокуратури - начальник слідчого управління прокуратури Київської області Вадим Ластівка, чоловік колишньої Голови Дніпровського райсуду Києва Нелі Ластівки", - йдеться в матеріалі.
Як згадує у своїх докладних свідченнях колишній слідчий прокуратури Гвоздь, разом з криміналістами він оглянув місце події. Було встановлено, що наїзд стався прямо на нерегульованому пішохідному переході, в місці з вуличним освітленням. Дорога була без снігу. У машині крім водія перебували ще кілька працівників міліції.
Гвоздь каже, що спілкувався з Калужинським після ДТП, і той виглядав тверезим. Потім особисто прокурор області Гайсинський возив його на медичний огляд.
За словами слідчого прокуратури, на нього ніхто з начальства не тиснув, і він сам, без зовнішнього впливу керівництва, прийняв рішення закрити цю справу - після отримання висновку автотехнічної експертизи, яку виконував особисто начальник відділу автотехнічних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС на прізвище Гора. Зі свідчень Гвоздя випливає, що Генпрокуратура перевіряла законність закриття цієї справи і порушень не знайшла, повернула матеріали справи без зауважень, і вони пішли в архів закритих справ.
Здається, все логічно: експертиза не встановила провини водія, справу потрібно закривати. Однак є кілька важливих нюансів, відзначають автори матеріалу.
"Якщо зіставити всю відому про цю справу інформацію, то виходить, що слідчий Обухівської прокуратури Андрій Калужинський, керуючи машиною з повним салоном міліціонерів, на освітленому перехресті райцентру, на "зебрі" збив на смерть людину. Сюжет надзвичайно скандальний навіть для всесильної прокуратури зразка 2005 року. Просочися такі подробиці в пресу, полетіли б голови. І в першу чергу строго запитали б з Гайсинського, чому у нього прокурори збивають людей на пішохідному переході на своїй же території.
У період ейфорії після Помаранчевої революції, коли президента Віктор Ющенко висунув гасла "Бандитам - тюрми" і "Закон один для всіх", крісло могло захитатися і під Генеральним прокурором. Але враховуючи амбітність тодішнього прокурора Київської області Юрія Гайсинського, який мав великі види на побудову успішної кар'єри в органах, з його боку було дивно не витягнути підопічного з халепи. Йому зовсім не потрібні були скандали з посадкою підлеглого за смертельне ДТП. Звідси і його особиста залученість у справу: він сам виїхав на місце аварії, сам відвіз на огляд підлеглого", - пишуть журналісти.
"Ймовірно, спочатку було вирішено робити винним у ДТП "п'яного" пішохода і рятувати підлеглого від в'язниці будь-якими способами. Слідчі прекрасно знають, що при бажанні в справах про ДТП автотехнічними експертизами можна вертіти як завгодно. І з цим завданням прокуратура тоді успішно впоралися: справу закрили і поховали в архіві. Наступна спроба реанімувати розслідування смертельної ДТП в 2018 році теж закінчилася провалом. У новому розслідуванні, розпочатому за заявою нардепа Максима Полякова, в червні 2018 року обмежилися допитами кількох правоохоронців і складанням довідки про те, що терміни давності щодо притягнення до кримінальної відповідальності Калужинського пройшли ще 1 листопада 2015 року. Втім, цього разу у Калужинського був теж серйозний дах - глава НАБУ і його кум Артем Ситник. Формально дійсно головний слідчий НАБУ може прикритися зараз терміном давності. Але фактично виникає питання морально-професійного плану - чи може один з ключових постів в головному органі по боротьбі з корупцією займати людина, яка потрапила в цю історію з багатьма ознаками "відмазування" від вбивства людини", - резюмують автори матеріалу.