Удар у відповідь: що задумало "вовче групування" проти Ситника

28 серпня Конституційний cуд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ. Це відбулось через місяць відтоді, коли уся країна почула, як Павло Вовк хвалився повним контролем над Конституційним cудом. Який зв'язок між рішенням Конституційного суду та "плівками Вовка" і що це рішення означає – йдеться у блозі "Правосуддя по-новому" на 24 каналі.

Як тільки НАБУ почало реально працювати, а топові корупціонери зрозуміли, що відкупитись чи домовитись не вийде, то одразу розпочалась кампанія з дискредитації органу та спроби звільнити його керівника. Але нічого не виходило.

Тоді вирішили поставити під сумнів саме призначення директора НАБУ. Сумнозвісний депутат Дубінський у травні ініціював визнання неконституційним указу Порошенка 2015 року про призначення Ситника директором НАБУ.

Артем Ситник / Фото Getty images

Це подання радо підписали такі яскраві депутати як Бужанський, Медведчук, Кива, фігурантка "плівок Вовка" Славицька та інші не менш гучні прізвища. 

Зазвичай Конституційний суд не поспішає виносити рішення. Для прикладу, подання щодо люстрації суд розглядає вже понад 5 років. А тут минуло всього 3 місяці і готово.

28 серпня Конституційний суд визнав призначення Артема Ситника директором НАБУ неконституційним.

Чому суд прийняв таке рішення

Нагадаю, що відповідно до закону про НАБУ директор цього органу призначається указом президента за підсумками відкритого конкурсу. Саме так і зробив Порошенко у квітні 2015 році.

До речі, вже тоді існувала дискусія, чи вправі президент призначати директора НАБУ, оскільки в Конституції прямо не вказано таке повноваження. Воно і не дивно, адже на момент її прийняття у 1996 році депутати явно про НАБУ не думали.

І ось тепер, через 5 років після призначення Конституційний суд вирішив, що такого повноваження у президента не було. А, отже, указ неконституційний.

Суд зазначив, що НАБУ є органом виконавчої влади, а тому його керівника має призначати Кабінет міністрів. А те, що це зробив президент, а не Кабмін суперечить принципу розподілу влади та розбалансовує усю систему стримувань та противаг.

Чи означає таке рішення автоматичне звільнення Ситника

У рішенні чітко вказано, що неконституційність призначення ніяк не впливає на законність його дій на цій посаді. Тобто суд визнав, що Ситник мав право весь цей час виконувати повноваження директора і його дії не можна оскаржувати через неконституційність указу президента.

Щодо звільнення Ситника питань набагато більше. Суд не дав відповіді на це питання. Наразі більшість експертів сходяться на думці, що рішення не означає автоматичного звільнення директора НАБУ.

Ба більше, зараз немає органу, який може це зробити. Президент такого права вже немає, а Кабмін ще немає. Фактично до внесення змін до закону директора НАБУ неможливо звільнити.

Це дало цілком логічні підстави Артему Ситнику заявити, що він і далі буде виконувати свої повноваження керівника. Проте деякі експерти вважають, що дії Ситника після 28 серпня можна піддавати сумніву та оскаржувати.

Тобто рішення суду, яке мотивоване необхідністю не допустити розбалансування системи, стало причиною дисбалансу та істотної правової невизначеності. Можливо саме це і було метою рішення?

Важливо відзначити, що багато фахівців дійсно давно вже вказувало на проблематику призначення директора НАБУ. Але насправді не все так однозначно. Зокрема, двоє суддів Конституційного суду Василь Лемак та Олег Первомайський у своїх окремих думках не погодились з рішенням суду.

При цьому Лемак доволі категорично вказує, що Конституційний суд взагалі мав закрити провадження, а президент має право призначати директора НАБУ.

Проте це рішення викликає сумніви не лише через спірні питання теорії права. Більш тривожними є факти, які свідчать, що суддів у цьому питанні тяжко назвати неупередженими та незалежними.

"Плівки Вовка"

І тут знову виринає постать Павла Вовка. Нагадаю, що на опублікованих у липні записах з його кабінету є дуже цікаві фрагменти, щодо Конституційного суду. Вовк хвалиться колегам, що Конституційний суд повністю йому підконтрольний.

А те, що це не просто слова свідчить цілий ряд рішень суду, які відповідають інтересам Вовка. Зокрема на плівках зафіксовано його вплив на визнання неконституційною кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Після того, як Вовку та його пособникам оголошено підозри у винесенні завідомо неправосудних рішень Конституційний суд скасував відповідальність і за цей злочин. Ще Вовк розповідав, що "дотискає" рішення по люстрації та оцінюванню суддів.

Павло Вовк / Фото "ЛІГА.net"

На плівках навіть згадується конкретний конституційний суддя, який найбільш наближений до Вовка. Це Віктор Кривенко, який відповідно до плівок був двома руками за скасування відповідальності за незаконне збагачення саме завдяки Вовку.

Тут ще варто згадати, що у травні 2019 року у Конституційному суді можна сказати відбувся переворот і звільнено голову Станіслава Шевчука. Новим головою став призначений ще Януковичем Олександр Тупицький, який і був доповідачем у справі Ситника. Переконаний, що за цією зміною голови як і у випадку з Вищою радою правосуддя теж "стирчать вуха" Вовка.

Тому ми цілком віримо, що Конституційний суд у більшості "вовчий" і Вовк безумовно впливав на рішення у справі Ситника.

Зв'язок цього рішення з Вовком яскраво доводить ще один факт. 3 вересня громадські організації провели акцію під Офісом Президента, де закликали Зеленського нарешті відреагувати на "плівки Вовка".

Акція протесту під Офісом Президента / Фото 24 канал, "Цензор.НЕТ"

І як тільки цю акцію було анонсовано, одразу ж з'явилась інформація про інший мітинг під Офісом на той самий час, але вже проти Ситника. На нього організовано прийшло близько 70 людей, які тримали у руках плакати з вимогами виконати рішення Конституційного суду та звільнити Ситника.

Цікаво, що більшість з них навіть не змогли відповісти, хто такий Ситник та яке рішення суду вони вимагають виконати. Тобто типовий замовлений мітинг. Отже, цілком зрозуміло, що це рішення Конституційного суду пов'язане зі справою Вовка і буде використовуватись "вовчим угрупуванням" для подальшої атаки на НАБУ.

Прогнозую, що дуже швидко з'явиться позов до "вовчого суду", з вимогою визнати Ситника неповноважним чи оскарженням його дій.

"Вовче угрупування" проти закону про НАБУ

А тим часом 10 вересня Конституційний суд розпочав розгляд подання про визнання неконституційним самого закону про НАБУ. Воно з'явилось одразу ж після останньої публікації записів з кабінету Вовка. І автором подання є фігурантка цих записів – Антоніна Славицька.

Рік тому вона ще була помічницею Сергія Ківалова і дуже близькою до Вовка. А тепер вона цілий народний депутат і активно атакує НАБУ завдяки Конституційному суду.

Усе це вчергове свідчить, наскільки "вовче угрупування" керує ключовими судовими органами. Президент заявив, що не планує реагувати на це відверте захоплення влади. Тому зараз уся надія на залишки здорових сил у владі, які повинні максимально мобілізуватись у протидії "вовчому правосуддю".