14-й пітчинг Держкіно: без нових правил, з новими незадоволеними. Медіапідсумки 7–13 вересня 2020 року

Професійну дискусію про те, чи потрібно в нових правилах пітчингів Держкіно враховувати попередній досвід продюсерів, скільки часу треба мати експертам на оцінку проєктів та чи повинні експерти відкривати свої імена й нести відповідальність за поставлені оцінки, можна було би вести ще дуже довго.

Але минулого тижня вона досягла апогею, коли продюсерки Film.

ua Group Ірина Костюк та Анна Єлісєєва спробували під час засідання Ради з державної підтримки кінематографії оскаржити рішення про непроходження цілої низки їхніх проєктів до другого етапу пітчингу.

@video=//www

– Дуже прошу вас розглянути питання допустити до другого туру 14-го пітчингу наш проєкт «Вихідні на Atlas».

Чому я відчуваю право це просити? Тому що на наш офіційний запит ми отримали картки експертів, де були виставлені нам оцінки.

З семи експертів шестеро висловилися, що проєкт є достойним, творчий потенціал є дуже великим.

Навіть ті експерти, що поставили нам низькі бали, відзначили, що сценарій є «дотепним», «пропрацьованим» і «багатошаровим», «цілісним» і «соціально вагомим».

Але серед них була така оцінка, що «сюжет нецікавий» і «це є рекламою ватного фестивалю».

Чи є це дійсно професійною оцінкою? Чи не є вона суб’єктивною, упередженою і чи відповідає тим критеріям, за якими мав би оцінюватися проєкт? Ви маєте розглянуті і оцінити і режисера, і продюсера, і нашу компанію, яка принесла загалом 220 млн грн.

Ми навіть повертали державі гроші – за перше «Скажене весілля» і зараз повертаємо за друге навіть у цей важкий, кризовий рік, – спробувала переконати членів ради Анна Єлісєєва.

– Так само і по «Шашличках», знаєте, яка була оцінка експерта? Що шашлики – це російська традиція.

Ви це українцям хочете сказати? Чи, може, шановний експерт, який так оцінював, не знав, що є традиція в Америці та Європі: на травневі свята всі люди сім’ями виїжджають на шашлики? – додала Ірина Костюк.

– Я вважаю, що такі звернення є тиском як на експертів, так і на раду.

Рішення, прийняте на попередній раді, є кінцевим, – відрізав член ради Андрій Халпахчі.

Цій емоційній апеляції передувала дискусія членів ради з головою підкомітету у сфері кінематографу та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Павла Сушка, який говорив, що, на його думку, експерти мають нести відповідальність за оцінки, які вони ставлять проєктам.

А Андрій Халпахчі у відповідь переконував його, що для експертів важлива анонімність, а нести відповідальність за фінансування має голова Держкіно.

Напередодні засідання ради на тему пітчингів в ефірах своїх новинних програм висловилися телеканали «Україна» та «1+1».

Якщо в комплекті зі спільною заявою «1+1 медіа» та «Медіа Групи Україна» проти законопроєкту «Про медіа» ви подумали, що ці групи раптом налагодили довгострокове співробітництво з індустріальних питань, то женіть від себе ці думки: за версією мовників, синхронно про пітчинги вони висловилися випадково.

А обіцяний протест «Меда Групи Україна» проти перемоги «1+1 медіа» в конкурсі на управління активами «Українського медіа холдингу» (УМХ) ніхто не скасовував.

@video=//www

«Кіна не буде – закінчилися гроші.

Сотні мільйонів гривень на створення вітчизняних фільмів щороку виділяє наша держава, але гучних, касово успішних, погодьтеся, на екранах не так і багато.

Часто навіть після відверто провальних проєктів кошти отримують ті самі компанії, ті продюсери, які роками не можуть представити глядачам свої фільми і продовжують знімати кіно, яке мало хто бачить», – йшлося в сюжеті «Україна», чиї обидва подані на 14-й пітчинг проєкти експерти забракували.

Один із них – згадана вище спільна з продюсерами Film.

ua комедія «Шашлички».

@video=//www

«“1+1 медіа” неодноразово подавала заявки на державну підтримку своїх стрічок.

Частково за кошти держави створена стрічка “Чорний ворон”.

Ряд проєктів вийшов і до другого туру останнього пітчингу Держкіно.

Втім, у компанії занепокоєні ситуацією щодо колег із галузі», – розповіли на «1+1».

Гендиректор «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук є також міноритарним власником фестивалю Atlas Weekend, який фігурує в сюжеті згаданого вище продюсерами Film.

ua фільму «Вихідні на Atlas».

Виробником цього фільму на пітчингу вказано ТОВ «Твій найкращий фестиваль», засноване власниками Atlas Weekend.

У сюжеті «1+1» згадують також дивну заяву Держкіно, оприлюднену на сайті держагентства 4 вересня, яку тиском на експертні комісії та Раду з держпідтримки кіно назвав ексголова Держкіно Пилип Іллєнко.

«Просимо (членів ради та експертних комісій.

– Ред.) подати до Держкіно до початку другого туру заяви про наявність чи відсутність реального чи потенційного конфлікту інтересів.

А також при оцінюванні проєктів під час другого туру врахувати інформацію щодо наявності незакритих кримінальних проваджень щодо компаній (відповідно до звернень правоохоронних органів) та наявність незавершених та не зданих до Держкіно проєктів у попередніх роках», – написало Держкіно.

І далі всупереч презумпції невинуватості перелічило назви компаній із кримінальних проваджень, серед яких немає невідомих імен.

На максимально протилежній позиції від використаної в сюжетах «1+1» та «України» риторики про необхідність фінансувати фільми раніше успішних продюсерів перебуває перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

«Чи є у нас кінематограф бізнесом? Так, я чесно скажу: це не бізнес.

Бо бізнес – це коли є прибуток.

Є прибуток коли? На рівні споживача.

У нас споживач – це глядач.

Глядач дає нам той зворотній економічний ефект, про який ми кажемо, коли розглядаємо будь-який бізнес-процес? Не дає.

Значить, давайте і не обманювати себе: ми працюємо не для прокату.

Тобто орієнтир – зібрати кошти з прокату і давати оцінку за прокатними досягненнями – він хибний, бо немає у нас підстав для організації кінематографічного процесу за класичною бізнес-схемою.

Де є бізнес? Бізнес є у виробництві.

Ми всі з вами знаємо, що з чого живе кінематограф? З процесу кіновиробництва.

Оці кошти, які йдуть з держави і тих невеличких інвесторів, яких вдається залучити, спрямовані на процес кіновиробництва.

Тут є великий мінус.

Орієнтація на процес виробництва позбавляє кіновиробника мотивації створення продукту, комерційно привабливого для глядача.

Ми все це визнаємо і чесно один одному про це кажемо: що це ніколи не стоїть за головну мету.

За головну мету стоїть творча самореалізація», – заявив чиновник під час круглого столу «Шляхи розвитку української кіногалузі», який відбувся 8 вересня.

Якщо ви не повірили своїм вухам, чуючи цю риторику, та захотіли від неї відмахнутися, то згадайте, при скількох міністрах культури уже працює пан Карандєєв.

За міністра Олександра Ткаченка він зайшов до цього держоргану після кількамісячної роботи штатним радником голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Але не поспішайте засмучуватися (чи радіти).

У змаганні за УМХ між людьми, наближеними до Офісу президента, та Ігорем Коломойським виграв Ігор Коломойський, цей «невеличкий кіносеріальний інвестор».

Змагання за українське кіно ще просто попереду.

Думки, висловлені в рубриці Column, передають виключно погляди самих авторів і можуть не збігатися з позицією редакції «Детектора медіа».

Тексти авторських колонок суб'єктивні та не претендують на всебічне висвітлення теми.