Топ 100 медійників і блогерів Рівненщини: як політикиня організувала фальшивий рейтинг

21-го серпня у дорогому ресторані Blues and Jazz у Рівному вручали сертифікати і статуетки.

В анонсі заходу написано, що він «рівновіддалений від політики та релігії».

Після заходу соцмережі наповнилися щасливицями, які пишалися потраплянням в ТОП-100 медійників і блогерів.

Організаторка заходу отримала кілька десятків вдячних їй медійників.

Колаж на основі фото з фейсбук-сторінок Павла Невесенка, Алли Сищук, Марини Назарчук, Ольги Ферар, Ольги Лірник, Наталії Мазур.

«Порекомендуйте достойних журналістів».

Всередині серпня на електронну адресу «Четвертої влади» надійшов лист від громадської організації «Інститут податкових реформ».

У листі просили «порекомендувати двох активних та перспективних журналістів для нагородження (як правило, один досвідчений медійник, а інший/інша –дебютант)».

Написали, що «щорічно в рамках Національної премії для журналістів «Media etc.» та рейтингу блогерів Yuccie» щорічно відзначають «достойних представників медіаспільноти».

Лист, який прийшов на електронку «Четвертої влади».

Ми не знайшли правил, хто і за якими критеріями «в рамках премії Media etc.» визначатиме достойних нагороди медійників.

Зате знайшли на сайті mediaetc.

org партнерів премії, серед яких, зокрема, сайти-сміттярки (за інформацією проєкту «По той бік новин») Znaj.

ua, «Hyser», «Politeka», телеканал зі сфери впливу Віктора Медведчука – кума президента Росії.

Тому ми цей лист проігнорували.

Якщо ви не знаєте як саме мають виглядати правила і умови справжніх професійних нагород – перегляньте, наприклад, умови конкурсів «Честь професії» чи «Національний конкурс журналістських розслідувань».

А як рахують рейтинги «Топ-100» можна піддивитися, наприклад, у Форбс чи НВ.

Хоче стати депутаткою.

Нагородження медійників відбулося 21 серпня.

За три дні потому, 24 серпня, організаторка рейтингу Олена Хотенко з'явилася у спільному вітанні до Дня Незалежності з місцевими представниками політсили «Слуга народу»:.

Скриншот з відеоролика, оприлюдненого на фб-сторінці голови обласної організації партії «Слуга Народу» на Рівненщині.

У прізвищі в ролику помилка.

На сайті рівненської «Слуги народу» ще 11 серпня оприлюднили невеличке інтерв'ю з Оленою Хотенко, в якому вона розповідає, чому хоче стати депутаткою.

Чи доречно людині, яка фактично почала передвиборчу діяльність, обдаровувати медійників? «Четверта влада» спитала про це експерта організації «Детектор медіа» Отара Довженка.

Експерт організації «Детектор медіа» Отар Довженко вважає, що людина, яка готується стати кандидаткою в депутати, не повинна обдаровувати медійників.

Фото надав Отар Довженко.

– Не гріх займатись політикою, а особливо не гріх балотуватись до органів місцевого самоврядування, бо Україні дуже потрібні адекватні й ініціативні люди в цих органах, – каже Отар Довженко.

– Але на час участі у виборчій кампанії, напевно, людям не варто брати участі в присудженні професійної журналістської премії, збирати медійників і роздавати їм якісь ніштяки – занадто це схоже на підкуп.

Олена Хотенко каже, що організовує рейтинги вже шість років і цьогорічний рейтинг не стосується її планів у політиці:.

– Я тільки подала заяву на участь у «Народному кандидаті» від «Слуги народу».

І я ще не знаю, чи мене вибрали.

Я не планувала на нагородженні журналістів піаритись.

Навіть мого прізвища ніде не було.

Не шукайте чорну кішку у чорній кімнаті, якщо там її немає.

– Коли політичний діяч, який планує потрапити у владу, роздає подарунки журналістам – це не добре, – журналістка.

– До того моменту в мене таких намірів не було.

– До якого моменту?.

– До церемонії нагородження.

В мене і зараз немає цих намірів і немає розуміння, чи буду я депутаткою.

– А коли у вас з'явилися наміри стати депутаткою?.

– Я подала заяву на участь у проєкті «Народний кандидат».

– Коли це сталося?.

– Коли з'явилося оголошення про «Народного кандидата».

Я вирішила перевірити, наскільки реально через цю анкету пройти.

Я її подала, пройшла співбесіду.

Але дотепер не знаю, піду чи ні.

Бо я спробувала тоді, коли подала анкету.

– Коли це приблизно сталося?.

– Це було набагато пізніше, ніж нагородження журналістів.

– 21 відбувся захід, а 24 – ви вже в ролику зі «слугами народу» вітаєте з Днем незалежності.

– В День незалежності я не вітала від «Слуги».

В день незалежності було привітання, мене запросив Віталій Коваль (голова Рівненської ОДА, який нещодавно озвучив свої наміри позмагатися за посаду міського голови Рівного від «Слуги народу» – авт.) як відому людину з Рівного, а не від «Слуги».

Тому не пов'язуйте ці речі.

– У ролику присутні люди, які або вже є в «Слузі народу», або озвучили про наміри доєднатися.

– Я вам кажу, як я там була.

Якщо я використовуватиму піар, то тільки в рамках законодавства.

На сьогодні я не знаю, чи буду у списках.

– На сайті рівненської «Слуги народу» ваша заява оприлюднена ще 11-го серпня.

– Ви мене чуєте чи ні? Не забруднюйте те, що є дійсно чисте, красиве і що робиться багато років.

Після цього Олена Хотенко збила дзвінок.

Запевнення із сайту Олени Хотенко.

У нагородженні журналістів брав участь голова Комісії журналістської етики Андрій Куликов.

Питання, чи варто поєднувати такий захід і політичні плани, він називає складним.

Голова Комісії журналістської етики Андрій Куликов вважає що в нагородженні журналістів людиною, яка хоче стати депутаткою, піару не було.

Фото «Детектор медіа».

– З формального погляду, поки не почалася виборча кампанія, людина може заявляти, що вона хоче бути президентом або депутаткою, і це не повинне зупиняти її від різноманітної діяльності.

Інакше можна сказати, що людина, яка висловила намір стати депутаткою, взагалі публічного нічого не має робити.

– Вона не мала би подарунків для журналістів робити.

Бо це схоже на підкуп та формування додаткового лояльного середовища, впізнаваності, – журналістка.

– Я розумію ваш погляд.

Поважаю ці причини, які, як мені здається, стоять за цими поглядами.

Але знаючи Хотенко не перший рік, я не поділяю ці погляди.

– А якби інша людина подібним чином організувала такий захід?.

– Якби я знав цю людина два-три-чотири роки, як знаю Олену Хотенко, я б теж сумнівався, що вона хоче когось підкупити.

Нагородили всіх охочих.

Ми звернулися за адресою, з якої нам приходило запрошення, з проханням надіслати відповідь на такі питання:.

Повний список сотні учасників рейтингу.

Перелік членів журі чи експертів, які укладали цей список.

Критерії, за якими укладали список і нагороджували сертифікатами.

Хто був спонсором цього заходу (взяв на себе витрати на організацію).

Після кількаразового нагадування через трохи більше як тиждень отримуємо відповідь.

У ній написано, що організатори нагородження зверталися до рівненських ЗМІ та пресслужб, аби там самостійно обрали кандидатів на нагородження (нібито також проводили опитування у соцмережах про цих людей).

Усіх цих «кандидатів» у підсумку й нагородили.

Ніякого конкурсу чи рейтингування не було.

Відповідь Інституту податкових реформ.

На уточнювальні запитання про список нагороджених в організації не відповіли.

Як і на прохання дати гіперпосилання на приклади опитування в «групах та пабліках соціальних мереж Рівненського регіону щодо відібраних кандидатур».

Нагороди для «джинсовиків».

Знаходимо відео з нагородження:.

Серед нагороджених як «Топ 100 найкращі медійники Рівного» – поряд з більш або менш відомими журналістами – низка редакторів, яких рік тому викрили в організації «джинсування», тобто розміщення непозначеної реклами, у їхніх медіях.

А також працівники видань, які систематично «джинсують».

Які медіа і їхні керівники порушують журналістські стандарти, видаючи рекламу за новини, можна подивитися у цій серії розслідувань:.

Перша частина: Продажний ефір: меню рівненських телеканалів.

Друга частина: Папір все стерпить: скільки коштує кандидату обманути читачів рівненських газет.

Третя частина: Продажні статті: скільки кандидату коштує прихована реклама на рівненських сайтах.

Оскільки під час нагородження відзначили деяких головних редакторів місцевих ЗМІ, виходить, що ті.

редактори у відповідь на лист із проханням порекомендувати найдостойніших медійників, порекомендували самі себе.

І потім подякували за визнання.

Також серед найкращих медійників – ексжурналістка, яка нині активно піарить одного з кандидатів на міського голову (під час церемонії її називають журналісткою-фрилансеркою), речник міського голови, відомий, зокрема, тим, що «забанив» журналістів, які пишуть викривальні матеріали про міську владу.

– Неприйнятно мішати докупи чинних журналістів, колишніх журналістів, які пішли в піар і політичні комунікації, та просто піарників, – вважає експерт організації «Детектор медіа» Отар Довженко.

– Усі ці професії важливі й потрібні, але вони різні – і про різницю між ними важливо пам’ятати під час виборчої кампанії.

Запитуємо Андрія Куликова, що він думає про таке поєднання.

– Ви уявляєте подібний рейтинг на всеукраїнському рівні? Чи подали би своїх номінантів редактори програм «Схеми», «Слідство.Інфо», «Бігус.Інфо», якби там нагороджували і прессекретарів? А потім на нагородженні вийшла би, наприклад, Юлія Мендель, а після неї Сергій Андрушко, якому Юлія Мендель перешкоджала в отриманні інформації, – журналістка.

– Залежно, як сформульовано завдання.

Наприклад, рейтинг медійників, які спричинили найбільший резонанс.

От у ньому можуть разом опинитися і Андрушко, і Мендель.

– Але ж тут ніби найкращі медійники.

– Я би не організовував за таким методом визначення рейтингу.

Може, й назву поміняв би.

Коли я побачив назву «топ-100 медійників Рівного або області», подумав, де їх стільки взяти.

Але ваше питання все ж до організаторів.

– Як ви ставитеся до того, що нагороджували редакторів медіа, які системно джинсують?.

– Це дуже погано і є підставою для подальшої розмови.

Але й організаторів рейтингу можна ввести в оману.

– Але людей, яких нагородили, ніяк і не перевіряли.

Їх ніхто не відбирав і не оцінював.

– Ви описуєте процедуру, яка властива конкурсу.

Тут йдеться про рейтинг.

Якщо рейтинг укладається в результаті конкурсу – це одна справа, якщо в результаті опитування, кого б не визначили джерелом цього опитування – це друга.

Якщо в результаті об'єктивних показників – третя.

(У словнику рейтинг – це показник оцінки діяльності, популярності, авторитету якоїсь особи, організації, групи, що визначається місцем, яке вони посідають серед собі подібних, – ред.).

– Яка цінність такого опитування редакторів, де вони частково самі себе поназивали?.

– Це запитання до організаторів.

– Пане Андрію, ви були найбільшою зіркою на цьому нагородженні.

Ви людина, яку поважають в медіасередовищі.

Якщо така людина бере участь в заході, то значить, цей захід для неї чогось вартий.

Яка для вас цінність була в цьому нагородженні?.

– Пані Антоніно, якщо у вас є запитання до мене, я готовий на них відповідати на ті, на які я компетентний відповідати.

Я не знаю, навіщо організовувався цей рейтинг.

Можу припустити, що його вирішили провести замість всеукраїнської премії Media etc., яку ми успішно двічі провели раніше, а цього року вона не відбулася через коронавірус.

– А наскільки організатори компетентні визначати переможців?.

– В тому то й справа, що не вони визначали.

Вони звернулися до головних редакторів.

Цілком можливо, що це була хибна методика.

«Красиві» журналістки і сексизм.

Під час нагородження неодноразово лунали стереотипні висловлювання.

На адресу медійниць, окрім спроб похвалити професійність, ведучі говорили:.

– Дуже-дуже красива, – ведуча про журналістку.

– У нас такі чарівні представниці пресслужб, – ведуча.

– Того я і пішов у журналістику насправді, – ведучий.

– Поєднує в собі підприємницький хист, материнство і струнку тендітну дівчинку.

Ведучий Павло Невесенко: «Ми з нею просто колеги, ми не спим».

Фото з фейсбук-сторінки Natalia Mazur.

– Об'єктивна, неупереджена, красива..

ну, щоб мене за сексизм просто не засудили..., – ведучий про журналістку.

– Апелювання до зовнішності, коли йдеться не про конкурс краси, а про професійні речі, є виявом стереотипного сприйняття жінки та її суспільної ролі і нівелюванням професійних здобутків, – каже координаторка Волинського прес-клубу, експертка з гендерних питань Богдана Стельмах.

Координаторка Волинського прес-клубу, експертка з гендерних питань Богдана Стельмах каже, що, коли в професійних конкурсах акцентують увагу на зовнішності, це сприяє нівелюванню інших здобутків людини.

Фото з особистої фейсбук-сторінки Богдани Стельмах.

Експертка радить звернути увагу на кілька моментів:.

як би виглядали ці означення, якби вони стосувалися чоловіків (якщо дивно, то це очевидні стереотипні фрази);.

оцінювання жінок за зовнішністю є знеціненням їх як професіоналок, зміщенням акцентів, а саме поняття краси – суб'єктивне.

– У XXI сторіччі українська журналістика продовжує ретранслювати стереотипи, в основі яких жінка з її професійними здібностями і талантами – не особистість, а об'єкт для споглядання, для візуального задоволення, – додає експертка.

Андрій Куликов каже, що звернув на це увагу (наприкінці 2019-го Андрій відзначав переможців антипремії «Це яйце» за сексистське висловлювання та сексистський медіаметаріал – ред.):.

– Але ще більшою мірою зауважив, що жодного разу або лише кілька разів пролунало «журналістКА», «кореспондентКА».

Якби я вів цю церемонію, я б робив це інакше.