Із в'язниці вихід можна знайти, а з труни – ні, – Сергій Стерненко про напади та замовників

На екскерівника "Правого Сектора" Сергія Стерненка нападали тричі у 2018 році. Вперше його побили битами – правоохоронці винних не знайшли. Активіст тоді попросив державну охорону, проте йому відмовили.

Під час другого нападу в Стерненка вистрілили з пістолета. Куля була гумовою і активіст вижив, а свого нападника затримав самостійно. Згодом стався третій напад. Стерненко зміг відбитись, однак, захищаючи себе, він смертельно поранив одного зі зловмисників. Поліція стала на захист нападників, а Стерненкові висунули підозру в умисному вбивстві.

Напади продовжуються і зараз. Так, 31 серпня 2020 року двоє хлопців намагались облити його невідомою речовиною під судом в Одесі. Зауважимо, що на захист Стерненка виступають чимало активістів.

Це було для того, щоб залякати, – Стерненко про четвертий напад

– Варто розпочати з актуального – четвертий напад в Одесі. Чекав?

– Ну, скажімо так, я в Одесі, та й не тільки в Одесі, а й загалом – в Україні, можу очікувати напад будь-коли і будь-де, тому що люди, які замовляли на мене напад, не покарані. Не покарані навіть не те що замовники, а й виконавці та організатори, тому нічого їм не заважає набратися нахабності та напасти знову. І все ж ця спроба нападу в Одесі дуже зухвала. Це зробили саме з метою показово донести усім, що вони нікого не бояться. Вони й надалі будуть воювати проти громадянського суспільства, тому що це робить саме одеська влада, тому що я йшов в супроводі державної охорони.

Це перше судове засідання по моїй справі в Одесі, тій, яка стосується відбиття мною збройного нападу під час третьої атаки. І напад тут (четвертий – 24 канал) на мене організовує та ж людина, що й той, за відбиття якого мене судять.

Мені здається, що Труханов, якого я вважаю замовником, намагається показати, що йому на все плювати. Плювати на закони, плювати на поліцію. Поліція ж, мені здається, в усій цій історії навіть більше спільники, аніж просто спостерігачі. Вони будуть намагатися закрити рота усім, хто їх критикує.

– Про нападників – у телеграмі ти постив фотографії цих людей. Як дізнався, хто це був? Що з цими людьми зараз?

– Їхні фото практично одразу оприлюднили багато користувачів у фейсбуці, мені тоді ж почали писати люди. Нападники з Чорноморська, звідки ж і нападник, який загинув (мовиться про Івана Кузнєцова – 24 канал). З Чорноморська також організатор попереднього і цього нападу, Подобєдов його прізвище. Насправді навіть серед цього злочинного середовища дуже багато людей, які не підтримують те, що відбувається.

Як би це зараз парадоксально не звучало, але дійсно є чимало тих, які розповідають багато корисного. Думаю, це не залишиться без уваги правоохоронних органів тоді, коли вони у нас з'являться.

– Наприклад?

– Я поки не буду нічого озвучувати, тому що це наламає мені абсолютно усі плани. Але, скажімо так, нам вдалося зібрати дуже багато інформації, яка допомогла розслідуванню і допомогла вийти на організаторів та ще кількох співучасників. До прикладу, от зі мною зв'язався один хлопець, який дав показання під відео. Він розповів, що перед тим, як на мене напали втретє, виконавець Кузнєцов ходив і пропонував тисячу доларів за те, щоб бути співвиконавцем, щоб ще раз взятися. Це людина із дуже близького оточення мого нападника, яка чудово знає усі їхні внутрішні моменти і так далі.

– Тебе намагалися облити. Ви пробували дізнатися, що це за речовина?

– Якось не було часу на це тоді. Скоріш за все – вода.

– Просто вода?

– Ну, скоріш за все. Я думаю, що це для того, аби налякати. Тут основна мета насправді, як і у випадку з попередніми нападами, не скільки завдати шкоди, скільки зробити це показовим, щоб залякати усіх інших. Навіть не конкретно мене, а усіх, хто так чи інакше буде намагатися протистояти Труханову. Це я зараз кажу Труханов, тут можна дуже багато прізвищ підставити – і ситуація не зміниться, тому що це загальноукраїнська проблема.

– Можеш підставити прізвища.

– Той самий Арсен Аваков, наприклад. Єрмак або інші наші топ-посадовці чи місцеві феодали, як-от Кернес або Мангер, Рищук, Гордєєв, які, на мою думку, причетні до замовлення вбивства Каті Гандзюк. Тобто це загальнонаціональна проблема – і я часто згадую слова президента Зеленського, який тоді ще був кандидатом. Він записував відеозвернення до Порошенка і ставив йому абсолютно резонне запитання: "Коли сядуть вбивці Катерини Гандзюк?" Зараз це ж запитання можна ставити Зеленському, тому що проблема під час його президенства нікуди не зникла.

Навпаки, зараз – у 2020 – правозахисники фіксують ще більшу кількість нападів, аніж у 2018 році. Зеленський замість того, аби зробити так, щоб вона зникла, щоб правоохоронні органи з нею боролися, щоб цим зайнявся призначений ним під особисту відповідальність тимчасово вічний міністр Аваков, просто зберіг оцей статус-кво. Це зіграє ще дуже-дуже погану роль і для самого Зеленського, і в цілому для нашої країни, на жаль.

– Ти кажеш, що після усіх трьох нападів звертався по державну охорону, але тобі її не надавали...

– Не надавали, СБУ надала.

– СБУ надала тобі охорону?

– Так.

– Вже після четвертого нападу?

– Ні, понад рік тому, просто раніше про це ніде і ніколи не говорив, тому що не маю на права, якщо от вже відверто. Закон "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" – з такою довгою нудною назвою, він покладає заборону на того, щодо кого вжили заходи безпеки, розголошувати інформацію про них. Однак є прокурор Бозовуляк, який, власне, вимагав відправити мене під цілодобовий домашній арешт і звинувачує у тому, що я захистився від нападу. Так не можна було, мабуть, робити, на його думку.

Прокурор Микола Бозовуляк (праворуч) / Фото з фейсбук-сторінки Стерненка

Він під час відкритого судового засідання розголосив інформацію про вжиті щодо мене заходи безпеки. Це вже не таємниця, тому я можу вільно про це говорити. Ми звернулись, до речі, у Державне бюро розслідувань після цього. Він вчинив правопорушення, це – злочин. Державне бюро розслідувань досі не відкрило кримінальне провадження, але ми доб'ємось свого.

– Тобто під час четвертого нападу з тобою теж була охорона?

— Саме так. Чому я кажу, що це дуже зухвалий напад був, тому що вони знали точно, що я буду з державною охороною, бачили все і попри це спробували напасти. Це показова історія, що вони нічого і нікого не бояться. Дарма.

Я на 100 відсотків переконаний, що Подобєдов – організатор нападів на мене, – Стерненко про замовників

– Олександр Подобєдов – у ЗМІ не часто згадують це прізвище. Яка його роль у нападах? Ти можеш прокласти ланцюжок з організаторів та замовників?

– Так, можу. Він веде напряму до Геннадія Труханова, мера міста Одеси. Олександр Подобєдов – це співорганізатор. Співорганізатор чому? Тому що там була ще низка осіб, які допомагали організовувати цей напад. Не усіх ми досі встановили. Подобєдов безпосередньо знайшов виконавців нападу на мене: Олександра Ісайкула і Івана Кузнєцова. Він (Подобєдов – 24 канал) давав їм інструктаж, зв'язався з виконавцями. Ті ж на місце зустрічі з ним приїхали вже без мобільних телефонів. Вони поспілкувалися і пішли чекати на мене біля мого дому.

Олександр Подобєдов / Колаж фото з відкритих джерел

Далі Сергій Стерненко спробував відтворити хронологію подій під час третього нападу.

– Близько 5 годин вони сиділи без мобільних телефонів і чекали, поки я буду повертатися додому, щоб напасти. Подобєдов був у цей момент поруч. І от, коли я повертався додому, то виконавці за заздалегідь обумовленою командою, там моргнуло авто фарами, побігли мені назустріч і напали.

Окрім того, у мене на авто в той момент висіло два GPS-трекери. Їх встановили, я даю 99 і 9 відсотків, працівники поліції. За допомогою цих GPS-трекерів координували напади. Тобто вони відслідковували, коли я приїжджаю додому.

Коли цей напад відбувся, а я відбився від нього, Олександр Ісайкул, нападник, який зараз взагалі втік з України і, за інформацією з моїх джерел, переховується у Росії, почав втікати. І втікав він неабияк.

Олександр Іскайкул / Фото з телеграм-каналу Стерненка

– При цьому виконавець навіть сам казав на слідчому експерименті: "Ну, я йшов і бачив, що йде хлопець, тримає дівчину за руку, а потім він на нас як нападе". Ну ти, мабуть, завжди, коли хочеш на когось напасти, будеш тримати свою дівчину за руку у цей момент. Просто під своїм під'їздом.

Так ось, він почав втікати, а поки біг – зустрів двох працівників поліції біля слідчого управління області. Один з них запропонував йому допомогу, той, що був без форми. Він відмовився від будь-якої допомоги. Натомість перепитав у цього поліціянта, як пройти до кіностудії. Той йому показав, він почав рухатися в тому напрямку, зустрів ще одного поліцейського в формі і почав втікати, зрозумівши, що це теж правоохоронець. Тікав в бік кіностудії – і там йому вже інші люди, яких він не знав і які просто побачили, що він поранений, викликали швидку. Звідти його забрали.

В той же час, відповідно до показань співорганізатора Подобєдова і ще одного Посувайла, вони просто так до 2 години ночі гуляли в районі кіностудії. Просто так. Очевидно ж, що місце їхньої зустрічі було заздалегідь визначене. Вони домовилися, що після того, як на мене нападуть, зустрінуться там. Потім їх мали забрати і відвезти.

Натомість відбулось, як відбулось, але я на 100 відсотків переконаний, що Подобєдов – організатор нападів на мене. На абсолютно 100 відсотків. Пізніше його і ще там інших людей допитували. Слідчі давно мали повідомити йому про підозру, давно.

– Ти зустрічався колись, до всіх цих нападів, з Подобєдовим?

– До нападів – ні, не зустрічався. Ніколи про нього нічого не знав, але почав дізнаватись, хто це. З'ясувалось, що це такий "тітушковод", який збирає бандитів, найманців в інтересах Труханова.

Я його зустрічав потім. Якось в жовтні, здається, 2018 року, через 5 місяців після нападу, я виходив зі своєю дівчиною з кіно і помітив, що він за мною стежить. Тобто я вийшов і зустрів організатора нападу на мене, який потім організував ще одну спробу.

Правоохоронці знають про його роль, це все в матеріалах кримінального провадження є. Він не заперечує, що з ними зустрічався, сам про це говорив. Однак він на волі, а судять мене.

– Окей, Подобєдов. Ланцюжок далі?

– Подобєдов, у нього співорганізатор був Віталій Посувайло, вони разом діяли.

– Хто це?

– Друг Подобєдова, вони в одній команді працюють. Хто далі у цьому ланцюжку? Я знаю декілька прізвищ, але не хотів би в інтересах слідства їх зараз озвучувати. Скажу так: "Дуже багато людей, на яких вони в своєму злочинному середовищі сподівалися, їх же і здали. Один зі свідків прямо каже, як Подобєдов говорив Кузнєцову про те, що при постановці замовлення на мене озвучили: "Він наламує Труханову тєми, треба на нього напасти". От, значить, "його провчити, поламати". Таке у них завдання стояло.

– Тобто останнім персонажем у всьому цьому ланцюжку це був, власне, Труханов?

– Я переконаний, що саме він є замовником. Він, і, можливо, ще Володимир Галантернік. Це його партнер по злочинному угрупуванню.

Дивіться відео: скандальні факти з життя Геннадія Труханова

– Яка мотивація?

– Думаю, що тут можуть бути елементи особистого, можливо, я так його задовбав. Ще думаю, що це входило до єдиного умислу по залякуванню громадських активістів в Одесі. Напади три на мене протягом чотирьох місяців у 2018 році – не єдині, які тоді були.

Усі вони (напади – 24 канал) характеризуються винятковим цинізмом і зухвалістю. Це відбувалося в людних місцях. У Михайлика, наприклад, стріляли в ста метрах біля головного управління Нацполіції Одеської області. Думаю, що всі ці напади, – мета показати: "Ви будете нас критикувати, виходити на акції протесту – ми вас будемо вбивати, калічити". Змусити людей мовчати, змусити людей не говорити про проблеми, які є в місті. Чому так відбувається? Тому що всі, на кого організовували напад, активно протистояли Геннадію Труханову, його планам по захопленню міста.

Це як для львів'ян площа Ринок. От уявімо, що раптом там з'являються тітушки з вогнепальною зброєю, захоплюють частину площі і кажуть: "Тут буде торгівельно-розважальний центр на 32 000 квадратних метри, величезний". Ця ж історія відбувалася в Одесі.

Ми, звісно ж, вийшли тоді на протест. Він був вдалий. Ми не дозволили забудувати Літній театр. Там досі немає капітального будівництва. І я думаю, що це одна з таких акцій, яка дуже не сподобалася Труханову і Галантерніку. Будівництво мала вести якраз на місці компанія, яка належить Галантерніку – партнеру Геннадія Труханова.

Було страшно, коли на мене напали, – Стерненко про третій напад

– Повернемося до третього нападу. Коли побачив, як Кузнєцов, скажемо так, не в найкращому своєму вигляді лежав, чи було в тебе відчуття страху? Чи було усвідомлення, що от зараз він помре. Що ти відчував у той момент?

– Я не думав, що він помре, тому що я не бачив всіх його поранень. Я хаотично відмахувався, коли вони на мене напали. Не знав, що в нього було одне з поранень, яке досягло серця. Думав, що з ним все буде гаразд. Викликав йому швидку, тому що зазвичай при пораненнях живота, як в нього було, люди не помирають, а якщо і помирають – то не швидко. Якщо приїжджає швидка медична допомога, то їх можна реанімувати.

Досі вважаю, що Кузнєцов міг би вижити, якби його намагалися реанімувати одеські лікарі. Коли ж приїхала швидка, то вони замість того, щоб надавати йому першу медичну допомогу, просто підійшли і сказали: "Ну, ми не будемо йому тут нічого робити, ми вважаємо, що він помер". Хоча ще були шанси його тоді врятувати. Вони почали сперечатися з моєю дівчиною, казати, щоб вона не знімала, замість того, щоб надавати медичну допомогу.

Чи було страшно? Мені було страшно, коли на мене напали. Я усвідомлював, що захищаю зараз не лише своє життя. За спиною була моя дівчина. Якби зі мною щось зробили, не думаю, що вони хотіли б лишати свідків. Тоді мені було дуже страшно. Потім, я не знаю, в мене було багато різних емоцій. Страх, мабуть, в тому числі, вже після самого нападу, але той стан вже можна було більше назвати шоковим.

– Що було до стріму? Коли почався стрім, то він вже лежав.

– Так.

– Йому вже було погано. Що було до того моменту? Ти з ним боровся?

– Ні. Вони на мене напали біля мого під'їзду. Я почав відмахуватися ножем, завдав їм 7 поранень на двох. В якийсь момент, через кілька секунд, хтось з них почав кричати "тікаємо" – і один побіг в один бік, а другий – в інший. Я на той момент не знав, чи поранені вони, вдасться їм втекти чи ні. Подумав, що треба затримати хоча б когось із них, тому що потім нікого не будуть шукати.

– Вони почали розбігатися – і я почав переслідувати одного з них, між нами була дистанція, думаю, метрів 15-20. Побачив, коли той пробіг кілька десятків метрів, у нього почали заплітатись ноги – і він впав на землю. Я підійшов до нього, але так, може, метри 3-4 між нами була відстань. Тоді побачив, що він поранений.

– Це Кузнєцов?

– Так, так. Я декілька разів прокричав: "Навіщо ви на мене напали?" Він мені відповів, що "ми помилились, я помираю, допоможи мені". Я одразу ж дістав мобільний телефон і викликав йому швидку медичну допомогу, це навіть зафіксовано в матеріалах кримінального провадження. Викликав також поліцію. Коли викликав швидку, то побачив, що мою праву руку та екран телефону забризкує кров'ю. Ця кров була точно не від Кузнєцова, бо між нами була дистанція. Я почав шукати звідки кров і зрозумів, що поранений. Не бачив цього і не відчував.

Рука Стерненка після нападу / Фото з телеграм-каналу Стерненка

Тоді намагався собі накласти джгут, точніше – турнікет, який у мене був із собою. Придбав його, якщо раптом у разі нападу доведеться зупиняти кровотечу. Не зміг на себе його одягнути, бо моя права рука буквально трусилася. Поруч проходив чоловік – і я попросив затягти мені ременем біцепс, щоб зупинити кровотечу. Ми це зробили – і після того я вже дістав мобільний телефон, увімкнув трансляцію, щоб розповісти, що відбулось.

Зазвичай, коли на когось нападаєш, ти, звісно ж, залишишся на місці і вестимеш трансляцію.

– Це справді нетипова, стресова ситуація. Як прийшло в голову почати стрімити? Чому ти прийняв таке рішення?

– У мене перша думка, крім того, що треба викликати швидку, поліцію тощо, – розповісти, що сталось. Я був надзвичайно обурений, тому що це був третій замовний напад за 4 місяці. До цього також вмикав трансляцію після другого нападу, коли затримали мого нападника.

– Це було для самозахисту?

– Не буду казати, що це було для захисту. На той момент я думав розповісти, що відбулося, я це й зробив. Навіть попри те, що це не найприємніше відео, яке я коли-небудь бачив взагалі, я вважаю, що я зробив абсолютно правильно. Людина, яка вчинила злочин, точно не буде лишатися на місці і вмикати трансляцію. Вона буде втікати – у тому числі від поліції, як зробив нападник і спільник Кузнєцова Ісайкул.

Увага! Відео 18+ – стрім Сергія Стерненка після 3 нападу в Одесі

– Минув час, знаючи усі ті перипетії, які відбуваються, усі судові засідання, чи змінив би ти щось в тій ночі третього нападу?

– Якби на мене напали, чи захищався би я? Стовідсотково. Чи змінював би я якісь інші дії? Не думаю. На той момент існувала реальна загроза життю та здоров'ю, я думаю, що вчив абсолютно правильно, стовідсотково.

Навіть знаючи, що мене потім будуть переслідувати, спробують за це посадити або навіть посадять, ну все ж може бути в нашому житті, я би все одно захищав своє життя і здоров'я, життя і здоров'я своєї коханої. Це найвища цінність у цьому випадку була. І, як то кажуть, з в'язниці вихід можна знайти, а з труни – ні.

Другу частину інтерв'ю із Сергієм Стерненком читайте згодом на сайті24 каналу.