Головні новини 16 вересня: ДБР назвало причини анексії Криму, нові правила карантинних зон

Найважливіші новини України й світу за сьогодні:

ДБР назвало причини анексії Криму

У Державному бюро розслідувань встановили причини анексії Криму Росією.

Злочинні дії з підриву боєздатності української армії розпочалися ще у 2012 році і тривали аж до вторгнення бойових підрозділів РФ на територію Криму в лютому 2014 року. 

Кого підозрюють у держзраді

• експрезидента-втікача Віктора Януковича,
• міністрів оборони України – Дмитра Саламатіна та Павла Лебедєва,
• начальника Генерального штабу – головнокомандувача ЗСУ Володимира Заману.

Злочини, які призвели до анексії Криму

• злочинне скорочення ЗСУ: впродовж 2012 – 2013 років з 240 тисяч до 162 тисяч військовослужбовців;
• підрив стану мобілізаційної готовності: у 2013 році скоротили половину від штатної чисельності військкоматів. У результаті військові частини були укомплектовані лише на 25 – 55%;
• знищення систем протиповітряної оборони Криму: управління системою ППО Криму передали до командування ВМС України на півострові, яке надалі перейшло на сторону Росії;
• незаконні організаційні зміни та нівелювання стратегічних оборонних документів;
• невжиття заходів щодо реагування на зовнішні загрози, незважаючи на численні повідомлення розвідки, що чітко свідчили про підготовку наступальної операції з боку РФ.

Вказані дії у своїй сукупності пов'язані і призвели до тяжких наслідків – вторгнення Росії на територію Криму та міста Севастополь, подальшої їх окупації, порушення суверенітету та територіальної цілісності України.

Як Україна втратила Крим: дивіться відео

Слідство у справі держзради Януковича, Замани та двох міністрів оборони: що треба знати

• Володимир Замана обіймав посаду керівника Генштабу ЗСУ з лютого 2012 року по 19 лютого 2014 року. З 22 лютого по червень 2014 року він також був уповноваженим Верховної Ради з контролю за діяльністю Міноборони.
• 25 лютого Головна військова прокуратура повідомила Замані про підозру в держзраді. На думку обвинувачення, ексначальник Генштабу незаконно скоротив 3 тисячі співробітників військових комісаріатів і скасував облік призовників. Також дії Замани у 2013 році призвели до скорочення 14 тисяч військовослужбовців, розформування 70 військових частин і об'єднань.
• 16 травня 2019 року Головна військова прокуратура та СБУ завершили слідство у справі Замани. 24 травня цього ж року Київський апеляційний суд змінив йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання.
• На позачергових парламентських виборах Замана увійшов до першої п'ятірки партії "Сила і честь". 26 червня ексначальнику Генштабу Замані оголосили підозру в держзраді і пособництві Януковичу.
• 24 червня за аналогічною статтею ДБР повідомило про підозри Януковичу, Лебедєву і Саламатіну. Їх звинувачують у підриві суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, наданні Росії та її представникам допомоги.

Зміна правил карантинного зонування

Уряд схвалив проєкт постанови, який змінює підходи до поділу на карантинні зони за чотирма кольорами.

Зміни стосуються карантинних правил у червоній і помаранчевій зонах, а також умов, за яких регіони потраплятимуть до цих зон.

За яких умов райони потраплятимуть в червону зону:

• якщо в спеціальних лікарнях протягом 5 днів зайняті понад 75% ліжок;
• якщо за 14 днів рівень захворюваності на 100 тисяч населення в 5 разів перевищуватиме середній по країні.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль уточнив, що рішення про найвищий рівень карантину для кожного регіону уряд розглядатиме у співпраці з регіональними комісіями.

Зміна обмежень у помаранчевій зоні:

• на вході до будь-яких громадських закладів має бути інформація про його площу й максимальну кількість відвідувачів;
• виключається норма, що в громадському транспорті можуть бути зайняті лише 50% сидінь.

Нові обмеження для навчальних закладів

Відтепер визначено умови, за яких на карантин можуть відправити цілі навчальні заклади. Цілі школи, дитсадки тощо можуть відправити на 14-денний карантин, якщо там вже перебувають на самоізоляції понад 50% класів чи груп.

Карантинне зонування України станом на 16 вересня / Карта МОЗ

Павловський визнав провину

Ігор Павловський, якого підозрюють в організації замаху на херсонську активістку Катерину Гандзюк, визнав свою вину.

Він попросив суд затвердити відповідну угоду. Якщо це зроблять, підозрюваний отримає м’якше покарання.

Угоду я підписав добровільно, готовий виконувати всі умови та давати показання,
– зазначив Павловський.

Раніше він подавав заяву, у якій вимагав скасувати його угоду з судом щодо визнання провини. Павловський заявляв, що вона начебто була підписана під тиском.

На засіданні 16 вересня обвинувачений спростував свої ж слова і сказав, що таки визнає провину.

У результаті суд відклав розгляд справи і оголосив перерву до 25 вересня. Наступне засідання призначене на 9:30, на нього будуть запрошені батьки загиблої та її чоловік.

Головне про справу Катерини Гандзюк

• Слідство вважає, що влітку 2018 року Олексій Левін отримав замовлення від голови Херсонської облради Владислава Мангера на організацію нападу на радницю міського голови Херсона Катерину Гандзюк.
• Гандзюк начебто заважала Мангеру втілювати схеми незаконної вирубки лісу та підривала його авторитет в області.
• Згодом Левін залучив до злочину Сергія Торбіна, а той вже знайшов виконавців.
• Домовленість про напад оформили в офісі Ігоря Павловського, який, мовляв, знав про підготовку злочину.
• Гандзюк облили кислотою 31 липня 2018 року. 4 листопада активістка померла в лікарні. Вирок у справі вже отримали 5 людей, які зізналися та пішли на угоду зі слідством.

У РФ на тривалі терміни засудили кримчан

Військовий суд в російському Ростові-на-Дону 16 вересня виніс вирок фігурантам другої бахчисарайської "справи Хізб ут-Тахрір".

Що ухвалив суд

• Марлена Асанова засудили на 19 років колонії суворого режиму;
• Мемета Белялова – на 18 років;
• Тимура Ібрагімова – на 17 років;
• Сейрана Салієва – на 16;
• Сервера Мустафаєва – на 14;
• Сервера Зекірьяева – на 13;
• Едема Смаілова – на 13;
• Ернеса Аметова визнали невинним і звільнили в залі суду.

Що просила російська прокуратура

Прокурори просили такі терміни ув'язнення для фігурантів справи: Марлену Асанову – 20 років і штраф у розмірі 800 тисяч рублів, Мемету Белялову – 21 рік, Тимуру Ібрагімову – 20 років. Звинувачення розглядало їх як організаторів осередку "Хізб ут-Тахрір".

Іншим фігурантам справи просили такі терміни: Серверу Зекірьяеву – 15 років, Серверу Мустафаєву – 17 років, Сейрану Салієву – 19 років, Ернесу Аметову – 17 років і 6 місяців, Едему Смаілову – 17 років і 6 місяців.

Що цьому передувало

• 21 травня 2018 року в Криму затримали координатора "Кримської солідарності" Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїла. Решту фігурантів російські силовики заарештували ще в жовтні 2017 року.
• 15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати цю справу.

Міст Патона відреставрують

Важливу транспортну артерію Києва – міст Патона – відреставрують до кінця 2025 року. Мер міста Віталій Кличко 15 вересня підписав розпорядження щодо початку робіт.

Його реставруватимуть "з пристосуванням". Перебудова мосту неможлива, бо він є пам'яткою містобудування та архітектури. Ремонт проведуть за бюджетні гроші. Але інвестори також можуть вносити свої пропозиції. Скільки коштуватиме реконструкція мосту, поки невідомо.

Замовником будівництва став Київавтодор. Він ще раніше міг почати реконструкцію моста Патона і навіть підготував проєкт технічного завдання. Проте, щоб почати роботи, необхідно отримати дозвіл від Міністерства культури. На час реконструкції міст планують вивести з реєстру пам’яток, а після завершення всіх робіт – повернути назад.

Що відомо про стан моста

Фахівці ще у 2019 році заявляли, що стан моста Патона – критичний, а термін його експлуатації давно минув. Цьогоріч міст нарешті визнали аварійним.