ЄСПЛ отримав скаргу на незаконне затримання Антоненка

Європейський суд з прав людини отримав скаргу на незаконне затримання Андрія Антоненко, підозрюваного в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Про це 15 вересня повідомила юридична фірма «Сенс Україна», яка захищає підозрюваного.

Заяву подали 23 червня 2020 року, а 31 серпня ЄСПЛ підтвердив її отримання.

«Заява подана у зв’язку з порушенням Україною статті 5 та § 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», – йдеться в повідомленні.

У ЄСПЛ сказали, що розглянуть справу «за першої можливості».

Процедура розгляду на початковому етапі – письмова.

Адвокат Дмитро Круговий розкрив зміст основних положень заяви:.

незаконне затримання: Андрія Антоненка затримали 12 грудня не пізніше 15:10, але в документах вказано 23:05.

Підставою для затримання стала постанова слідчого судді, винесена о 18:40;.

необґрунтована підозра: підозру пану Антоненку оголосили виключно через схожість «у манері ходи з ймовірним злочинцем на відео», а застереження щодо ненаукового і неточного характеру ідентифікації проігнорували;.

участь у брифінгу президента, голови парламенту, генерального прокурора, міністра внутрішніх справ і його заступника, заступника голови Національної поліції: їх висловлювання мали «суто пропагандистський характер і, з урахуванням положення спікерів, істотно впливали на рішення про запобіжні заходи»;.

порушенням презумпції невинуватості, прямий вплив на суддів та приховування доказів: посадовці «розповсюджували неперевірену та перекручену інформацію»;.

невмотивованість рішень про обрання та продовження запобіжних заходів: арешт Андрія Антоненка був безпідставним, адже ґрунтувався виключно на тяжкості обвинувачення, тому розглядалися ризики втечі, впливу на свідків тощо.

Крім того, за час тримання його під вартою «фактично ніяких слідчих дій, спрямованих на отримання істини, так і не було проведено»;.

судді не розглянули по суті два клопотання про зміну запобіжного заходу, ще дві ухвали були постановлені з порушенням строків, а одне клопотання неправомірно об’єднали з іншим провадженням.

Як писав ДМ, 26 серпня адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Європейський суд з прав людини отримав скарги на незаконне затримання Юлії Кузьменко, підозрюваної в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов.

Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала.

Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.

Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам кримінального провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь.

Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні.

Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

2 липня поліція повідомила, що кримінальне провадження готове до передачі до суду.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження.

Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

16 липня 2020 року директор Департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко сказав, що на мотив вбивства журналіста Павла Шеремета міг вплинути його контакт в Росії.

11 серпня Київській апеляційний суд відпустив під цілодобовий домашній арешт Юлію Кузьменко, підозрювану в справі про вбивство журналіста Павла Шеремета.

12 серпня Андрія Антоненка залишили під вартою.

25 серпня суд залишив Антоненка під вартою до 23 жовтня.

До того ж дня залишили під слідством Дугар і продовжили цілодобовий домашній арешт Кузьменко.

27 серпня з Юлії Кузьменко зняли електронний браслет.

Крім того, Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення, що розгляд справи по суті відбудеться 4 вересня.

Її розглядатиме суд присяжних.

Шевченківський районний суд Києва 4 вересня 2020 року обрав п’ятьох присяжних для розгляду провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета, а саме: Валерія Фірсова, Людмилу Яковенко, Наталі Глобу, Юрія Михайленка та Юрія Федоренка.

9 вересня, за допомогою авторозподілу, визначили трьох основних і двох запасних присяжних для розгляду провадження.