Протести в Білорусі: як Україна приймає сусідів та які умови праці пропонує

Зрозуміло, що контакти України з Білоруссю вже не будуть такими як раніше, зараз вони – на паузі.

Вітчизняне МЗС очікує позиції білоруської опозиції щодо України, адже нині ми чуємо лише ставлення до Росії й не чуємо позиції щодо Києва.

Крім, звісно, думок опозиціонерки Світлани Тихановської про Крим, яка каже, що не володіє інформацією, що ж саме відбулося у 2014 році, але обіцяє з'ясувати, коли стане до влади.

Україна тим часом, не вагаючись, залишила відкритим кордон для білорусів.

Цього тижня його перетнули білоруські опозиціонери Іван Кравцов та Антон Родненков, але вони вже заявили, що не проситимуть політичного притулку.

Тим часом прикордонники вже заявляють, що білоруси таки просять політичного прихистку.

Хоча звернення й не є масовими.

Білоруських громадян через кордон пропускають за полегшеною процедурою, треба мати при собі лише паспорт.

Але охочих саме оселитися в Україні небагато.

Це лише поодинокі візити.

На відміну від інших країн, зокрема Польщі, що, як з'ясувалося, розробила навіть повну програму підтримки для комп’ютерників, наприклад.

Чим, власне, й заохочує білоруських фахівців IT-технологій працювати саме в їхній державі.

Як Україна приймає білорусів та які умови, зокрема, праці пропонують їм у нас?.

У ніч на 24 серпня Анастасія Шпаковська з двома дітьми на авто друга тікала до України через пункт пропуску "Олександрівка-Вільча".

Печатка українських прикордонників дозволила їй полегшено видихнути, адже вона білоруська активістка й лідерка музичного гурту NAKA.

Переїхати їй довелося через участь у протестах проти диктатури Лукашенка.

Офіційно вона не просила про політичний притулок.

Уже три тижні живе у квартирі друзів.

Каже, Київ та Мінськ схожі хіба що радянськими будинками.

А ще радіє, коли бачить на вулицях рідний стяг.

На білоруських виборах Анастасія долучилася до ініціативної групи кандидата Віктора Бабарика – саме з його команди й опозиційна лідерка Марія Колесникова.

Настя єдина звільнилася з державного театру імені Горького на знак протесту після масових затримань активістів.

Визволяла протестувальників із СІЗО на Окрестіна, влаштовувала акції #КУЛЬТПРАТЭСТ проти режиму Лукашенка.

Кільком знайомим Насті довелося буквально сховатися в Києві.

У них у Білорусі залишилися родини.

Дівчина ж продовжує акції проти білоруської диктатури й в українській столиці.

Невдовзі з кількома митцями планують перформанс на пам'ятнику Батьківщина-Мати.

А от коли додому, поки не знає.

Тепер дівчина разом з білоруськими друзями планує створити гарячу лінію допомоги для тих, хто вимушено тікає в Україну.

Тим часом таку гарячу лінію, але лише для білорусів зі сфери ІТ, створили в Міністерстві цифрової трансформації.

Запустили платформу зі вказівками, як оформити документи й переїхати.

"Навіть в асоціації є компанії, в яких є офіси і в Білорусі, і в Україні.

В нас є гаряча лінія – звернень було більш ніж 300.

І вже є десь 500 осіб, яким ми безпосередньо допомогли", – розповів заступник міністра цифрової траснформації Олександр Борняков.

Такою можливістю скористалися вже розробник мобільних додатків Zorka.

Mobi, компанія з виробництва комп'ютерних ігор Wargaming – саме вони створили гру World of tanks.

Заступник міністра переконує, що працюють над тим, аби таким білорусам подовжили термін перебування в Україні з 90 днів до 180 й спростили оформлення документів.

"Потрібно згідно з українським законодавством мати довідку про несудимість.

І араз дуже важко цю довідку в Білорусі отримати", – додав він.

Запитували у Мінцифри про переїзд і представники Panda.

Ця велика ІТ-компанія з Мінська будує системи електронного документообігу.

На початку вересня до їхнього офісу прийшли з обшуками.

Чотирьох працівників затримали й кинули до СІЗО.

У компанії вважають, що це все через ініціативу одного зі співзасновників Микити Мікадо.

Він пропонував гроші й допомогу тим силовикам, які захочуть перейти на бік протестувальників.

А звинуватили їх нібито в економічних злочинах.

Частину своїх співробітників вони вже перевозять в Одесу та Київ.

Деякі українські компанії з розробки програмного забезпечення самі пропонують допомогу.

Україна показує білорусам свою підтримку.

Історичний стяг цієї країни з'явився на фасадах будинків та в соцмережах українців.

А Міністерство закордонних справ дозволило білорусам в'їзд в Україну попри закритий кордон.

Але на практиці лише для тих, хто проситиме політичний притулок.

Щодня кордон двох держав перетинають до 3 тисяч осіб.

Про притулок із початку протестів попросили заледве два десятки білорусів.

Цього тижня заїхала ціла родина політичних біженців.

Для таких і роблять винятки, але в ручному режимі.

"Громадяни Білорусі, які їдуть в Україну, відчувають тиск або переслідування в своїй країні, їм це зазначали в українських пунктах пропуску, аби вони також могли більш чітко розгялдати обставини їх в'їзду в Україну", – пояснив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.

Експерт Ігар Тишкевіч каже, що найбільше проблем із переселення в Україну в білорусів виникає в Державній міграційній службі.

Він сам за статус політичного біженця судився 8 років.

Не поспішають в Україну білоруси й через високі податки, а згадана вище нструкція Мінцифри для айтішників надто непроста для втілення.

"Вона з чого починається – як зареєструвати юридичну особу в Україні.

"Найдите украинца, который за вас зарегистрирует фирму и будет её директором".

Міністерство цифрової трансформації з першого абзацу пропонує білорусам схематоз.

Максимум, як використовують Україну – це пересидіти деякий час, поки тобою займаються спецслужби.

Білоруси значно охочіше їдуть до Чехії, Польщі, Литви", – наголосив експерт Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевіч.

Так, у Польщі уряд розробив для айтішників програму підтримки переїзду із повним соціальним пакетом.

Найбільше заохочують до переїзду ІТ-команди або й цілі офіси.

Вони створюють робочі місця й дають великі прибутки.

Урядовці ухвалили й цілий план солідарності з Білоруссю.

Він передбачає спрощений доступ до ринку праці, підтримку незалежних медіа, студентів і організації, які допомагатимуть країні.

"У нас працюють 8-10% білорусів.

З їхнього боку завжди був високий попит, а нині у зв'язку з політичною нестабільністю вони ще частіше звертаються до нас, і за останній місяць зацікавлення роботою в Польщі зросло втричі", – розповів генеральний директор компанії з працевлаштування Томаш Богдевич.

Та поки масової міграції білорусів не почалося.

Виїжджають поодинокі активісти.

А ще їздять в економічну розвідку до України та держав ЄС, аби готувати за потреби шляхи відступу.

У країні поки тривають мирні протести.

А білоруси в екзилі вірять, що додому повернуться невдовзі після перемоги протестувальників.

Марія Писаренко, Ігор Костюк, "Час.

Підсумки тижня".