Це далеко не моя персональна історія, – Стерненко про інформаційну атаку, Зеленського та амбіції

Першу частину інтерв'ю Сергія Стерненка – читайте тут.

Це була інформаційна операція Арсена Авакова і Віктора Медведчука, – Стерненко

– Стерненко реально заполонив інформаційний простір. У проросійських ЗМІ – просто головний об'єкт. Як вважаєш, чому саме ти? Насправді ж – десятки активістів, багато хто бореться з різними чортами, але власне на тобі завжди акцент, чому так?

– Ну, вони багато про кого і серед інших активістів говорять, але дійсно моїй персоні там приділяють особливу увагу. Я думаю, що точну відповідь знають лише вони самі, але можу висловити припущення, що це спроба створити чергову страшилку для їхньої пропаганди. Показати, що, дивіться, ось – фашист радикал, вбивця, який просто так напав на беззахисних десантників біля свого будинку. Вони ж ще люблять розповідати, що мій нападник був десантником і батьком трьох дітей. І це так звучить, ніби він з парашутом стрибав до мене у двір з цими дітьми, а я йшов зухвало просто так на нього напав.

Вони це роблять з метою посилення своєї пропаганди. Для того, щоб також показати, що ті, хто виступають за все українське, ті, хто спілкуються українською, ось такі вони: фашисти, вбивці і надзвичайно погані люди. Використовують цю тему для того, аби залякувати свого виборця, щоб той активніше за них голосував.

– Пам'ятаєш цей момент, коли ти увірвався в інформаційний простір, коли усі заголовки почав читати про себе?

– Я можу тобі сказати, коли це було. Ну, звісно ж, коли сам напад відбувся, про це написали всі медіа, але масово почалось у вересні 2019 року. Я взагалі переконаний, що це була інформаційна операція Арсена Авакова і Віктора Медведчука – спільна. Поясню чому. Зараз, коли я ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, бачу чітку хронологію: що відбувалося у цій справі і як. Андрій Портнов, який відстоює інтереси Арсена Авакова та Віктора Медведчука, вимагав забрати цю справу із СБУ і передати її до поліції. Чому вона взагалі була в СБУ? Тому що поліціянти причетні до організації цих нападів, цьому є конкретні докази в матеріалах кримінального провадження.

Аваков паралельно декільком людям говорив – і говорив неодноразово, потім це навіть публічно було підтверджено на сайті МВС і Офісу генпрокурора, що він зацікавлений в тому, щоб мене ув'язнити.

Повідомлення на сайті МВС / Скриншот

Тобто ось таке було формулювання. При цьому на той момент Аваков не був і не є слідчим у моїй справі. Справ взагалі була у СБУ, а Венедіктова не була в групі прокурорів. Тобто, що вони там могли між собою узгоджувати – це однозначно незаконно, але вони про це написали на офіційних сайтах державних відомств.

Так ось, справу Портнов вимагав передати до поліції влітку минулого року. І, зрештою, її передав Юрій Луценко за своїм особистим підписом за кілька тижнів до того, як покинув посаду. Як тільки він передав її туди, слідчі Національної поліції, ті самі, які фабрикували справу Шеремета, призначили раптом нову судово-медичну експертизу. Тому що у нас одні і ті самі слідчі вели справу і проти мене і справу Шеремета. Хоча до цього вже була проведена судово-медична експертиза щодо поранень мого нападника, яка сказала: "Так, він (Іван Кузнєцов – 24 канал) міг отримати ці поранення, пробігти ту саму відстань, а потім там на місці померти".

Але їх така відповідь не влаштовувала, їм треба було придумати версію, що це я на нього напав сам. Їм треба було сфабрикувати нову експертизу. І вони звертаються в Одеське бюро судово-медичних експертиз. В Одесу, яка ні разу не підконтрольна замовнику нападів на мене. Там експерти так звані пишуть висновок, що вони вважають, ніби він (Іван Кузнєцоі – 24 канал) не міг пробігти у жодному разі вказану відстань. Це дуже важливий момент.

Після того Ілля Кива виходить на брифінг у Верховній Раді. Кива – це людина Авакова і Медведчука одночасно. Каже: "Я знайомий з матеріалами справи по Стерненку, я знаю, що була проведена експертиза і можна повідомити йому про підозру, я вимагаю Нацполіцію зробити це негайно". Після цього через кілька днів Національна поліція виписує мені повідомлення про підозру, в якому пише, що я, вчинивши раніше злочини, хоч я ніколи не був засудженим жодним судом, мав нестабільний психоемоційний стан і просто так напав на Кузнєцова та Ісайкула. Це було у тексті повідомлення про підозру. І таким чином я вчинив злочин – умисне вбивство, замах на умисне вбивство двох осіб і це частина 2 115 статті, тобто довічне ув'язнення вони могли мені просити у той момент.

Вони скеровують цей проєкт повідомлення про підозру в Офіс генерального прокурора. Тоді це ще була Генпрокуратура, її очолював Рябошапка, він, я так розумію, поцікавився цією справою і вирішив змінити взагалі її підслідність та передати назад до СБУ. Відповідно підозра ця не була погоджена. СБУ призначили там ще одну свою експертизу – і наступна сказала: так – ми теж вважаємо, що Кузнєцов не міг пробігти вказану відстань, але всі поранення він отримав у вертикальному положенні, тобто стоячи.

Як СБУ пояснює справу Стерненка:

Пізніше прокурор почав говорити, що ці експертні висновки не суперечать один одному, а один одного доповнюють. Просто в одному випадку було сказано, що нападник лежав, а в іншому, що стояв. Така маленька деталь, не дуже важлива. (сміється).

Саме тоді всі ці медіа Медведчука, усі ці "Страна.ua", Шарій і їм подібні почали мене масово інформаційно атакувати. Це була однозначно чиясь команда, однозначно це було централізовано. Ми зібрали статитичні дані. Було за один місяць дуже багато новин по мені на всіх цих проросійських ресурсах. Натомість на нормальних медіа – 24 каналі, на "Радіо Свобода" та низці інших видань – було щось близько 13 чи там 20 згадок. Тобто, коли фактично нічого не відбувалося, вони постійно вкидували-вкидували і фабрикували новини.

Навіть колись "Страна.ua" написала, що я поїхав у Гонконг робити революцію.

Новина на сайті "Страна.ua" про Стерненка і Гонконг / Скриншот 

Я сиджу в "Глобусі" на Майдані Незалежності у Києві і читаю цю новину. Виходжу до стели і знімаю відео, кажу: "Дивіться, гонгконці зробили точну копію нашої столиці – тут стела просто, як у Києві. Ну ось, я пожартував і виклав це відео. Вони його навіть не дивились, я його підписав типу "Вся правда про те, як Стерненко поїхав у Гонконг", прифотошопив себе на фоні протестів. Вони, не дивлячись це відео, дають нову новину і пишуть: Стерненко, що перебуває у Гонконзі на протестах… Просто як приклад того, який контент вони видають.

Стерненко про революцію у Гонконзі: відео

– Чи стежать зараз за тобою? Отримуєш погрози?

– В інтернеті погроз я отримую дуже багато і постійно. Вже на них навіть не зважаю. Якихось таких прямих погроз немає. Єдині погрози прямі, які до мене були, вони були перед першим нападом. Я зустрів двох чоловіків перед своїм домом, які, проходячи повз мене, сказали, щоб я закрив рота, інакше в мене будуть проблеми. Все. Після того ніяких таких погроз не було. Чи стежать за мною… Ну, я думаю, що стежать, скоріше за все.

Скажу так, ми активно працюємо над тим, щоб забезпечувати мою безпеку. Усі варіанти на100% неможливо ніколи прорахувати, але навіть найменші підозрілі випадки не залишаються без нашої уваги. Я просто дуже обережно говорю про це. Перше і головне правило забезпечення безпеки – це поменше говорити про те, як ти забезпечуєш свою безпеку. Це, до речі, порада усім, ну, всяке буває в житті.

– Уяви, що під час останнього суду тобі зачитують обвинувальний вирок. Твої дії?

– Піду в апеляцію, 100% піду в апеляцію. Насправді я передбачаю, що це може відбутись, цілком спокійно. Тому що я бачу, як на суддів тиснуть, бачу, що вони виконують замовлення, що вони не судять, а просто засуджують. Вони не розбираються у справі, не намагаються подивитися на докази, яких нема проти мене. Вони виносять рішення, очевидно, так, як їм сказали на горі.

Засідання у справі Сергія Стерненка 6 серпня / Фото Вікторія Кутьїна, Андрій Костюк для 24 каналу

Про Зеленського та Порошенка

– Ти називав Авакова чортом..

– Так!

– Натомість Володимира Зеленського ти не брався оцінювати. Мовляв, він ще замало часу провів на посаді президента.

– На той момент так.

– Однак останнім часом ти все більше висловлюєшся про нього, то хто Зеленський?

– Я не думаю, що він хоче Україні зла. Я не думаю, що він хоче, аби на активістів нападали. Що він хоче, щоб ми жили в поганій країні. Але він набрав у своє оточення тих людей, які ведуть країну сьогодні до прірви. І тому його кадрова політика – це політика дурня. Ми заплатимо дуже високу ціну за це все, якщо вже найближчим часом не відбудуться позитивні зміни, а я не бачу тенденції до того, щоб такі зміни відбулися. Він дозволяє керувати країною Авакову (очільнику МВС – 24 канал) і Єрмаку (голові ОПУ – 24 канал). Подекуди Медведчуку, тобто він віддав країну просто на розграбування і знищення цим людям – і нічого більше. Крім того, заграє постійно з російськими окупантами.

– Якщо опинишся перед ним, що скажеш?

– Якщо опинюсь перед ним, то… Та я можу повторити те саме, що і зараз сказав.

– Одним реченням?

— Повторю те, що я вже казав раніше насправді. Будьте Президентом України і громадян, а не президентом Єрмака, Авакова, Медведчука і всіх інших.

– Ти критикував і Порошенка…

– Саме так.

– То хто, на твою думку, був найкращим президентом за весь цей час?

– Мабуть, Порошенко точно був не найгіршим. Але я не буду казати, хто був найкращим, тому що мені якось складно визначитись. Точно найгіршим був Янукович. Далі по найгіршості, мабуть, Кучма і Кравчук разом розташовані десь там на одному щаблі. Хоча Кучма, мабуть, все-таки трошки гірший.

А от Порошенко… Я би його поставив десь там на один щабель із Ющенком, хоча певною мірою він зробив досить багато хороших речей для нашої країни. Однак він же одночасно загубив величезні можливості для змін, домовляючись із регіональними кланами, з місцевими феодалами, з тим же Геннадієм Трухановим. Вони були непоганими союзниками усі ці 5 років, навіть Труханов відкрито агітував за Порошенка, коли були президентські вибори. Він зробив дуже багато для нашої країни, але в тому числі дуже багато чим нашкодив.

– Ти активно слідкуєш за політичним життям України.

– Так, авжеж.

– Тобі точно мають імпонувати якісь або окремі персонажі, або політичні партії. Хто?

– Не можна агітувати зараз (сміється), але…

– Та ні, просто твоя суб'єктивна думка.

– З тих політичних сил, які зараз є представлені у парламенті, мені найбільше імпонує "Голос". Я до них дуже добре ставлюся, вони в принципі теж до мене дуже добре ставляться, але от коли були ці судилища, то мене підтримали всі представники політичних сил, які є в парламенті. Крім ОПЗЖ – і слава Богу, така підтримка мені не потрібна. Я вдячний усім, хто тоді сказав своє слово, тому що ця ситуація насправді стосується не лише мене. Будь-хто може опинитися на моєму місці, ніхто не застрахований від нападу. Необов'язково це буде напад на замовлення, тому що ти – громадський активіст. На будь-яку людину можуть напасти: просто хочуть забрати мобільний телефон, гроші тощо. Будь-хто може бути у такій ситуації.

Я просив Яроша дати мені дозвіл залишитися на передовій, – Стерненко

– Чи виникали у тебе колись думки піти на фронт? Яке взагалі ставлення до армії?

– Дуже позитивне ставлення до армії, звісно. Я їздив на передову, багато разів як волонтер, зі своїми друзями. Ми їздили до військових, об'їздили практично всю лінію фронту станом на 2017 – 2018 рік. У 2014 році я теж туди їздив, але тоді, коли ще перебував у "Правому секторі", мене відправили займатися організацією в Одесі. Я думаю, що ми досить успішно протидіяли проросійським елементам.

– Ніколи не закрадались думки піти на передову?

– Було, звісно. От коли їздив у 2014 році якраз на схід, то підходив до Яроша (очільник "Правого сектора" – 24 канал) і просив дати мені дозвіл там залишитись. Натомість, оскільки тоді ще був керівником одеської обласної організації "Правий сектор", він мені заборонив. Прямим текстом сказав, що я маю бути там. Там треба займатися також справами тощо.

Сергій Стерненко у складі "Правого сектора" / Фото з фейсбук-сторінки активіста

Чи піде Стерненко у політику?

– Зараз окрім всіх судових засідань і всього цього інформаційного трешу, який відбувається, чим ти займаєшся і які в тебе плани?

– У мене з понеділка сесія (сміється). Дуже вчасно, коли мене намагаються ув'язнити, а прокурор приходить в суд і каже: "Ми маємо відправити Стерненка під варту". Я такий сиджу і думаю: "О, мені зараз би на сесію".

Насправді це забирає дуже багато часу. Я зараз звільнився з попередньої роботи, де працював юристом на підприємстві, і зараз фактично живу із доходів з ютубу. Дякувати Богу, мої фоловери досить непогано мене підтримують на патреоні (інтернет-платформа – 24 канал) за рахунок монетизації та інші донейти скидають. У мене зараз немає часу чимось нормальним займатись. Я не встигаю записувати відео, вести свій ютуб-канал, тому що суди забирають усі сили і усі ресурси. Єдиний позитив у цьому всьому – те, що я сам правник за освітою. Навчаюсь зараз ще на факультеті міжнародного права, але до цього вивчав національне, і це розглядаю вже, як таку хардкорну, але практику, яка багато мене чого навчить.

– Але взагалі на майбутнє є плани в юриспруденції?

– Так. Планую закінчити магістратуру, зараз навчаюсь в Інституті міжнародних відносин КНУ. Після того мені треба ще два роки попрацювати помічником адвоката, тоді отримаю можливість скласти іспит на право заняття адвокатською діяльністю.

Сергій Стерненко / Фото Володимир Квятковський (24 канал)

– Ти як юрист точно стикаєшся з великими проблемами законодавства. І дуже часто правники потім хочуть займатися законотворчою діяльністю. Думаєш про це у перспективі?

– Знаєш, законотворча діяльність – це надзвичайно велика відповідальність. Я от вивчаю право 10 років – і коли задумуюсь про те, щоб написати якийсь законопроєкт, то розумію, що я нічого не знаю. Хоча я доволі багато вчився і продовжую навчатись. Думаю, що у нас мають бути розвинуті ще інституції, які будуть проводити нормальний аналіз законопроєктів. Крім того, я дивлюсь на таких депутатів, як Ілля Кива або ґвалтівник зі "Слуги народу", або там ще деякі персонажі, Бужанський той же. От вони взагалі не паряться тим, що вони нічого не розуміють у юриспруденції, їм воно в принципі і не потрібне, але щось там пишуть. І мене це кидає у жах.

Чи дійду я колись до цього? Можливо, дійду, а можливо – ні. Побачимо. Але я думаю, що ще багато зможу зробити і вже роблю, займаючись правозахисною діяльністю. Хотів би, щоб справа проти мене стала прецедентною, яка змінить правозастосування у питаннях необхідної оборони. Щоб в Україні не судили людей, які захищають своє життя і здоров'я, не судили за вказівки з гори, тому що просто так комусь захотілось. Щоб у нас припинили призначати винних, дуже багато людей зараз переслідуються саме тому, що хтось так захотів. Тому що один президент вийшов на брифінг і сказав: "Затримали ймовірних вбивць". Тепер ці люди переслідуються просто, тому що їх призначили винними. Так бути не повинно.

Бліц

– Головний чорт України…

– Аваков.

— Київ чи Одеса?

– Я не можу обрати (сміється).

— У місяць на життя я витрачаю…

– Близько півтори – двох тисяч доларів.

– Найбільше я боюсь…

– Що все, що ми робили всі ці роки як нація, буде даремно.

– Через 10 років я…

– Хочу жити в нормальній цивілізованій Україні. Правовій Україні.

– Віриш, що винні будуть покарані?

– Безперечно, так.

– На завершення, що ти хочеш сказати тим українцям, які тебе підтримують? І тим, хто не підтримує зовсім?

– Тим, хто мене підтримує, я, звісно, хочу подякувати. Якби не ваша підтримка, у мене все було б набагато гірше. Тим, не підтримує, ну, це їхнє право. Питання лише – у чому вони мене не підтримують? Якщо вони не підтримують мене у моїй боротьбі за право на захист мого життя і здоров'я, то я можу їм сказати: уявіть, що ви йдете додому, на вас нападають, що ви будете робити? Чи будете ви захищати своє життя і здоров'я? Чи будете ви коритись нападникам і дати себе вбити або покалічити? Відповідаючи на це запитання, вам буде дуже легко зробити вибір – підтримувати мене у моїй боротьбі за право на захист свого життя чи не підтримувати. Це далеко не персональна історія Сергія Стерненка.