В Україні перша хвиля чи друга? Краще б була друга. Але насправді перша. Ми зараз там, де Іспанія, Італія або Франція були навесні.
Що таке перша хвиля ви бачите у лівій частині графіку на прикладі Німеччини. Навесні почалося поширення, система виявилася неготова. Відповіддю став карантин.
Чому карантин допоміг Європі, а Україні – ні?
Кількість зафіксованих нових випадків від березня по вересень у Польщі, Німеччині та Україні / Графіка з Facebook-сторінки Павла Ковтонюка
Україна ввела карантин на випередження (правильно зробила). Тому першої хвилі в нас не було. Як і у Польщі, наприклад. Але карантин відклав цю хвилю на потім. І дав нам час підготуватися до неї.
Польща підготувалася. А ми – ні. Ми вірили, що карантин сам долає вірус.
Після послаблення карантину динаміка поширення вірусу в Україні нагадує рух літака злітною смугою. Це означає, що період карантину ми просто змарнували.
Чи можна було уникнути цієї хвилі взагалі?
Так. Польща поки що уникає. Під час карантину вона побудувала сильну систему тестування та відстеження контактів.
Друга хвиля починається у Німеччині. Але система там також підготовлена, і хвиля дуже помірна. Є певне зростання нових випадків, незначне як для країни із населенням у 80 мільйонів. До того ж це здебільшого нескладні випадки, які добре фіксує потужна система тестування. Госпіталізації маже не зростають, смертність так само.
В Україні ж госпіталізації та смертність зростають. На відстеження контактів уже практично немає ресурсів. Тестування не встигає за новими випадками. Лікарні наближаються до межі своїх можливостей.
Ми сьогодні – це Німеччина, Італія або Іспанія навесні. З усіма можливими наслідками.
Часу майже немає. Він є тільки на те, щоб негайно чесно визнати масштаби проблеми і екстрено реагувати на неї.
Що робити?
Ось три пропозиції. Сподіваюсь, щось із цього уже в роботі або зроблено.
1. Негайно збільшити спроможність системи виявлення. Залучити приватні та інші лабораторії в єдину мережу. Оплачувати з бюджету обробку зразків у них.
2. Екстрено збільшувати потужності лікарень, готувати інші локації (приватні заклади, немедичні локації) для можливого прийому хворих.
3. Створювати мобільний резерв обладнання та фахівців з областей, де немає значних спалахів.