Кому дістанеться «золота акція» на місцевих виборах у Вінницькій області

На Вінниччині політики починають готуватися до місцевих виборів.

Як завжди, «по-вінницькі» – обережно, вираховуючи ризики та підраховуючи кожну копійку, витрачену на саморекламу.

Але процес пішов.

Звісно, за 40 днів провести повноцінну виборчу кампанію можна лише у декількох випадках.

Якщо у попередні роки велася робота на перспективу, якщо є загальнонаціональний розкручений «бренд», за який виборці будуть голосувати, не надто переймаючись – хто саме йде у списках, і якщо обрано вдале позиціонування, значна кількість виборців погодяться з тим, що це – «наша партія».

Першу модель явно «застовпила» «Українська стратегія Гройсмана», яка претендує на перший результат в області та у Вінниці.

Але не на більшість, яку їй все одно доведеться формувати у коаліції з іншими партіями.

Другу групу репрезентують «Слуги народу», «Європейська солідарність», «Батьківщина» та ОПЗЖ.

Власні відсотки вони теж візьмуть, але проблема у тому, що командної роботи у жодній з них не вийшло.

У передвиборчий період партійні організації кожної з них звужувалися до розмірів партійних офісів.

І сьогодні підбір людей у кандидати здійснюється за принципом особистої лояльності до керівництва, або грошових внесків.

Тому годі дивуватися, коли спікерами ОПЗЖ за останні декілька тижнів уже встигли виступити колишні представники «Батьківщини» та БПП.

The Only Business.

Тут, у принципі, можна поміркувати над можливими коаліціями у Вінницькій обласній та міській радах.

Де-юре, в місцевих радах коаліція не потрібна, а от бодай ситуативна більшість необхідна.

Наприклад для обрання керівних органів ради та, за новою реформою, призначення керівництва виконкомів, які замінять обласні та районні адміністрації, партії які пройдуть у Вінницьку міську та обласну ради будуть змушені об’єднуватись, оскільки вже зараз зрозуміло, що монобільшості в місцевих радах Вінниччини не буде в жодної політичної сили.

Потрібна буде стійка, або ситуативна більшість і для прийняття інших ключових питань – бюджетних, процедурних, тощо.

Не вийде на цей раз і банально скупити депутатів з інших партій, за гроші, посади, чи інші бонуси.

Адже по новому виборчому законодавству керівництво партії може застосувати імперативний мандат.

І якщо раніше депутата-запроданця можна було лише вигнати з фракції, чи партії, то зараз вихід, або виключення з фракції означає автоматичне позбавлення мандату.

Прописані в Виборчому Кодексі й інші зручні для керівників партій механізми для позбавлення депутатського мандату будь-якого депутата місцевих рад.

Вступ «Слуг народу» у союз з УСГ можливий лише після повного розвалу «зелених», адже принаймні два народних депутати (Пашковський і Драбовський) орієнтуються на місцевого авторитетного бізнесмена Володимира Продивуса, який вступив у жорсткий клінч з вінницькою муніципальною владою, а чинний губернатор Сергій Борзов неодноразово критикував своїх «попередників», двоє з яких балотуватимуться від УСГ.

«Європейська солідарність» ідеологічно ближче до команди Гройсмана, але розставання Петра Олексійовича та Володимира Борисовича у 2019-му році було дуже прохолодним.

Із взаємними претензіями і образами.

На вінницькому ж рівні конфлікт помножується на складні особисті стосунки між екс-губернатором (людиною Гройсмана) В.

Коровієм та його колишнім заступником – А.

Гижком (нині очолює обласну партію Порошенка).

«Батьківщина» ситуативно може вступити у коаліцію як з тією, так і з іншою політичною силою.

Але, по-перше, невисокий рейтинг «біло-сердешних» не дає можливості сподіватися на те, що переможці виборів в коаліції з «Батьківщиною» здобудуть 50+1%.

По-друге, наближення політичної пенсії спонукає Юлію Володимирівну все частіше вступати у ситуативні союзи «за розрахунком».

Тобто не виключений варіант вступу «Батьківщини» у союз із ким завгодно.

Хоч з тим само ОПЗЖ.

Давні бізнес-зв’язки місцевих ставлеників Тимошенко стануть цьому запорукою.

Нарешті, далеко не всі виборці готові голосувати за політичні партії, які колись були представлені в «помаранчевому» та «біло-блакитному» таборах.

Відносний успіх на минулих місцевих виборах нині покійних проектів «Самопоміч», «Укроп», «Аграрна партія»» та «РПЛ» – тому підтвердження.

Інколи люди просто не хочуть голосувати за завсідників центральних телеканалів.

У цьому контексті можна згадати й дані нещодавнього опитування соціологічної групи «Рейтинг», яке підтвердило, що 53% громадян України збираються проголосувати за політичну партію з регіональною специфікою, навіть якщо вона йтиме на вибори лише в одній області.

Високі показники «Удару» (Київ), «Пропозиції» (Дніпро), «Блоку Кернеса» (Харків), «Довіряй справам» (Одеса) – тому підтвердження.

Створили регіональну партію і у Вінницькій області, з промовистою назвою і суто «місцевою пропискою» – це «Партія Вінничан».

Голова партії місцевий політик Микола Філонов, керівник обласного осередку співак Віктор Бронюк.

На думку експертів, саме ця нова та поки що єдина у Вінниці місцева партія і претендуватиме на так звану «золоту акцію» в місцевих радах.

Як ми вже писали раніше, вдалий бренд і позитивно-патріотичне позиціонування вже на старті дало місцевій партії необхідні 5% для заходу в місцеві ради.

Читати: Нова вінницька партія може вже на старті мати більше 5% підтримки виборців.

Спрацювала у «вінничан» і пропозиція виборцям у вигляді себе альтернативного проукраїнського вибору.

На тлі токсичності загальнонаціональних брендів, саме до «Вінничан» потяглися активісти місцевих осередків невеликих партій національно-демократичного і проєвропейського спрямування.

Остаточний результат буде відомий за результатами виборчої кампанії, але наразі очевидно, що вінницька партія уже увійшла до ТОП-5 партій за інформаційною активністю, яку розпочала ще до офіційного старту виборів.

Чи дістанеться «Партії вінничан» «золота акція» за результатами виборчої кампанії?.

Залежатиме від остаточного «розкладу».

Але принаймні сьогодні можна стверджувати, що все йде до цього.

Повідомляє всеукраїнське видання Gazeta.