Політичне Ватерлоо: цікаві факти про запеклу боротьбу скандальних мерів на місцевих виборах

Очільники Одеси Геннадій Труханов, Дніпра Борис Філатов та Харкова Геннадій Кернес лідирують у опитуваннях та з високою долею вірогідності забезпечать собі мандат ще на 5 років. Однак чому влада в цих 3 великих містах-мільйонерах, базових для "Слуги народу", може бути законсервована? Парадокс, але цьому допомогли реформи. Зокрема, децентралізації, проведеної після Революції Гідності. Детальніше – у блозі "Чесна політика" на 24 каналі.

Чому реформи допомогли скандальним мерам

Річ у тім, що мери отримали в свої руки значно більше податків. Навіть одіозні корупціонери почали їх вкладати в інфраструктурні проєкти, що забезпечило швидкий та осяжний виборцю результат. Найжахливіше, що довіру не підірвали навіть гучні корупційні скандали. Парадокс, але мер Одеси Труханов лідирує з рейтингом майже 50% попри те, що перебуває під слідством за розкрадання міської казни шляхом купівлі за завищеною ціною приміщень заводу "Краян".

Політика стала токсичною для молодих лідерів

Ще одна причина рейтингу корумпованих мерів – політика стала токсичною для молодих лідерів. Перемогти старі еліти може хтось виключно популярний, зірка шоу-бізнесу або впізнаваний бізнесмен. Але людина має розуміти, що доведеться розміняти своє щасливе життя на пресинг щоденної критики, інформаційних атак, замовлень конкурентів та роботу в умовах суперечливих законів. Тому в Одесі кандидатом в мери від "Слуги народу" є відомий місцевий гуморист Олег Філімонов.

Втім, ситуація в Одесі вирізняється ще й тим, що Труханов навіть у разі переобрання не гарантує собі влади, адже новостворений Антикорупційний суд може визнати його винним у корупційному злочині, що автоматично призведе до втрати посади та перевиборів.

Геннадій Труханов та Олег Філімонов / Колаж 24 каналу

Марина Порошенка йде на вибори

У Києві Петро Порошенко вирішив експлуатувати свій персональний бренд на виборах, але не захотів асоціюватися з неминучою поразкою від чинного мера Віталія Кличка. Тому партію поведе дружина п'ятого президента Марина Порошенко. Це кричущий прояв непотизму, тобто прилаштування родичів. Але його без критики проковтнули члени партії "Європейська солідарність". Звикли, що Порошенки на вибори ходять всією родиною: раніше депутатом місцевих рад обирався батько Петра Порошенка, а парламенту – його старший син.

Сам Порошенко декларує підтримку чинному меру Віталію Кличку, який від неї відмахується, бо перемагає і так, але при цьому не хоче нічим бути зобов'язаним п'ятому президенту. Мета Кличка – за підсумками місцевих виборів закрити історію вимушено альянсу з Порошенком, куди його загнали навесні 2014 року в результаті віденської змови з олігархом Дмитром Фірташем. Однак якщо на півдні та сході старі корумповані еліти хочуть зберегти владу, то у Львові навпаки – захопити. Тут буде справжнє політичне Ватерлоо, де президент Петро Порошенко спробує взяти владу в місті свого базового електорату.

Марина Порошенко / Фото Укрінформ

Кривецький і "Свобода"

Проти Садового об'єдналися навіть вчорашні політичні конкуренти та їхні бізнес-клани. Один із основних спонсорів партії "Свободи" – ексдепутат Ігор Кривецький, якому злі язики приписують зв'язки з неформальними колами та прізвисько "Пупс", координує зусилля з Порошенком, щоб вивести у другий тур мерських виборів у Львові спільного кандидата. Кривецький і "Свобода" висувають на мера Львова ексвіцеспікера Верховної Ради Руслана Кошулинського.

Порошенко і власник Львівської тютюнової фабрики Григорій Козловський висувають екскерівника Львівської області Олега Синютку. Той, хто вийде в другий тур проти Садового, розраховує на підтримку напарника з метою вибити Садового з посади мера. Загалом наявність у львівському розкладі Кривецького є знаковим для тих, хто вивчає історію політичних договорняків в Україні.

Ігор Кривецький / Фото zaxid.net

Вперше про цього малопублічного депутата заговорили в 2014 році. Саме Кривецькому приписували вплив на генпрокуратуру одразу після Революції Гідності. Тоді в результаті розподілу влади після втечі Януковича правоохоронне відомство віддали "Свободі", а в.о. генпрокурора став депутат Олег Махніцький.

І тоді ж відбулися дуже дивні речі. Соратники Януковича Фірташ з Льовочкіним уникли санкцій Євросоюзу, які накладали на найближче оточення президента-втікача. І цікаве питання, як так сталося, що доля обійшла Фірташа з Льовочкіним.

До чого тут Махніцький

Відповідь вражає своєю простотою: в.о. генпрокурора Махніцький не подав прізвища акціонерів "РосУкрЕнерго" на включення до списку санкцій. Бо Євросоюз накладав санкції саме за листом-поданням від України. І сталося це 3 березня 2014 року, коли близький до Кривецького в.о. генпрокурора Махніцький направив до Брюсселя список соратників Януковича, активи яких ім'ям Євросоюзу необхідно заарештувати. І нікого з клану "РосУкрЕнерго" там у дивний спосіб не виявилося. Тепер же вимальовується більш-менш правдоподібна версія, чому Махніцький "забув" про діячів з кооперативу “РосУкрЕнерго".

Я не здивуюся, якщо Ігор Кривецький і "порішав" питання про невключення Махніцьким прізвищ Фірташ, Льовочкін і Бойко до списку санкцій Євросоюзу. Я роблю таке припущення, виходячи з того, що Кривецький не один рік був бізнес-партнером Фірташа. І ось докази цього – чи не найдорожча нерухомість в Україні – це комплекс "Арена" на Бессарабці в Києві. 14 тисяч метрів приміщень там належало ТОВ "КАН".

Олег Махніцький / Фото ednist.info

А одним з акціонерів фірми "КАН", починаючи з листопада 2010 року, була мати сірого кардинала партії "Свобода" Ганна Кривецька – керівник фельдшерсько-акушерського пункту в селі Мохнате Турківського району Львівської області. Решта 95% в компанії "КАН" належали фірмі "Передові технології плюс", якою володів кіпрський офшор Дмитра Фірташа "Бовалон Інвестментс Лімітед".

Директор компанії "Бовалон" кіпріотка Марина Асланідоу також була, можливо, й досі є директором кіпрської компанії Фірташа в хімічному бізнесі Ostchem International Ltd. Згодом мати Кривецького продала свою частку, але, схоже, спільний бізнес Кривецького і Фірташа створив особливі відносини між депутатами від "Свободи" і пайовиками "РосУкрЕнерго". Результатом цього стало безболісне проходження олігархами рифів 3 березня 2014 року – дня складання списку санкцій Євросоюзу і збереження Фірташем і Льовочкіним під своїм контролем численних активів за кордоном.

Тому, коли наприкінці жовтня ми всі обиратимемо місцеву владу, варто згадати не лише кандидатів, але і закулісні ролі їхніх ляльководів. Загалом же днем виборів політичні баталії не обмежаться. Я вже казав і продовжую стверджувати, що Порошенко та Медведчук намагаються перетворити місцеві вибори  на четвертий тур виборів президента.

Риторика партій побудована на перемиканні уваги з локальної проблематики на всеукраїнський порядок денний. Замість каналізацій та комунального транспорту вони обговорюють питання мови та залежності України від МВФ. Роблять це з метою, щоб за підсумками місцевих виборів почати розхитувати ситуацію для проведення дострокових парламентських виборів. Це – програма-мінімум. Програма максимум – це фактичне усунення Зеленського від управління державою та перетворення України на парламентську республіку, що перетворить процес ухвалення рішень на олігархічний круглий стіл. Таким є мій прогноз на найближчі місяці в українській політиці.