Як скинути Лукашенка: яскраві епізоди боротьби білорусів за незалежність

9 серпня, після оголошення результатів 6 за ліком президентських виборів і чергової вже 6 перемоги Олександра Лукашенка, у Мінську та іншими містами Білорусі прокотилися протести. Режим хитрого лиса, який здавалось би вміло "лавірував" між Сходом та Заходом, будував країну за лекалами радянського союзу 70-х. Де присутні і всі атрибути цього проміжку часу – епоха залізної завіси, придушення опозиції і свавілля силовиків. Йдеться в новому випуску програми "Конфлікти" на 24 каналі. 

Де навіть дрібна маніфестація інодумців до влади – рівноцінна знайомству з автозаком. Коли таємна поліція бореться з історією і полює за тими, хто одягає національну символіку дідів. Коли загриміти в СІЗО простіше простого, а людей "викрадають" серед білого дня посеред вулиці.

Проголошення Незалежної Білоруської Республіки

На іншому полюсі радянізації білорусів була пам'ять про спроби збудувати свою країну на уламках Російської імперії, за прикладом, інших народів Європи. З 2000-х в Білорусі з'явився неформальний День опозиції. Щороку білоруси по особливому проживають 25 березня. 1918 року якраз у цей день була проголошена Незалежна Білоруська Республіка.

Після проведення всебілоруських зборів і визначення кандидатур до найвищого органу влади для білоруських земель, тобто Ради БНР новостворена республіка почала шукати гарантій для подальшого повноцінного існування,
– пояснив Андрій Руккас.

"Білоруська народна республіка намагалася отримати визнання перед усім в республік, які були утворені з колишньої Російської імперії, зокрема з Українською Народною Республікою. Україна тривалий час запевняла білорусів у братніх відносинах в любові і приязні, але офіційно визнавати БНР не поспішала", – пояснив кандидат історичних наук Артем Папакін.

Дивіться повний випуск програми "Конфлікти":

Створення Литовсько-Білоруської республіки

Спокою в розбудові державності Рада БНР так і не дочекалась. Менш ніж за рік обставини склались так, що Мінськ знову перейшов під контроль російських більшовиків, а владі Білоруської Народної Республіки довелось рятуватись мандруючи на захід. До середини лютого 1919 року більшовицький режим уже діяв на усій території сучасної Білорусі, за винятком Бреста, Кобрина, Волковиска і Гродна. А в Кремлі затвердили створення Литовсько-Білоруської республіки.

"УНР давала грошову позику, яка йшла на формування військ БНР, на функціонування білоруських місій дипломатичних, але офіційного визнання не було", – пригадав Папакін.

Литва бачила в білорусах союзника у конфлікті з поляками за Віленську область. Адже етнічно там проживало багато білорусів.

Литовська територія 1939 року / Фото з простору інтернету

Річ Посполита, поки при владі Юзеф Пілсудський, не мала нічого проти дружньої Незалежної Білорусі. Країни, яка би виконувала роль буфера у разі нападу росіян.

"Дали дозвіл поляки на формування 2-х батальйонів. Але зібрати вдалося лише 500 людей і стало зрозуміло полякам, що цей експеримент не вдався", – сказав кандидат історичних наук Андрій Руккас.

Після 9 місяців обмеженого самоврядування уряд БНР опинився в ролі "картонної влади" на вигнанні. На території республіки господарювали червоні, війська не було. Під тиском зовнішніх обставин білоруські політики ще й пересварились.

Поділ Білорусі

13 грудня 1919 року Рада БНР розпалась через суперечку пролитовських і пропольських соціалістів. Пропольске крило у Варшаві назвалося Верховною Радою БНР і підпорядковувалося прем'єру уряду БНР Антону Луцкевичу. В литовському Каунасі оголосили, що інтереси білорусів і їх незалежності представлятиме Народна Рада БНР на чолі з Вацлавом Ластовським.

Поділ Білорусі / Фото Вікіпедії

В 1920 році територією Білорусі проходив фронт радянсько-польської війни. Після Варшавської битви, польські війська зупинились на території заходу країни. Підписане у Ризі перемир'я укладалося, ігноруючи інтереси БНР. Делегатів Білоруської Народної Республіки до переговорів не допустили. Від імені частини білорусів тепер голос брали більшовики із БССР.

Білоруська Народна Республіка була прикладом альтернативної Білорусі, не радянської. Яка боролася за незалежність, зазнала поразку і опинилася в еміграції.

Західні області, а це 113 тисяч кілометрів і 4,5 мільйони населення опинились в кордонах Речі Посполитої. Решта знайомились з репресіями більшовицького режиму росіян. На Паризькій конференції країни Антанти відмовились підтримувати уряд Білоруської Народної Республіки. Французькі дипломати казали тоді представникам БНР, що якби в цього уряду реально був хоч клаптик контрольованої своєї землі – вони б отримали допомогу.

Восени 1920 року 15-тисячне білоруське військо зі сторони Польщі вступило на свої території контрольовані більшовиками 10 листопада біло-червоно-білий прапор піднявся над Мозирем.

Військова операція прийшла під керівництвом генерала Станіслава Булака-Балаховича.

Станіслав Булак-Балахович / Фото warhead.su

Але стати повноцінним військовим підрозділом Білоруської Народної Республіки загін Балаховича не встиг. Уряду БНР довелось залишити Мінськ. Почалася російсько-польська війна.

Більше про яскраві епізоди боротьби білорусів за незалежність у 20-х роках – дивіться у програмі.