Опозиція імені Коломойського. Огляд політичних токшоу за 14–18 вересня 2020 року

На тижні в токшоу говорили про ситуацію на Сході, можливе скасування безвізу, місцеві вибори.

Та що ближче волевиявлення, то вправніше політики та їхні соратники перетворюються на акторів, котрі грають в етерах ситуативно вигідні ролі.

14 вересня, «Свобода слова», ICTV.

Участь в етері взяли віцепрем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резников, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, заступник міністра оборони Олександр Миронюк, народні депутати: лідер фракції «Слуги народу» Давид Арахамія, заступник голови фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв, представники фракції «Голосу» — Ярослав Юрчишин та «Європейської солідарності» — Іванна Климпуш-Цинцадзе, заступник генерального директора держконцерну «Укроборонпром» Мустафа Найєм, очільник Національного антикорупційного бюро Артем Ситник (відео).

Разом дев’ять гостей (вісім чоловіків та одна жінка).

@video=//www

Першим до мікрофона вийшов віцепрем’єр Резников, і зайшлося про ситуацію на Донбасі.

Урядовець розповів про провокативні обстріли з боку окупантів, які фіксує спостережна місія ОБСЄ і про які українська сторона повідомляє міжнародних партнерів.

Що ж до спільного патрулювання населеного пункту Шуми за участю окупаційних військ, тут, певен Олексій Резников, українські ЗМІ підхопили наративи Росії і спотворили інформацію.

Зокрема, віцепрем’єр стверджував, що слово «інспекція» взялося з російських медіа та пабліків окупаційних режимів.

Щоправда, його також можна знайти в заявах на сайті президента та в інтерв’ю Леоніда Кравчука, глави української делегації в Тристоронній контактній групі.

Крім цього, урядовець переконував, що перевіряти мали не бойові позиції, а ділянку в «сірій зоні», де, на думку окупантів, українська сторона прокопала кількадесят метрів траншеї.

Подібні дії мали відбутися, за словами Резнікова, «в якості виключення, в якості доведення, що довіряти СММ ОБСЄ потрібно».

Тут варто уточнити, що громадське обурення викликала не так сама інспекція українських позицій, як її односторонність.

Денис Казанський, член Тристоронньої контактної групи, описував це так: «Если бы такое инспектирование было обоюдным и наши представители также могли бы инспектировать позиции противника — можно было бы не тревожиться […] Компромиссы имеют смысл только в том случае, если они обоюдны.

Если же на уступки идет только одна сторона, то это называется по-другому».

Але головне — у своєму виступі Резніков повністю проігнорував найбільшу проблему інспекції — участь у ній бойовиків.

Чиновник завуальовано висловився про перевірку «у режимі СЦКК, у тому форматі, в якому воно є».

У той час як на сайті президента ідеться про «вкрай обмежений прояв присутності бойовиків».

А Леонід Кучма розповідає про «представників від ОРДЛО Донецької області».

Хай там як, а до участі цих людей в інспекції є серйозні питання.

Починаючи від можливої легітимації «громадянської війни» і закінчуючи тим, що, як пише фонд «Демократичні ініціативи», «відколи російські офіцери вийшли зі Спільного центру контролю за припиненням вогню наприкінці 2017 року — якогось "СЦКК ДНР" чи "ЛНР" де-юре не існує».

Представниця фракції «Європейської солідарності» Іванна Климпуш-Цинцадзе запитувала гостя, чи узгоджують члени тристоронньої контактної групи — Вітольд Фокін та Леонід Кравчук — свої заяви до того, як їх поширюють? А якщо ні, то чому не усунути їх від перемовного процесу? Резников відповів, що для озвучування єдиної позиції української сторони у ТКГ запровадять посаду речника, а Фокін, мовляв, зробив висновки після скандалу.

Зайшлося і про можливу зміну постанови про місцеві вибори, яку начебто має розглянути український парламент.

Документ, внесений на розгляд Ради нардепом із монобільшості Олександром Качурою, міг скасувати вимогу виведення окупаційних військ та контролю над кордоном для проведення на окупованій нині частині Донеччини та Луганщини місцевих виборів.

Очільник фракції «Слуги народу» Давид Арахамія, ставши до головного мікрофона, сказав, що скандал навколо можливого розгляду змін покликаний «внести роздрай у парламенті».

Проте для розгляду цих змін представники монобільшості з профільними урядовцями планують провести окреме засідання.

Ведучий Вадим Карп’як запитав у Арахамії чи «тиск» на антикорупційні органи (на прикладі визнання призначення голови Національного антикорупційного бюро Ситника неконституційним) не ставить під загрозу подальшу співпрацю з ЄС? Лідер президентської фракції переконував, що рух України до ЄС — незмінний.

Твоє обличчя, коли ти в опозиції і слухаєш виступ «слуги народу».

Запитували в Арахамії і про корупційний скандал, в який начебто через помічника втрапив нардеп від монобільшості Олександр Юрченко.

За словами лідера фракції «Слуги народу», так званий помічник не працює офіційно, а є лише довіреною особою нардепа.

Сам Юрченко, аби не «кидати тінь» на політичну силу, на час розслідування інциденту з фракції вийшов.

Не розкрив деталей справи і керівник НАБУ Артем Ситник, який долучився до етеру відеозв’язком.

Посадовець лише сказав, що у справі є один підозрюваний.

Рішення ж Конституційного Суду про неконституційність власного призначення Ситник вважає винесеним усупереч повноваженням, а закиди про неефективність роботи бюро — безпідставними.

Заступник голови фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв також запитував в Артема Ситника, чи вивчали у НАБУ питання отримання кандидатами у депутати довідок про несудимість.

Через МВС, мовляв, документ нині не взяти, тоді як приватні структури за винагороду близько 300 гривень пропонують охочим дістати необхідну довідку.

Ситник обіцяв питання вивчити.

Не відомо, чи встиг, адже наступного дня цю норму скасували.

Коли до мікрофона став міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, представники опозиційних до влади «Голосу» та «ЄС» знову підняли питання «тиску на антикорупційні органи» та загрози втрати безвізу.

Монобільшість, мовляв, ніяк не реагує на спроби «проросійських сил» (зокрема, члена фракції «Слуги народу» Дубинського, який і був натхненником визнання неконституційності призначення Ситника) тиснути на антикорупціонерів, тож іде до погіршення стосунків із Євросоюзом.

Керівник монобільшості Арахамія запевнив, що Дубинський, як і решта нардепів, має право звертатися до КСУ, а Кулеба розповів, що Україна має діалог із ЄС, тож загроз для скасування безвізу він не бачить.

Трохи «перемоги» в етер приніс заступник генерального директора держконцерну «Укроборонпром» Мустафа Найєм, який звітував про успіхи підприємства.

Найєм сказав, що очільники концерну вперше прийшли на токшоу для звіту, а робота підприємства стабілізована, жодного контракту не зірвано, а претензій в антикорупційних органів до концерну немає.

Згадали і про очільника «Укроборонпрому» Айвараса Абромавічуса, який нещодавно начебто написав заяву на звільнення.

За словами Найєма, Абромавічус планує продовжити роботу в наглядовій раді концерну.

Призначення ж нового гендиректора підприємства має бути не політичним.

Хоча при цьому Мустафа Найєм трохи «плутався у свідченнях».

Спершу сказав, що за рік роботи чинного керівництва «Укроборонпрому» не було дзвінків про те чи інше призначення від владної верхівки, а за кілька хвилин додав, що нині «лунають дзвінки» щодо того, хто має очолити держконцерн.

На завершення етеру представники опозиції запасли трохи критики для влади.

Представник «Голосу» Юрчишин знову згадав про «тиск на антикорупційні органи» та відсутність реакції влади на скандальні епізоди на кшталт «торгівлі посадами» Дениса Єрмака.

Членкиня фракції «Європейської солідарності» Климпуш-Цинцадзе була більш критичною: вкотре нагадала, що нічого нового на зміну Мінським домовленостям влада не запропонувала, а далі завела традиційну платівку про «російські наративи», «реваншистські призначення» та «повернення у совок».

Арахамія закинув, що саме Мінські угоди позбавляють Україну змоги маневрувати, а ще запитував представницю «ЄС», хто скасував закон (насправді статтю) про незаконне збагачення (Климпуш-Цинцадзе повторила офіційну версію: стаття була «неправильно прописана»).

15 вересня, «Пульс», «112».

У студії говорили: соло — колишня народна депутатка від Партії регіонів Олена Бондаренко; інфекціоністка Ольга Голубовська; народний депутат Ренат Кузьмін («ОПЗЖ»); телеведучий та потенційний кандидат у мери Києва Андрій Пальчевський; у гуртовому блоці — народні депутати Олександр Качний («ОПЗЖ»), Олександр Качура і Олена Шуляк («Слуга народу»), колишній кандидат у нардепи від «ОПЗЖ» Володимир Кацман, політичний оглядач Юрій Молчанов, «аналітик альтернативного експертного уряду» (хоч би що це значило) Валентин Землянський, політичний аналітик Юрій Кочетков, політичний коментатор і телеведучий Сергій Поярков.

Разом 12 гостей (дев’ять чоловіків та троє жінок) чоловіків.

@video=//www

Першою торочити про «владу, яка розчарувала» до студії прийшла колишня регіоналка Олена Бондаренко.

З її вуст звучали затягані адептами Медведчука тези про те, як «Сорос застолбил Украину».

— Авт.) внимания не обращают».

Наприкінці блоку ведуча Степанець похвалила гостю як «блискучого мотиваційного тренера», а Бондаренко відразу ж «змотивувала» глядачів фразою: «Не давайте шансов на выборах “слугам народа”».

Трохи більшою експертністю у студії повіяло, коли обговорювати ситуацію з коронавірусом прийшла інфекціоністка Ольга Голубовська.

Майже небачене на «Пульсі»: тему коментує людина із профільною освітою.

Та назвати лікарку політично незаангажованою не можна.

Тож наступну годину глядачі слухали про «пять лет полного разрушения медицины», те, як з галузі «выгнали золотой ресурс», та про те, як нині люди не хочуть працювати в медицині через погані умови.

Голубовська також персонально згадала Уляну Супрун як своєрідний «корінь зла» українських проблем у галузі.

З неполітичного — Ольга Голубовська закликала українців не нехтувати засобами індивідуального захисту та поводитися, «как потенциально инфицированные».

Легкий медичний відступ не мав відволікти глядача від головного — яка погана у нас влада та як добре буде Україні в сестринських обіймах Росії.

Щоб нагадати ці аксіоми для каналу Медведчука, на третій сольний блок завітав нардеп від «Опозиційної платформи — За життя» Ринат Кузьмін.

Він, зокрема, висловлювався по темі корупційного скандалу, в який втрапив депутат від монобільшості Олександр Юрченко.

Кузьмін провадив ті ж самі тези, що й Бондаренко: «НАБУ создано в интересах иностранных спецслужб», «нас оккупировали» (звісно ж, не Росія, а західні агенти впливу), і ці «окупанти» «используют Украину для ослабления России».

На четвертий сольний блок завітав той, хто фактично оселився у студії «Пульсу», час від часу залишаючи «помешкання» для виступів в етерах News.

One та «України 24» — бізнесмен, трохи телеведучий, трохи політик, трохи сексист Андрій Пальчевський.

Зі старту він розкрив «таємниці» історії із начебто втраченим у ресторані телефоном своєї знайомої, який згодом опинився в руках очільника Києва Віталія Кличка.

Згаданий у пості мера офіціант, запевнив авдиторію Пальчевський, нічого Кличку не передавав.

Міський голова, мовляв, сам вхопив забутий ґаджет і зник, фактично вкравши телефон.

На доказ тому, говорить потенційний кандидат у мери, — свідчення самого офіціанта.

Поділився постійний гість «Пульсу» й власним баченням мерської кампанії у столиці.

На думку Пальчевського, тут існує «группа Порошенко: он, Притула и Кличко», а ще певен, що «все СМИ — в руках олигархов» (цікаво, чи мав він на увазі і Медведчука, з каналів якого не вилазить?).

Враховуючи свої слабкі рейтинги, влада, вважає гість, може відмовитись від проведення виборів.

А ще Андрій Пальчевський поділився думкою, що на третій майдан вже не вийшов би, аби не привести до влади чергового Порошенка.

У гуртовому етері майоріли знайомі глядачам «112-го» обличчя, а подекуди й стилі одягу.

Сергій Поярков наче натякає: дрескод — для слабкодухих!.

Співвідношення сил незмінно було на користь критиків нинішньої влади.

А солістом хору «свідків погіршення» прагнув бути політкоментатор та блогер Сергій Поярков, у фірмовому стилі зриваючись на вереск, коли його аргументи губилися у галасі.

При цьому фанат Порошенка та ненависник Зеленського «фахово» оперував термінами на кшталт «економіка впала вже… стало ще гірше», питав у членів монобільшості, де обіцяні «посадки».

Та через надлишкову епатажність репліки Пояркова викликали у більшості присутніх здебільшого сміх.

Ще етер запам’ятався сваркою того ж таки Сергія Пояркова та представниці «Слуги народу» Олени Шуляк.

Митець розповідав, як утискає його права підприємця-«спрощенця» норма про касові апарати для ФОПів, а депутатка марно намагалася допитатися, яким же чином пристрій ускладнить його підприємницьке життя.

Екс-кандидат у нардепи від «ОПЗЖ» Володимир Кацман, у свою чергу, закинув владі, що «будут ужимать субсидии» («слуга народу» Олена Шуляк це заперечила), та просив владу повернути бейбі-бокси, замість яких уряд запровадив грошову компенсацію для матерів новонароджених.

Зрештою, «Пульс» залишається головним претендентом на перемогу у номінації «Найбільш беззмістовне токшоу України».

Адже левова частка тез про «погану владу» та «хорошу Росію» затягані каналами Медведчука до дірок.

17 вересня, «Право на владу», «1+1».

У програмі були представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи, народний депутат від фракції «Слуга народу» Андрій Костін, голова політичної партії «За майбутнє» Ігор Палиця, лідер партії «Національний корпус» Андрій Білецький, народний депутат Олександр Дубинський («Слуга народу»), військовий експерт Олексій Арестович, представник Донецька в українській делегації у Тристоронній контактній групі, журналіст Сергій Гармаш, співголова фракції «ОПЗЖ» Юрій Бойко, член Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих захисників України Михайло Дворянчук, міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, прокурор Костянтин Кулик.

На відеозв’язок виходили претендент на посаду міського голови Львова Руслан Кошулинський (ВО «Свобода»), потенційний кандидат у мери Одеси Сергій Калинчук («За майбутнє»), ймовірна висуванка до Київради Юлія Паєвська («Демократична сокира»).

Загалом 12 гостей (11 чоловіків та одна жінка).

@video=//www

Говорили про ситуацію на Донбасі.

Представник України в Тристороній контактній групі, «слуга народу» Андрій Костін сказав: Росія «пытается повышать ставки» в діалозі щодо миру, але Україна гне свою лінію.

Найближчими днями в зону бойових дій мають допустити представників Червоного Хреста, аби активізувати процес обміну полоненими.

В цей час колега Костіна по монобільшості Олександр Дубинський критикував владу, до якої належить і сам.

Гість запевняв, що Мінські угоди не мають легітимності, а окуповані території нам «всовывают» на умовах Росії.

Долучився і новоспечений опозиціонер, лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця.

Він сказав, що Мінські угоди укладені так, щоби їх не було змоги виконати, та розкритикував ідею Зеленського про зустріч учасників перемовин у Відні.

Мовляв, як і за якими документами туди поїдуть представники окупантів (маючи на увазі представників так званих «ДНР» та «ЛНР»? — ДМ).

Нардеп Костін назвав це «фантазіями», заявивши, що всі перемовини будуть у режимі відеоконференцій.

Далі мова пішла про вибори на окупованих територіях.

«Електорат "ОПЗЖ" вітатиме вибори в ОРДЛО, якщо там стоятимуть росіяни?» — питала в одного з лідерів політсили ведуча.

Юрій Бойко попросив Наталю Мосейчук не розписуватися за виборців та далі провадив, що вибори в цілому можна було би провести, якби там були міжнародні спостерігачі, а контроль над кордоном відновився одразу по волевиявленню (тобто озвучив вигідні Росії умови, але не так прямолінійно, як роблять його однопартійці на каналах Медведчука).

Далі у студії навели результати соцопитування групи «Рейтинг» щодо того, кого б українці підтримали, якби президентські вибори були найближчим часом.

Зеленського би підтримали 29 % опитаних, Бойка — 15,5 %, Порошенка — 14 %.

До мікрофонуа тим часом став лідер «Нацкорпусу».

Андрій Білецький говорив, що фактичного перемир’я на сході не бачить, як і не схвалює міжнародну політику президента.

Силовий варіант зміни влади політик відкидає, але бачить, що «Зеленський сам може підвести себе до імпічменту».

На горіхи від очільника «Нацкорпусу» перепало й «ОПЗЖ».

Білецький сказав, що такого типу політсили треба знищити як «п’яту колону», хоч як вони звуться.

Бойко показує Білецькому, яка вірогідність зникнення з політичної карти України партії «ОПЗЖ».

У розмову втрутився нардеп Дубинський, бідкаючись, що в нас на порядку денному більше нема тем, крім «п’ятої колони» та «силовых акций».

Далі слово мав лояльний до Порошенка військовий «експерт» Олексій Арестович.

Той провадив риторику, схожу із заявами зі стану «Європейської солідарності»: Зеленський не достатньо готовий до міжнародних перемовин, а Офіс президента має слабку комунікацію.

Просував гість і важливість ухвалення законів про колаборантів та про опозицію (чи не для того, щоб посилити політичні позиції «ЄС»?).

Ігор Палиця, почувши слова Арестовича про «західних партнерів» України, закидав, що вони аж ніяк не допомогли нашій державі за весь час війни.

Прокурор Костянтин Кулик, у свою чергу, говорив про гроші, виведені з України за часів Януковича до США.

До оборудки, певен правоохоронець, причетний і Порошенко.

Має бути діалог щодо миру на Донбасі та вибори на окупованих територіях за українськими законами — це вже тези з промови Юрія Бойка.

Ведуча запитала в гостя, які гарантії того, що Росія дотримається домовленостей.

Таких гарантій ніхто не дасть — очікувано відповів Бойко.

Далі у програмі навели «Рейтинг щастя», замовлений авторами токшоу соціологам.

За їхніми даними, 35 % опитаних мають високий рівень щастя, а 36 — середній.

Потому до студійної дискусії завдяки відео долучилися потенційні кандидати у мери та до місцевих рад.

Висуванець у мери Львова Руслан Кошулинський (ВО «Свобода») ганив Порошенка за слабку політику щодо окупантів та колаборантів, а владу Львова — за руйнацію міста.

Ймовірна кандидатка до Київради від «Демократичної сокири» Юлія Паєвська говорила, що в Києві є що змінювати, але мешканці столиці все ж люблять Кличка (а що ще скажеш, якщо «материнська» партія — «Євросолідарність» — заявила про підтримку чинного столичного голови?).

У студії в цей час був скандальний очільник Черкас Анатолій Бондаренко, який не дослухався до весняних карантинних рекомендацій центральної влади.

За його словами, ситуація з епідемією в місті контрольована, а за можливі спалахи готовий нести відповідальність.

Завершили програму на мінорній ноті: віднедавна активний критик влади, соратник Ігоря Коломойського Ігор Палиця переконував, що якщо центральна влада не дослухатиметься до регіонів, то нічого хорошого їй чекати не варто.

18 вересня, «Свобода слова Савіка Шустера», «Україна».

У дискусії участь брали керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко, прем’єр-міністр 2014̶2016 років Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр 2016̶2019 років Володимир Гройсман, голова Верховної Ради Республіки Білорусь (1991̶1994) Станіслав Шушкевич, народні депутати Ірина Верещук («Слуга народу»), Артур Герасимов («Європейська солідарність»), Юрій Бойко («Опозиційна платформа — За життя»), Олексій Кучеренко (ВО «Батьківщина»), Ярослав Железняк («Голос»).

Загалом 11 гостей (10 чоловіків та одна жінка).

@video=//www

У першій частині мова пішла про стан справ на Донбасі та, побіжно, про ситуацію в білорусі.

Твоє обличчя, коли про тебе майже забули, але для каналів Ахметова ти — досі топспікер.

«Угрозы от Запада нет, это идиотизм», — ділився думками про ситуацію в рідній країні Шушкевич.

«Це — політична шизофренія… калька відносин Януковича та Путіна», — говорив Арсеній Яценюк, кілька разів назвавши Лукашенка «нелегіти.

Вним» президентом та закликавши українську владу діяти відносно ситуації у сусідів жорсткіше.

З цим не погодився очільник Офісу президента Андрій Єрмак, який прийшов у студію до того, як свої місця зайняв пул інших гостей.

На його думку, Україна оперативно реагує на ситуацію в Білорусі, та до жорстких кроків наразі вдаватися не планує.

Хоч поняття «Лукашенко», на думку гостя, й не тотожне визначенню «білоруський народ».

Крім того, Єрмак не втратив нагоди і похвалити боса: мовляв, Зеленський робить усе, щоб закінчити війну до завершення каденції, а ще «виконує все, що обіцяє» (хоча з цим навряд чи погодились би аналітики).

Говорив голова президентського Офісу, що заяви російських політичних діячів не варто брати на віру, а вибори на окупованих частинах Донеччини та Луганщини можливі лише після деокупації.

А от наявність таємної угоди між Україною та Росією, про яку в інтерв’ю Дмитру Гордону говорив його попередник Андрій Богдан, Єрмак заперечив.

Як відкинув і закиди про начебто зірвану владою спецоперацію із затримки бойовиків ПВК «Вагнера».

У гуртовій дискусії гості ламали списи об проєкт держбюджету на 2021 рік, який прем’єр Шмигаль назвав збалансованим і таким, що стимулює попит на українські товари.

При цьому, на думку урядовця, дефіцит бюджету-2021 — один з найнижчих у Європі.

Та представники опозиційних фракцій, звісно, з такими твердженнями не погодилися.

Відбиватися від критики змушений був міністр фінансів Сергій Марченко, бо Денис Шмигаль, пославшись на зайнятість, пішов.

Тож саме Марченко слухав про «збільшення тарифів на електроенергію» (Кучеренко) та фірмові гасла про «уряд Зеленського», який скорочує фінансування на армію та збільшує видатки на силові структури та «потреби Зеленського» (Герасимов).

Зрештою, соратник Порошенка Артур Герасимов так гучно і поверхнево критикував Зеленського, що ведучий сказав йому: «Вы провоцируете».

Коли ж Гройсман запитав Герасимова, хто лобіював збільшення видатків на Держуправління справами за часів Порошенка, почув знану кожному, хто стежить за політичними дискусіями, пісню, що п’ятий президент «перш за все дбав про армію».

Трохи здорового глузду у дискусію під завершення вніс Арсеній Яценюк, слушно нагадавши «слугам», що падіння їхнього рейтингу тотожне укріпленню позицій «ОПЗЖ».

«Не дайте їм рости на вас», — закликав членів монобільшості колишній прем’єр.

18 вересня, «Ехо України», Прямий.

У студії були народні депутати Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Людмила Буймістер («Слуга народу»), політтехнолог Віктор Уколов, нардеп 8-го скликання Борислав Береза (позафракційний), міністр інфраструктури кабміну Гройсмана Володимир Омелян, політкоментатори Руслан Бізяєв, Олеся Яхно, голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Разом вісім гостей (шестеро чоловіків та двоє жінок).

@video=//www

Ганапольський почав про «новину, яка викликає злість» у нього — людини, яка «любить свою країну».

Голосуй за створення ТСК, не гніви Ганапольського.

Далі ведучий провадив, що у ДБР немає свідчень у цій справі з боку СБУ, бо співробітники спецслужб заперечують саму наявність такої спецоперації (може тому, що її дійсно не планували? — Авт.).

«Влада тримає кругову оборону», — шукав чорну зраду в темній кімнаті Матвій Ганапольський.

«У "Слузі народу" розуміють, що сталася державна зрада», — бездоказово ствердив Омелян.

І тільки проросійський політкоментатор Руслан Бізяєв говорив, що від ТСК не буде ніякої користі.

Наступною темою для обговорення став випадок з імовірним вимаганням хабаря помічником нардепа від монобільшості Юрченка.

Тут розгулявся член фракції «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, заявивши, що у провладній більшості панує тотальна корупція.

Заяви присмачили тематичним сюжетом, де навели пряму мову новоспеченого «викривача», народного депутата Гео Лероса та президента Володимира Зеленського, який без суду і слідства назвав нардепа Юрченка хабарником.

На що Борислав Береза зауважив: тепер Олександр Юрченко має всі підстави позиватися до Європейського суду з прав людини за наклеп.

Далі в етер дали сюжет про курйозні заяви президента щодо боротьби з корупцією.

А політкоментатор Бізяєв говорив, що «за 6 лет за коррупцию никого не посадили», а «НАБУ, САП не нужны».

А от наступну тему — прийдешні місцеві вибори — розпочали з кадрів з’їзду «Європейської солідарності» та прямої мови дружини Петра Порошенка Марини, яка очолила список кандидатів від політсили до Київради.

А ще згадали, що список висуванців від «Слуги народу» до Одеської облради очолить чинний міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

У цей час до студії прийшов голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

Він розповів, що нині на місцеві вибори йдуть досвідчені політики.

З мінусів кампанії — низька якість виборчого законодавства та загрози, що їх несе пандемія.

Політтехнолог Віктор Уколов, який співпрацював з Петром Порошенком, цікавився у Кошеля, чи порушує Зеленський закон, коли під час робочих поїздок презентує кандидатів.

Голова КВУ сказав, що голова держави використовує адмінресурс або займається політичною корупцією, проте за українськими законами притягнути його до відповідальності навряд чи вийде: довести таке майже не реально.

Також Олексій Кошель вважав дії Зеленського «нечесними» та «публічною демонстрацією неповаги до закону», але «формально сказати, що президент порушив ту чи іншу статтю, неможливо».

Гончаренко тим часом вдався до прихованої агітації.

Бо, бідкаючись, що на півдні та сході можливий реванш проросійських сил шляхом формування більшості з представників «ОПЗЖ» та Партії Шарія, закликав глядачів «обирати проукраїнські сили… не розпорошуючи голоси».

Нардеп 8 скликання Борислав Береза, свою чергою, скаржився, що влада не проводить роз’яснювальну роботу, коли і як українці можуть проголосувати.

А ще припускав, що ситуацію з коронавірусом можуть використати для перенесення дати голосування.

Олексій Кошель вважає, що на такі ризики чинна влада не піде.

Часу залишалося все менше, а присутні у студії досі не підняли тему, де можна було би напряму висміяти владу.

Тож в етері показали сюжет про висловлювання Зеленського, де той називав членів монобільшості «мікробами».

«Це не моя влада і не мій президент», — сказав ведучий, розкритикувавши представників президентської політсили: мовляв, дуже легко проковтнули слова глави держави.

«Слуга» Людмила Буймістер, якій свого часу теж позаочі діставалося в етері «Еха», сказала, що таким дрібним скандалам не варто приділяти забагато уваги.

Не оминули у програмі і, здавалося би, персонажа, ніяк не дотичного до осі Порошенка — Зеленського.

Ведучий згадав про курйоз із потенційним кандидатом у мери Києва Андрієм Пальчевським, який записував відеозвернення про похід у мери, та зрештою поширив його чорновий варіант із тремтінням камери та чималою кількістю нецензурщини.

«Ось він — реальний Пальчевський», — посміхався Ганапольський.

Під завершення автори токшоу дістали з рукава ще один козир — можливе скасування безвізового режиму з ЄС через формування конкурсної комісії з відбору керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Тема ця активно просувається спікерами «Євросолідарності».

Нарешті зміг відвести душу Матвій Ганапольський: розкритикував заяву Зеленського про те, що Порошенко «досі вважає себе монархом, який може подарувати чи забрати безвіз».

«Хто всрався? Невістка», — сказав ведучий, наголосивши, що Нацрада не має підстав чіплятися надо дать линк до Прямого ще й за це, адже він лише навів народну приказку.

«Він нічому не вчиться», — похнюпився Ганапольський під співчутливі зітхання частини гостей.

Токшоу, що не потрапили в огляд.

16 вересня, «Український формат», News.

У передмові був народний депутат від «ОПЗЖ» Ілля Кива.

На гуртовій частині були народні депутати: Олексій Жмеренецький, Олена Мошенець, Олексій Устенко («Слуга народу»), Тетяна Плачкова, Олександр Колтунович, Наталя Королевська («Опозиційна платформа — За життя»), Іван Крулько, Вадим Івченко (ВО «Батьківщина»); нардепи попередніх скликань Михайло Головко, Ігор Швайка (ВО «Свобода»), політкоментатори Валерій Димов, Михайло Чаплига.

У післямові зібралися політкоментатори Юрій Дудкін, Кирило Молчанов, Дмитро Корнійчук, соратниця Надії Савченко Тетяна Проторченко.

Разом 17 гостей (13 чоловіків та чотири жінки).

Говорили про ситуацію на Донбасі, проєкт держбюджету, нові «плівки Деркача» тощо.

17 вересня, «Народ проти», «Україна 24».

Участь у проєкті брали народні депутати Сергій Рахманін, Андрій Осадчук («Голос»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), Євген Шевченко, Ірина Верещук, Денис Монастирський («Слуга народу»), Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Олег Волошин («Опозиційна платформа — За життя»), ексміністр інфраструктури Володимир Омелян, перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков, юристка Анна Маляр, журналіст Сергій Лямець, політтехнолог Борис Тизенгаузен, журналіст Євген Куксін, колишній майор Управління державної охорони Микола Мельниченко.

Разом 15 гостей (13 чоловіків та двоє жінок).

Резонували нардеп зі «Слуги народу» Максим Бужанський та колишній нардеп-свободівець Юрій Михальчишин.

Говорили про новий держбюджет, стан справ на Донбасі та про скандали довкола ДБР.

18 вересня, «Протистояння», News.

У передмову прийшов член фракції «Опозиційної платформи — За життя» Ренат Кузьмін.

У гуртовій частині зібралися народні депутати Олександр Качний, Юрій Павленко, Тетяна Плачкова («ОПЗЖ»), Олександр Качура («Слуга народу»), Вадим Івченко (ВО «Батьківщина»), нардепи попередніх скликань Юрій Левченко (ВО «Свобода»), Михайло Опанащенко (Партія регіонів, нині — член ОПЗЖ), міністр соціальної політики 2016—2019 років Андрій Рева, політичні коментатори Михайло Чаплига, Кирило Молчанов, Валерій Димов, Ірина Паламар, економічний «експерт» Олександр Охріменко, «медіаексперт» Микита Василенко, економіст Юрій Атаманюк.

15 гостей (13 чоловіків і двоє жінок).

Говорили про можливий хабар для нардепа Юрченка, «скасування» безвізу, чергові «плівки Деркача» тощо.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews.

Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.