Щоб не сісти у в'язницю: Навіщо Турчинов повернувся у велику політику і чим це загрожує країні

Олександр Турчинов повернувся у велику політику. Повернувся, хоча нещодавно запевняв, що не хоче цього. Але, як часто буває в Україні, кримінальні справи творять "чудеса". Політик, який здав Крим і Донбас, сьогодні готуватиме ґрунт для нового "Майдану". Все заради того, щоб не відповідати за здавання національних інтересів перед правосуддям.

16:3622.09.2020

Твитнуть

Нещодавно Турчинов у ЗМІ заявив: "Якщо Зеленський вирішить наступати на Крим, я буду в перших лавах штурмового батальйону". Дивно, де він був раніше, коли від рішень і безпосередньої участі в. о. головнокомандувача залежала доля цілої країни?

Через місяць після оприлюднення "рішучих планів" про захист Батьківщини Турчинов реалізовується як політик, нехай і не відкрито. Він погодився бути головою штабу партії "Європейська солідарність". Це при тому, що ще два роки тому на подібну пропозицію від Порошенка Турчинов відповів відмовою. Крім того, він неодноразово заявляв, що церковне служіння йому цікавіше, ніж політична кар'єра.

Що ж змінилося? Сам Турчинов з цього приводу наговорив багато пафосу - про нові загрози, які виникли перед країною, "відкат" до 2014 року. Однак, швидше, загрози виникли для партії ЄС з її рейтингом, що падає, та особисто для самого Турчинова.

Йдеться про кримінальну справу проти екс-глави РНБО за здавання Криму в 2014 році. Другий етап "протидії захопленню" тоді так і не було реалізовано: Турчинов не підписав розпорядження для використання відповідних військових частин. З бездіяльністю військового командування пов'язують подальший провал країни в утриманні півострова. Турчинов за це розплатився політичною кар'єрою.

Але ж перед ним ще маячить кримінальна відповідальність за саботаж мінських угод щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Крім того, нова кримінальна справа, яка світить Турчинову, стосується його маленької хитрості в сесійній залі під час голосування за закон "Про особливий порядок здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Тоді вимкнулося електронне табло, яке фіксує результати, а Турчинов повідомив, що документ підтримали 277 народних обранців. Від громадськості ухвалений закон приховали, інформацію про його прийняття із сайту парламенту видалили. Країна зобов'язалася фінансувати окуповані території та фактично зняла кримінальну відповідальність з "учасників подій на територіях".

Практика показала, що заради свого виживання Турчинов здатний змінювати політичні табори і ставати соратниками колишніх ворогів. Тепер для нього достатньо стати главою штабу екс-президента і назвати всі кримінальні справи репресіями і "рукою Кремля". Ура-патріоти оцінять і поспівчувають. Політичне переслідування було, є і буде хорошим виправданням для "самозахисту".

Турчинов уже методично "бомбить" "зелених", щоб вийти сухим з води.

"Головна небезпека полягає в тому, що президент Володимир Зеленський і його команда дивляться на ситуацію з окупованими територіями через призму своїх піар-заходів і рейтингів, а не національної безпеки України", - пише Турчинов на своїй сторінці в соцмережі.

І це звучить особливо іронічно з урахуванням того, що сам Турчинов раніше не розглядав питання нацбезпеки країни з погляду загального блага. У своєму відеозверненні Давид Жванія підкреслював, що у справі Донбасу і Криму Турчинова цікавив тільки публічний і міжнародний резонанс, а не народ. А за словами Ігоря Смешка, Турчинов мислив поняттями політичних квот, коли йшлося про призначення в 2014 році мміністра оборони.

Враховуючи всі ці" зашквари", не дивно, що Порошенко не наважився виставляти Турчинова обличчям партії. Адже екс-глава РНБО - живе втілення здавання Криму.

У серпні Турчинов публікував фото з українськими військовиками. На одному з них - молодий хлопець без рук. Груди - в медалях. Саме собою це фото - максимальний антипіар, який тільки можна уявити для Олександра Валентиновича.

Однак навіть такий "зашкварений" Турчинов потрібен Порошенку. І навряд чи для місцевих виборів. Набагато логічніше було б, якщо його фігура готується під дострокові вибори в Раду. А враховуючи останні соціологічні опитування, в умовах, коли за партію навряд чи проголосує істотний відсоток виборців, він може зайнятися механізмом, в реалізації якого у Турчинова є досвід. Йдеться, звичайно, про підготовку чергових вуличних протестів за типом "Ні капітуляції".

На тлі ймовірної повної профанації з боку команди Зе переговорів з Росією такі протести цілком здатні дати свої плоди. Україна ризикує дати другий шанс людині, яка вже не виконала свої прямі обов'язки на найвищій посаді, але яка вміє робити "майдан". До чого це може привести, ми прекрасно знаємо. Нашій країні дорого коштував прихід влади Турчинова і дорого може коштувати його "камбек" тепер.

В одному зі своїх інтерв'ю Турчинов сказав: "У суспільстві домінує запит на чудеса, а я не чудотворець". Це досить чесна характеристика. Турчинов не просто не чарівник, але політичний труп, який намагається оживити іншого трупа і ризикує в цих спробах зробити таким трупом усю країну.

Ігор Вальський

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].