У ВРУ можуть створити міжвідомчу робочу групу для боротьби з наслідками посухи

Про це розповів Олег Тарасов, народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, передає Agro.

«Цей рік неприємно вразив аграріїв не лише через пандемію коронавірусу і економічне падіння.

До цього „набору нещасть“ додався ще й загрозливий фактор кліматичного характеру — нещадна посуха.

Протягом весняно-літнього сезону до народних депутатів зверталися тисячі фермерів, які бідкалися через цей природний катаклізм», — повідомляє нардеп.

Зазначається, що у когось втрачено посіви пшениці, не зав"язалися плоди кукурудзи, у декого постраждали цукрові буряки, інші зіткнулися із жахливими втратами урожаю овочів.

Слід не забувати, що не тільки через посуху фермери втрачають або отримують суттєве пошкодження врожаю.

До переліку несприятливих погодних умов відносяться також і пилові бурі, зливи, град тощо.

«Забаганки природи застали наше сільське господарство доволі у непростий час і цим ще більше актуалізували проблему підтримки аграріїв у випадку отримання збитків від такого роду непрогнозованих погодних явищ.

Уже зараз необхідно спільними зусиллями формувати механізми протидії наслідкам посухи.

По-перше, уже в цьому році варто запровадити механізм компенсації державою збитків аграріям за втрачені посіви за бюджетний рахунок», — вважає Тарасов.

По-друге, за його словами, потрібно надалі розвивати аграрне страхування за участі провідних страхових компаній нашої країни.

Паралельно варто передбачити бюджетну програму компенсації вартості страхових премій аграріям при страхуванні свого врожаю.

На сьогодні ринок страхування готовий запропонувати фермерам різноманітні програми для убезпечення від втрати своїх посівів унаслідок природних катаклізмів.

Завдання держави лише у тому, щоб популяризувати та зробити його максимально доступним для сільського господарства за рахунок бюджетної підтримки.

«По-третє, необхідно не забувати про підтримку зрошення у Південній Україні.

У цих регіонах волога є надзвичайно цінним ресурсом для аграріїв.

Проте, питання її достатності з кожним роком постає все гостріше», — додає нардеп.

Підкреслимо, що у 1990 році в Україні налічувалося близько 2,3 млн га зрошуваних земель, при тому, що загальна зволоженість території була до 30% вища, ніж зараз.

За останні ж 25 років площа сухої та дуже сухої зони в Україні зросла на 7%, а площа перезволоженої скоротилася на 10%.

Загалом же уся зрошувана площа українських сільськогосподарських угідь скоротилася до 487 тис.

«За висновками Інституту водних проблем і меліорації, із 31 млн га української ріллі близько 60% (18,65 млн га) сьогодні належить до площ із дефіцитом вологого забезпечення.

А близько 3 млн га угідь степових регіонів — у зоні з критичним дефіцитом вологи (тобто у посушливий рік вегетація на них взагалі неможлива).

Тому запровадження програм державної підтримки зрошувальних систем має стати одним із пріоритетних напрямів бюджетної політики в агросекторі на найближчі роки», — наголошує Олег Тарасов.

Разом з тим, доречним видається надання фіскальних пільг для аграріїв, що постраждали від несприятливих погодних умов.

Наприклад, як ніколи актуальною є проблема нарахування податкового зобов"язання зі сплати ПДВ за товари/послуги, які були придбані для вирощування загиблих посівів та ПДВ із вартості яких було включено до податкового кредиту.

Саме такою є офіційна позиція Державної податкової служби.

«Проте, при повній втраті урожаю додаткове нарахування ПДВ ставить аграріїв у дуже скрутне становище.

Тому такий підхід фіскалів варто переглянути.

Окрім того, слід надати постраждалим товаровиробникам пільги чи навіть повне звільнення від сплати єдиного податку 4-ої групи або податку на прибуток у 2020 році», — стверджує Тарасов.

Крім того, кліматичний фактор у 2020 році став значно відчутнішим за наслідки карантину чи коливання курсу гривні.

Величезні площі посівів опинилися у заручниках опадів.

На даний час через несприятливі погодні умови гостро постала проблема загибелі врожаю в українських аграріїв.

Внаслідок посухи, злив, повеней тощо посіяний врожай було втрачено, внаслідок чого аграрії зазнали катастрофічних збитків.

«Виключно для таких аграрії, що зазнали збитків, необхідно передбачити постійну норму у Законі про державну підтримку сільського господарства України, що дозволяла б Уряду надавати окрім безповоротної державної підтримки аграріям, також і державні гарантії для надання банками кредитів таким аграріям.

Така зміна подана до законопроекту №3295, який минулого тижня було прийнято у першому читанні на початку вересня», — коментує депутат.

Звернемо увагу, що в частині агрострахування, важливо, щоб аграріям на прийнятних умовах надавалися страховки не на урожай, а на обсяг можливої виручки від майбутнього врожаю, страхові платежі за якими також би частково компенсовувалися за певною бюджетною програмою.

Тобто, аграрій, який втратив посіви, або врожай, зможе звернутися в банк за кредитом, на який можливі державні гарантії, окрім того, є страховка виручки від майбутнього врожаю (як забезпечення виконання кредитного договору), кошти для посіву і вирощення якого він хоче взяти у банку.

«Ще слабким місцем більшості фермерів є фінансова звітність.

Тому для надання аграріям можливості на отримання професійної аудиторської допомоги, також можна передбачити часткову компенсацію витрат на ці цілі, зокрема з коштів, що передбачені на дорадництво», — резюмує Тарасов.