MY.UAНовости
Україна в інформаційному просторі Росії та Білорусі: основні наративи
Україна в інформаційному просторі Росії та Білорусі: основні наративи

Україна в інформаційному просторі Росії та Білорусі: основні наративи

Активні втручання з боку Росії в політичні вибори різних країн фіксуються з 2016 року.

Для цього вона використовувала як кіберзаходи, так і дезінформаційні засоби впливу на суспільну думку та можливі результати виборів: дискредитація кандидатів, влади, політичних процесів за допомогою поширення неправдивої, маніпулятивної інформації та просування певних пропагандистських наративів.

Чималих інформаційних атак з боку Росії за останні сім років зазнавала й Україна, яка з моменту окупації Криму та війни на Донбасі опинилася в епіцентрі гібридної війни.

Кремлівська пропаганда та дезінформація, які поширюються проти України з політичними та військовими цілями, спрямовані на внутрішню (російську) та зовнішню (українську та західну) аудиторію.

Протести в Білорусі, які виникли внаслідок президентських виборів (9 серпня 2020 року), що не були визнані справедливими ані опозицією, ані міжнародною спільнотою, стали причиною актуалізації певних антиукраїнських наративів російської пропаганди про Євромайдан, українські протестні рухи 2013–2014 років, українські націоналістичні сили в білоруському інформаційному просторі.

Дискредитація проєвропейської та прозахідної позиції України та Євромайдану, обвинувачення України в причетності до організації білоруських протестів неодноразово звучали й на найвищому політичному рівні як у Росії, так і в Білорусі.

Тож, зважаючи на початок передвиборчих перегонів в Україні, вбачається за необхідне дослідити тенденції кремлівської пропаганди в російському та білоруському інформаційних просторах.

Мета дослідження – проаналізувати зміни інформаційного порядку денного, виокремити пропагандистські наративи щодо України, дослідити присутність кремлівської риторики, неправдивої та маніпулятивної інформації в російських та білоруських ЗМІ, а також проінформувати журналістську спільноту про наративні тенденції та загрози російської пропаганди в передвиборчий період в Україні.

Надати рекомендації щодо стратегії висвітлення подій з урахуванням та дотриманням журналістських стандартів.

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВИБІРКА.

Для глибшого розуміння наративів і намірів, що стоять поза текстом, у дослідженні застосовано методи кількісно-якісного (тематичного) контент-аналізу.

Вибірка охоплювала 10 російських – RT Russian, РИА Новости, Life, "Московский комсомолец", РБК, Ya62.ru (Рязанський портал), Kazan.

First, Рзн.

инфо, Gorobzor.

ru – топвидань за вересень 2020 року, згідно з даними ресурсу Mediametrics; 10 білоруських медіа: "Беларусь 1", ОНТ, СТВ, "Белсат TV", TUT.

BY, "Наша нiва", Euroradio, "СБ.

Беларусь сегодня", "Спутник Беларусь", Naviny.

За допомогою отриманих даних стало можливим визначити ключові наративи та сформулювати рекомендації для ЗМІ щодо тенденцій російської пропаганди.

У межах моніторингу були поставлені такі дослідницькі питання:.

ДП1: які фейкові наративи запроваджують російські ЗМК?.

ДП2: які фейкові наративи запроваджують білоруські ЗМК?.

ДП3: які тенденції та тренди спостерігаються в наративній стратегії російської пропаганди?.

Моніторинговий аналіз має на меті звернути увагу аудиторії та професійної спільноти журналістів на наративні тенденції російської пропаганди, які транслюються в інформаційному просторі напередодні виборчої кампанії, виявити нові наративні стратегії дезінформації, які формуються у зв'язку з протестними подіями в Білорусі.

На основі результатів дослідження сформовано рекомендації для журналістів і редакторів видань щодо можливих тенденцій інформаційної війни з боку зовнішніх сил та впливу російської пропаганди на перебіг передвиборчої кампанії в Україні.

Ці рекомендації ще раз акцентують увагу журналістів на необхідності регулярної верифікації інформації, дотримання журналістських стандартів і формування стратегій роботи з аудиторією щодо запобігання зовнішньому інформаційному впливу у вигляді фейків, маніпуляцій та дезінформації.

Період медіамоніторингу – з 3 до 9 вересня 2020 року включно.

Як основні робочі категорії були використані поняття "фейк", "маніпуляція", "дезінформація".

У цьому моніторингу вони були застосовані в таких значеннях:.

Кремлівська пропаганда (російська) – форма комунікації, під час якої систематично та цілеспрямовано просуваються погляди, бачення, позиція російської влади.

Пропаганда використовується як інструмент інформаційної війни з іншими країнами та Україною зокрема.

Кремлівська пропаганда працює із затвердженими російською владою наративами.

Дезінформація – навмисне створення та поширення неправдивої або маніпулятивної інформації для введення в оману, дезорієнтації аудиторії.

Фейк – свідомо неправдива, спотворена інформація (факти).

Характерні ознаки фейку:.

неправдива інформація, факти, що не відповідають дійсності;.

інформація, що базується на сумнівних або анонімних джерелах, які неможливо перевірити;.

перекручені або недостовірні соціологічні дослідження;.

інформація про кандидатів / партії, що не відповідає дійсності;.

інформацію подано з однієї позиції, наприклад як думку експерта.

Маніпуляція – спосіб інформаційного керування поведінкою та поглядами аудиторії, який свідомо використовують журналісти або редакція для досягнення персональних чи замовних цілей.

Характерні ознаки маніпуляції:.

судження, оцінювання подаються як факт;.

інформація містить перебільшення / применшення реальних даних;.

джинса, що лише хвалить (критикує) і замовчує інший аспект даних;.

інформація подається частково (напівправда), щоб вплинути на думку аудиторії;.

невідповідність заголовку змісту основного тексту;.

бекграунд у матеріалах містить маніпуляцію, не відповідає суті новини (може містити емоційне оцінювання);.

"меми" для позначення явищ, учасників політичних процесів;.

посилання на заангажованих / проплачених "експертів" або експертів, які представляють лише одну сторону.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Аналіз матеріалів у білоруських ЗМІ (44 статті) дозволив виявити такі теми:.

Дискредитація Євромайдану 2013–2014 років (19 публікацій).

Втручання України в справи Білорусі (10).

Протести в Білорусі – чергова кольорова революція (13).

Україна – проблемна країна (2).

Проаналізувавши вибірку з 92 матеріалів – прикладів кремлівської пропаганди в російських ЗМІ, вдалось ідентифікувати 13 тем.

У переліку виявлених тем присутні як сталі наративи – ті, які регулярно просуває російська пропаганда починаючи з 2014 року: "незаконне захоплення влади в Україні внаслідок повалення законного керівництва"; (Сoup d’état); "Україна – фашистська держава"; дискредитація українських Збройних сил, добровольчих батальйонів, які офіційно ввійшли до складу ЗСУ 2015 року; роль Заходу в подіях в Україні [3], – так і нові.

Щоправда, всі ці наративи отримали оновлені змістові акценти та наповнення.

Україна не виконує Мінських угод і порушує домовленості (28 публікацій).

"Крим російський" та водопостачання з України (19).

Втручання України в справи Білорусі (12).

Екстремізм / націоналізм в Україні (6).

Дискредитація чинної влади в особі президента В.

Зеленського (5).

Православна церква України, невизнання церкви, "розкольництво" (4).

Вагнерівці в Білорусі (4).

Україна – "держава, яка не відбулась" (failed state) (4).

Утиски російської мови в Україні (3).

"Донбас російський" (2).

Північний потік – 2 (1).

"Незаконне захоплення влади в Україні внаслідок повалення законного керівництва" (Сoup d’état) (1).

Інше (2).

ЧОТИРИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ПРОПАГАНДИСТСЬКИХ НАРАТИВИ В РОСІЙСЬКИХ ЗМІ.

Україна не виконує Мінських угод і порушує домовленості.

Тема війни на Сході України завжди перебувала в центрі уваги російської пропаганди і є сталим наративом [1], [3].

Моніторинг російських ЗМІ в період з 3 до 9 вересня показав, що ця тема повторювалася частіше за інші (28 статей із 92 проаналізованих).

Головний акцент у повідомленнях робився на тому, що нібито Україна не дотримується Мінських угод та порушує домовленості.

Більшість новин присвячувалася заяві ватажка самопроголошеної "ДНР" Дениса Пушиліна про "відкриття вогню по інженерних спорудах ЗСУ", де акцентується увага на тому, що нібито українська сторона проігнорувала вимоги ватажків "ДНР" та "ЛНР".

У повідомленнях також наголошувалося на нібито випадках порушень з боку українських військових режиму тиші ("Украинские силовики обстреляли в понедельник подконтрольный самопровозглашенной Луганской народной республике поселок Голубовское в Донбассе", РИА Новости; "Установленный в Донбассе запрет на использование любых видов летательных аппаратов нарушили бойцы 1-го батальона 53-й бригады.

Однако военные в итоге поставили под удар собственный беспилотник", Life.

Частина публікацій також присвячувалася критиці українських представників у ТКГ ("По мнению дипломата, офис президента Украины продемонстрировал "просто ошеломительный уровень лицемерия и полной оторванности от реально существующей действительности", RT; "Кравчук стал использовать свою затасканную, но излюбленную им тактику манипуляций "между капельками".

Когда тема подходила к неудобному для Кравчука вопросу – а в этот раз это была тема, связанная с нарушением Радой минских соглашений", РИА Новости).

У статтях відсутній баланс думок, посилання на джерела інформації (є лише посилання на ресурси "ДНР" та "ЛНР"), об'єктивність, точність.

"Крим російський" та водопостачання з України.

Не сходить з порядку денного російських державних видань тема легітимізації окупованого Криму.

Цей наратив з’являвся в публікаціях проаналізованих онлайн-медіа щонайменше 19 разів.

Традиційно пропагандистськІ медіа продовжують просувати тему "легітимності анексії Криму" ("В России неоднократно заявляли, что жители Крыма демократическим путем в полном соответствии с международным правом и Уставом ООН проголосовали за воссоединение с Россией.

По словам российского президента Владимира Путина, вопрос Крыма "закрыт окончательно", РИА Новости), а також заперечувати порушення прав людини на півострові, демонструючи відсутність свободи слова ("Развитие и сохранение украинского языка в Крыму им определенно не понравится, ведь это рушит сценарий их лжи о том, как в Крыму плохо живут украинцы", РИА Новости).

Новий аспект у контексті цієї теми, пов’язаний з питанням водопостачання до Криму.

Російські ЗМІ, посилаючись на ООН, просувають ідею, що Україна разом з Росією є відповідальною за водопостачання Криму ("Украина и Россия совместно отвечают за обеспечение жителей Крыма чистой питьевой водой", РЕН.

ТВ; "В ООН заявили, что поставка воды в Крым – забота и России, и Украины", Life.

Втручання України в справи Білорусі.

Це новий наратив, який виник у контексті теми протестів у Білорусі внаслідок президентських виборів 9 серпня 2020 року.

Було зафіксовано поширення новин на цю тему щонайменше 12 разів.

Фейкова інформація про те, що до протестних рухів причетні нібито українські екстремісти й націоналісти, просувається в Росії на найвищому рівні та активно поширюється в російських ЗМІ.

Із заявою про те, що нібито "в Білорусі перебуває близько 200 натренованих екстремістів з України", виступив міністр МЗС Росії Сергій Лавров (RT), а також директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін (RT).

Посилаючись на чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, російські видання повідомляють, що жодної дестабілізації в цій країні немає, є зовнішній фактор – зовнішнє керування і, на жаль, в Україні створюють опорні пункти для того, щоб нібито впливати на Білорусь (RT, РЕН.

Також російські ЗМІ опублікували низку фейкових та маніпулятивних повідомлень про те, що нібито в ООН відзначили роль українських радикалів в акціях у Білорусі (РЕН.

Насправді з такою заявою на неформальній зустрічі РБ ООН за "формулою Арріа" виступив перший заступник постійного представника Росії в організації Дмитро Полянський.

Цей фейк спростували в МЗС України.

Російські видання публікували новини на цю тему, посилаючись виключно на російські та білоруські (офіційні) джерела, маніпулювали заголовками та використовували неправдиву або непідтверджену інформацію.

Екстремізм / націоналізм в Україні.

"Україна – фашистська держава" є однією з найпоширеніших тем, яку просувають російські ЗМІ з 2014 року [3].

Повідомлення про поширення в Україні екстремізму та націоналізму були виявлені й під час цього моніторингу.

Загалом нараховано шість новин на цю тему.

У центрі повідомлень лежить висловлювання представника Росії при ОБСЄ Олександра Лукашевича, який зазначив, що український уряд нібито фінансує "військово-патріотичні" табори для молоді під егідою ультраправих угруповань.

Це висловлювання поширили видання RT, MK, РИА Новости.

Також низку публікацій у російських ЗМІ присвячено нібито підготовці арештів та репресій опозиції.

З посиланням на представника "Опозиційної платформи – за життя" Вадима Рабіновіча видання повідомляє про те, що "чинна влада зрослася з радикалами", які нібито нападають на громадян (RT, РИА Новости).

Серед повідомлень на цю тематику була і фейкова новина про те, що нібито "на з'їзді партії "Європейська солідарність", яку очолює колишній Президент України Петро Порошенко, для учасників заходу програли гімн терористичної расистської організації ку-клукс-клан".

У проаналізованих текстах щодо цієї теми виявлено ознаки маніпуляції, дезінформації та фейкову інформацію.

АНТИУКРАЇНСЬКІ ТЕМИ В БІЛОРУСЬКИХ МЕДІА.

Дискредитація Євромайдану 2013–2014 років.

Тема про те, що "Майдан призвів до розвалу України в усіх сферах життя" звучала в білоруських медіа щонайменше 19 разів.

Головні тези ("Майдан призвів до розвалу України в усіх сферах", "українці клюнули на наживку Заходу і не можуть оговтатися від наслідків") озвучували Б1, ОНТ, СТВ, SB.

Основні джерела інформації в таких повідомленнях – російські або проросійські політики України.

Наприклад, у матеріалі видання SB.

by під назвою "Украинские студенты опубликовали обращение к белорусской молодежи" журналісти повідомляють, що нібито українські студенти "не розуміють, як білоруська молодь може брати участь у безладі, який замутили країни Заходу в особі опозиції".

Також нібито українські студенти оцінили досвід після Майдану у 2014-му "коротко: живеться зараз, м'яко кажучи, не дуже".

Єдиним посиланням у цій публікації є сайт забороненої Комуністичної партії України.

У повідомленнях на зазначену тему виявлено неправдиві факти (фейки) та маніпуляції.

Втручання України в справи Білорусі.

Це ще один наратив, який переважно транслють білоруські державні ЗМІ.

Під час моніторингу виявлено 10 публікацій на цю тему.

Головні тези – "поведінка української сторони свідчить про те, що вона влаштовує провокації в Білорусі", "зазвичай замовники та виконавці намагаються не демонструвати свого впливу, а тут нам демонструють, що цей вплив відбувається з боку Польщі, Литви і, на жаль, України" – озвучують переважно національні ЗМІ (Б1, ОНТ, СТВ, "Спутник Беларусь").

Білоруські видання також припускають зв'язок українських сил, які підтримують протести опозиції, зі США та Джорджем Соросом ("В Раде сегодня прошла акция в поддержку белорусских альтернативных сил.

Примечательно, что поддержали ее члены партий, которые зачастую связывают с Джорджем Соросом – международным трейдером, которому приписывают попытки влиять на политику многих стран.

Да и сам факт такого выступления в Раде можно расценивать как вмешательство во внутренние дела Беларуси, Б1).

Протести в Білорусі – чергова кольорова революція.

На зазначену тему зафіксовано щонайменше 13 новин.

Це одна з найпоширеніших пропагандистських тем.

Головні тези ("сценарії подій у Білорусі ідентичні до тих, які відбувались у Грузії та Україні", "кольорові революції розгортаються як по методичці") були опубліковані в Б1, ОНТ, СТВ, "СБ.

Беларусь сегодня", "Спутнике Беларусь".

Водночас наголошується на певному зв’язку "кольорових революцій" із Заходом.

Також з’являється теза про те, що 10 "кольорових революцій", які відбувалися на території колишнього Радянського Союзу, спрямовані проти Росії ("Как правило, в основе всех этих революций – антироссийская направленность, а чаще – вялотекущая русофобия либо попытка отойти от России подальше, отмечает сенатор.

При этом все попытки цветных революций идут из-за океана, добавляет Джабаров, "Спутник Беларусь").

Україна – проблемна країна.

Під час моніторингу було виявлено декілька повідомлень, присвячених негативним явищам та процесам в Україні ("Уже более 25 тысяч.

В Киеве число безработных с начала года выросло в три раза", СТВ).

За структурою та змістом ці повідомлення складно назвати фейками або маніпуляціями, проте акцентування уваги виключно на негативних явищах, дозволяє говорити про маніпулятивний підхід щодо вибору тематики та формування інформаційної картини стосовно України.

Результати моніторингу продемонстрували, що наративна стратегія російської пропаганди останні шість років залишається незмінною.

Більшість тем, які були виявлені під час цього аналізу, зазначались і в попередніх дослідженнях [1], [3].

З огляду на це можна припустити, що виявлені тематики ("Ситуація на Сході України", "Крим", "Україна – фашистська / нацистська держава", "Майдан", "Дискредитація прозахідної політики української влади / мовної політики" тощо) транслюватимуться й надалі.

Очевидно, що трансформації наративів відбуваються під впливом багатьох чинників, зокрема внаслідок внутрішньо- та зовнішньополітичних подій.

Проте виявлені ознаки негативних трактувань подій в Україні під час Майдану (2013–2014 років) в білоруських та російських ЗМІ дозволяють припустити подальше просування цієї теми в такому контексті.

Мета – поглиблення у свідомості аудиторії переконання в антизаконності процесів під час Майдану, посилених нібито радикальними націоналістичними впливами всередині країни та Заходом.

Також слід очікувати на посилене просування теми екстремізму та нацизму в Україні як чинника загроз для сусідніх країн та ЄС.

Посилення наративів щодо "підтримки кольорових революцій" з боку західних країн сигналізують про посилення дискредитації політики ЄС та США в ЗМІ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ.

Працюйте з власними емоціями.

Відчувши потужну негативну емоцію (шок, злість, розчарування), не поширюйте новину одразу та не коментуйте (якщо йдеться про соціальні мережі).

Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.

Після цього спробуйте знайти більше інформації про цю подію в офіційних джерелах або самостійно перевірте її.

Навчіться розрізняти маніпуляції.

Останнім часом найважливішим інструментом дезінформації стають саме медіаманіпуляції.

Фейки (підробні факти) в класичному розумінні поступаються за кількістю маніпулятивним та напівправдивим повідомленням.

Саме тому слід навчитися виявляти маніпулятивні технології пропаганди (маніпуляція фактами й судженнями, заголовками, невідповідністю назви тексту його змісту; маніпуляція цифрами, статистикою; візуальні маніпуляції; відсутність балансу думок; присутність у тексті безапеляційної, необґрунтованої критики тощо).

Перевіряйте інформацію.

Комплекс заходів, які пов'язані з перевіркою інформації, має бути невіддільною частиною журналістської роботи.

До таких заходів належать: пошук підтверджувальної інформації у відкритих джерелах; пошук свідків та свідчень; запитів до офіційних органів щодо роз’яснювальної інформації; запитів до експертів у спеціалізованих галузях на теми, якими маніпулюють і стосовно яких поширюють фейки в медіа (медицина, екологія, економіка, технології, наука тощо); аналіз ресурсів, які публікують неправдиву інформацію (сайтів, акаунтів у соціальних мережах); збір даних про організації та авторів неправдивої інформації; аналіз фото та відео матеріалу.

Критично ставтеся до експертів у ЗМІ.

Моніторинг продемонстрував важливу тенденцію, характерну як для російських, так і білоруських ЗМІ.

Переважно це представники опозиційних проросійських партій в Україні.

Тому слід звертати увагу на те, чия експертна думка наводиться в тексті, перевіряти особу, яку журналісти називають експертом (її освіту, професійний досвід, виступи в інших ЗМІ, публікації в соціальних мережах).

Джерела інформації.

Відповідно до рекомендації професійних медіаорганізацій сформулюйте власний перелік достовірних джерел інформації та регулярно його оновлюйте.

У контексті питання пропаганди в російському та білоруському інформаційному просторі не довіряйте виключно державним ЗМІ.

Вивчаючи інформацію в російських та білоруських медіа, звертайтесь одразу до кількох видань, порівнюйте зміст повідомлень.

Щодо подій у Білорусі рекомендується використовувати такі медіа, як "Радыё Свабода", tut.

by, "Белсат ТВ", "Наша ніва", Naviny.

by тощо.

На цих ресурсах не помічено пропагандистських наративів або використання маніпуляцій.

Також моніторинги інших аналітиків (Media IQ) відзначають дотримання журналістських стандартів з боку таких сайтів.

Вивчайте політичний та медійний контекст.

Пропаганда – це не лише питання комунікації та ЗМІ.

Для глибшого розуміння тенденцій і загроз дезінформації варто розуміти політичний та медійний контекст, вивчати стратегії та технології дезінформації і пропаганди, орієнтуючись на аналітичні звіти й дослідження вітчизняних та міжнародних медіаорганізацій.

Долучайтеся до публічного роз’яснення пропагандистських наративів.

Пояснюйте аудиторії їхній небезпечний вплив, ініціюйте публічну дискусію (інформаційні заходи) щодо дій, мотивів і джерел фінансування проросійських активістів та політиків, які просувають такі теми.

Фейки, спростовані проєктом Stop.

*До вибірки ввійшли всі матеріали 10 популярних російських медіа (RT Russian, РИА Новости, Life, "Московский комсомолец", РБК, Ya62.ru (Рязанський портал), Kazan.

First, Рзн.

инфо, Gorobzor.

ru) – 10 топових видань за вересень 2020 року, згідно з даними ресурсу Mediametrics, та 10 білоруських медіа ("Беларусь 1", ОНТ, СТВ, "Белсат TV", TUT.

BY, "Наша нiва", Euroradio, "СБ.

Беларусь сегодня", "Спутник Беларусь", Naviny.

by), у яких згадувалась Україна.

Період моніторингу – 3–9 вересня 2020 року.

Fake у партнерстві з Інститутом масової інформації.

Моніторинг провели Вікторія Романюк, Олена Чуранова, аналітикині проєкту Stop.

org, для ІМІ.

Теги по теме
пропагандаІнше
Поделиться
Поделиться сюжетом
Источник материала
Упоминаемые персоны
В США объявили, чем закончится война в Украине
Известия Киев
2024-10-24T17:50:30Z
"Возвращаются в оккупацию": Украина провалила политику по поддержке ВПЛ, — Шуляк
Фокус
2024-10-23T21:06:39Z
Путин сделал заявление о "мирном завершении" войны в Украине
TSN
2024-10-18T18:39:28Z
Сикорский ответил Зеленскому по поводу МиГов: Мы сделали больше, чем любая другая страна
Европейская правда
2024-11-01T13:30:58Z
СБУ задержала кремлевских агитаторов, среди которых – «политэксперт» Медведчука
Comments UA
2024-11-01T16:13:37Z
СБУ задержала "политэксперта", который призывал сдаться России
Комсомольская правда
2024-11-01T15:31:33Z
Северокорейские военные начали действовать в Украине, – разведка США
Хвиля
2024-10-29T21:39:41Z
В Конгрессе предлагают США и НАТО рассмотреть возможность удара по войскам КНДР в Украине
Европейская правда
2024-11-01T11:31:31Z
"Это реально": военные США оценили план Зеленского по передаче ракет Tomahawk
Фокус
2024-10-30T19:27:58Z
Стояли, ждали и заскучали: девушка нашла, чем занять свой рот с мужчиной в очереди
Знай
2024-10-22T19:51:44Z
Привлечете беду: какой день недели считается опасным для стрижки
Marie Claire
2024-10-25T22:00:38Z
Медиков из военных госпиталей переводят в пехоту: что происходит
Comments UA
2024-10-28T11:06:38Z
Россияне ставят на свои БПЛА линзы Люнеберга: зачем они нужны и есть ли такие у ВСУ
Фокус
2024-10-21T14:21:24Z
Полет "Рейдера": в сеть попали редкие кадры испытаний бомбардировщика B-21
Фокус
2024-11-01T16:00:50Z
В украинских школах появятся охрана и пропускной режим
Комсомольская правда
2024-11-01T15:51:41Z
Какие доплаты получат пенсионеры в 2025 году
Знай
2024-10-20T18:36:01Z
26 октября 2024 года: Димитрия Мироточца - что сегодня нельзя делать
Фокус
2024-10-25T23:21:02Z
Не только мобилизация: какие социальные услуги обязаны предоставлять ТЦК украинцам — список
Знай
2024-10-21T18:06:58Z
Российская певица официально бросила своего четвертого мужа
Comments UA
2024-10-22T19:51:54Z
8 главных трендов 2025 года
Marie Claire
2024-10-21T18:01:22Z
10 самых красивых мужчин мира по версии пластических хирургов
Marie Claire
2024-10-19T11:00:38Z
Цыбульская уехала за границу с девятилетним сыном
Корреспондент
2024-10-29T11:06:30Z
Детское приключение: Lucasfilm показала новый трейлер сериала «Звездные войны: Опорная команда»
GameMag
2024-11-01T15:24:50Z
Как в декрете выглядеть стильно: трендовые образы на осень-2024
Comments UA
2024-11-01T15:21:38Z
Киллиан Мерфи появился на премьере в Лондоне со светлыми волосами
Фокус
2024-10-25T08:30:38Z
Актер Руслан Мирошниченко об оккупации Изюма, выезде родных за границу и военной подготовке: интервью для Фокуса
Фокус
2024-10-20T09:15:59Z
5 ошибок в стиле, которые визуально старят даже молодых женщин
Фокус
2024-10-20T06:30:33Z
Оккупанты массово заходят в Селидово - украинские дроноводы не успевают за потоком
Апостроф
2024-10-24T12:27:39Z
Пора готовить оборону Павлограда: Безуглая прогнозирует катастрофу на фронте
Comments UA
2024-10-25T21:12:12Z
Удар по Харькову: число жертв возросло
Корреспондент
2024-10-29T03:36:52Z
Лунный гороскоп на 29 октября, вторник
Marie Claire
2024-10-28T21:06:41Z
Запорожское направление: оккупанты почти доехали до передовой. ВИДЕО
Новости Украины
2024-11-01T16:21:06Z
Харьков под ударом баллистики, много разрушений
Корреспондент
2024-11-01T15:54:23Z
Следующая цель - Запорожье? Прогнозы хода войны
Корреспондент
2024-10-23T19:45:57Z
Враг ударил по энергообъекту в Сумской области
Корреспондент
2024-10-23T13:39:29Z
Враг ударил по переправам и перерезал дорогу в Харьковской области
Comments UA
2024-10-23T13:18:02Z
Россияне ударили по кладбищу в Одессе - повреждено более 100 могил
Апостроф
2024-11-01T15:22:12Z
В Тернополе возле студенческого общежития умер работник университета
Корреспондент
2024-10-21T14:03:13Z
На Киевщине еще одно попадание БПЛА – соцсети
Корреспондент
2024-10-25T23:09:01Z
"По горячим следам": в Киеве задержали поджигателя отделений Укрпочты
Апостроф
2024-10-30T16:36:16Z
СБУ ликвидировала новые схемы для уклонистов: задержали чиновников МСЭК
Апостроф
2024-11-01T15:22:01Z
Бланк получения повестки по почте вместо мужчин подписывали работники "Укрпочты": СМИ
Comments UA
2024-11-01T14:42:01Z
В роССии молотком убили пилота, причастного к ударам по Украине
Известия Киев
2024-10-21T13:50:21Z
СМИ: В РФ дроны атаковали завод взрывчатых веществ
Корреспондент
2024-10-20T16:03:17Z
Удар по Днепру: есть жертвы и много раненых
Корреспондент
2024-10-25T22:12:43Z
Почему пожилые люди меньше спят: названы главные причины
Comments UA
2024-10-25T22:36:15Z
Самые распространенные причины рака кожи: какие симптомы указывают на болезнь
Comments UA
2024-10-26T00:33:18Z
Польза и вред свежих соков: кому не следует употреблять фреши
Comments UA
2024-10-25T23:42:36Z
Почему не хватает воздуха: смертельные болезни, при которых возникает удушье
Comments UA
2024-10-26T02:36:33Z
Их ТЦК точно не тронет: перечень болезней, освобождающих от мобилизации
Знай
2024-11-01T15:30:38Z
Что такое дермапланинг: преимущества и побочные эффекты бритья лица
Marie Claire
2024-11-01T15:01:46Z
Польза речной рыбы: какие виды следует добавить в рацион
Comments UA
2024-10-26T00:09:17Z
Отказаться раз и навсегда: как избавиться от вредных привычек
Comments UA
2024-10-26T02:09:34Z
Охматдет готов к работе в осенне-зимний период - глава Минздрава
Корреспондент
2024-11-01T14:34:56Z
"Тысяча Зеленского": в Минэкономики рассказали, куда начислят деньги
Фокус
2024-10-26T22:24:07Z
Солнечная электростанция: сколько стоит ее установить
ZN UA
2024-10-26T02:34:25Z
Правительство изменило критерии бронирования работников
Корреспондент
2024-10-23T15:15:22Z
Литва отключится от российской электросети
Корреспондент
2024-10-26T00:00:19Z
Европа не может без российского газа: почему сорвалась сделка с Азербайджаном
Comments UA
2024-11-01T16:18:40Z
Контрабанда iPhone в Украине: сколько недополучает государственный бюджет
ZN UA
2024-11-01T16:13:15Z
Пенсия при минимальной зарплате: какой размер выплат можно получить
ZN UA
2024-10-26T05:04:09Z
Китай резко отреагировал на решительный шаг ЕС против их электромобилей
Comments UA
2024-11-01T15:45:29Z
В "Центрэнерго" прогнозируют возвращение графиков отключения света со следующей недели
Апостроф
2024-11-01T15:36:48Z
Мы все не идеальны: худшие черты всех знаков Зодиака
Знай
2024-10-28T16:51:23Z
Почти вечные: продукты, которые не портятся годами
Comments UA
2024-10-26T01:42:46Z
Зачем замораживать джинсы: секреты стирки, о которых вы точно не знали
Знай
2024-10-27T20:51:34Z
Домашний грушевый пирог: простой рецепт с орехами и шоколадом
Политека
2024-10-30T00:00:38Z
Гороскоп на субботу 2 ноября 2024 года
UAToday
2024-11-01T16:03:49Z
Как хранить в квартире лук, чтобы он прослужил дольше: хозяйки поделились хитростями
Политека
2024-11-01T15:43:59Z
Пара из Британии разочарована самым дорогим завтраком в своей жизни
Фокус
2024-10-29T07:06:17Z
Как сделать компостную яму для листьев: советы опытных дачников
Политека
2024-10-26T00:06:26Z
Путешествие сквозь сезоны: Обзор Neva
GameMag
2024-11-01T14:07:51Z
Предлагают сэкономить, а в итоге вы останетесь без денег: клиенты Vodafone поднимают бунт
Знай
2024-10-27T20:30:18Z
Батареи останутся в прошлом: создана пленка, превращающая движения в энергию
Фокус
2024-10-20T18:57:52Z
Лучшие складные смартфоны 2024 года: какие "раскладушки" пользуются успехом
Фокус
2024-10-25T13:06:53Z
Зона вас поглотит: журналисты в восторге от украинской S.T.A.L.K.E.R. 2
Фокус
2024-10-18T18:42:06Z
Украинские инженеры создали протез, «читающий» мнения человека: детали
Comments UA
2024-11-01T16:15:57Z
SCAR в калибре Blackout: FN America выпустила сверхкомпактный полуавтоматический пистолет
Фокус
2024-11-01T15:45:02Z
Четыре опасных астероида сблизятся с Землей в ближайшие 24 часа - заявление NASA
Апостроф
2024-10-24T05:30:17Z
Жители России вновь могут скачать драйвера с сайта Nvidia
GameMag
2024-10-23T23:43:09Z
Российских игроков приглашают на консольный фестиваль CGF — Console Gaming Festival — Яша Хаддажи рассказал, чего от него ждать
GameMag
2024-10-24T17:16:19Z
Невесту Роналду госпитализировали из-за серьезной болезни
Корреспондент
2024-10-25T14:12:07Z
Возлюбленная Роналду провела четыре дня в больнице - шокирующие детали
Корреспондент
2024-10-26T07:39:06Z
АПЛ: расписание и результаты матчей 10-го тура чемпионата Англии по футболу, турнирная таблица
TSN
2024-11-01T15:34:10Z
Месси рассказал, сыграет ли на ЧМ-2026
UAToday
2024-11-01T15:12:46Z
Стал известен новый главный тренер "Манчестер Юнайтед"
ZN UA
2024-11-01T14:00:17Z
"Я учусь на "гидеозию" - не могу произнести это слово": игрок Вереса - о мобилизации
Корреспондент
2024-11-01T13:51:34Z
Леннокс Льюис назвал нового короля бокса - бывший соперник Усика
Корреспондент
2024-11-01T11:39:41Z
Основатель Matchroom Boxing назвал фаворита реванша Усик - Фьюри
Корреспондент
2024-11-01T10:33:21Z
Майк Тайсон признался, за кого будет болеть в реванше Усик - Фьюри
Корреспондент
2024-11-01T09:43:33Z
Искусственный интеллект подсчитал: сколько украинцам нужно времени, чтобы купить авто без кредита
Comments UA
2024-11-01T15:03:08Z
Geely выпустили недорогой кроссовер для бездорожья с оригинальным дизайном
Фокус
2024-11-01T14:57:01Z
В Украине сменился лидер продаж новых легковых автомобилей
Корреспондент
2024-11-01T13:03:46Z
Семейный экспресс: тест-драйв нового Mitsubishi Outlander
Фокус
2024-11-01T12:27:46Z
С начала года продажи новых авто в Украине выросли более чем на 20%
Известия Киев
2024-11-01T11:31:38Z
В интернете показали неизвестный родстер BMW с мотором как у Ferrari и Lamborghini
Фокус
2024-10-31T20:15:28Z
Suzuki Jimny получил стильную прощальную модификацию
Фокус
2024-10-31T14:51:56Z
От 20 000 евро: Nissan готовит недорогие электромобили для Европы
Фокус
2024-10-31T13:06:51Z
Раритет из 90-х: в Киеве заметили уникальный лимузин Volvo
Фокус
2024-10-31T10:00:41Z