MY.UAНовости
Україна в інформаційному просторі Росії та Білорусі: основні наративи
Україна в інформаційному просторі Росії та Білорусі: основні наративи

Україна в інформаційному просторі Росії та Білорусі: основні наративи

Активні втручання з боку Росії в політичні вибори різних країн фіксуються з 2016 року.

Для цього вона використовувала як кіберзаходи, так і дезінформаційні засоби впливу на суспільну думку та можливі результати виборів: дискредитація кандидатів, влади, політичних процесів за допомогою поширення неправдивої, маніпулятивної інформації та просування певних пропагандистських наративів.

Чималих інформаційних атак з боку Росії за останні сім років зазнавала й Україна, яка з моменту окупації Криму та війни на Донбасі опинилася в епіцентрі гібридної війни.

Кремлівська пропаганда та дезінформація, які поширюються проти України з політичними та військовими цілями, спрямовані на внутрішню (російську) та зовнішню (українську та західну) аудиторію.

Протести в Білорусі, які виникли внаслідок президентських виборів (9 серпня 2020 року), що не були визнані справедливими ані опозицією, ані міжнародною спільнотою, стали причиною актуалізації певних антиукраїнських наративів російської пропаганди про Євромайдан, українські протестні рухи 2013–2014 років, українські націоналістичні сили в білоруському інформаційному просторі.

Дискредитація проєвропейської та прозахідної позиції України та Євромайдану, обвинувачення України в причетності до організації білоруських протестів неодноразово звучали й на найвищому політичному рівні як у Росії, так і в Білорусі.

Тож, зважаючи на початок передвиборчих перегонів в Україні, вбачається за необхідне дослідити тенденції кремлівської пропаганди в російському та білоруському інформаційних просторах.

Мета дослідження – проаналізувати зміни інформаційного порядку денного, виокремити пропагандистські наративи щодо України, дослідити присутність кремлівської риторики, неправдивої та маніпулятивної інформації в російських та білоруських ЗМІ, а також проінформувати журналістську спільноту про наративні тенденції та загрози російської пропаганди в передвиборчий період в Україні.

Надати рекомендації щодо стратегії висвітлення подій з урахуванням та дотриманням журналістських стандартів.

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВИБІРКА.

Для глибшого розуміння наративів і намірів, що стоять поза текстом, у дослідженні застосовано методи кількісно-якісного (тематичного) контент-аналізу.

Вибірка охоплювала 10 російських – RT Russian, РИА Новости, Life, "Московский комсомолец", РБК, Ya62.ru (Рязанський портал), Kazan.

First, Рзн.

инфо, Gorobzor.

ru – топвидань за вересень 2020 року, згідно з даними ресурсу Mediametrics; 10 білоруських медіа: "Беларусь 1", ОНТ, СТВ, "Белсат TV", TUT.

BY, "Наша нiва", Euroradio, "СБ.

Беларусь сегодня", "Спутник Беларусь", Naviny.

За допомогою отриманих даних стало можливим визначити ключові наративи та сформулювати рекомендації для ЗМІ щодо тенденцій російської пропаганди.

У межах моніторингу були поставлені такі дослідницькі питання:.

ДП1: які фейкові наративи запроваджують російські ЗМК?.

ДП2: які фейкові наративи запроваджують білоруські ЗМК?.

ДП3: які тенденції та тренди спостерігаються в наративній стратегії російської пропаганди?.

Моніторинговий аналіз має на меті звернути увагу аудиторії та професійної спільноти журналістів на наративні тенденції російської пропаганди, які транслюються в інформаційному просторі напередодні виборчої кампанії, виявити нові наративні стратегії дезінформації, які формуються у зв'язку з протестними подіями в Білорусі.

На основі результатів дослідження сформовано рекомендації для журналістів і редакторів видань щодо можливих тенденцій інформаційної війни з боку зовнішніх сил та впливу російської пропаганди на перебіг передвиборчої кампанії в Україні.

Ці рекомендації ще раз акцентують увагу журналістів на необхідності регулярної верифікації інформації, дотримання журналістських стандартів і формування стратегій роботи з аудиторією щодо запобігання зовнішньому інформаційному впливу у вигляді фейків, маніпуляцій та дезінформації.

Період медіамоніторингу – з 3 до 9 вересня 2020 року включно.

Як основні робочі категорії були використані поняття "фейк", "маніпуляція", "дезінформація".

У цьому моніторингу вони були застосовані в таких значеннях:.

Кремлівська пропаганда (російська) – форма комунікації, під час якої систематично та цілеспрямовано просуваються погляди, бачення, позиція російської влади.

Пропаганда використовується як інструмент інформаційної війни з іншими країнами та Україною зокрема.

Кремлівська пропаганда працює із затвердженими російською владою наративами.

Дезінформація – навмисне створення та поширення неправдивої або маніпулятивної інформації для введення в оману, дезорієнтації аудиторії.

Фейк – свідомо неправдива, спотворена інформація (факти).

Характерні ознаки фейку:.

неправдива інформація, факти, що не відповідають дійсності;.

інформація, що базується на сумнівних або анонімних джерелах, які неможливо перевірити;.

перекручені або недостовірні соціологічні дослідження;.

інформація про кандидатів / партії, що не відповідає дійсності;.

інформацію подано з однієї позиції, наприклад як думку експерта.

Маніпуляція – спосіб інформаційного керування поведінкою та поглядами аудиторії, який свідомо використовують журналісти або редакція для досягнення персональних чи замовних цілей.

Характерні ознаки маніпуляції:.

судження, оцінювання подаються як факт;.

інформація містить перебільшення / применшення реальних даних;.

джинса, що лише хвалить (критикує) і замовчує інший аспект даних;.

інформація подається частково (напівправда), щоб вплинути на думку аудиторії;.

невідповідність заголовку змісту основного тексту;.

бекграунд у матеріалах містить маніпуляцію, не відповідає суті новини (може містити емоційне оцінювання);.

"меми" для позначення явищ, учасників політичних процесів;.

посилання на заангажованих / проплачених "експертів" або експертів, які представляють лише одну сторону.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Аналіз матеріалів у білоруських ЗМІ (44 статті) дозволив виявити такі теми:.

Дискредитація Євромайдану 2013–2014 років (19 публікацій).

Втручання України в справи Білорусі (10).

Протести в Білорусі – чергова кольорова революція (13).

Україна – проблемна країна (2).

Проаналізувавши вибірку з 92 матеріалів – прикладів кремлівської пропаганди в російських ЗМІ, вдалось ідентифікувати 13 тем.

У переліку виявлених тем присутні як сталі наративи – ті, які регулярно просуває російська пропаганда починаючи з 2014 року: "незаконне захоплення влади в Україні внаслідок повалення законного керівництва"; (Сoup d’état); "Україна – фашистська держава"; дискредитація українських Збройних сил, добровольчих батальйонів, які офіційно ввійшли до складу ЗСУ 2015 року; роль Заходу в подіях в Україні [3], – так і нові.

Щоправда, всі ці наративи отримали оновлені змістові акценти та наповнення.

Україна не виконує Мінських угод і порушує домовленості (28 публікацій).

"Крим російський" та водопостачання з України (19).

Втручання України в справи Білорусі (12).

Екстремізм / націоналізм в Україні (6).

Дискредитація чинної влади в особі президента В.

Зеленського (5).

Православна церква України, невизнання церкви, "розкольництво" (4).

Вагнерівці в Білорусі (4).

Україна – "держава, яка не відбулась" (failed state) (4).

Утиски російської мови в Україні (3).

"Донбас російський" (2).

Північний потік – 2 (1).

"Незаконне захоплення влади в Україні внаслідок повалення законного керівництва" (Сoup d’état) (1).

Інше (2).

ЧОТИРИ НАЙПОШИРЕНІШИХ ПРОПАГАНДИСТСЬКИХ НАРАТИВИ В РОСІЙСЬКИХ ЗМІ.

Україна не виконує Мінських угод і порушує домовленості.

Тема війни на Сході України завжди перебувала в центрі уваги російської пропаганди і є сталим наративом [1], [3].

Моніторинг російських ЗМІ в період з 3 до 9 вересня показав, що ця тема повторювалася частіше за інші (28 статей із 92 проаналізованих).

Головний акцент у повідомленнях робився на тому, що нібито Україна не дотримується Мінських угод та порушує домовленості.

Більшість новин присвячувалася заяві ватажка самопроголошеної "ДНР" Дениса Пушиліна про "відкриття вогню по інженерних спорудах ЗСУ", де акцентується увага на тому, що нібито українська сторона проігнорувала вимоги ватажків "ДНР" та "ЛНР".

У повідомленнях також наголошувалося на нібито випадках порушень з боку українських військових режиму тиші ("Украинские силовики обстреляли в понедельник подконтрольный самопровозглашенной Луганской народной республике поселок Голубовское в Донбассе", РИА Новости; "Установленный в Донбассе запрет на использование любых видов летательных аппаратов нарушили бойцы 1-го батальона 53-й бригады.

Однако военные в итоге поставили под удар собственный беспилотник", Life.

Частина публікацій також присвячувалася критиці українських представників у ТКГ ("По мнению дипломата, офис президента Украины продемонстрировал "просто ошеломительный уровень лицемерия и полной оторванности от реально существующей действительности", RT; "Кравчук стал использовать свою затасканную, но излюбленную им тактику манипуляций "между капельками".

Когда тема подходила к неудобному для Кравчука вопросу – а в этот раз это была тема, связанная с нарушением Радой минских соглашений", РИА Новости).

У статтях відсутній баланс думок, посилання на джерела інформації (є лише посилання на ресурси "ДНР" та "ЛНР"), об'єктивність, точність.

"Крим російський" та водопостачання з України.

Не сходить з порядку денного російських державних видань тема легітимізації окупованого Криму.

Цей наратив з’являвся в публікаціях проаналізованих онлайн-медіа щонайменше 19 разів.

Традиційно пропагандистськІ медіа продовжують просувати тему "легітимності анексії Криму" ("В России неоднократно заявляли, что жители Крыма демократическим путем в полном соответствии с международным правом и Уставом ООН проголосовали за воссоединение с Россией.

По словам российского президента Владимира Путина, вопрос Крыма "закрыт окончательно", РИА Новости), а також заперечувати порушення прав людини на півострові, демонструючи відсутність свободи слова ("Развитие и сохранение украинского языка в Крыму им определенно не понравится, ведь это рушит сценарий их лжи о том, как в Крыму плохо живут украинцы", РИА Новости).

Новий аспект у контексті цієї теми, пов’язаний з питанням водопостачання до Криму.

Російські ЗМІ, посилаючись на ООН, просувають ідею, що Україна разом з Росією є відповідальною за водопостачання Криму ("Украина и Россия совместно отвечают за обеспечение жителей Крыма чистой питьевой водой", РЕН.

ТВ; "В ООН заявили, что поставка воды в Крым – забота и России, и Украины", Life.

Втручання України в справи Білорусі.

Це новий наратив, який виник у контексті теми протестів у Білорусі внаслідок президентських виборів 9 серпня 2020 року.

Було зафіксовано поширення новин на цю тему щонайменше 12 разів.

Фейкова інформація про те, що до протестних рухів причетні нібито українські екстремісти й націоналісти, просувається в Росії на найвищому рівні та активно поширюється в російських ЗМІ.

Із заявою про те, що нібито "в Білорусі перебуває близько 200 натренованих екстремістів з України", виступив міністр МЗС Росії Сергій Лавров (RT), а також директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін (RT).

Посилаючись на чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка, російські видання повідомляють, що жодної дестабілізації в цій країні немає, є зовнішній фактор – зовнішнє керування і, на жаль, в Україні створюють опорні пункти для того, щоб нібито впливати на Білорусь (RT, РЕН.

Також російські ЗМІ опублікували низку фейкових та маніпулятивних повідомлень про те, що нібито в ООН відзначили роль українських радикалів в акціях у Білорусі (РЕН.

Насправді з такою заявою на неформальній зустрічі РБ ООН за "формулою Арріа" виступив перший заступник постійного представника Росії в організації Дмитро Полянський.

Цей фейк спростували в МЗС України.

Російські видання публікували новини на цю тему, посилаючись виключно на російські та білоруські (офіційні) джерела, маніпулювали заголовками та використовували неправдиву або непідтверджену інформацію.

Екстремізм / націоналізм в Україні.

"Україна – фашистська держава" є однією з найпоширеніших тем, яку просувають російські ЗМІ з 2014 року [3].

Повідомлення про поширення в Україні екстремізму та націоналізму були виявлені й під час цього моніторингу.

Загалом нараховано шість новин на цю тему.

У центрі повідомлень лежить висловлювання представника Росії при ОБСЄ Олександра Лукашевича, який зазначив, що український уряд нібито фінансує "військово-патріотичні" табори для молоді під егідою ультраправих угруповань.

Це висловлювання поширили видання RT, MK, РИА Новости.

Також низку публікацій у російських ЗМІ присвячено нібито підготовці арештів та репресій опозиції.

З посиланням на представника "Опозиційної платформи – за життя" Вадима Рабіновіча видання повідомляє про те, що "чинна влада зрослася з радикалами", які нібито нападають на громадян (RT, РИА Новости).

Серед повідомлень на цю тематику була і фейкова новина про те, що нібито "на з'їзді партії "Європейська солідарність", яку очолює колишній Президент України Петро Порошенко, для учасників заходу програли гімн терористичної расистської організації ку-клукс-клан".

У проаналізованих текстах щодо цієї теми виявлено ознаки маніпуляції, дезінформації та фейкову інформацію.

АНТИУКРАЇНСЬКІ ТЕМИ В БІЛОРУСЬКИХ МЕДІА.

Дискредитація Євромайдану 2013–2014 років.

Тема про те, що "Майдан призвів до розвалу України в усіх сферах життя" звучала в білоруських медіа щонайменше 19 разів.

Головні тези ("Майдан призвів до розвалу України в усіх сферах", "українці клюнули на наживку Заходу і не можуть оговтатися від наслідків") озвучували Б1, ОНТ, СТВ, SB.

Основні джерела інформації в таких повідомленнях – російські або проросійські політики України.

Наприклад, у матеріалі видання SB.

by під назвою "Украинские студенты опубликовали обращение к белорусской молодежи" журналісти повідомляють, що нібито українські студенти "не розуміють, як білоруська молодь може брати участь у безладі, який замутили країни Заходу в особі опозиції".

Також нібито українські студенти оцінили досвід після Майдану у 2014-му "коротко: живеться зараз, м'яко кажучи, не дуже".

Єдиним посиланням у цій публікації є сайт забороненої Комуністичної партії України.

У повідомленнях на зазначену тему виявлено неправдиві факти (фейки) та маніпуляції.

Втручання України в справи Білорусі.

Це ще один наратив, який переважно транслють білоруські державні ЗМІ.

Під час моніторингу виявлено 10 публікацій на цю тему.

Головні тези – "поведінка української сторони свідчить про те, що вона влаштовує провокації в Білорусі", "зазвичай замовники та виконавці намагаються не демонструвати свого впливу, а тут нам демонструють, що цей вплив відбувається з боку Польщі, Литви і, на жаль, України" – озвучують переважно національні ЗМІ (Б1, ОНТ, СТВ, "Спутник Беларусь").

Білоруські видання також припускають зв'язок українських сил, які підтримують протести опозиції, зі США та Джорджем Соросом ("В Раде сегодня прошла акция в поддержку белорусских альтернативных сил.

Примечательно, что поддержали ее члены партий, которые зачастую связывают с Джорджем Соросом – международным трейдером, которому приписывают попытки влиять на политику многих стран.

Да и сам факт такого выступления в Раде можно расценивать как вмешательство во внутренние дела Беларуси, Б1).

Протести в Білорусі – чергова кольорова революція.

На зазначену тему зафіксовано щонайменше 13 новин.

Це одна з найпоширеніших пропагандистських тем.

Головні тези ("сценарії подій у Білорусі ідентичні до тих, які відбувались у Грузії та Україні", "кольорові революції розгортаються як по методичці") були опубліковані в Б1, ОНТ, СТВ, "СБ.

Беларусь сегодня", "Спутнике Беларусь".

Водночас наголошується на певному зв’язку "кольорових революцій" із Заходом.

Також з’являється теза про те, що 10 "кольорових революцій", які відбувалися на території колишнього Радянського Союзу, спрямовані проти Росії ("Как правило, в основе всех этих революций – антироссийская направленность, а чаще – вялотекущая русофобия либо попытка отойти от России подальше, отмечает сенатор.

При этом все попытки цветных революций идут из-за океана, добавляет Джабаров, "Спутник Беларусь").

Україна – проблемна країна.

Під час моніторингу було виявлено декілька повідомлень, присвячених негативним явищам та процесам в Україні ("Уже более 25 тысяч.

В Киеве число безработных с начала года выросло в три раза", СТВ).

За структурою та змістом ці повідомлення складно назвати фейками або маніпуляціями, проте акцентування уваги виключно на негативних явищах, дозволяє говорити про маніпулятивний підхід щодо вибору тематики та формування інформаційної картини стосовно України.

Результати моніторингу продемонстрували, що наративна стратегія російської пропаганди останні шість років залишається незмінною.

Більшість тем, які були виявлені під час цього аналізу, зазначались і в попередніх дослідженнях [1], [3].

З огляду на це можна припустити, що виявлені тематики ("Ситуація на Сході України", "Крим", "Україна – фашистська / нацистська держава", "Майдан", "Дискредитація прозахідної політики української влади / мовної політики" тощо) транслюватимуться й надалі.

Очевидно, що трансформації наративів відбуваються під впливом багатьох чинників, зокрема внаслідок внутрішньо- та зовнішньополітичних подій.

Проте виявлені ознаки негативних трактувань подій в Україні під час Майдану (2013–2014 років) в білоруських та російських ЗМІ дозволяють припустити подальше просування цієї теми в такому контексті.

Мета – поглиблення у свідомості аудиторії переконання в антизаконності процесів під час Майдану, посилених нібито радикальними націоналістичними впливами всередині країни та Заходом.

Також слід очікувати на посилене просування теми екстремізму та нацизму в Україні як чинника загроз для сусідніх країн та ЄС.

Посилення наративів щодо "підтримки кольорових революцій" з боку західних країн сигналізують про посилення дискредитації політики ЄС та США в ЗМІ.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ.

Працюйте з власними емоціями.

Відчувши потужну негативну емоцію (шок, злість, розчарування), не поширюйте новину одразу та не коментуйте (якщо йдеться про соціальні мережі).

Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.

Після цього спробуйте знайти більше інформації про цю подію в офіційних джерелах або самостійно перевірте її.

Навчіться розрізняти маніпуляції.

Останнім часом найважливішим інструментом дезінформації стають саме медіаманіпуляції.

Фейки (підробні факти) в класичному розумінні поступаються за кількістю маніпулятивним та напівправдивим повідомленням.

Саме тому слід навчитися виявляти маніпулятивні технології пропаганди (маніпуляція фактами й судженнями, заголовками, невідповідністю назви тексту його змісту; маніпуляція цифрами, статистикою; візуальні маніпуляції; відсутність балансу думок; присутність у тексті безапеляційної, необґрунтованої критики тощо).

Перевіряйте інформацію.

Комплекс заходів, які пов'язані з перевіркою інформації, має бути невіддільною частиною журналістської роботи.

До таких заходів належать: пошук підтверджувальної інформації у відкритих джерелах; пошук свідків та свідчень; запитів до офіційних органів щодо роз’яснювальної інформації; запитів до експертів у спеціалізованих галузях на теми, якими маніпулюють і стосовно яких поширюють фейки в медіа (медицина, екологія, економіка, технології, наука тощо); аналіз ресурсів, які публікують неправдиву інформацію (сайтів, акаунтів у соціальних мережах); збір даних про організації та авторів неправдивої інформації; аналіз фото та відео матеріалу.

Критично ставтеся до експертів у ЗМІ.

Моніторинг продемонстрував важливу тенденцію, характерну як для російських, так і білоруських ЗМІ.

Переважно це представники опозиційних проросійських партій в Україні.

Тому слід звертати увагу на те, чия експертна думка наводиться в тексті, перевіряти особу, яку журналісти називають експертом (її освіту, професійний досвід, виступи в інших ЗМІ, публікації в соціальних мережах).

Джерела інформації.

Відповідно до рекомендації професійних медіаорганізацій сформулюйте власний перелік достовірних джерел інформації та регулярно його оновлюйте.

У контексті питання пропаганди в російському та білоруському інформаційному просторі не довіряйте виключно державним ЗМІ.

Вивчаючи інформацію в російських та білоруських медіа, звертайтесь одразу до кількох видань, порівнюйте зміст повідомлень.

Щодо подій у Білорусі рекомендується використовувати такі медіа, як "Радыё Свабода", tut.

by, "Белсат ТВ", "Наша ніва", Naviny.

by тощо.

На цих ресурсах не помічено пропагандистських наративів або використання маніпуляцій.

Також моніторинги інших аналітиків (Media IQ) відзначають дотримання журналістських стандартів з боку таких сайтів.

Вивчайте політичний та медійний контекст.

Пропаганда – це не лише питання комунікації та ЗМІ.

Для глибшого розуміння тенденцій і загроз дезінформації варто розуміти політичний та медійний контекст, вивчати стратегії та технології дезінформації і пропаганди, орієнтуючись на аналітичні звіти й дослідження вітчизняних та міжнародних медіаорганізацій.

Долучайтеся до публічного роз’яснення пропагандистських наративів.

Пояснюйте аудиторії їхній небезпечний вплив, ініціюйте публічну дискусію (інформаційні заходи) щодо дій, мотивів і джерел фінансування проросійських активістів та політиків, які просувають такі теми.

Фейки, спростовані проєктом Stop.

*До вибірки ввійшли всі матеріали 10 популярних російських медіа (RT Russian, РИА Новости, Life, "Московский комсомолец", РБК, Ya62.ru (Рязанський портал), Kazan.

First, Рзн.

инфо, Gorobzor.

ru) – 10 топових видань за вересень 2020 року, згідно з даними ресурсу Mediametrics, та 10 білоруських медіа ("Беларусь 1", ОНТ, СТВ, "Белсат TV", TUT.

BY, "Наша нiва", Euroradio, "СБ.

Беларусь сегодня", "Спутник Беларусь", Naviny.

by), у яких згадувалась Україна.

Період моніторингу – 3–9 вересня 2020 року.

Fake у партнерстві з Інститутом масової інформації.

Моніторинг провели Вікторія Романюк, Олена Чуранова, аналітикині проєкту Stop.

org, для ІМІ.

Теги по теме
пропагандаДругое
Поделиться
Поделиться сюжетом
Источник материала
Упоминаемые персоны
Украинские военные начали массово сдаваться в плен: что известно
Comments UA
2024-11-16T20:00:53Z
Ситуация резко изменилась: что происходит в Купянске после визита Зеленского
Comments UA
2024-11-19T15:18:34Z
Випробування найновішого бомбардувальника B-21 Raider потрапили на відео
Portaltele
2024-11-25T09:52:38Z
Этой зимой оккупанты хотят захватить прифронтовые города: о чем предупреждает ISW
Известия Киев
2024-11-18T18:07:47Z
На фронте погиб финский медик-доброволец
Корреспондент
2024-11-26T23:42:35Z
Российские захватчики атакуют Украину ударными БпЛА: карта тревог
TSN
2024-11-26T23:18:54Z
В Киеве пробки на дорогах и коллапс в метро
Апостроф
2024-11-21T07:00:32Z
В Севастополе подорвали авто капитана первого ранга Черноморского флота РФ. Тот не выжил
ZN UA
2024-11-13T11:27:00Z
ГУР нанесло ракетную атаку по скоплению врага на ТОТ
TSN
2024-11-21T19:21:23Z
Молодой фаворитке Путина доверили важное культурное мероприятие в России
Comments UA
2024-11-21T19:57:44Z
Нарушит еще одну традицию: Мелания Трамп не переедет за мужем в Белый дом
Фокус
2024-11-13T14:35:03Z
Китай отреагировал на удар баллистической ракетой России по Украине
Comments UA
2024-11-22T13:57:41Z
«Не дай Бог» — Лукашенка рассказал, кого нельзя избирать президентом
ZN UA
2024-11-14T22:02:11Z
Заседание Совета НАТО – Украина: стороны обсудили удар новой баллистикой по Днепру
TSN
2024-11-26T23:33:07Z
Росармия использует переданные Украиной ракетоносцы Ту-160, - "Схемы"
Апостроф
2024-11-26T23:01:10Z
Маск цинично унизил всех украинцев: что немедленно должна сделать Банковая
Comments UA
2024-11-18T09:03:21Z
Реакция НАТО на новую баллистическую ракету РФ, которая ударила по Украине
Comments UA
2024-11-22T16:24:18Z
Усиление кровавого террора: сколько еще времени Путин будет устраивать украинцам ад
Comments UA
2024-11-18T12:39:58Z
В России умерла звезда фильма "Бриллиантовая рука"
Comments UA
2024-11-16T14:42:23Z
Врачи не давали сроков: любимица публики Ада Роговцева оказалась в больнице
GlavRed
2024-11-14T17:06:51Z
"Такой п**дец, а ты чипсики рекламируешь": ведущий "Орла и решки" рассказал о разговоре с Ивлеевой после вторжения РФ
Апостроф
2024-11-19T09:48:42Z
Тринчер сравнили с россиянкой Бузовой из-за поведения на интервью/Певица ответила на вопросы интервьюера после своего выступления
Апостроф
2024-11-19T10:39:25Z
Диана Попова рассказала, на каком этапе создания сейчас пребывает Музей авангарда
Знай
2024-11-26T21:48:20Z
Врачи присвоили паллиативный статус: известный российский певец умирает от рака
Comments UA
2024-11-26T21:45:11Z
"От греха подальше...": беременная жена Остапчука разделась, и заявила, что делает "заначки"
Знай
2024-11-16T18:51:26Z
В Facebook сообщили о смерти Виктора Павлика: жена выдала гневную тираду
GlavRed
2024-11-19T16:45:44Z
"Очень хороший муж": Ева Лонгория раскрыла секреты счастливого брака с Хосе Бастоном
Фокус
2024-11-18T11:07:17Z
Состарит, убьет потомство и разовьет рак: ученые раскрыли новые опасности курения марихуаны
Фокус
2024-11-15T19:51:31Z
Женщины, которые стареют медленнее всех: 6 здоровых привычек датчанок
Фокус
2024-11-16T15:00:35Z
Дайте мозгу отдохнуть: 5 упражнений для улучшения психического здоровья
Фокус
2024-11-24T12:45:51Z
Формула "10-3-2-1-0": ученые вывели беспроигрышное уравнение для здорового сна
Фокус
2024-11-13T10:36:35Z
Почему стоит есть яйца на завтрак: семь причин
TSN
2024-11-26T22:51:40Z
Когда нужно прекращать пить пиво: с определенного возраста этот напиток не лечит, а калечит
TSN
2024-11-26T21:03:12Z
«Они совсем не темнеют»: простой лайфхак, чтобы хранить авокадо неделями
Marie Claire
2024-11-21T03:04:10Z
Что предлагают вместо МСЭК: от анонимности пациента до видеофиксации и индивидуальных экспертов
Комсомольская правда
2024-11-19T06:02:12Z
Ученые доказали, что одиночество приводит к деменции: как избежать опасного состояния
Знай
2024-11-18T11:51:03Z
"Им запретили делать это": раскрыто скандальное условие боя Тайсон - Пол
Корреспондент
2024-11-19T15:36:14Z
Перес раскритиковал обновленный формат Лиги чемпионов и увеличение количест
Корреспондент
2024-11-24T17:00:03Z
"Фейеноорд" совершил безумный камбэк и избежал поражения от "Манчестер Сити" в Лиге чемпионов
TSN
2024-11-26T22:51:26Z
"Арсенал" с Зинченко уничтожил "Спортинг" в матче Лиги чемпионов
TSN
2024-11-26T22:36:58Z
Байер разгромил РБ Зальцбург, Арсенал с Зинченко разобрался со Спортингом
Корреспондент
2024-11-26T22:30:21Z
Стивенсон получил нового потенциального соперника после срыва боя с Сепедой
Корреспондент
2024-11-26T22:03:00Z
Одноклубник Зинченко затроллил игрока команды соперника после забитого гола
Корреспондент
2024-11-26T21:45:17Z
Бывший соперник дал совет Джошуа по поводу его будущего
Корреспондент
2024-11-26T18:42:31Z
Экс-партнер Месси официально стал тренером Интер Майами
Корреспондент
2024-11-26T18:21:34Z
"Тысяча Зеленского": правительство обнародовало постановление
Корреспондент
2024-11-25T09:08:35Z
Три сценария зимних отключений 2024-2025: эксперты рассказали, чего ждать украинцам
ZN UA
2024-11-25T03:34:28Z
В Украине могут установить ветряные турбины общей мощностью 800 МВт: что известно
Фокус
2024-11-18T17:23:42Z
Курс валют на 25 ноября: сколько стоят доллар, евро и злотый
Комсомольская правда
2024-11-25T07:39:47Z
Центробанк РФ готовит радикальное решение: о чем речь
Comments UA
2024-11-26T22:42:10Z
Счета за техобслуживание газовых сетей: кто получит и как оплатить
Знай
2024-11-26T21:51:47Z
Украинцы могут платить за тепло по "копеечному" тарифу: но есть условие
Знай
2024-11-16T20:12:25Z
Отменены графики отключений света в некоторых регионах
Известия Киев
2024-11-19T18:33:42Z
Платежка может вырасти: сколько придется платить за газ в декабре
Знай
2024-11-18T08:07:12Z
Украинцы в Норвегии лишатся приюта и защиты: что известно о новых правилах
Comments UA
2024-11-16T19:15:52Z
Украинцам могут аннулировать субсидии и льготы: специалисты разъяснили детали
Политека
2024-11-16T19:00:33Z
В Кривом Роге прощаются с погибшей семьей - Еленой Кулик и ее детьми
Апостроф
2024-11-14T13:54:53Z
Российская ракета, которая упала на дома в Одессе, была сбита ПВО, — Воздушные силы
Комсомольская правда
2024-11-18T14:40:19Z
Мобилизация в Украине: планируют ли ввести трекинг повесток
TSN
2024-11-26T22:00:27Z
В Украине вводятся светофоры нового стандарта: что изменится
Новости Украины
2024-11-26T21:39:07Z
В Курской области удалось вырвать из окружения 16 бойцов ВСУ
ZN UA
2024-11-15T18:54:19Z
На семью - 18 500 гривен: украинцев регистрируют на новые "зимние" выплаты
Знай
2024-11-15T04:21:06Z
Сон на работе принес мужчине $48 тысяч
Фокус
2024-11-24T15:36:01Z
Российский удар по Киеву: спасатели показали последствия
Апостроф
2024-11-17T07:15:11Z
Норвежские рыбаки "поймали" в свои сети американскую атомную субмарину
Европейская правда
2024-11-15T12:58:02Z
Среди жертв российского удара по Сумам – 14-летняя Анастасия Боровик
Комсомольская правда
2024-11-18T10:52:24Z
В Одессе спасатели сняли с 18-метрового аттракциона четырех детей
ZN UA
2024-11-24T21:31:37Z
Открыли огонь по самолету: в Башкирии перепутали "Кукурузник" с украинским дроном
Фокус
2024-11-26T19:36:32Z
В одесситки, помогавшей уклонистам, нашли 2,5 килограмма золота
Корреспондент
2024-11-26T19:25:02Z
Очевидец о ракетном ударе в Одессе: взрыв был в 15 метрах от нас
Comments UA
2024-11-18T11:15:47Z
Дания задержала китайское судно по подозрению в повреждении кабелей
Корреспондент
2024-11-20T19:00:44Z
Под Парижем владелец ресторана захватил заложников в своем заведении
Фокус
2024-11-16T19:54:36Z
Голубцы с булгуром, вкуснее обычных: судья "Мастер Шеф" дала простой рецепт
Политека
2024-11-19T04:00:53Z
Гороскоп на завтра 14 ноября: Львам - сюрпризы, Весам - большая удача
GlavRed
2024-11-13T07:28:09Z
Любовный гороскоп для всех знаков Зодиака на неделю с 18 по 24 ноября 2024 года
Фокус
2024-11-17T23:15:40Z
Как спасти пересоленное блюдо – помогут бабушкины советы/Ситуацию можно исправить!
Апостроф
2024-11-18T11:12:39Z
Как научиться говорить «нет» без чувства вины: секреты психологии
Comments UA
2024-11-26T23:06:13Z
День ангела 27 ноября: кого и как поздравлять с именинами
TSN
2024-11-26T22:18:17Z
Кто для Овна: друг, любовник или враг? Совместимость с разными знаками зодиака
Comments UA
2024-11-26T21:30:06Z
Создаем настроение: 5 по-настоящему стильных образов с рождественским свитером
Marie Claire
2024-11-26T19:30:01Z
Яйца, фаршированные печенью трески: рецепт вкусной фуршетной закуски
Фокус
2024-11-26T19:21:36Z
Семейная традиция Комонов: ученые обнаружили следы бальзамирования на телах французских аристократов
Фокус
2024-11-18T11:45:32Z
Авторы The Invincible представили антибоевую ролевую игру Dante's Ring — выходит в 2025 году
GameMag
2024-11-24T13:16:07Z
"Пожалуйста, умри": искусственный интеллект устал от вопросов и нахамил пользователю
Фокус
2024-11-14T15:06:56Z
Студент сделал солнечную панель своими руками: вот, как ему это удалось
Фокус
2024-11-26T18:15:22Z
Под угрозой 8 млн смартфонов: названы 15 опасных приложений, которые стоит удалить
Фокус
2024-11-26T18:12:22Z
Instagram теперь слушает вас: появилась новая функция, которая подстраивается под пользователей
Знай
2024-11-26T17:51:34Z
Китай показал новейший компьютер, "неподвластный" хакерам: какая у него защита
Фокус
2024-11-26T17:30:09Z
Тормоза индустрии: Paradox Interactive не может портировать Cities: Skylines II на консоли
GameMag
2024-11-26T17:10:26Z
Какие астрологические события будут влиять на наш 2025 год: детальный разбор
Фокус
2024-11-26T16:21:21Z
Лайфхаки для зимы: как быстро очистить лобовое стекло от льда
Comments UA
2024-11-19T01:00:21Z
Агрессивный дизайн и 855 сил: дебютировал сверхмощный семейный BMW
Фокус
2024-11-26T16:51:46Z
Аварийность снизилась на 80%: какие дорожные знаки спасают сотни жизней
Знай
2024-11-26T14:51:20Z
Круче любого маслкара: в Украине "отрыли" эксклюзивное купе из 60-х "Акула"
Знай
2024-11-26T12:51:04Z
Разгоняется до 966 км/ч: на аукцион выставили впечатляющее реактивное авто 60-х
Фокус
2024-11-26T11:30:42Z
Опытные водители наливают в бак омывателя популярный напиток: зачем так делать и действительно ли это полезно
TSN
2024-11-26T09:39:45Z
Стремительный силуэт и 367 сил: дебютировал стильный спортивный кроссовер Audi
Фокус
2024-11-26T08:57:07Z
Tesla и кроссоверы по шокирующим скидкам: какие автомобили купили украинские министры в 2024 году
Знай
2024-11-26T04:51:23Z
Эксклюзив высшей пробы: на продажу выставили уникальный Mercedes за $55 миллионов
Фокус
2024-11-25T18:15:51Z