Моніторинг регіональних каналів. Як дотримуються стандартів теленовинарі Харкова

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Попередня хвиля моніторингу новин харківських телеканалів була проведена в лютому 2019 року.

У новинах каналу ознаки замовності експерти виявили у двох сюжетах (7 %).

Обидва стосуються народних депутаток.

Перший вийшов 10 серпня — «Мешканці Кулиничів зустрілись із народною депутаткою».

У промоційному матеріалі про зустріч депутатки-мажоритарниці Вікторії Кінзбурської від фракції «Слуга народу» немає інформаційної цінності, натомість він насичений синхронами місцевих мешканців, які розповідають, яка Вікторія чудова.

До того ж піару народної обраниці опосередковано прислужилися й слова журналістки, яка бездоказово стверджує: «Вікторія Кінзбурська, яку рік тому обрали народним депутатом по 171 мажоритарному округу від партії “Слуга народу”, зустрілась із мешканцями Кулиничів.

Дороги розбиті, тож перевізники не обирають їх маршрут, все поросло бур’янами, інфраструктура у жахливому стані.

Із цими питаннями мешканці Кулиничів місяць тому звернулись до народної депутатки, і вже є перші результати».

Далі — слова депутатки: «мы получили некоторые ответы.

Они обнадеживают.

Дорогу будут делать в 2021 году.

Некоторые дороги были включены в перечень тех, которые будут ремонтироваться.

То есть уже победы маленькие есть».

Автор не перевіряє, чи відбулися зрушення саме завдяки Кінзбурській, приймає це на віру й видає в ефір як своє оціночне судження всупереч стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Незбалансований матеріал на користь іще однієї представниці «Слуги народу» — народної депутатки Марії Мезенцевої — вийшов 13 серпня.

Йдеться про сюжет «Скарги мешканців народній депутатці».

Ведуча каже: «Занедбані під’їзди, розбиті дороги та погана якість питної води.

У мешканців Шевченківського району по вулиці Ахсарова накопичилося багато претензій до міської влади.

Кажуть, скаржилися куди тільки могли, однак позитивних змін до сьогоднішнього дня не було, доки до справи не підключилася нардеп від цього виборчого округу».

Акцент у матеріалі не на законотворчості парламентарки, а на її ролі у вирішенні комунальних проблем і благодійності: «А ще депутатці подякували за акцію “Вірус добра”, проведену у жорсткий карантин, коли пенсіонери сиділи на самоізоляції, і не могли купити собі ліків та продуктів».

Симпатії каналу до народних депутаток від партії «Слуга народу» можуть бути пов’язані з особою його власника.

З початку двотисячних канал активно допомагав Арсену Авакову, тоді — бізнесмену й політику, а згодом голові обласної державної адміністрації, у боротьбі з мером Харкова Геннадієм Кернесом.

Останніми роками Аваков, ставши політичним гравцем найвищої ліги, втратив інтерес до Харкова.

Проте канал і надалі розповідає про корупційні схеми мерії.

Засновник та директор каналу Олег Юхт заперечує вплив Авакова на редакційну політику АТН.

На третьому місці новини на медичну тему, здебільшого про поширення коронавірусної хвороби в місті та регіоні.

По 7 % новин приділили темам місцевої політики та суспільного життя, роботі місцевої влади та війні на Донбасі, по 3 % — політиці України та економіці.

І жодного разу не торкалися реформ, релігії та комунальних проблем міста.

Також не було сюжетів на теми спорту, культури чи освіти.

Новини каналу — це переважно повноцінні сюжети, що нетипово для регіональних телеканалів.

Коронавірусна тематика висвітлюється тут досить ґрунтовно: не лише статистика від влади, а й намагання журналістів з’ясувати, як дотримуються карантину, чому захворюваність зростає тощо.

Відповідність новин АТН фаховим стандартам оцінено на 4,37 бала із шести можливих.

Вадою каналу є недбалість у формулюванні джерел інформації.

Наприклад, у сюжеті «Бойовик ДНР здався СБУ» за 10 серпня у підводці йдеться: «На кордоні Білорусі та України здався контррозвідці СБУ колишній бойовик так званої ДНР.

За даними українських силовиків, ще 20-річним він, мешканець Макіївки, що на Донеччині, потрапив до лав незаконних збройних формувань».

Із тексту можна здогадатися, що оті силовики — це і є СБУ, але чіткості у визначенні джерела бракує.

У сюжеті, що вийшов цього ж дня — «Коронавірус у Харківській області» — у підводці чуємо: «Вже декілька днів поспіль фахівці виявляють не менше 100 нових випадків щодоби.

Чиновники пов’язують це зі збільшенням кількості тестів».

І якщо у відводці згаданих на початку сюжету фахівців ще можна пов’язати із неточно названим «лабораторним центром», то зрозуміти, про яких чиновників ідеться, неможливо.

Містить цей сюжет і інші неточності.

Наприклад, ось як описується ситуація з поширеннм коронавірусу в регіоні: «Загалом у регіоні коронавірус підтвердився вже у декількох тисяч пацієнтів.

Кількість інфікованих на Харківщині наближається до п’яти тисяч.

Одужало близько половини, а от не змогли побороти недугу 144 людини.

Останніми днями в регіоні фіксують понад сотню заражень щодоби».

Всі ці цифри є у відкритих даних та зведеннях Міністерства охорони здоров’я — можна давати точні цифри, а не приблизні.

Половина сюжетів перенасичена оціночними судженнями журналістів.

Наприклад, у новині «Потонула дитина» від 10 серпня: «трагедія у селі Безлюдівка», «люди шоковані», «загинуло вже шестеро дітей.

Тенденція невтішна» і «часто нехтують правилами безпеки».

А в сюжеті «Звільнили очільника обласного департаменту охорони здоров′я» за 11 серпня порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів роблять матеріал негативним: «Лариса Говина, ведуча: Скандального очільника обласного департаменту охорони здоров’я у Харкові таки звільнили.

З другої спроби.

Вадим Іванніков у часи критичні, коли регіон тільки починав приймати хворих на COVID, і лікарні ледве могли впоратиися із потоком пацієнтів, пішов на лікарняний».

До того ж, інформація у сюжеті неповна.

З огляду на значущість кадрового рішення новині бракує бекґраунду.

Не розкрили журналісти тему і в сюжеті «Оренда для бізнесу в умовах пандемії» від 14 серпня.

Є лише один приклад, коли орендар змушений був переїхати, коментар ріелтора та нічим не підкріплені заяви чиновника, що бізнес відновлюється.

Загалом показник повноти інформації — 0,25 бала з можливої одинички.

7 канал.

Щоп’ятий сюжет у підсумкових випусках новин каналу має ознаки замовності (22 %).

Майже всі ці матеріали — промо міського голови Харкова Геннадія Кернеса, який, за неофіційними даними, і контролює 7 канал.

Наприклад, матеріал за 10 серпня «До Харкова приїздять на екскурсії з різних міст України»: журналісти 7-го каналу зняли, як кореспонденти з програми «Максимум», що виходить на каналі «Наш», записували улесливе інтерв’ю з Геннадієм Кернесом, і навіть випустили сюжет в ефір раніше, аніж вийшла ця програма.

Одразу ж за цим матеріалом у випуску вийшов сюжет, у якому «вдячні містяни» розповідають, який Кернес чудовий мер: «Світлана, харків’янка: Вообще, все очень красиво.

Хочется гулять.

Вы посмотрите, какие клумбы, очень все красиво, очень все нравится.

Молодец Кернес.

Здесь отдыхаешь душой.

Это душа Харькова, сад Шевченко.

Ну, плюс еще, конечно, парк Горького».

Це синхрон із сюжету «Після Саржиного Яру та парку Горького мер завітав і до саду Шевченка».

Вдячний меру навіть 98-річний ветеран війни, який попри те, що «останнім часом не часто виїздить у центр прогулятися улюбленими куточками», але «бачить, як стрімко змінюється Харків, як він розквітає».

«И надо отдать должное, огромнейшее спасибо мэру Харькова Геннадию Адольфовичу», — каже він у сюжеті «98-річчя відсвяткував ветеран війни, мешканець Новобаварського району», що вийшов в ефір 14 серпня.

Абсолютно «паркетним» є сюжет «Про результати 10-річної праці» за 11 серпня.

Він також побудований на інтерв’ю Геннадія Кернеса «одному з центральних каналів».

Кернеса згадують й у сюжетах, де піаряться інші посадовці та депутати міськради.

Наприклад, у новині від 12 серпня «У бібліотеці Харківського Національного університету імені Каразіна поповнення» розповідають, що секретар міськради Олександр Новак і депутат Габріел Михайлов передали бібліотеці фотоальбоми: «унікальні книги про історію першої столиці.

В цілому ці книги — це архів з фотокартками, що відображають різні періоди розвитку міста.

Сучасні знімки для книг робив харківський фотограф Володимир Бисов, а раритетні фотокартки збирав депутат Міськради Габріел Михайлов».

І раптом пан Новак каже: «Мы сегодня выполнили приятную миссию, которую поручил нам Геннадий Адольфович: вместе с депутатом городского совета вручили фотоальбомы о нашем городе вузу».

А в сюжеті від 13 серпня розповіли, як депутати від «Блоку Кернеса “Успішний Харків”» та «Жителі Шевченківського району дивилися фільм».

І, звісно, не обійшлося без слів удячності меру від харків’ян: «Тетяна, мешканка Шевченківського району: Что мои родители, что я, мы просто в восторге от того, что когда стал Кернес у власти, город у нас преобразился.

Он красивый, я люблю свой город, я люблю свой район, вообще как бы.

Поэтому спасибо ему огромное, дай Бог ему здоровья.

И честно, я искренне ему желаю еще пройти не один круг».

Лише дві новини з ознаками замовності не стосувалися Кернеса.

14 серпня вийшов сюжет «Олександр Ярославський планує відродити Харківський авіазавод»: «Президент групи DCH Олександр Ярославський, який став цього року почесним громадянином міста Харкова, готовий залучити 1 мільярд доларів на відновлення потужностей ХАЗу».

Регалії Ярославського, які дублюються в титрах синхрону: «Мені, як харків’янину, не байдужа доля Харківського авіазаводу — гордості нашого міста».

В іншому сюжеті пропіарили «Європейську солідарність».

Це новина від 13 серпня «Масовий велопробіг у Харкові учасники присвятили Міжнародному дню молоді».

Найбільше уваги в новинах каналу приділяли економіці, освіті та медицині, а саме, коронавірусній тематиці.

Кожна восьма новина висвітлювала роботу місцевої влади, особливо міського голови Геннадія Кернеса.

Він згадується й у сюжетах на інші теми — завжди схвально.

Дотримання в новинах 7-го каналу стандартів інформаційної журналістики експерти оцінили на 4,66 бала.

Проблема з повнотою, як зазвичай буває — здебільшого наслідок порушення інших стандартів.

Але були й сюжети, де бракувало вичерпності, бекґраунду, або ж вони були трансляцією офіційних повідомлень.

Наприклад, не до кінця розкрито тему у сюжеті «Харків продовжує боротьбу із наркотиками» від 13 серпня.

Програма працює вже рік і сюжет присвячений її досягненням.

Але з матеріалу не зрозуміло, в чому вони полягають, окрім зйомок соціальних роликів і залучення багатьох людей.

У сюжеті немає тих, кому вона допомогла, не наведено статистики проміжних результатів тощо.

Є проблеми з розкриттями теми і в сюжеті «Таксистам хочуть запропонувати оформлювати патенти аби їхня діяльність велася “у білу”» від 14 серпня.

Досить великий за обсягом сюжет на соціально важливу тему містить офіційне повідомлення та коментар одного юриста.

У ньому не подано альтернативних думок про законопроєкт чи коментарів тих, кого ці новації безпосередньо стосуються.

Отож, він ще й не збалансований.

Загалом порушення балансу думок насамперед фіксуються в новинах з ознаками замовності.

Утім, немає балансу і в сюжеті за 10 серпня «В Україні у зв’язку із пандемією Сovid-19 гостро стало питання безробіття», який зводиться до підводки та двох коментарів з інтернету, які повноти позицій не відображають.

Не дотриманий баланс думок і в економічних новинах, як у сюжеті «Казино для п’ятизіркових готелів» від 11 серпня.

У сюжеті на дискусійну тему є тільки один коментар прихильника закону.

В одинадцяти сюжетах не дотримано стандарту відокремлення фактів від коментарів.

Наприклад, у сюжеті за 13 серпня «Масовий велопробіг у Харкові учасники присвятили Міжнародному дню молоді», де кореспондент каже: «А що може бути кращим, ніж згуртувати молодих людей навколо спільних інтересів, таких, наприклад, як велоспорт, та залучити до участі у суспільному житті міста».

А в сюжеті «Олександр Ярославський планує відродити Харківський авіазавод» журналістка каже: «Харківський авіаційний завод виходить на нову хвилю відродження».

Неоперативними експерти визнали чотири сюжети, зокрема, повідомлення, що «Міністерство освіти та науки розробило професійний стандарт директора школи».

Його оприлюднили 13 серпня, хоча офіційна заява МОН була 11-го.

Власником «Симона» є бізнесмен Олександр Давтян.

Він ситуативно завжди приєднувався до чинної влади: був обраний до Харківської оради за списком «Фронту змін», був включений до списку ВО «Батьківщина» на виборах до Верховної Ради, а також очолював Харківську міську організацію Блоку Петра Порошенка.

Давтян висловлював думку, що власник медіа може і повинен використовувати свій телеканал на власний розсуд.

Попри це, експерти, проаналізувавши 73 сюжети підсумкових новин каналу, ознаки замовності зафіксували лише у двох: це 3 % контенту.

Та й ці матеріали потрапили до числа сумнівних через паркетно-протокольний формат.

13 серпня в ефірі каналу вийшов сюжет «Харківщину ревізує прем’єр-міністр України» про те, де Денис Шмигаль планує побувати під час візиту в область, і що він та інші урядовці перейнялися вирішенням питань боргів із зарплати на авіаційному заводі.

Плани кабмінівців ніби й озвучили, але без конкретики, найфактажніший момент — «створено робочу групу».

Інший матеріал вийшов 14 серпня.

Це репортаж про другий етап першого Всеукраїнського з'їзду авіабудівників за участі віцепрем'єра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

Це «братська могила» з повідомлень про те, хто взяв участь і (коротко) хто що сказав.

Якби журналісти зосередилися на якійсь одній зі справді важливих тем, які піднімались на з’їзді, заглибилися в неї, сенсу було б більше.

Бо в реузьтаті вийшов типовий «паркетник»; уже всередині сюжету глядач забуває, про що йшлося на його початку.

На третьому місці новини про українську політику, роботу місцевої влади та економіку.

Нічого про спорт, релігію та реформи.

Що ж до відповідності новин каналу стандартам інформаційної журналістики, то її експерти оцінили на 5,01 бала з шести можливих.

Випуск новин каналу складається з 13–20 сюжетів, фактично в ньому відображається вся подієва палітра дня.

Така інформаційна перенасиченість не сприяє якості новин, зокрема у плані їх повноти.

Поряд із повноцінними якісними сюжетами виходили повідомленя настільки куці, що їх узагалі не включено до моніторингу.

Зрештою, й трохи розлогіші не завжди давали змогу розкрити тему.

Наприклад, у сюжеті за 10 серпня «А от Вадима Іваннікова вже звільнили з посади директора департаменту» є повідомлення про звільнення скандального чиновника від медицини, через те, що він перебував на лікарняному і підписав неоднозначну постанову.

Резонансна, цікава історія, однак належного бекграунду немає.

Недопрацювали й автори сюжету «У лікарнях Харкова створять додаткові місця» за 12 серпня.

У ньому йдеться, що у міських медзакладах створять додаткові місця для долікування хворих на коронавірус, але не повідомляється, скільки було цих ліжок раніше, скльки їх потрібно тощо.

Є зауваження й щодо збалансованості новин каналу.

Наприклад, у сюжеті «Скульптури та плаваючі фонтани у Харківському саду Шевченка коштували бюджету міста 19 мільйонів гривень» від 14 серпня є твердження активістів, що закупівля відбулась непрозоро, але немає підтверджень цієї заяви.

Не представлена й позиція мерії, на адресу якої лунають закиди.

Показовим є і сюжет від 13 серпня «Ось така подія сталася на вулиці Зерновій, що у Слобідському районі», де не забезпечено ані балансу думок, ані повноти.

Журналісти розповідають про автомобільну аварію, яка трапилась через розриті комунальниками дороги.

І не можуть знайти, хто ж за це відповідальний, тому що «телефон речниці Харківських тепломереж не відповідає.

А в міській диспетчерській службі 15-62 зазначили, що на ділянці на вулиці Зерновій це розриття не єдине».

Про що був сюжет і для чого він був, не зрозуміло.

Достовірності бракує 12 сюжетам.

Наприклад, розмиті джерела інформації у матеріалі «Чергову ділянку Гімназійної набережної планують реконструювати» за 11 серпня.

«Активісти антикорупційного центру вказують на завищення цін на пісок, щебінь та смітники», але які активісти, де вони про це кажуть, не зрозуміло.

А в сюжеті «Першого вересня юні харків’яни мають піти до шкіл» автори посилаються фейсбук-сторінку міського голови Геннадія Кернеса, хоча така інформація потребує підтвердження з офіційних джерел.

Що ж до виявлених неточностей, то ексерти помітили, що в новинах журналісти не називають коректних назв установ.

Наприклад, в сюжеті «Фахівці оновили мапу пляжів, на яких не рекомендується купатися» за 13 серпня журналістка каже: «В обох водоймах спеціалісти обласного лабораторного центру виявили перевищення по кишковій паличці».

Що таке «обласний лабораторний центр», не зрозуміло.

Цей сюжет є також прикладом порушення стандарту оперативності: про мапу пляжів інші ЗМІ повідомляли ще 7 серпня.

Трапляється в новинах «Симона» й підміна фактів коментарями та оціночні судження журналістів.

Зокрема, в сюжеті за 11 серпня «Понеділок, вулиця Амурська Московського району» журналістка каже: «На цьому відео до обмінних пунктів ломляться гості — спецпризначенці Дежрприкордонслужби “Дозор”».

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews.

Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.

Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.