Без права застави: як депутати пропонують боротися з наркотиками

Чи справді це так, – журналістка 24 каналу розбиралась у деталях проєкту закону разом з адвокатом, кандидатом юридичних наук Денисом Головіним.

Суть проєкту

Відповідний законопроєкт №3915 народні депутати підтримали за основу. За документ, який передбачає арешт за злочини, пов’язані з наркотиками, без права на внесення застави, проголосували 246 парламентаріїв.

Наприкінці липня текст цього законопроєкту Володимира Зеленського з'явився на сайті Верховної Ради. Він пропонує обирати запобіжний захід у вигляді утримання під вартою без альтернативи внесення застави людям, які обґрунтовано підозрюються, обвинувачуються у скоєнні злочинів, передбачених частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу. Йдеться про незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Проте на будь-яку проблему у суспільстві доречно дивитися з різних кутів зору. Постає питання – чому такі зміни стосуються лише цієї статті Кримінального кодексу?

Проте, про все по черзі. У статті 183 Кримінального процесуального кодексу встановлено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні:

1. щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2. щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Тобто, йдеться про випадки вчинення насильницьких злочинів, пов’язаних з посяганням на життя або здоров’я людини.

Крім цього, суд має право не визначати розмір застави у випадках, коли застосування більш м’яких запобіжних заходів є недієвим.

Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою" змінено законодавчий підхід до визначення кола кримінальних проваджень, у яких можливим є невизначення слідчим суддею чи судом розміру застави.

Ставлення Феміди до застави – зміниться / Фото pixabay.com

У законопроєкті фактично пропонується надати можливість суду не застосовувати заставу лише щодо підозрюваних у вчиненні одного зі злочинів, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК. Йдеться про незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів організованою групою чи за участі дітей.

Перше, що кидається в очі: чому йдеться лише про статтю 307 КК України?

"Водночас, не зрозуміло – чому посередній збут оцінюється як щось більш небезпечне, ніж контрабанда? Досить дивно. І частина 3 статті 305, і частина 3 статті 305 – це особливо тяжкі злочини", – вважає адвокат.

Суперечливість законопроєкту

Наступним, досить цікавим моментом є те, що на стадіях досудового розслідування та судового розгляду людина лише підозрюється у вчиненні того чи іншого злочину. До набрання обвинувальним вироком суду законної сили така людина вважається невинуватою у його вчиненні.

Адвокат наголошує, що сама по собі підозра у вчиненні навіть особливо тяжкого злочину без урахування особи підозрюваного, способу вчинення злочину, доказів, які підтверджують її винуватість та інших обставин, що мають відношення до справи, не може бути підставою для автоматичного взяття під варту підозрюваного чи обвинуваченого. А, судячи з положень проєкту, так і виходить.

Слід звернути увагу на мету застосування запобіжних заходів в межах відповідного кримінального провадження. Зокрема, згідно приписів статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка тощо.

 Заставу для наркозлочинців хочуть відмінити / Фото 24 канал

Адвокат зауважує, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених вище ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини. Йдеться про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого тощо.

Європейська практика

Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції, тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права.

З наведеного витікає, що рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду,
– зауважує Денис Головін.

Так, у справі "Маккей проти Об'єднаного Королівства" ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі людини. ЄСПЛ під час вирішення справи "Медведев та інші проти Франції" зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у демократичному суспільстві у значенні, передбаченому Конвенцією. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України", наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Дотримання прав і свобод людини є фундаментальним принципом правосуддя. Справедливий суд є саме такою процедурою, яка гарантує особі об’єктивний, неупереджений та незалежний розгляд її справи. І про це не варто забувати!

Ще один важливий момент – ситуація з СІЗО. Необхідно враховувати, що у випадку ухвалення цього проєкту закону з’являється ризик збільшення кількості осіб, які будуть знаходитись в установах попереднього ув’язнення.

Тому, на думку адвоката, проєкт закону, прийнятим за основу у першому читанні, є недопрацьованим та, у деяких випадках, навіть недоречним. Адже він обмежує Конвенційні та конституційні права людини.

Детальніше про захист своїх прав можна прочитати в Telegram-каналі Дениса Головіна.