Фатальна помилка, яка коштувала життя усьому екіпажу: вражаюча історія есмінця

Вступивши у Другу світову війну, США були змушені посилити військово-морський флот та закріпити свої позиції у Тихому океані – у цьому брали участь 3,5 мільйони військових. Термінова необхідність військовослужбовців для такої великої кількості кораблів не завжди дозволяла належним чином підготувати команду. Часто це призводило до фатальних помилок, які могли коштувати життя усьому екіпажеві.

Найвідомішу із фатальних помилок допустив звичайний матрос, що ледь не змінив хід усієї історії. Детальніше – у програмі "Одна історія" на 24 каналі.

"Вибачте, ми випадково"

Есмінець "Вільям Д. Портер" приєднався до ВМФ США в липні 1943 року. Із новою, абсолютно недосвідченою командою, корабель кілька разів відправлявся на навчальні маневри, після чого його призначили на бойове завдання. Першим завдання для молодого екіпажу стала термінова евакуація з бази "Норфолк", де базувався есмінець, та супровід величезного лінкора "Айова".

Лінкор "Айова" / Скриншот з відео

В той час на борту лінкора в умовах найсуворішої таємності перебував президент США Франклін Рузвельт. Проте, покидаючи порт заднім ходом, молоді військовослужбовці припустилися помилки і не повністю підняли якір. В результаті "Вільям Портер":

таранить якорем сусіднього есмінця;
якірний ланцюг зносить з палуби корабля леєрне огородження, рятувальні плоти, шлюпку та інше обладнання.

Оскільки завдання надзвичайно термінове, а з пошкоджень у "Вільяма Портера" лише подряпини на якорі, то екіпаж наостанок лише просигналив на прощання здивованому екіпажу постраждалого есмінця, мовляв: "Вибачте, ми випадково". Після чого спішно покинув "Норфолк".

Важливе завдання

Вже через 24 години після інциденту есмінець "Вільям Портер" займає своє місце в конвої, що супроводжує лінкор "Айову". Тим часом у розкішній адміральській каюті розмістився президент США Франклін Делано Рузвельт.

Його місія була надзвичайно важливою: він мав на меті перетнути Атлантику, в Каїрі змінити водний транспорт на повітряний і вже літаком добратися до місця призначення – у Тегеран. Там, на Тегеранській конференції, президент США повинен був зустрітися зі Сталіним та Черчиллем. Майбутня зустріч була настільки важливою, що президента супроводжувала делегація з 80 осіб. До неї входили держсекретар США, вищі офіцери об'єднаного комітету начальників штабів та інші керівники високого рангу.

Сталін, Рузвельт та Черчилль на Тегеранській конференції / Скриншот з відео

Смертельне море

Шлях до Каїра займав 8 днів, упродовж яких кораблі були зобов'язані дотримуватися повного радіомовчання. Усе через те, що в Атлантиці у той період було безліч німецьких підводних човнів. Зустріч навіть з однією такою субмариною могла загрожувати зривом усіє конференції та життю високопосадовців на борту. Щоб дати відсіч прихованій підводній небезпеці, есмінців, включно з "Вільямом Д. Портером", оснащували глибинними бомбами. Окрім того, сигнальники постійно вдивлялися в горизонт у пошуках ворожих перископів але, на щастя, жодних ознак німецьких субмарин не було.

Глибинна бомба / Скриншот з відео

Аж раптом під водою стався потужний вибух.

Торпеда!,
– гучно прозвучало на президентському лінкорі.

Все судно миттєво перейшло в бойову готовність. Через режим радіомовчання капітани не змогли зорієнтуватися в причинах вибуху і припустили найгірше – що їх атакують німецькі підводні човни.

Величезна "Айова" з Рузвельтом на борту почала здійснювати обхідні маневри, акустики на есмінці прослуховували море в пошуках загрози, проте нічого засікти не могли. Конвой почав наосліп бомбити ворожі субмарини, не зафіксувавши при цьому цілі. На флагман зі швидкістю кулеметної черги йшли доповіді про нібито "виявлених" і "знищених" ворожих кораблів. Оскільки діяв наказ про радіомовчання, швидко припинити прогресуючий військово-морський обстріл виявилося неможливим.

Все стало на свої місця, коли з "Вільяма Д. Портера" просигналили, що ніякого підводного човна немає і вибух стався з їхньої вини. Передбачалося, що глибинні бомби мають зберігатися на палубі в розрядженому стані і зводитися перед скиданням, але цього не сталось.

Лінкор "Айова" / Скриншот з відео

В той день штормило і велика хвиля збила з корми "Віллі Ді" – погано пристебнуту глибинну бомбу зі встановленим детонатором, яка і вибухнула за його кормою. Вирішивши, що сталася прикра випадковість, конвой ліг на попередній курс і продовжив свій рух. Проте вже через кілька годин ще більша хвиля накрила нещасливий есмінець. Вона затопила машинне відділення, пошкодивши одну із труб і практично зупинила корабель. Не в змозі тримати потрібну швидкість, "Вільям Портер" покинув стрій і перейшов у режим екстреного ремонту. Крім того, удар від хвилі був настільки сильний, що за бортом опинився один із матросів, якого не вдалося врятувати з неспокійного океану.

Торпеда

14 листопада 1943 року для того, щоб справити враження на свого гостя, командир "Айови" запропонував провести навчальну стрільбу по повітряних кулях. Рузвельт прийняв пропозицію, зазначивши, що це мало б підняти бойовий дух екіпажів і продемонструвати готовність до відбивання ворожої атаки німецького ворога. Шоу вийшло вражаючим. Сотні куль були запущені в повітря, імітуючи ворожі літаки. По них стріляло понад сотня зенітних знарядь різного калібру. Майже всі цілі були збиті. Решту, які були знесені вітром, збивала протиповітряна оборона есмінців, включно із "Віллі Ді".

Шоу справило на Рузвельта велике враження. Але це було не все. Наступними у плані були навчальні торпедні атаки у виконанні есмінців. Для навчальної атаки потрібна велика і помітна ціль. Нею стало найбільше судно в конвої – лінкор "Айова" з президентом на борту.

Важливо зазначити, що на навчаннях такого типу торпеди ніхто не запускає. З них прибирають детонатори, які запалюють заряди пороху, що виштовхує торпеди. Основним завданням на такому тренуванні є оцінка швидкості виходу на позицію і розрахунки зіткнення. Такі імітації проходили регулярно, тому командир "Айови" – адмірал Кінг через вибір такої цілі абсолютно не хвилювався. Потрбіно було дати шанс себе проявити, головним торпедистом обрали нещасливого "Віллі Ді".

Капітан корабля, лейтенант Вілфред Волтер, вийшов на позицію атаки і віддав наказ про запуск торпед. Перший постріл був вдалий, проте під час другого, командир почув характерне шипіння при пуску торпеди. З другого торпедного апарату вийшла бойова торпеда і попрямувала у напрямку лінкора.

Есконосець / Скриншот з відео

"Айова" була всього за декілька кілометрів від "Віллі Ді" і часу на довгі роздуми просто не було. Капітан наказав сигнальнику терміново передати повідомлення про торпеду, але через недосвідченість і паніку, сигнальник повідомив "Айові", що торпеда віддаляється від лінкора. Розуміючи, що краще порушити наказ про радіомовчання, ніж вбити президента своєї країни, капітан Волтер наказав радисту зв'язатися з "Айовою": "Лев! Відверніть вправо".

На лінкорі не відразу зрозуміли, хто вирішив порушити радіомовчання і попросили ідентифікувати себе. Але радист на "Портері" продовжував: "Лев! Торпеда в воді. Лев! Відверніть вправо!" Водночас сигнальник на "Айові" помітив наближення торпеди:

Торпеда по правому борту! Це не навчання! Торпеда по правому борту!

З лінкора по торпеді відкрили шквальний вогонь. Машинне відділення отримало команду: "Повний назад". В результаті цього маневру, торпеда пройшла на відстані 400 метрів від "Айови". Прийшовши до тями, командування лінкора віддає наказ про взяття на приціл "Вільяма Д. Портера", вважаючи, що на президента було скоєно замах. Тоді, як з есмінця лише просигналили: "Вибачте, ми випадково". Адмірала, що збирався відкрити вогонь у відповідь, зупинив Рузвельт. Він прислухався до командувача "Вільяма Портера", який запевняв, що це прикра помилка.

Рузвельт пізніше зробив про це запис у своєму щоденнику: "У понеділок були навчальні стрільби. "Портер" помилково випустив у нас торпеду. Ми бачили її, пройшли в 300 метрах від неї".

Франклін Рузвельт / Скриншот з відео

Врешті конвой продовжив свій рух до Північної Африки, але "Вільяму Портеру" було наказано повернутися назад для подальшого з'ясування всіх обставин. Відтак, есмінець відправили в порт "Гамільтон" на Бермудських островах.

Згодом 22-річний торпедист Лоутон Доусон, зізнався, що інцидент стався з його вини. Хлопець забув витягнути детонатор з торпедного апарату, а потім, злякавшись, викинув доказ за борт. За підсумками трибуналу за допущену помилку і неправдиві свідчення Лоутон Доусон отримав 14 років каторжних робіт. Але невдовзі термін скасували: у справу втрутився особисто президент Рузвельт, який вважав інцидент лише випадковістю і не більше.