Колишній голова МЗС України заявив, що мінські домовленості варто розуміти як домовленості, а не угоди. Ба більше, за словами Павла Клімкіна, вони не мають ніякого статусу.
Клімкін зауважив, що з першого дня після підписання Мінських домовленостей було зрозуміло, що у разі, якщо документ читати буквально, виконати їх неможливо. Про це ексміністр закордонних справ в інтерв'ю "Радіо Свобода".
Водночас Клімкін наголосив, що Мінські домовленості були необхідними. Вони були єдиною можливістю "зняти ескалацію навколо Дебальцевого і взагалі на фронті". Він додав, що Росія планувала подальшу масштабну ескалацію.
Мінські домовленості, якщо ви їх читаєте буквально, їх виконати неможливо. Це було зрозуміло з першого дня. Мінські угоди насправді ніякі не угоди, а домовленості. Вони не мають ніякого статусу,
– пояснив Клімкін.
Також колишній очільник МЗС зазначив, що він виступав категорично проти положення провести вибори в ОРДЛО не після, а до повернення Україні контролю над кордоном.
Мінські домовленості: все, що потрібно знати
- Мінські домовленості з'явилися ще на початку вересня 2014 року. Мета – досягти припинення бойових дій на сході України.
- Протокол підписали представники ОБСЄ, України, Росії та самопроголошених "ДНР" і "ЛНР". У ніч на 20 вересня 2014 року в Мінську був ухвалений меморандум про припинення вогню, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки в Україні.
- Мінські домовленості могли стати основою для відновлення міжнародного правопорядку, але тільки при проявленні доброї волі обома сторонами. Україна таку добру волю проявила, пішовши на припинення вогню, а Росія – ні.
- На саміті в Мінську 11 – 12 лютого 2015 року лідери Німеччини, Франції, України та Росії у форматі "нормандської четвірки" узгодили комплекс заходів з виконання Мінських угод з метою деескалації збройного конфлікту на сході України.
- Документ, який ще називають "Мінськ-2", підписала контактна група в складі представників України, Росії та самопроголошених "народних республік".