На Київщині пропонують ввести посаду "сміттєвого детектива"

Українців треба примусити припинити засмічувати свою країну.

Про це пише в своїй статті на Рупорі волонтер і активіст Катерина Коверзнєва (на фото).

«Переробка сміття в Україні – це зі сфери квантової фізики, щось незрозуміле та недосяжне.

Багато говорять на всіх рівнях влади про цю проблему, а віз і далі там.

Кого не спитаєш із влади чи опозиції, місцевої чи загальнодержавної – всі кивають, піднімають вгору очі і… розводять руками.

Згадати хоча б наболіле - львівське сміття, з яким уже точно обіцяли боротися після Грибовицької трагедії.

Та роки минули, а сміттєпереробного заводу як не було, так і нема.

То невже ця проблема з розряду тих, які не можна вирішити?!» – ставить питання Катерина Коверзнєва.

«Перебуваючи на навчанні в Німеччині, спілкуючись із простими німцями, я бачила, як це все вирішується в їхній країні.

Звісно, там це вже своєрідна культура, вже не перше покоління виросло на розповідях, картинках, книжечках про те, як сортувати сміття.

Та навіть вони з чогось же починали.., – Скажімо, в німецьких магазинах стоять так звані фондамати, через які люди здають пляшки.

25 центів за пластикову пляшку і 10 центів за скляну.

Можливо, якби такі фондамати з’явилися хоч у кількох мережах українських супермаркетів, це суттєво вирішило б проблему пляшок», – переконана активіст.

В Україні не надто популярно робити бізнес на смітті, а у ФРН переробка сміття – справа доволі прибуткова, оборот галузі перевищує 200 мільярдів євро на рік.

Зайнято у ній близько 250 тисяч осіб.

«Знайомий британець, який в Україні торгує різним мотлохом, що його викидають у далекому королівстві розповідав, що там він не може викинути навіть власний блокнот.

Бо існують спеціальні патрульні, які докладуть максимум зусиль щоби знайти власника і, або повернути йому викинуту річ (всяке ж буває), або оштрафувати.

У Німеччині ж є так звані сміттєві детективи.

Як розповідала мені мешканка Берліна, проєкт стартував 12 років тому у Франкфурті-на-Майні і потім поширився на інші міста.

«Детективи» за допомогою звичайних фотоапаратів, камер спостереження та аналізу сміття, знаходять порушників і тим тоді вже від штрафу не відкрутитися (втім, тільки якщо хулігана можна чітко розпізнати на знімку, в іншому випадку можна оскаржити претензії).

Тільки ось камери встановлені не скрізь, та й сидіти в засідках є сенс лише тоді, коли в якомусь місці смітять дуже вже злісно і зухвало.

У 2019 році в соцмережах гуділа історія про про те, що в Іспанії оштрафували чоловіка, який викинув холодильник в ущелину.

Його також змусили витягнути побутову техніку, оштрафували на 45 тис.

євро і звільнили з роботи.

І кожен українець, який приїздить до Європи, стає вмить дуже акуратним, розбирається, як сортувати сміття і вмить розуміє, що у контейнер для скла не варто кидати папір.

Є ще одна величезна загальноукраїнська проблема.

Навесні й восени українці потерпають від самовільного спалення сміття місцевим населенням.

Як житель Київщини, пропоную в Немішаївському ОТГ зробити експеримент і запровадити посаду «сміттєвого детектива», в обов'язки якого б входила фіксація як правопорушників, так і фактів скидання побутових відходів у невстановлених місцях і, мабуть, найголовніше, – фіксація правопорушників, які спалюють сміття.

Щоб жителі ОТГ знали, що існує велика ймовірність, що за свої злочини проти екології краю вони будуть покарані.

На офіційному сайті ОТГ варто створити реєстр правопорушників, щоб люди знали, що до них уже є підсилена увага з боку місцевої влади.

Треба вже нарешті перейти від балачок до конкретних дій!» – пише в своїй статті активіст.

Для довідки: Катерина Коверзнєва – має дві вищі освіти, володіє англійською та німецькою мовами.

Працювала в агентстві «УНІАН», «Робітничій газеті».

В Національному університеті оборони України як науковий співробітник брала участь у тестуванні українських миротворців, що вирушали до миротворчих місій ООН.

Брала участь у конкурсі на здобуття посади мовного омбудсмена.

Як волонтер захищала від рейдерських атак і намагань ліквідувати спеціальну школу-інтернат № 16 у Святошині.