Що таке Всесвітня продовольча програма і чим вона заслужила Нобелівську премію миру

Що таке Всесвітня продовольча програма і чим вона заслужила Нобелівську премію миру

Організація є одним з ключових інструментів у боротьбі ООН з голодом. Дуже важливим, але недосконалим

Організація є одним з ключових інструментів у боротьбі ООН з голодом. Дуже важливим, але недосконалим

У п'ятницю, 9 жовтня, Нобелівська премія миру за 2020 рік була присуджена Всесвітній продовольчій програмі – гуманітарній структурі ООН, яка бореться з голодом у найпроблемніших з цієї точки зору куточках планети. Розповідаємо, що це за організація і чому її діяльність на сьогодні така важлива, особливо з урахуванням пандемії коронавірусу.

Чим займається ВПП

Всесвітня продовольча програма (ВПП) була заснована у 1961 році і почала свою роботу в якості органу продовольчої допомоги ООН у 1963 році. Організація існує за рахунок добровільних пожертв урядів, корпорацій і приватних донорів. Так пожертву може зробити будь-хто охочий через сайт ВПП. Основна частина зібраних коштів витрачається на фактичну боротьбу з нестачею продовольства у зонах військових конфліктів, потім слідують інші надзвичайні ситуації, а на підтримку роботи організації з 1700 співробітників витрачається досить невелика частина грошей. Основні цілі діяльності ВПП – безпосередня допомога найбільш нужденним регіонам і підвищення їх продовольчої безпеки в цілому.

Не варто плутати ВПП з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО). Якщо ФАО є політичним органом, майданчиком, на якому світові лідери визначають і коригують цілі, спрямовані на боротьбу з голодом, то ВПП займається безпосередньо гуманітарними проектами. Співробітники організації збирають кошти і ресурси, а також доставляють продовольство туди, де в ньому існує гостра потреба, організовують харчування в школах найбідніших країн і поширюють в зонах ризику інформацію про способи почати харчуватися краще, не витрачаючи на це багато грошей і часу.

У ВПП існують чіткі критерії, за якими визначається необхідність втручання. В першу чергу, це ситуації, коли національні уряди не можуть адекватно відреагувати на виниклі проблеми (наприклад, не в змозі нагодувати людей у зоні військового конфлікту). Також ВПП втручається, коли репутація ООН знаходиться під пильною увагою. І ще коли є очевидна потреба в допомозі з боку цієї організації. Станом на квітень 2020 року Організація спрямовувала основні свої зусилля на такі регіони, як Демократична Республіка Конго, Північно-Східна Нігерія, Сахель, Південний Судан, Сирія та Ємен.

Окремо ВПП стежить зараз за розвитком ситуації з пандемією коронавірусу, оскільки, за оцінками її фахівців, одним з не найбільш очевидних, але при цьому дуже небезпечних її наслідків є зростання кількості голодуючих у світі. Так, в прогнозі, опублікованому організацією, говориться, що без прийняття належних заходів до кінця цього року гостру нестачу продовольства відчуватимуть близько 256 мільйонів людей. Це приблизно вдвічі більше, ніж минулого 2019 року – тоді від голоду страждали 135 мільйонів людей.

За що присудили Нобелівську премію миру 2020

Формулювання, з яким ВПП була відзначена норвезьким Нобелівським комітетом, звучить так: "За зусилля по боротьбі з голодом, за внесок у поліпшення умов для миру в районах, охоплених конфліктом, і за те, що організація діє як рушійна сила в зусиллях щодо запобігання використання голоду в якості зброї війни і конфлікту".

На вибір комітету вплинув той факт, що за минулий рік ВПП зуміла допомогти майже 100 мільйонам людей у 88 країнах, які страждали від серйозної нестачі або відсутності продовольства. У 2015 році ООН визначила боротьбу з голодом однією з 17 цілей сталого розвитку поряд з боротьбою за мир, екологію, гендерну рівність, загальну освіту і проти бідності. ВПП стала ключовим інструментом Об'єднаних Націй у досягненні цієї мети.

На сьогодні найбільш складними точками світу з точки зору продовольчої безпеки є Ємен, Демократична Республіка Конго, Нігерія, Південний Судан і Буркіна-Фасо, де поєднання жорстокого конфлікту і пандемії призвело до різкого збільшення числа людей, що живуть на межі голоду. У норвезькому Нобелівському комітеті наголосили, що, якщо ВПП та інші організації з надання продовольчої допомоги не отримають запитаної фінансової підтримки, світ може опинитися на межі дуже великого голоду – найбільшого за останні десятиліття. Гроші в сумі близько 1,1 млн доларів, що додаються до нагороди, члени комітету вочевидь вирішили покласти до скарбнички ВПП, паралельно звернувши на організацію особливу увагу світової спільноти.

"Нагородою цього року Норвезький Нобелівський комітет бажає привернути погляди світу на мільйони людей, які страждають від голоду або стикаються із загрозою голоду. Всесвітня продовольча програма відіграє ключову роль у багатосторонньому співробітництві з перетворення продовольчої безпеки на інструмент миру і вносить вагомий внесок у мобілізацію держав-членів ООН на боротьбу з використанням голоду в якості зброї війни і конфліктів. Організація щодня робить свій внесок у розвиток Співдружності Націй, про який ідеться у заповіті Альфреда Нобеля. Всесвітня продовольча програма, що є найбільшою спеціалізованою установою ООН, являє собою сучасну версію мирних конгресів, яким покликане сприяти присудження Нобелівської премії миру. Робота Всесвітньої продовольчої програми на благо людства – це прагнення, яке всі країни світу повинні мати можливість підтримувати і просувати", – йдеться в заяві з нагоди присудження Нобелівської премії миру за 2020 рік.

За що критикують ВПП

Як і у всіх інституцій ООН, втім, і у самих Об'єднаних Націй в цілому, у ВПП деякі оглядачі знаходять ряд недоліків. Так кенійський економіст Джеймс Шикваті сказав в інтерв'ю журналу Der Spiegel у 2005 році, що допомога Африці насправді швидше шкодить. Корумповані місцеві чиновники розкрадають частину допомоги і потім використовують її для особистого збагачення через продаж на чорному ринку, що також шкодить місцевому сільському господарству, або задля підкупу виборців. На думку Шикваті, ВПП не варто так легко відгукуватися на заклики про допомогу.

У доповіді Міжнародного об'єднання по боротьбі з бідністю "Оксфам" від того ж 2005 року пнаголошувалося, що місцеві фермери в нужденних країнах дійсно не завжди в змозі конкурувати з поставками їжі від ВПП. Зрештою це призводить до витіснення цих фермерів з ринку, що шкідливо для локальної економіки в цілому.

Також, в ході сирійської війни, на думку аналітиків центру "Чатем хаус", допомога від ВПП надходила безпосередньо в руки уряду Сирії і поширювалася не серед голодуючого цивільного населення, а потрапляла до рук військових. Що також піддавалося критиці.

Крім того, допомогу від ВПП часом розцінюють як інструмент посилення залежності найвразливіших країн. Буцімто вона дозволяє політикам задовольняти потреби населення за рахунок благодійних поставок і не докладати жодних зусиль щодо вирішення проблеми в цілому. Боротися з цим пропонують за рахунок обмеження місій допомоги в часі – щойно найгостріша криза пройде, скорочувати або зовсім зупиняти поставки.

Проте, нестача продовольства у зонах конфліктів, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій продовжує залишатися однією з ключових проблем людства, вирішувати які допомагають організації, подібні ВПП. "Де конфлікт, там голод. А там, де є голод, часто виникає конфлікт. Сьогодні це нагадування про те, що продовольча безпека, мир і стабільність йдуть рука об руку. Без миру ми не зможемо досягти нашої глобальної мети – нульового голоду. І поки є голод, у нас ніколи не буде миру в усьому світі", – йдеться в заяві директора Всесвітньої продовольчої програми Девіда Біслі з нагоди присудження їй Нобелівської премії миру.