В заручниках у Росії: що чекає Киргизстан після нової революції

Протести в Киргизстані стали знову частково успішними, але попереду – важкий шлях. 24 канал розповідає історію однієї ночі в Бішкеку та оцінює загальну ситуацію у країні.

Тотально залежні: що зараз відомо про Киргизстан

Киргизстан має дуже тісні відносини з Росією / Фото AKIpress News Agency

Киргизстан – друга за розміром республіка Центральної Азії, що межує з Узбекистаном, Казахстаном, Таджикистаном та Китаєм. Має статус "гібридної демократії" та є відносно вільною, якщо порівнювати з сусідами. 

Так, у 2005 році посаду втратив президент Аскар Акаєв, а вже через 5 років – Курманбек Бакієв.

Але у 2010 році це призвело до міжетнічних зіткнень на півдні країни, де в основному проживають узбеки. Тоді загинуло приблизно 400 людей. Розрив між північчю та півднем зберігається досі. Більше того, можна почути, що це північні регіони "бунтують", а от у південних – взагалі прав немає на щось впливати (тому, в принципі, південні політики і вирішили це змінити – 24). 

Передача влади від Рози Отунбаєвої, яка очолювала країну тимчасово та доклалася до створення нової конституції, до Алмазбека Атамбаєва стала першою мирною у Центральній Азії. 

Після того, як Алмазбек Атамбаєв пішов з посади у 2017 році, він був засуджений за корупцію та отримав вирок – 11 років за гратами. Його та колишнього депутата Садіра Жапарова звільнили протестуючі, захопивши СІЗО. Країна дуже залежить від Росії та має в основному проросійські погляди.

Захоплений Білий Дім Бішкеку / Фото CBC.ca

Жодна з 16 політсил не обіцяла відвернутись від РФ та почати стосунки з Заходом. Навпаки, відносини з Москвою та "Євразійство" варто тільки поглиблювати. Лунають навіть найбільш радикальні гасла. Так, провладна партія "Биримдик" ("Єдність") взагалі закликала зробити Киргизстан суб'єктом федерації Росії, до її складу входить і молодший брат президента. 

"Залежність Киргизстану від зовнішніх партнерів, в першу чергу, від Росії є дуже високою в політичному, економічному, військово-політичному та інформаційній сферах. Киргизстан є членом усіх регіональних міжнародних організацій, за керівної участі Росії: ЄАЕС, ОДКБ, СНД", – розповів у коментарі 24 каналу Юрій Пойта, керівник секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону в Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння, який спеціалізується на країнах Центральної Азії.

Що стосується Китаю, то Бішкек залежний від нього лише з точки зору зовнішнього боргу. Політичний вплив Пекіну набагато менший ніж вплив Москви, додає експерт. Подальша економічна експансія КНР в Киргизстан обмежена через наявність стійких антикитайських настроїв місцевого населення.

Дана ситуація цілком задовольняє Москву, яка отримує за допомогою ЄАЕС фактично монополізувала ринок країни, отримує дешеву робочу силу в умовах складної демографічної ситуації в Росії (та використовує даний фактор як інструмент тиску на Бішкек), а ще й лояльного союзника, – пояснив експерт.   

Революція за ніч: що сталося в Бішкеку

Протести в Киргизстані через фальсифікацію виборів до парламенту / Фото bne IntelliNews

Все почалося 4 жовтня на площі Ала-Тоо в столиці після оголошення результатів виборів до Парламенту країни. Жодна з 12 опозиційних партій туди не пройшла, натомість дві третини місць зарезервували прихильники чинного президента Сооронбая Жеенбекова. Щоб отримати місця, треба було подолати 7% бар'єр, вдалося лише 4-м партіям з 16-ти.

На це волевиявлення мали велику надію молоді киргизи, які хотіли змін в країні, особливо це стосується поганого стану економіки. Юрій Пойта пояснив: "...в умовах відсутності виходу до моря та транзитних транспортних шляхів, з урахуванням переважного гірського рельєфу та дефіциту енергоресурсів, країна залишається однією з найбідніших у регіоні".

В основному до цього вдавалася партія "Мекеним Киргизстан", яку утримує родина Матраїмових. Її члени відомі своїми корупційними справами та часто ставали героями розслідувань незалежних ЗМІ.

Якщо розбиратися більш детально, наголосив Юрій Пойта, то можна помітити, що "економічно країна знаходиться в складному стані: імпорт приблизно в два рази перевищує експорт. Це призводить до дефіциту валюти. Киргизстан залежить від зовнішнього фінансування, в першу чергу КНР, яка є найбільшим кредитором Киргизстану через "Ексімбанк" (приблизно 46% зовнішнього державного боргу країни)".

Також важливим джерелом іноземної валюти є перекази трудових мігрантів, більше 90% з яких працюють в Росії, та приносять приблизно 33% ВВП країни, пояснив аналітик.

Після першого жорсткого розгону, люди за ніч захопили Білий Дім – адміністрацію президента та парламента та будівлю ДКНБ (держкомітет нацбезпеки – 24). Одна людина загинула, близько тисячі отримали поранення. Центральна виборча комісія скасувала результати виборів, уряд Кубатбека Боронова та спікер Жогорку Кенеша (так називається парламент – 24) пішли у відставку, разом з ними – губернатори кількох областей.

"Президент Жеенбеков пообіцяв створити для всіх сторін рівні умови й не повторювати помилки двох скинутих раніше президентів, – розповіла Al-Jazeera Аруке Уран Кизи, киргизська експертка. – Але, тим не менш, він повторив усі помилки своїх попередників. Зараз ми не знаємо, хто керує країною".

Президент Киргизстану це явно показав: він ввів надзвичайний стан у столиці, Бішкеку та відправив туди війська. Це сталося після чуток, що Жеенбеков може піти з посади за власним бажанням.

Причини конфліктів та що може бути далі 

Як і в 2005 та 2010 роках, лідери протесту можуть стати лідерами країни. Але репресивна політика має шанси все одно залишитися. Незважаючи на нібито більш демократичне тло, повністю вільною державою Киргизстан назвати важко. У тому числі через тотальну залежність від Росії та Китаю. Про економічні передумови ми вже говорили вище, але вплив ними не обмежується.

"В інформаційній сфері, РФ має домінуюче положення. Російські ЗМІ й культурні фонди тощо активно працюють в Киргизстані фактично формують інформаційний простір країни, створюючи вигідну Москві точку зору, як на внутрішні процеси, так і на зовнішню політику", – пояснив 24 каналу Юрій Пойта.

Останні 10 років Киргизстан жив у тому числі за рахунок переводів з Росії і це дозволяло "згладити кути", пише американський Інститут Миру. Але у 2020 через погіршення економічної ситуації та пандемію коронавірусу цей грошовий потік майже зупинився. Країні стало важко як підтримувати авторитарну державу так і будувати функціональну демократію. 

Турецьке видання Anadolu News бачить протести у Киргизстані як боротьбу кланів та племен, а також бізнес-інтересів. І ця внутрішня боротьба є доволі жорстокою. 

Такі розломи підривають політичну еволюцію Киргизстану. Можливий вихід – нарешті рухатись за межі географічного розділення, радять експерти. Протестувальники активно вимагають "люстрації" тих, хто був при владі останні 20 років. Проблема у тому, що нібито обраний головою уряду Садір Жапаров був висунутий провладною коаліцією за умови, що він не буде оголошувати негайного імпічменту президента. Це рішення наразі дискусійне, його визнають не всі. 

Хто отримає крісло прем'єра, матиме доступ до фінансово-адміністративних ресурсів, щоб забезпечити свою партію на наступних виборах, – розповів Anadolu політичний активіст Аділь Турдукулов. 

Нинішня революція ще не досягла мети, але розповсюдження Інтернету (40% всієї країни ним охоплені на 2019 рік) та мобільних мереж зробило фальсифікації складнішою справою, а інформація тепер поширюється набагато швидше. З'явилася можливість вести стріми та прямі трансляції. 

"Політична культура киргизького суспільства відрізняється від інших країн Центральної Азії тим, що суспільство готове висловлювати свою точку зору шляхом як мирного, так і деструктивного протесту. За результатами якого, як правило, здійснюється зміна політичних еліт, що ми спостерігали в 2005 і 2010 роках й зараз", – пояснив Юрій Пойта. 

Після приходу до влади нової команди, навіть революційним шляхом, відбувається не побудова нових ефективно діючих інститутів, а перерозподіл і без того обмежених ресурсів країни, – говорить Юрій Пойта.

Проблеми суспільства не вирішуються, протестний потенціал збільшується, що в подальшому призводить до масових демонстрацій та зміни існуючого режиму. Дане явище в політології називається "coup trap" ("пастка переворотів"), вихід із якої наразі є основним завданням політичних сил, наголосив на завершення Юрій Пойта. 

Наразі незрозуміло, коли будуть нові вибори та яка доля чекає на нинішнього та колишнього президента. Ситуація нестабільна та ще може змінитись на користь тієї чи іншої сторони.