Як «Зеонбуду» залишитись на українському ринку?

Питання власності цифрового оператора було одним з перших медійних питань, за яке взялась оновлена влада після президентських та парламентських виборів минулого року.

Одразу в жовтні 2019 року ухвалили закон, який заборонив іноземцям бути кінцевими бенефіціарними власниками, а офшорним компаніям – бути в структурі власності цифрового ефірного провайдера із загальнонаціональним покриттям.

У результаті «Зеонбуд» назвав своїми власниками шістьох громадян України, які є працівниками самого провайдера.

Втім, реальні великі власники компанії навряд чи колись вийдуть з тіні де-юре.

Серед причетних до цифрового оператора на ринку називали Ріната Ахметова, Дмитра Фірташа з Валерієм Хорошковським, оточення Віктора Януковича, Петра Порошенка.

Неофіційно вважається, що один з власників «Зеонбуду» завжди сидить на Банковій.

Та після закону про прозорість медіавласності та його формального виконання публічні закиди до провайдера припинились.

І «Зеонбуд» навіть наприкінці минулого року заявив про запуск платного пакету з 24 пізнавальних каналів.

Ця заява прозвучала за кілька місяців до кодуванння супутникового сигналу, на якому медіагрупи планувати добре заробити, отримавши абонентів і кошти як для своїх провайдерів, так і для тих, хто платить їм роялті.

«Зеонбуд», який не сплачує роялті та, називаючись провайдером, є оператором цифрового ефіру, фактично заявив, що хоче отримати свою частку на платному ринку.

До того ж, його абонентська база після кодування суттєво зросла.

За оцінками медіаменеджерів, з 2,2 млн абонентів, які після кодування обрали інший тип прийому, у безкоштовний цифровий ефір Т2 (тобто до «Зеонбуду») перейшли 1,8 млн абонентів.

Медіагрупи різко виступили проти можливості запуску платного пакету в мережі «Зеонбуду», і, зрештою, ці плани цифрового провайдера дотепер зависли в повітрі.

Наразі готової мережі цифрового ефірного телебачення, яка може стати альтернативою «Зеонбуду», в Україні не має.

Попри те, що регулятор надав можливість для мультиплексу державного Концерну РРТ, держава не виділила на це коштів.

Адже його побудова коштує близько 280 млн грн, а в комерційному плані цей проєкт може бути тільки збитковим.

Тому «Зеонбуд» так чи інакше на українському ринку найближчим часом залишиться.

Однак у якій якості? Найбільш вірогідними є три майбутні шляхи для цифрового провайдера-оператора.

Варіант №1.

Продовження чинної ліцензії «Зеонбуду».

Це найбільш бажаний для самого «Зеонбуду» варіант.

У серпні компанія вже подала в Національну раду з питань телебачення і радіомовлення документи на продовження ліцензії й очікує розгляду цього питання.

Така можливість згадується в законодавстві, хоча й без детальної процедури.

«У законі не прописана сама процедура продовження ліцензії провайдера програмної послуги.

Але в деяких методиках і законах є згадування про продовження ліцензії провайдера», – каже «Детектору медіа» член Нацради Олександр Ільяшенко.

Він додає, що раніше деякі провайдери продовжували ліцензію, а деякі воліли радше отримати нову.

Формальною перешкодою для продовження ліцензії можуть бути санкції регулятора.

Наразі «Зеонбуд» має одне не скасоване попередження за невиконання умов ліцензії щодо розкодування сигналу телеканалів, яке компанія отримала у 2014 році.

Ще кілька попереджень, за словами Олександра Ільяшенка, компанія оскаржила в суді і виграла справи.

Оскільки «Зеонбуд» не є мовником, то планова перевірка у зв’язку із завершенням строку дії його ліцензії не передбачена.

Щоправда, у травні 2020 року Нацрада призначила позапланову перевірку компанії після невдалого тестування системи попередження населення про надзвичайні ситуації.

Однак поки не може її провести через те, що затверджений регулятором документ, який дає право в умовах карантину проводити безвиїзні перевірки, ще перебуває на реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Щоб прописати процедуру продовження ліцензії провайдера, регулятор у червні 2020 року ініціював зміни до Положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги.

Пропонувалися три основні зміни:.

Провайдер, який має на меті продовжити ліцензію, крім передбачених положенням документів, має подавати документально підтверджене Нацрадою свідчення про виконання ним ліцензійних умов.

Нацрада має право відмовити в продовженні ліцензії, якщо заявник не відповідає вимогам частини 2 статті 12 закону «Про телебачення і радіомовлення».

У згаданій нормі закону, зокрема, є заборона іноземцям бути кінцевими бенефіціарними власниками провайдерів цифрового ефірного телебачення стандартів DVB-T, DVB-T2, а також заборона офшорних компаній у структурі власності цих провайдерів.

Нацрада має право відмовити в продовженні ліцензії, якщо ліцензіат протягом дії ліцензії не подав документально підтверджене свідчення про виконання ліцензійних умов, якщо ліцензіат двічі і більше разів порушував умови ліцензії та законодавства, що має бути підтверджено не скасованими рішеннями Нацради.

У липні після громадського обговорення Нацрада затвердила документ і передала на реєстрацію в Мін’юст.

Але регуляторний акт не пройшов юстування, і регулятор почав усю процедуру змін до Положення заново.

У вересні новий проєкт змін знову винесли на громадське обговорення.

Цей варіант узагалі виключає опцію продовження ліцензії для провайдера – лише видачу нових ліцензій.

Крім того, Нацрада хоче зафіксувати в цьому документі, що на позаконкурсних засадах видаються лише ліцензії провайдерам, які не використовують радіочастотний ресурс.

Тобто для тих, які його використовують (а це «Зеонбуд»), хочуть запровадити конкурсну процедуру.

Сам «Зеонбуд» сподівається ще до кінця жовтня продовжити свою ліцензію.

У пресслужбі цифрового провайдера «Детектору медіа» повідомили, що компанія сподівається, що «всі сторони будуть суворо дотримуватися норм законодавства, згідно з якими Нацрада повинна протягом одного місяця з дати отримання заяви прийняти рішення про продовження ліцензій.

14 вересня наша компанія подала відповідні заявки на продовження ліцензій.

23 вересня Нацрада дала свої зауваження до нашого пакету документів, вони мали здебільшого редакційний характер.

Протягом двох діб усі зауваження було усунуто.

Тому ми очікуємо, що максимум 22 жовтня Нацрада розгляне наше питання.

У позитивності рішення Нацради у нас немає сумнівів, оскільки «Зеонбуд» усі 10 років працював виключно в законодавчому полі країни і в Нацради немає жодної підстави для відмови нам у продовженні ліцензії».

Однак якщо інші провайдери можуть продовжувати ліцензії чи отримувати нові просто за заявою, то із «Зеонбудом» ситуація неординарна: свою ліцензію компанія отримала де-факто (хоч і не де-юре) на конкурсі.

Тоді, 10 років тому, Нацрада оголосила прийом пропозицій від охочих розбудовувати цифрову мережу із чотирьох загальнонаціональних мультиплексів, щоб із них обрати найдостойнішого.

Претендентів виявилося лише двоє: ТОВ «Зеонбуд» і ТОВ «ТРК “Мобільний канал”».

Фактично це був конкурс без конкурсу, тому що другий претендент не надав банківської гарантії (обов’язкової умови ліцензування) та взагалі не прийшов на засідання Нацради, де вирішувалася доля цифрового провайдера.

Варіант №2.

Конкурс на нового провайдера.

Новий конкурс, навіть якщо він знову буде з безальтернативним результатом, – це нові умови, нові правила гри, за якими українська індустрія змогла б укласти нові угоди із «Зеонбудом».

Наприклад, можна було б унормувати питання, пов’язані із цифровим покриттям, модуляцією сигналу, кількістю каналів у мультиплексах, платним пакетом – усі вони наразі викликають багато питань у різних гравців.

Однак і в цьому варіанті є свої суперечності.

За словами заступника голови Нацради Олега Черниша, нові конкурси регулятор зараз не може проводити через карантинні обмеження, зумовлені пандемією COVID-19.

Але навіть не це головна проблема.

«Щоб оголосити новий конкурс, потрібно мати вільні частоти.

А у випадку, якщо ми не продовжимо в грудні ліцензію “Зеонбуду” і 9 грудня оголосимо новий конкурс, то впродовж трьох місяців частина населення не буде мати доступу до телебачення.

Тому що на провайдерів не розповсюджується норма, яка розповсюджується на мовників, ліцензії яких діють до нового рішення Нацради.

Тому з проведенням конкурсу у нас поки що не складається», – сказав він.

Медіаексперт Олександр Глущенко взагалі прогнозує, що нині «розігрується» остання ліцензія для цифрового ефірного провайдера.

Оскільки за 10 років (а саме на такий термін видана попередня ліцензія «Зеонбуду»), цифровий ефір стане «донором і кормовою базою» для провайдерів IPTV/ОТТ: «Не впевнений, що у 2030 році буде потреба в ефірному телебаченні як технології дистрибуції контенту й частоти не відійдуть на користь операторів зв'язку».

Варіант№3: Провайдер без ліцензії.

Така можливість також існує, і може бути цілком вірогідною з огляду на настрої в Нацраді.

Однак вона, звісно, не влаштує «Зеонбуд», оскільки суттєво змінить його роль на українському ринку.

Цей варіант вирішення ситуації із завершенням строку дії ліцензії «Зеонбуду» розповів «Детектору медіа» Олег Черниш.

Він полягає в тому, що «Зеонбуд» де-факто є оператором телекомунікацій і надає послуги з розповсюдження телевізійного сигналу – як Концерн РРТ для аналогового ефірного ТБ.

І в такій ролі «Зеонбуд» може залишитись і після 9 грудня, коли спливає термін дії його провайдерської ліцензії.

«На мій погляд, після закінчення ліцензії «Зеонбуд» залишається просто оператором телекомунцікацій, який надає послуги, – пояснює пан Черниш.

– А ті частоти, які були оформленні в ліцензіях «Зеонбуду», додають до своїх ліцензій телеканали, які мовлять у цифровій мережі.

Їм потрібно буде подати заяви на переоформлення їхніх ліцензії у частині організаційно-технічних характеристик каналу мовлення.

І в цих же ліцензіях телеканалів «Зеонбуд» буде визначений як оператор телекомунікацій».

До речі, за такою схемою, наприклад, три роки тому ліцензувався регіональний мультиплекс Концерну РРТ в Одеській області.

Сам Концерн не отримував ніякої ліцензії провайдера, він просто записувався як оператор телекомунікацій до ліцензій телеканалів, які виграли місця в одеському мультиплексі.

«Фактично це буде продовженням того процесу ліцензування, який здійснювала Національна рада останні три роки, – каже пан Черниш.

– Номінали частот записувались мовникам до ліцензій, і визначався оператор.

Бо в цифрі не може бути, щоб кожен обрав свого оператора, – його визначала Нацрада.

Так було із Чонгаром і оператором «Телемережі України», так було, коли визначали переможців у місцевих мультиплексах в Одеській області, де оператором став Концерн РРТ.

Це найбільш правильний шлях по продовженню роботи компанії.

Мовлення не переривається, «Зеонбуд» виконує свої функції, збирає гроші з каналів за розповсюдження програм».

Телеканали, які мовлять у мережі «Зеонбуду», продовжили свої ліцензії у 2018-2019 роках на сім років.

Відтак, «Зеонбуд» у ролі оператора може залишитися до кінця строку цих ліцензій.

Така ситуація, за словами Олега Черниша, не виключає можливостей для будівництва мультиплексу Концерну РРТ (ще на початку року Нацрада отримала від УДЦР висновки на 158 частот для сьомого мультиплексу МХ-7).

«Але питання в доцільності його будівництва.

Бо в комерційному плані не факт, що це відіб’ється державі.

Але це питання інформаційної безпеки.

І ці 300 млн грн, про які говорить Концерн, які потрібні для будівництва мультиплексу, я вважаю, що держава мала б знайти», – додав пан Черниш.

Покриття, зміна модуляції та платний пакет.

Який би з трьох варіантів не спрацював, «Зеонбуду» доведеться поступитись індустрії в низці питань, що буде зафіксовано в ліцензії чи провайдера, чи телеканалів.

Наразі є кілька проблемних моментів у діяльності цифрового провайдера-оператора, які є подразниками для великих гравців на ринку.

Публічно індустрія та держава висловлювали претензії щодо рівня покриття, модуляції сигналу та платного пакету.

Наприклад, у чинній ліцензії «Зеонбуду» прописане покриття 95% населення України.

Однак методики його визначення немає, адже навіть перепис населення проходив давно і скільки людей нині живе в країні – достеменно невідомо.

У Нацради лише є розроблена методика для визначення покриття території.

А в ліцензії провайдера вказано покриття 85% території.

«Зеонбуд» неодноразово запевняв, що діє відповідно до ліцензії, а медіагрупи скаржились на покриття провайдера.

Розширити покриття цифровим ефіром можна не лише встановлюючи додаткові передавачі, а й змінивши модуляцію сигналу, що збільшить радіус його дії.

Навесні 2020 року президент України Володимир Зеленський обговорював з медіагрупами мінімізацію наслідків кодування каналів на супутнику.

Одним з результатів тієї наради було прохання до «Зеонбуду» змінити модуляцію, щоб розширити ефірне покриття.

Чи було це зроблено – ніхто офіційно досі не перевіряв.

«Ми вже багато років наполягаємо на тому, щоб “Зеонбуд” змінив модуляцію свого сигналу.

Тоді покриття наявних передавачів збільшиться від 15% до 20%.

Площа гарантованого прийому значно виросте.

Це не потребує жодних інвестицій», – сказав генеральний директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук на вересневій зустрічі із журналістами.

Але проблема в тому, що зміна модуляції ставить хрест на намірах цифрового провайдера запустити платний пакет каналів.

Для запуску додаткового платного пакету «Зеонбуду» потрібна ємність у мультиплексах.

Наприклад, за поточної модуляції є місце для 8-16 каналів.

Після зміни модуляції додати ще кілька каналів до мережі буде технічно неможливо.

Тому «Зеонбуд» і не поспішає втілювати цю зміну.

На заваді запуску платного пакету є ще й інше технічне питання.

У 2014 році «Зеонбуд» після наполегливих прохань Нацради розкодував свій сигнал, і всі телетюнери й цифрові телевізори Т2, які після того встановили собі глядачі, не зможуть приймати закодований сигнал, потрібний для перегляду платних каналів.

Натомість глядачам потрібно буде купувати нове обладнання.

«Вартість кінцевого обладнання якщо не дорожча, то як мінімум співмірна з ціною приймачів на базі операційної системи Android.

Хтось вивчав попит на платні послуги в Т2? Чи вони взагалі потрібні цій аудиторії? Самі ж медіагрупи, вибудовуючи відносини з провайдерами програмної послуги, ставлять їх перед фактом, що Т2 – це соціальне телебачення для тих, хто не готовий платити», – каже Олександр Глущенко.

Він вважає, що перетворення «Зеонбуду» на гравця платного ТБ із застарілою технологією та послугою лінійного телебачення на ринку, де між собою конкурують інтернет-провайдери, сервіси ОТТ, – це шлях у нікуди.

На його думку, навіть наявність 32 каналів у безкоштовному цифровому ефірі зараз гальмує розвиток ринку платного телебачення.

Адже декілька місяців абонплати за базовий пакет провайдерів дорівнює вартості приймача Т2 з можливістю більше не платити ніяку абонплату і переглядати безкоштовно цифровий ефір.

«На мою думку, 32 канали – це збиткова кількість.

Максимум у безкоштовному ефірі мають бути 12-16 каналів, з яких 8 повинні мати стосунок до Суспільного мовника, – додає пан Глущенко.

– Майбутнє для медіагруп – виключно в сегменті платного ТБ, де за доступ до контенту потрібно заплатити, а не отримати його безкоштовно.

І треба бути чесними перед глядачами як споживачами, і провайдерами як посередниками.

Тому питання в тому, хто з медіаменеджерів першим піде до свого власника і заявить: ми будуємо ринок платного телебачення, тож кількість каналів у Т2 слід зменшувати, і головним з ризиків є можливість просісти в показниках і прибутках, але на кону ще декілька мільйонів абонентів платного ТБ».

Чого хочуть від «Зеонбуду» медіагрупи?.

Кожна з медіагруп має своє бачення подальшої долі цифрового провайдера.

Наприклад, «Медіа Група Україна» висловила цілковиту підтримку «Зеонбуду» і запевнила, що регулятор зобов’язаний продовжити ліцензію компанії.

«1+1 медіа» наполягає на зміні модуляції сигналу DVB-T2, а Star.

Media має застороги щодо покриття, прозорості власності і тарифів.

Детальніше – у прямій мові топменеджерів медіагруп.

Ярослав Пахольчук, генеральний директор «1+1 медіа»:.

– Це складне та дискусійне питання, на яке немає однозначної відповіді в межах одного коментаря.

На наш погляд, тут потрібно керуватися в першу чергу загальнодержавною стратегією розвитку телебачення, враховуючи питання інформаційної безпеки держави та доступу всіх українців до інформації.

Однозначно нас турбує те, що «Зеонбуд» де-факто є монополістом цифрового мовлення й після відключення аналогу одноосібно контролює наземну загальнонаціональну цифрову мережу мовлення в Україні.

З іншого боку, є багато позитивних речей, які «Зеонбуд» зробив для цифрового ефірного телебачення протягом останніх років.

Є завдання, які важливо, щоб «Зеонбуд» вирішив у найближчий час, – так, ми виступаємо за зміну модуляції, що дасть додаткове покриття і посилить інформбезпеку.

Євгеній Бондаренко, директор «Медіа Групи Україна»:.

– Питання продовження або непродовження ліцензії «Зеонбуду» має вирішуватися відповідно до процедур, які визначені чинним законодавством України.

Відповідно, в рамках чинного законодавства до кінця жовтня Нацрада повинна буде розглянути питання продовження ліцензії провайдера цифрового ефірного ТБ.

При цьому Нацрада має право не продовжити ліцензії провайдера тільки в трьох випадках:.

- заявка на продовження не подана;.

- прострочені терміни подачі заявки (не менше, ніж за 60 днів до закінчення терміну дії ліцензії);.

- подано неповний пакет документів.

Термін дії ліцензій «Зеонбуду» – до 9 грудня.

Наскільки відомо, заявку вони вже подали, тобто дві умови вже дотримані.

У Нацради можуть виникнути зауваження до поданої заявки, але і провайдер має право на їх виправлення.

При виконанні всіх вимог чинного законодавства заявником регулятор зобов'язаний протягом місяця з моменту подачі заявки прийняти рішення про продовження ліцензій.

На нашу думку, інше рішення, крім як продовжити ліцензію, неможливо розглядати, в тому числі й виходячи з фактичних обставин справи.

Зараз телебачення через цифрову мережу «Зеонбуд» дивиться вже як мінімум 5,2 млн домогосподарств, це 42% всього населення країни.

Ви можете собі уявити ситуацію, коли напередодні Нового року і в умовах коронавірусу майже половина населення миттєво втратить доступ до телебачення? При тому, що велика частина телеглядачів цифрової мережі проживає в приватному секторі і в них буде один шлях – перейти на відкритий супутник, де присутні всі російські канали.

Ми вважаємо, що такий розвиток подій у принципі неможливий.

Інформаційна безпека є одним з головних пріоритетів держави, так що реалізувати рішення, які можуть мати такі небезпечні наслідки, не вдасться.

«Зеонбуд» постійно працює над підвищенням якості та охоплення покриття, а для нас передусім важлива якість сигналу, який забезпечує провайдер телеканалам медіагрупи, оскільки від цього залежить і задоволеність наших глядачів.

Претензій до партнера в нас немає, співпрацею за минулий період цілком задоволені, так що готові працювати із цифровою мережею «Зеонбуд» і надалі.

Микола Фаєнгольд, виконувач обов’язків керівника дивізіону Digital & Pay TV групи Star.

– Вирішувати питання щодо продовження ліцензії чи оголошення нового конкурсу буде безпосередньо регулятор і держава.

Наскільки нам відомо, вказане питання саме перебуває на стадії обговорення.

Чи маємо ми застороги до роботи «Зеонбуду»? По-перше, ми неодноразово висловлювались і наголошуємо, що буде неправильним запуск платних пакетів «Зеонбудом», оскільки це змішування функцій оператора та провайдера програмної послуги.

По-друге, потрібно порушити питання про покриття «Зеонбуду», оскільки наразі воно не заміряне та може не відповідати реаліям.

Також, на нашу думку, відсутні дії «Зеонбуду» після пропозицій президента.

Йдеться про зміни модуляції цифрового телевізійного сигналу в загальнонаціональній наземній цифровій мережі мовлення стандарту DVB-T2, що належить компанії «Зеонбуд» (мультиплекси МХ1-3, МХ-5) з 256 QAM на 64 QAM, що повинно було збільшити зону покриття передавачів.

Тому ми вважаємо, що держава повинна приділити більше уваги прозорості структури володіння «Зеонбуду».

Адже на початок жовтня 2020 року в Україні в цілому для 33% телевізійних домогосподарств Т2 був основним типом прийому, а в населених пунктах з населенням менше 50 тис.

осіб Т2 є основним типом прийому вже для 37% телевізійних домогосподарств.

Виходить, що «Зеонбуд» у результаті відключення аналогового телебачення та кодування супутника відповідає за найбільшу частку доставки ТБ.

Також хвилює прозорість формування вартості послуги «Зеонбуду».

Ми виступаємо за те, щоб тарифи регулювалися не листами зі знижкою, а чіткими умовами договору, де чинна ціна буде прописана в угоді (договорі) як базова.

Також ми очікуємо прив’язки до індексу інфляції (індексу споживчих цін) та перегляду цін раз на рік у разі інфляції понад 15%.