Жертвами ставали цивільні: моторошні факти про операцію "Оборонний щит"

Інтенсивні переговори з використанням димових шашок змогли витіснити палестинців. Влаштовувати різанину у церкві не довелося. То була лише маленька частинка антитерористичної операції "Оборонний щит", яку ізраїльтяни почали у сам розпал другої Інтифади. Детальніше про операцію – у програмі "Конфлікти" на 24 каналі.

Друга Інтифада – збройне повстання палестинських арабів проти ізраїльтян. Західний берег річки Йордан, Ізраїль і Сектор Газа протягом 2002 – 2005 років перетворилися на поле бою. Тактика палестинців полягала у поодиноких терористичних атаках, а ізраїльтяни пустили в хід регулярну армію. На євреїв нападали різні терористичні угрупування: 

• ХАМАС; 
• рух Ісламського джихаду в Палестині; 
• Бригади мучеників аль-Акси.

"Чорний" березень 2002 року

Приблизно раз у два дні ізраїльтян атакували смертники. Окрім поранених, понад сотня людей загинула. Метою терористів були цивільні громадяни. Вони нападали на поселення, базари й невеликі скупчення людей. Втім, останньою краплею стала різанина в одному з готелів Нетаньї.

Атака у готелі "Парк" / Скриншот з відео

Ізраїльський уряд вирішив покінчити із тероризмом. Підрозділи ЦАХАЛ, підкріплені бойовими вертольотами й бронетехнікою, рушили на палестинців. Операція була настільки масштабною, що охоплювала всі міста і довколишні локації Західного берегу. Згідно з офіційними даними, на планування і вихід армійці витратили 2 дні. Втім, дослідники й військові експерти стверджують, що підготовка до "Оборонного щита" тривала протягом місяця. Ізраїльтяни зачищали будинок за будинком та брали в оточення табори палестинських біженців. Їх розглядали, як потенційних помічників палестинських терористів.

Як відбувалася операція 

Військові рушили у наступ 29 березня. Першим містом, яке взяли в облогу, була Румалла. Армія оточила президентський палац Ясіра Арафата – палестинського лідера. Арафат залишився сам на сам. Це дало можливість командос безперешкодно "зачищати" територію. Після цього почалися масові арешти. Понад 700 палестинців затримали. Серед них був і Марван Баргуті – польовий командир організації ФАТХ і координатор палестинських смертників. Разом з арештами причетних до винищення єврейського народу, ізраїльтяни оточували й табори біженців, виганяючи звідти цілі поселення.

Із Румалли ізраїльтяни пішли на інші міста. Вони оточили табори біженців, провели арешти та ввели там комендантську годину. Крім того, в зону проведення антитерористичної операції не впускали ні журналістів, ні міжнародних чи незалежних спостерігачів. Палестинські бойовики не хотіли віддавати місто євреям, хоча й протиставити їм нічого не могли. Воювати проти танків та добре екіпірованих військових було практично нереально. Доводилося ховатися у місцевих будинках серед мирного населення. 

Антитерористична операція / Скриншот з відео

Де були "гарячі" точки

Найзапекліші бої відбувалися у місті Джанін. Палестинські бійці майже повністю обставили його бомбами. Вони мінували вікна й двері будинків, щоб євреї не заходили туди, шукаючи терористів. Втім, в армії для таких випадків були бульдозери D9. Вони ламали бокові й кутові стіни будинків та заходили з тилу. Там бомби, зазвичай, не ставили, тому така тактика дозволяла мінімізувати втрати серед військових. Якщо й бульдозери не допомагали, то використовували бойові гелікоптери із керованими ракетами. Вони підривали одразу ввесь дім. Недоліком таких атак було те, що страждали цивільні громадяни.

Після закінчення боїв в Джаніні виявилося, що крім пів сотні бойовиків, ізраїльтяни убили ще 20 мирних осіб. Також загинули 23 військових – більшість із них підірвалися на палестинських бомбах.

Чому критикували ізраїльтян

Операція зайняла на кілька днів більше, ніж очікували. Військові діяли швидко і злагоджено. Якщо терориста не могли арештувати – його ліквідовували. Коли терорист ховався серед мирного населення і не виходив, то його ліквідовували разом із цивільними. За це ізраїльтян критикувала не тільки міжнародна спільнота, а й правозахисні організації. Порушення прав людини стало одним із найболючіших питань цього протистояння.

"Бойовики обох сторін поводили себе таким чином, щоб робити шкоду цивільному населенню. Значна частина боїв відбувалася у місцях, населених мирними людьми. У багатьох випадках використовували важке озброєння", – заявляли в ООН.

Які були методи боротьби

За старозавітним вченням "Око за око" і "Зуб за зуб", ізраїльтяни діяли "дзеркальними" методами проти бойовиків. Частина з них були далекими від правил благородної війни. Звичними явищами були:

• живі щити із цивільних;
• тиск на родини, яких підозрювали у співпраці з бойовиками; 
• сотні арештів;
• виселення із захоплених зон.

Під облогою тоді опинилося й місто Наблус. Там засіли понад 8 тисяч палестинських бійців. Однак цього разу ізраїльтяни не хотіли йти у відкритий бій. Окрім бульдозерів і ракетних ударів, у боротьбі допомагали й снайпери.

Ізраїльські снайпери / Скриншот з відео

Якщо не враховувати міста, які здалися без бою, то облога Наблусу була найуспішнішою. Тоді ізраїльтяни втратили 1 воїна, тоді як терористи – понад 70 осіб. Ще більше сотні вдалося заарештувати.

"Мета операції в Наблусі – знайти наступного терориста, а не попереднього. Тож це були превентивні дії, а не каральні. Протягом кількох годин операція принесла "добрі плоди". Її головна мета полягала у виявленні вибухотехнічних лабораторій. З них 3 були виявлені та знищені менше ніж за кілька годин після початку місії", – заявляв представник Ізраїлю Даніель Шек. 

Якими були втрати обох сторін

Боротися з ізраїльськими військовими було практично нереальним завданням. Доказом цього був й досвід попередніх арабо-ізраїльських воєн і повстань. За даними ООН, з боку Ізраїлю було 20 мертвих осіб та 127 поранених. Палестинські угрупування втратили 497 бійців, а 1447 з них – були поранені. За підрахунками Світового банку, операція "Оборонний Щит" коштувала палестинській інфраструктурі 361 мільйон доларів.

Зруйновані будинки в Палестині / Скриншот з відео

Наслідки "Оборонного щита"

Операція закінчилася 10 травня 2002 року. Про наслідки "Оборонного щита" сперечаються ще до сьогоднішнього дня. З одного боку, зменшилась кількість нападів на ізраїльтян. За даними розвідки, такі випадки зменшилися на 46%. Якщо ж рахувати кількість терактів загалом, то їх стало приблизно на 70% менше. З іншого боку, опір був знекровлений, але не подоланий.

Замість ліквідованих чи кинутих за ґрати бойовиків, прийшло нове покоління терористів. Джерелом переповнення, як і раніше, залишаються табори палестинських біженців. ООН і правозахисні організації почали власні розслідування щодо порушення прав людини. Переважна більшість опитаних – палестинські свідки. Також почали з'являтися статті у провідних світових газетах. Втім, Ізраїль своєї вини не визнав і, схоже, не збирається.