/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fd2b2f06dc3a855f9599ac04cf6072240.png)
Почуття напоказ: музеї щастя, магії, гумору, брехні, снів і розбитого серця
У світі існує величезна кількість музеїв, які в основному базуються на колекціях культурних цінностей. Але є і музеї, експонати яких розкривають абстрактні поняття - любов, сміх або навіть брехню. Звичайно, бувають випадки, коли перед відвідувачем постає туристичний атракціон або магазин, до якого слово "музей" приписано лише для збільшення прибутку.
Однак Туризм ТСН.uапропонує приклади проектів, які будувалися швидше на пристрасті до колекціонування або до певної ідеї.
Де живе щастя
Країна, де шість місяців холодно, темно і дощі, з року в рік займає верхні рядки рейтингу найщасливіших людей у світі. У данському королівстві навіть є Інститут дослідження щастя. Зрозуміло, що поява музею, який наочно демонструє це почуття, було тільки справою часу. І ось, 2020 року, року важкого карантинного, в Копенгагені відкрився музей щастя - Lykkemuseet.
Відкрив його Майк Вікінг - автор книг "Хюґе" і "Мистецтво щасливих спогадів". Музей допоможе дізнатися, чому одні люди щасливіші інших, і знайти абсолютно конкретну відповідь на питання, що ж таке щастя. Є у директора і освітня мета - долучити маси до "філософії щастя" і "науці щастя". У музеї також знайшлося місце для "історії щастя" і "політики щастя", хоча він, всупереч своїй вічній темі, зовсім невеликий - 240 квадратних метрів. У ньому всього вісім кімнат, що показують, як щастя пов'язане з усіма сферами нашого життя. У кожній кімнаті можна дослідити щастя під іншим кутом зору. Музей пропонує і своєрідне "меню ідей", з якого людина може вибрати те, що зробить щасливішим саме його. При цьому музей досить інтерактивний: ігри, розваги, світлотерапія та інші аудіовізуальні матеріали. Гості можуть поділитися своїми уявленнями про щастя, написавши або намалювавши їх на стінах.
Коли серце крає
На загальному тлі хорватських музеїв особняком стоїть Музей розбитих відносин (його ще називають Музеєм розбитих сердець, хоча в оригіналі назва звучить: Museum of Broken Relationship), розташований в історичній частині Загреба.
А почалося все з того, що дві творчі особистості — Олінка Вістіца і Дражен Грубісич — вичерпавши себе як пара, перетворилися на творчий тандем. Їм подумалося, як же ніяково, сумно і навіть нудно дивитися на речі, які залишились у квартирі від екс-половинки. Тому було вирішено зібрати в одну велику купу всі нагадування про завершені стосунки і створити з цього невелику інсталяцію.
З тих пір виставка значно розширилася, обростаючи все новими і новими експонатами, один вигадливіший за інший. Свої речі після розлучення і історію своїх відносин надсилають пари з усього світу. Довго зустрічалися люди або ж їх знайомство було швидкоплинним - особливого значення не має, головне, воно повинне бути таким, що запам'ятовується.
Біля кожного експонату - табличка, на якій вказано "термін життя відносин", плюс в короткій формі розказано історію пари. Деякі історії змушують усміхнутися, інші ж пробивають на скупу сльозу навіть закінчених циніків.
Можна побачити на виставці і купку різношерстих м'яких іграшок, і стіну, обвішану бюстгальтерами, також безліч предметів вжитку та іграшок із секс-шопу.
До речі, всі експонати і історії доступні на сайті музею.
Брешемо і не червоніємо
У світі є величезна кількість музеїв і всі вони цікаві й оригінальні по-своєму. До незвичайним і в той же час трохи дивним музеям можна віднести Музей Брехні, якій розташований в невеликому містечку Кюріц в Німеччині. Всі ми звикли, що саме оригінали можна назвати основною гордістю музею, а тут ви не знайдете жодної оригінальної речі. До речі, це єдиний подібний музей в Європі.
Будівля у вигляді старовинного замку, в якому знаходиться музей - теж підробка, насправді воно побудовано зовсім недавно. Всього в музеї десять кімнат, і всі вони заповнені експонатами.
Обман починається з порога - гостям пропонують спробувати пластиковий торт і чарівне зілля, яке на перевірку виявляється звичайним чаєм.
Директор музею Райнхард Цабка любить розповідати відвідувачам, що частина колекції дісталася йому безпосередньо від правнучки знаменитого барона Мюнхаузена Емми фон Гогенбюсс, але чи правдива ця історія - здогадатися складно. "Не вірте очам своїм" - такий девіз музею, який відвідувачі чують з порога, і в продовження екскурсії їм не раз доводиться його згадувати. Серед експонатів - діючий килим-літак, відрізане вухо Ван Гога, радіо з "Титаніка", накладні вуса Гітлера, мітла відьми, літачок, яким грав в дитинстві канцлер Німеччини і швабра, яка належала батькові Сталіна, мумія єпископа Гавельского в котячому образі.
Засновник музею Райнхард Цабка, в минулому - відомий німецький художник і дисидент, вважає, що грань між правдою і брехнею часто буває розмита, особливо в мистецтві, тому що саме мистецтво - це завжди ілюзія.
Допоможи мені, мольфар
Марновірних людей завжди більше, ніж тих, хто покладається виключно на себе. Всі бажають знати чарівне слово, отримати зілля для привороту чи пораду мольфарів.
Музей Гуцульської магії, розташований у Верховині на березі річки Жаб'євський потік, дасть відповіді на всі ваші "магічні" питання: про способи боротьби з духами, що населяють гори, ліси, річки та озера; про магічні знаки та предмети; про людей з надприродними властивостями.
Музей – це хатинка майже на курячих ніжках, оточена всіма можливими ознаками магії — і котами, і пеньками, і костурами, й ще хтозна чим, але точно казковим. Відкрив музей верховинець Микола Данилюк, який вважає, що все дивне й надприродне цікаве людям.
В музеї розміщені експонати, які ілюструють історію та природу Гуцульщини з такого трохи моторошного боку. Тут зібрані дуже дивні предмети: камінь-громовиця, відколений блискавкою, камінь щастя — з пророслим крізь нього деревом, “перо ангела". Та навіть звичайні ужиткові речі, що належали дивовижним людям з надприродними здібностями — мольфарам, а нині передані їхніми нащадками до музею, без сумніву, таять у собі залишки чарів своїх колишніх господарів.
Переказують, що один з них, мольфар Михайло Нечай, протягом кількох днів, дощових за прогнозами, тримав небо сухим над першим конкурсом української пісні “Червона рута” в Чернівцях у вересні 1989 року.
Фантастична природа Карпат і сьогодні дає простір найхимернішим фантазіям, які, проте, цілком можуть бути правдою. Музей гуцульської магії саме й розповідає про найвідоміших тутешніх мольфарів, до яких ходили лікуватися, рятуватися, дізнаватися про минуле, майбутнє, долю і як захиститися від біди.
Світ існує тому, що він сміється
Таким є девіз Будинку сатири та гумору в болгарському легендарному місті Габрово. Перші збірки "анекдотів" про габровців з’явились у 20-ті роки минулого століття. Тоді ж вийшло у світ так зване Габровське Євангеліє.
Коли габровці зрозуміли, що веселі анекдоти про їх скнарість стали всесвітньо відомими, вони вирішили отримати з цього зиск. Почали ще більше культивувати свою "скнарість" і знайшли можливість відкрити в Габрово Будинок сатири і гумору.
Шлях до створення Будинку сатири і гумору був тернистий. Тоді Болгарія була комуністичною республікою. На одній з партійних нарад габровці оголосили, що на партійній конференції у місті N Володимир Ленін начебто казав про те, що гумору потрібно приділяти більше уваги в партійному будівництві.
Уже згодом з’ясувалося, що міста N не існує у природі, виходить, Ленін не міг виступати в цьому місті, отже, й казати таких слів. Але партійну машину було запущено. 1 квітня 1972 року заснували Будинок сатири і гумору з першим основним напрямом — карикатура. Ентузіасти габровського гумору почали шукати приміщення для Будинку. Його було знайдено неподалік центру міста — будівля колишнього шкірзаводу. Урочисте офіційне відкриття Будинку сатири і гумору в Габрово відбулося у травні 1975 року.
Тоді Будинок сатири і гумору здобув не тільки широку популярність у Болгарії, а й у світі. У 1976 році вчені з Кримської обсерваторії нову планету назвали Габрово.
За тридцять років існування Будинку сатири і гумору було проведено понад 60 так званих "веселих четвергів" і 390 виставок. У фонді "Гумор народів" зберігається більш як 50 тисяч експонатів.
Згодом під дахом Будинку було відкрито "Зал жирафів", зали "Планета Габрово","Рай", "Гріх", "Маски-обличчя свята", "Джерела габровського гумору".
Тут постійно чути дзвінкий сміх дітей і дорослих.
Чого являєшся мені у сні
Унікальний музей, який працює в українській столиці - Музей сновидінь – це, дійсно цікаве місце. Тут можна зустрітися з цікавими людьми та побачити незабутні речі. Саме тут можна розповісти про свої сновидіння та почути всю правду про свою підсвідомість на сеансі психоаналізу.
Отож, якщо вам є про що поговорити зі своїх снів, або ж просто цікаво побачити експонати, виконані за мотивами праць знаменитого батька психоаналізу Зігмунда Фрейда, - то вам до Музею сновидінь.
Оформленням музею займалися українські художники відповідно до тематики закладу. У Музеї сновидінь є спеціальна скриня, де відвідувачам пропонують залишити записи чи якісь предмети, пов’язані з певним сном. Потім їх мають розтлумачити фахівці з психоаналізу.
У музеї проводяться й екскурсії, під час яких відвідувачам буде запропоновано відвідати чотири зони. Перша – це невеликий магазин з книгами і канцелярією, друга – сам кабінет психоаналізу, де й розгадають кожен сон, третя – це виставковий зал, четверта зона – лінгвістичний клуб GLMgroupe.
Цікаво, що психоаналітик, який тлумачитиме вас сон, підходить до цього суто індивідуально. Адже, як зазначають у музеї, для кожного один і той же предмет матиме різне значення, отож, ніяких шаблонів типу відомих сонників, велике значення у цій справі має врахування індивідуальних особливостей людини. Для цього фахівці використовують спеціальні методи, які допоможуть розкрити внутрішній світ кожного.
Нагадуємо, що в Прип’яті відкриють унікальний музей техніки.