Округ 208: Брудні технології з'являються там, де є Олег Ляшко

Сам же лідер радикалів бере участь у довиборах до парламенту – за скандальним 208-м округом на Чернігівщині.

Тут знімають з реєстрації і «клонують» конкурентів Ляшка, а місце під куполом «звільнилось» завдяки вбивству попереднього нардепа, нагадує «Стопкор».

Бенефіс «сірих» технологій: як на Чернігівщині знищують головних конкурентів Ляшка.

Станом на сьогодні ЦВК зареєструвала на одномандатному виборчому окрузі №208 з центром у м.

Бахмач Чернігівської області 18 кандидатів у депутати.

Вісімнадцятою, з третьої спроби стала вдова померлого нардепа Валерія Давиденка – Людмила, якій до цього двічі відмовляли у реєстрації під надуманим приводом.

Рішення виборчої комісії оскаржили у суді, а на початку жовтня Верховний Суд України визнав протиправною постанову ЦВК й зобов’язав комісію зареєструвати пані Людмилу як кандидата за 208 округом.

Утім, катавасія з реєстрацією Давиденко – далеко не єдиний скандал на цьому ОВО.

Як повідомив 30 вересня під час щоденного брифінгу в рамках спецпроєкту «Стоп політичній корупції» голова правління ГО «Стоп корупції» Ігор Бондарчук, проти головних конкурентів Олега Ляшка розгорнуто масштабну «сіру» кампанію із залученням адмінресурсу.

Зокрема, в окрузі активно використовують тактику «клонів»: кандидатом у народні депутати України зареєстрували «двійника» одного з основних претендентів на перемогу, представника партії «Слуга народу» Анатолія Григоровича Гунька.

Безпартійний тезко й однофамілець кандидата від президентської політсили Гунько Анатолій Миколайович проживає на Полтавщині і не має жодного стосунку не лише до 208-го округу, а й взагалі до Чернігівщини.

Утім, безробітний житель села Йосипівка Кременчуцького району десь зумів знайти кошти для чималої застави.

Однак, вочевидь, цього творцям «клону» виявилось замало, і після цього ЦВК зареєструвала ще й другого безробітного «двійника» провладного кандидата – Ігоря Віталійовича Гунька – самовисуванця, жителя Чернігова.

Технологія не є новою, її вже апробували у Бахмачі під час позачергових парламентських виборів 2019 року.

Тоді у списку кандидатів фігурували одразу три особи на прізвище Давиденко.

Наразі ситуація на окрузі виглядає так, ніби окремі особи зі складу ЦВК опосередковано лобіюють інтереси одного з імовірних претендентів на перемогу.

І, уважно вивчаючи біографії й можливості чинних кандидатів у нардепи, таким претендентом видається саме лідер «Радикальної партії», який посередництвом медіа всіляко намагається переконати громадськість у власній безальтернативності.

Буремні 90-ті і кримінальне минуле: як колишній скотар Ляшко підкорював столицю.

Першою роботою майбутнього парламентаря була посада скотаря в колгоспі на Луганщині, а у 90-ті роки Ляшко перекваліфікувався на репортера й відправився підкорювати столицю.

У 1994 журналіст Ляшко втрапив до кримінальної справи: його звинуватили в незаконному привласненні державного майна.

За інформацією слідства, майбутній радикал представлявся помічником міністра внутрішніх справ, завдяки чому незаконно отримав авто і квартиру.

А також здійснив розкрадання державного майна на суму 3,7 млн карбованців.

Ляшко був засуджений до шести років позбавлення волі, але вже за рік вийшов по амністії.

А у 1998 році з нього достроково зняли судимість.

Того ж року пан Олег вперше балотувався до Верховної Ради по Чернігівському виборчому округу № 209, але зняв свою кандидатуру.

Наступний гучний скандал стався у 2001-му: в Україні Олега Валерійовича засудили до двох років умовно за наклеп про Василя Дурдинця, проте суд Європи виправдав медійника, при цьому звинувативши українську владу в переслідуванні преси.

Вже за рік на парламентських виборах Ляшко намагався потрапити до ВР за столичним округом №217, однак фінішував тоді лише третім.

15 квітня 2002 року Олега Ляшка затримали у Черкаській обласній прокуратурі після допиту й звинуватили в чиненні опору співробітникам міліції.

Згодом його визнали винним і присудили штраф у сумі 255 грн.

Від БЮТ і «ширки» – до власної партії: історія перевзування політика Ляшка.

Спроби пана Олега отримати депутатський мандат нарешті увінчались успіхом у 2006-му, коли він був обраний під номером 26 за списком БЮТ.

За словами Михайла Бродського, потраплянням у виборчий список Ляшко завдячує Олександру Турчинову, адже лідерка блоку Юлія Тимошенко спершу була проти.

Того ж року нардеп засвітився у черговому медіаскандалі: Олег Ляшко заявив, що володіє доказами, які підтверджують передачу хабаря «регіоналами» представникам Соцпартії.

Йшлося про входження СПУ в коаліцію з Партією регіонів і КПУ.

Однак у жовтні 2006 року Печерський районний суд Києва визнав недостовірними розповсюджені Ляшком відомості і зобов'язав його спростувати цю інформацію.

На дострокових парламентських виборах 2007 року Олег Ляшко знову пройшов до парламенту за списком Блоку Юлії Тимошенко, але вже за три роки, у жовтні 2010-го був виключений з фракції за співпрацю з коаліцією більшості, зокрема, під час голосування за внесення змін до Конституції, до закону про Кабінет міністрів і регламент Верховної Ради України.

Згодом Ляшко ще кілька разів змінив політичне забарвлення.

У 2010 році він очолив Радикальну партію, відому своїм войовничим популізмом, а у 2012-му отримав депутатський мандат у вже знайомому нам ОВО № 208 на Чернігвщині.

У своїй діяльності політсила Ляшка неодноразово вдавалась до епатажу: перфоманс із коровою під Кабміном, землепоїдання у Верховній Раді, бійки, скандали й гучні заяви.

У 2014 році Ляшко був активним учасником Євромайдану, а на дострокових президентських виборах того ж року зібрав 8,32% голосів виборців і став «бронзовим» призером перегонів.

У листопаді 2014 року Радикальна партія Ляшка пройшла до Верховної Ради за списками, набравши 7,44% голосів.

Тоді РП завела до Верховної Ради 22 нардепів-списочників, однак протягом каденції виключила частину з них із фракції, дехто самостійно склав мандат, а частина депутатів лише формально належала до фракції Ляшка.

10 вересня 2015 року проти Олега Валерійовича порушили чергову кримінальну справу, але… у Росії.

Слідчий комітет Російської Федерації звинуватив голову фракції Радикальної партії у Верховній Раді і бійців полку Національної гвардії «Азов» за підозрою у викраденні й катуванні мешканця Маріуполя.

У 2019 році Ляшко знову балотувався на посаду Президента України від «Радикальної партії», того ж року очолив список партії на позачергових виборах до Верховної Ради, однак обраний не був.

Тендери, «Кадилак» і Бучацький ліс: як зростали статки родини Ляшків.

За даними руху «Чесно», протягом своєї політичної кар’єри Олег Ляшко неодноразово ставав фігурантом гучних антикорупційних розслідувань:.

Двічі підозрювався у підкупі виборців в ході парламентських виборів-2012 у Чернігівської області.

Йдеться про передачу цінних подарунків громаді селища, що є грубим порушенням виборчого законодавства.

Можливо, проводив тендерні махінації.

Автори програми «Наші гроші» вказали на те, що народний обранець ймовірно використовував свій політичний вплив для надання державного замовлення підприємству «ПК «Пожмашина».

Їздив на незадекларованому Cadillac Escalade.

Ціна оренди автівки була сильно занижена – 6,5 тисяч гривень, що, радше, підходило б для оренди Daewoo Lanos.

Окрім цього, за інформацією ЗМІ, нардеп придбав будинок і дві земельні ділянки, а його цивільна дружина – земельну ділянку, на якій згодом був побудований ще один будинок.

При цьому, відомості про будинок дружини, як і дані про кредит, за який начебто був придбаний будинок самого Ляшка, були відсутні в декларації нардепа.

Як довідались журналісти команди Bihus.

info, на початку 2016 року цивільна дружина Олега Ляшка – Росіта Сайранен, яка ніколи не мала власного бізнесу і до знайомства з чоловіком працювала менеджером у клубі гральних автоматів, придбала у Києві земельну ділянку на 600 кв.

м з цільовим призначенням «для ведення сільського господарства».

Однак замість випасання худоби на ділянці звели двоповерховий будинок на 300 кв.

м, який «забули» внести в е-декларацію парламентаря.

Підозрювався у незаконному збагаченні, через що було відкрито кримінальну справу.

Епізоди сумнівного набуття власності пов’язані з матір’ю Ляшка – Любов'ю Павлівною, яка після виходу на пенсію почала скуповувати дорогу столичну нерухомість та примножувати земельні володіння під Києвом.

Попри те, що навіть після злету політичної кар’єри Олега, його матір аж до виходу на заслужений відпочинок працювала у звичайній котельні, починаючи з 2008 року вона набула у власність 13 земельних ділянок у столичному передмісті, три квартирі в центрі Києва і трикімнатну квартиру у віддаленому районі столиці.

У 2008 році по 2 га землі у Вишгородському районі (с.

Нижча Дубечня) виділили самому Олегові Ляшку, Любові Ляшко, Лоліті Федотовій (сестрі цивільної дружини нардепа), Яніні Бєлогуровій (зводній сестрі Ляшка), Олександру Бєлогурову (чоловіку зводної сестри) та двом однопартійцям-радикалам: Сергію Кириченку та Олексію Ленському.

Ймовірно незаконно суміщав депутатську діяльність та керівництво у компанії.

У червні 2017 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) викликало лідера фракції Радикальної партії Олега Ляшка для пояснень щодо можливого адміністративного порушення, пов'язаного з корупцією.

У 2017 році було відкрито кримінальну справу за фактом несанкціонованого втручання в інтересах нардепа Олега Ляшка у роботу електронно-обчислювальних машин, що призвело до підробки інформації у ЄДР, за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.

361 КК України.

Ляшко та кілька його однопартійців отримали земельні ділянки в Бучі за сприяння у виділенні субвенції з державного бюджету на місто у розмірі 20 млн грн.

Крім того, Олег Валерійович неодноразово відмовлявся надавати антикорупціонерам свою декларацію, фінансові звіти партії та приховував список своїх помічників.

Ахметов, Хмельницький та інші: з якими бізнес-кланами пов’язують «Радикальну партію».

Варто зазначити, що у політичній риториці Олег Валерійович позиціонує себе як непримиренного борця з олігархатом:.

«Я не заробляю грошей в політиці.

На моїй єдиній зустрічі з Коломойським він мені запропонував 50 мільйонів доларів за 10 місць у списку.

Я його послав і припинилося будь-яке наше спілкування.

Мені байдуже на прізвища: Порошенко, Ахметов, Коломойський, Димінський чи Суркіс.

Будь-хто зобов'язаний платити податки.

Має бути деолігархізація України через демонополізацію, ринкові умови та рівні правила для всіх», – заявив Ляшко в одному з інтерв’ю.

Однак, попри гучні гасла, у ЗМІ Ляшка підозрюють у досить тісних стосунках з вітчизняними олігархами та лобіюванні їхніх інтересів.

Одним з потужних покровителів політика став Рінат Ахметов: ще у 2016 році журналісти програми розслідувань «Схеми» зафіксували, як мільярдер вночі приїжджає до президента Петра Порошенка синхронно з Олегом Ляшком.

А на початку 2018 року виконавчий комітет Радикальної партії очолив Юрій Зінченко – ексдиректор одного з підприємств групи «Метінвест.

Сам Ляшко пояснив призначення потребою появи у владі людей зі Сходу.

Проте люди з менеджменту ахметівських підприємств почали з’являтись у політсилі Ляшка ще у 2017 році.

Йшлося, зокрема, про підтримку з боку радикалів ідеї зниження тарифів на залізничні перевезення для металургійних підприємств.

У квітні 2017 року Ляшко і його однопартійці подали законопроект № 6382 про трирічне збереження підвищених мит на експорт металобрухту – цей крок дозволив металургійним підприємствам Ахметова зберегти брухт усередині країни для власних підприємств.

А вже минулого року лідера радикалів досить часто помічали як гостя на підприємствах Ахметова, також він неодноразово «світився» у медіаресурсах, що належать олігарху – на телеканалі «Україна» і шпальтах газети «Сегодня».

Відомо також, що до бізнес-крила «Радикальної партії» свого часу входив Віктор Галасюк – ексоічльник компанії BIONIC Hill – масштабного проєкту створення інноваційного технопарку, який започаткували в 2011 році глава КМДА Олександр Попов та депутат від Партії регіонів, акціонер девелоперської компанія UDP Василь Хмельницький.

Також у 2014-му Ляшко прихистив у своїй політсилі і низку столичних забудовників: Андрія Артеменка, Олексія Кириченка та Сергія Скуратовського.

Від «гречкосійства» до вбивства: чим округ 208 став відомий на всю Україну.

Варто зауважити, що округ 208 на Чернігівщині, де нині балотується лідер радикалів, традиційно характеризується як один з найскандальніших: кандидатів тут неодноразово ловили на «гречкосійстві» й купівлі голосів.

А проміжні вибори було призначено рішенням ЦВК після того, як комісія отримала посвідчення про смерть народного депутата-мажоритарника Валерія Давиденка.

При цьому, за висновком громадської мережі «Опора», Центральна виборча комісія вийшла за межі власних повноважень при призначенні дати позачергових парламентських виборів в окрузі №208.

Тіло 47-річного політика та бізнесмена з вогнепальним пораненням у голову в офісі у центрі столиці знайшла прибиральниця 23 травня близько 18 години вечора.

За фактом загибелі Давиденка було зареєстровано кримінальне провадження за статтею «Умисне вбивство».

Утім, розслідування цієї справи досі не добігло до логічного фіналу.

Хоча мешканці округу з нетерпінням очікують нарешті почути від правоохоронців прізвища ймовірних замовників злочину.

Ми також сподіваємось, що Національна поліція України та СБУ не залишать поза увагою численні факти порушень виборчого процесу на 208-му окрузі й унеможливлять подальше використання брудних технологій, що спотворюють процеси вільного волевиявлення громадян, висновує «Стопкор».