Справа Шеремета: суд ухвалив вдягти на Юлію Кузьменко електронний браслет

Шевченківський райсуд Києва 21 жовтня продовжив тримання під вартою для обвинуваченого у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка.

Іншу підозрювану, Яну Дугарь, залишили під домашнім арештом, Юлії Кузьменко вдягли електронний браслет.

Про це повідомляє сайт Суспільного.

Андрію Антоненку продовжили термін тримання під вартою до 19 грудня, до того ж дня лишатиметься під цілодобовим домашнім арештом Яна Дугарь.

Прокурор клопотав про подовження арешту Антоненка, аргументуючи, що той може втекти з України та впливати на учасників процесу.

Також прокурор просив взяти під варту Юлію Кузьменко, адже вона начебто може втекти у Донецьку область, звідки родом, і також впливати на учасників процесу.

Суд ухвалив встановити такий порядок дослідження доказів, пише «Укрінформ»: дослідити письмові матеріали та документи, речові докази, надані стороною обвинувачення, потім – дослідити письмові матеріали і документи, речові докази сторони захисту, після чого буде визначено перелік експертів та спеціалістів, які будуть допитані в судовому засіданні.

Потім допитуватимуть свідків сторони обвинувачення та свідків сторони захисту.

За словами адвоката волонтерки Яни Дугарь Дениса Ломанова, всі надані слідством експертизи нібито недійсні і враховувати їх у слідстві неможна.

Її захист провів власні експертизи ходи і порівняння зовнішності Яни Дугар і дівчини з відео, яка фотографує камери спостереження перед вбивством Павла Шеремета.

Адвокати Андрія Антоненка показали суду фотографії, відповідно до яких у Антоненка у 2016 році борода була коротша, на відміну від фото слідства.

Довга в нього була у 2012 та 2019 роках.

Також адвокат прокоментував знайдену під час обшуку вдома у Антоненко половину міни МОН-50.

«Насправді, у пана Антоненка ніколи не було міни МОН-50.

Ані цілої, ані половинки - це був макет, який застосовувався у службовій і творчій діяльності.

Є чіткі висновки експерта, що це взагалі не є вибуховий пристрій.

Проте перші особи держави наполягають на тому, що це була саме міна, якою можна вбити велику кількість людей», – заявив адвокат Святослав Кулик.

Під будівлею суду сьогодні відбувалася акція на підтримку Антоненка, Кузьменко та Дугарь.

Зібралося біля сотні людей.

Також відбулись сутички активістів із правоохоронцями.

Його смерть кваліфікована прокуратурою Києва за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала і за згодою ГПУ оголосила підозру трьом фігурантам справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета.

За результатами проведених експертиз відеозапис із камер спостереження та відстеження телефонів слідство припустило, що вибухівку закладала Юлія Кузьменко (волонтерка на прізвисько Лиса, працює дитячим хірургом в ОХМАТДИТі), разом з нею був Андрій Антоненко (ветеран ООС, музикант Ріффмастер), а Яна Дугарь (контрактниця Збройних Сил України) фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Павла Шеремета.

На брифінгу правоохоронці, як докази провини Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь, навели уривки їхніх телефонних розмов.

Після ознайомлення з матеріалами справи «Бабель» 13 липня 2020 року повідомив, що низку заяв поліція вирвала з контексту й неправильно трактувала.

Водночас, як пише видання, жодна з розмов не стосувалася справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

Крім того, 22 липня 2020 року адвокат Тарас Безпалий повідомив, що Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.

Бокаріуса, Одеський НДІСЕ Міністерства юстиції, Львівський НДІСЕ Мін’юсту та Київський міський центр судово-психіатричної експертизи відмовилися встановити психологічний портрет по відео зі справи про вбивство журналіста Павла Шеремета.

На початку квітня 2020 генеральна прокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що вважає, що через два місяці буде «якийсь результат» у справі про вбивство Павла Шеремета.

21 травня 2020 слідство змінило підозри фігурантам кримінального провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета – Юлії Кузьменко, Андрію Антоненку та Яні Дугарь.

Слідчі також відкрили окреме провадження щодо невстановлених осіб – організаторів вбивства.

22 травня поліція завершила розслідування щодо трьох підозрюваних у виконанні вбивства.

Досудове розслідування справи Шеремета тривало 1402 дні.

Матеріали провадження налічують понад дві сотні томів: 38 томів – стосовно трьох підозрюваних, більше 200 – щодо встановлення інших фігурантів, організаторів та замовників цього злочину.

2 липня поліція повідомила, що кримінальне провадження готове до передачі до суду.

14 липня Національна поліція звинуватила захист підозрюваних у затягуванні процесу ознайомлення з матеріалами провадження.

Адвокати відкинули ці звинувачення та заявили про затягування з боку слідчих.

16 липня 2020 року директор Департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко сказав, що на мотив вбивства журналіста Павла Шеремета міг вплинути його контакт в Росії.