Громадські організації закликали Верховну Раду забезпечити повне фінансування НСТУ

Громадські організації виступили з заявою на підтримку незалежного Суспільного мовлення та його повного фінансування.

Вони закликають Верховну Раду не включати до порядку денного законопроєкт Олександра Качури, який пропонує прибрати з закону про Суспільне мовлення норму про 0,2% фінансування з держбюджету.

Текст заяви опублікований на сайті Реанімаційного Пакету Реформ.

До заяви приєдналися: Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ, ГО «Центр Медіареформи» (проєкт Stop.

Fake), ГО «Платформа прав людини», ГО «Генеалогічна спільнота “Архісовість”», ГО «Фонд Розвитку ЗМІ» Media Development Foundation, ГО «Центр досліджень визвольного руху», ГО «Інститут розвитку регіональної преси», Фундація Суспільність, МБО «Екологія – Право – Людина», ГО «Лабораторія цифрової безпеки», ГО «Інтерньюз-Україна», ГО «Детектор медіа» і ГО «Українер» (проєкт Ukraїner).

Громадські організації звертають увагу органів державної влади на ситуацію з фінансуванням суспільного мовлення в Україні.

19 жовтня 2020 року народний депутат із фракції «Слуга народу» Олександр Качура зареєстрував у Верховній Раді України законопроект № 4230 «Про внесення змін до Закону України “Про суспільне телебачення і радіомовлення України”».

Основна мета законопроєкту – скасувати мінімальну гарантію фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) на рівні 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік.

Проте, ця гарантія фінансування є необхідним мінімумом для нормальної роботи всіх платформ Суспільного мовлення: загальнонаціонального телебачення, радіостанцій, цифрової платформи, а також регіонального мовлення, йдеться у заяві громадських організацій.

«Ініціатор законопроєкту в пояснювальній записці в маніпулятивній формі стверджує, що Суспільне мовлення створене на базі Національної телекомпанії України, хоча стаття 1 Закону “Про суспільне телебачення і радіомовлення України” (Закон) прямо вказує коло суб’єктів, на основі яких було засновано Суспільне.

Автор наголошує, що його законопроект покликаний стимулювати ефективність роботи НСТУ, а в самому НСТУ мають “пройти кардинальні зміни, в першу чергу ті, які роблять суспільне телебачення та радіо конкурентоспроможним по відношенню до інших медійних компаній”, – зазначено у заяві.

Громадські організації наголошують, що автор також маніпулює висновком державного фінансового аудиту за 2014-2019 роки, внаслідок якого начебто було завдано збитків на 692 млн гривень.

НСТУ створена 19 січня 2017 року, тому аудит за 2014-2019 роки є змішуванням аудиту різних компаній з різною системою управління та організаційно-правовою формою, що робить будь-який висновок таким, що не може свідчити про реальний стан речей і проблеми, з якими стикається компанія як правонаступник колишніх державних установ.

Вони висловлюють обурення щодо маніпуляцій зі сторони народного депутата Олександра Качури і відвертого популізму, за яким криється намагання усунути Суспільне з медійного простору України.

Адже усунення гарантії фінансування НСТУ є прямим втручанням в незалежність мовника та шляхом до припинення функціонування теле-, радіостанцій та цифрових платформ Суспільного як таких.

У заяві нагадують, що скасування гарантії також прямо суперечить Рекомендації CM/Rec(2012) 1 Комітету міністрів країнам-членам Ради Європи щодо управління суспільними засобами масової інформації.

Відповідно неї, система фінансування повинна бути побудована таким чином, щоб її не можна було використати з метою здійснення редакційного впливу або обмеження інституційної автономії – оскільки це в будь-якому випадку зашкодить функціональній незалежності організацій суспільного мовлення.

Окрім змістовної невідповідності положень законопроєкту міжнародним стандартам, законопроект не відповідає і чинному українському законодавству, а саме Регламенту Верховної Ради України, адже регулює те саме коло питань, що і законопроект № 2576 від 12 грудня 2019 року, що був покликаний вирішити певні проблеми чинного закону.

Тому законопроект № 4230 de-facto є альтернативним.

«Ми закликаємо Верховну Раду України не включати до порядку денного законопроект № 4230, оскільки він був зареєстрований з порушенням Регламенту Верховної Ради та не відповідає міжнародним стандартам і взятим Україною зобов’язанням перед Радою Європи і ЄС.

А разом з тим, забезпечити повне фінансування Суспільного у 2021 році, як це вимагає Закон.

Ми закликаємо політиків і народних депутатів припинити вигадувати приводи на кшталт “розіп’ятих хлопчиків” для політичних атак на незалежне Суспільне мовлення та отримання “аргументів” для чергового урізання фінансування Суспільного мовлення.

З 2017 року Суспільне жодного разу не отримувало фінансування, що б перевищувало 60% від передбаченої Законом мінімальної гарантії.

При цьому від Суспільного вимагається якісний контент на кшталт “Українського ВВС”, тоді як рівень фінансування ВВС в 150 разів перевищує рівень фінансування НСТУ, при однаковій вартості засобів теле- та радіовиробництва.

Ми наголошуємо, що Суспільне мовлення є невід’ємним елементом демократичної держави, а його місія визначена як “Захищати свободи в Україні.

Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу”.

Будь-які спроби ліквідації Суспільного мовлення, посягання на його незалежність є спробою змінити політичний курс України в бік авторитарних держав», – зазначено у заяві.

На фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України в проєкті держбюджету на 2021 рік уряд заклав 2 млрд 274 млн 158 тис.

На 2020 рік Верховна Рада зменшила фінансову підтримку Суспільного мовлення всього на 300 млн грн, залишивши 1 млрд 711 млн 516 тис.

Та вже у квітні 2020 року Верховна Рада проголосувала зміни до бюджету-2020, де на Суспільне передбачено 1 мільярд 533 мільйони гривень.

Після сплати старого боргу «Євроньюз» в розмірі 10,5 млн євро перед акціонерним товариством, який перейшов Суспільному у спадок від державного мовника, у НСТУ залишилося на 2020 рік близько 60% фінансування.

Раніше голова профільного комітету гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що не голосуватиме за бюджет, якщо в ньому скоротять фінансування Суспільному.

А також закликав готувати законопроєкт про нову модель фінансування Суспільного, яка зробить його незалежним від щорічного голосування депутатів за бюджет.

Суспільне мовлення – це 2 загальнонаціональні телеканали «UA: Перший» і «UA: Культура», 3 радіостанції, 24 регіональних теле- та радіостанції, а також цифрова платформа, що включає новинний сайт suspilne.

media, «UA: Казки» та інше.