Монетизація місцевих медіа в Білорусі: читачі стають клієнтами

Редактори й засновники білоруських медіа ділилися своїм досвідом під час міжнародної конференції «Практики практикам», яка відбулася за підтримки медіаінституту Fojo та партнерських організацій у Центральній і Східній Європі.

Після президентських виборів у Білорусі та початку акцій протесту місцеві медіа зіткнулися з арештами, затриманнями й тиском на редакції.

За словами Юлії Слуцької, директорки Пресклубу Білорусі, на сьогодні в країні 250 затриманих журналістів.

Майже всі затримані отримують спершу по 10 діб арешту, а далі ще додатково 15 діб, що паралізує роботу редакцій.

При цьому силовики зумисне хапають співробітників медіа, упізнаючи їх за жилетами преси.

Наприклад, у редакції видання «Сильные новости» з білоруського міста Гомель було затримано трьох журналістів, домогтися їх визволення, за словами засновника видання Петра Кузнецова, вдалось лише завдяки тиску громадськості та аудиторії видання.

Також пані Слуцька розказала, що в Білорусі заблоковано роботу 73 інформаційних сайтів та припинено друк чотирьох загальнонаціональних видань.

Їх припинили друкувати через те, що люди виходили на протести з газетами, де на перших шпальтах були світлини та заголовки про арешти й катування, і тримали їх перед собою, як прапори.

Утім, утиски й переслідування влади й силовиків лише посилюють лояльність аудиторії, яка готова підтримувати медіа та робити внесок у фінансування роботи редакції.

До того ж, користувачі усвідомлюють цінність незалежного та якісного контенту.

І різниця між виданнями, залежними від влади, і тими, які працюють в інтересах суспільства, стає очевидною.

За словами Ірини Новік, редакторки Hrodna.

life з білоруського міста Гродно, після перших акцій протесту та арештів головна обласна газета вийшла із заголовком на першій шпальті «Як обрати кавун?».

У такий кризовий період у Білорусі ще більше, ніж в інших країнах, зростає трафік медіа.

Цей час медіаменеджери вважають найбільш сприятливим для того, щоб змінити бізнес-модель і почати монетизуватися за рахунок власної аудиторії.

life, за словами Ірини Новік, у 2016 році переформатувалося з «учбової сторінки» на міське медіа.

Спершу в ньому працювали троє журналістів, однак у 2020 році штат зріс до восьми людей, також у виданні працює двоє спеціалістів з реклами.

Оскільки в місті достатньо конкурентне середовище серед локальних медіа, редакція від початку намагалася визначити свою нішу й отримати з неї дохід.

Видання – одне з небагатьох, яке виходить білоруською мовою.

Основні джерела монетизації: реклама, передплата, крауфандинг, друк і продаж книг.

Своєю аудиторією Hrodna.

life обрало активний середній клас.

Тому видання вирішило запропонувати своїм читачам кілька форматів для бізнесу й залучити їх до фінансування роботи редакції в якості рекламодавців.

Цікаво, що ця схема працювала, навіть коли почалась пандемія й більшість рекламодавців скорочували свої бюджети.

«Ми думали, як найкраще взаємодіяти з нашими читачами-клієнтами, і розробили чіткий недорогий рекламний продукт.

Тобто ми створили формати, які мали свою рубрикацію та жанри, як у журналістських матеріалах.

Наприклад, інтерв’ю.

І таким чином знайшли нішу реклами малого та середнього бізнесу», – розповіла пані Новік.

Аудиторія медіа стає рекламодавцями – це зараз досить поширений тренд у Білорусі.

Юлія Слуцька відзначає, що читачі популярного білоруського порталу Tut.

by готові купувати рекламу в ньому, щоб підтримати видання, яке переслідують.

«Про передплатну модель думали від початку.

Але запустили краудфандинг.

Спершу ми збирали близько 30% коштів з наших читачів.

Але за три роки цей відсоток сильно впав», – каже редакторка Hrodna.

Утім, з передплатою виданню допомогла політична криза.

Після початку протестів Hrodna.

life писало про затримання, арешти, настрої в суспільстві тощо.

«І до нас прийшла аудиторія, яку ми думали отримати за два роки.

Ми розходилися з офісу вночі, коли вже ОМОН припиняв хапати людей.

У нас лежав сайт, бо глушили інтернет, і через це в нас зросли підписки в соцмережах», – розповіла редакторка.

У вересні 2020 року передплата вже склала 14% доходів видання (торік це був 1%), до того ж 8% дали разові донейти від читачів.

Продаж книг.

Окрім цього видання знайшло для себе ще й такий спосіб монетизації, як друк і продаж книг.

Зокрема, було видано кілька книг про долі людей, які живуть або жили у Гродно.

Попри те, що це були видання про літніх людей, вони були затребувані молоддю.

«Книги із живими героями швидко розходяться.

Їх купують ті, хто знають героїв, купують їх на подарунки.

Це була для нас можливість залучити ту аудиторію, яка не бачила нас в онлайні, однак схвально сприйняла офлайновий продукт», – додала пані Новік.

Досвід Hrodna.

life показав, що принт приносить гроші, і видання навіть вирішило запустити журнал з періодичністю раз на два місяці.

«Ми на 40% збільшили свої доходи з реклами.

Ми стали в 13 разів більше збирати з крауфандингу, 10% від доходу становлять донейти.

Наші читачі стали нашими клієнтами.

Люди нарешті зрозуміли, навіщо їм якісна журналістика й чому за неї потрібно платити.

Бо якщо замовкнемо ми, то про це не розкаже ніхто», – резюмувала Ірина Новік.

Петро Кузнецов, засновник видання «Сильные новости» з Гомеля, участь у конференції взяв у той час, коли в редакції пройшли обшуки силовиків.

Вони вилучили техніку та носії для зберігання інформації.

Троє співробітників редакції були арештовані.

«Ми відчули велику підтримку від людей.

Багато читачів самі нам писали, телефонували і пропонували допомогу: гроші, чергування біля арештованих, нагляд за дітьми затриманих.

Люди самі почали надсилати нам фото та відео.

І, маючи тривалу історію стосунків з аудиторією, ми зрозуміли, що маємо право попросити про підтримку», – каже пан Кузнецов.

– І в кризових, і в некризових ситуаціях між редакціями та людьми виникає двосторонній зв'язок.

Виникає розуміння прав та обов’язків ЗМІ.

Тоді спільнота може допомогти вирішити будь-яку проблему та виявити солідарність».

За його словами, це результат тривалої роботи.

Створювати ком’юніті видання почало ще вісім років тому, коли запустило проєкт «Народні новини» (читачі ділились інформаційними, фото- та відеоматеріалами з редакцією).

Важливою для «Сильных новостей» була співпраця з громадськими організаціями.

Робота редакції почала приносити дієві результати.

Засновник видання розповів, як одного разу від джерел в обладміністрації отримав копію листа від адміністрації президента Білорусі, у ньому подавався моніторинг порушень різних інстанцій на основі публікацій медіа.

І з 14 наведених у листі публікацій 12 були матеріалами «Сильных новостей».

«Ми називали себе суспільним сайтом Гомеля.

Бо ми працювали для людей.

Якщо ми пишемо про якусь проблему, то вона починає вирішуватися.

Тому коли почалося цькування наших журналістів, дуже потужно виступила громадськість.

На будинках почали з’являтися мурали із зображеннями наших журналістів.

Героїзація нашої редакції видалася владі недопустимою, тому наших журналістів почали випускати», – закцентував він.

Петро Кузнецов переконаний, що поява лояльної аудиторії, яку надалі можна монетизувати, – це результат системної роботи в інтересах своїх читачів.

Ілюстрації – слайди з презентацій.