Ситуація з КСУ: що не так із законопроектом Зеленського і які правові шляхи вирішення

Скандальні рішення Конституційного Суду спричинили протести в Україні, а президент Володимир Зеленський вже вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження суддів, визнати його рішення про декларування “нікчемним” та скасувати відповідні зміни.

Факти ICTV розповідають, що сталося, як реагують на президентський закон і чим може закінчитися ситуація.

Яке рішення КСУ викликало хвилю невдоволення у суспільстві.

27 жовтня Конституційний Суд скасував частину норм антикорупційного законодавства.

Але найбільший резонанс викликало скасування статті про відповідальність за недостовірне декларування майна.

Через це Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до електронних декларацій чиновників та суддів.

Хоча 29 жовтня Кабмін зобов’язав НАЗК відновити доступ до е-декларування, в агентстві повідомили, що система не може працювати на 100%.

Тому електронні декларації фактично неможливо перевірити.

Крім того, через скандальне рішення КСУ під загрозою опинилось призначення на посади переможців на місцевих виборах.

Оскільки без перевірки електронних декларацій жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.

Це, зокрема, стосується і голів обласних, районних рад та їхніх заступників.

Законопроект президента – що він передбачає.

Щоб виправити ситуацію, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект №4288.

У документі пропонується звільнити всіх суддів, які ухвалювали відповідне рішення 27 жовтня, і почати процес відбору нових суддів.

Також президент запропонував повернути редакцію закону Про попередження корупції та Кримінального кодексу, які діяли до рішення КСУ.

Крім того документ передбачає, що антикорупційні інститути продовжать працювати у форматі, у якому вони були до останнього рішення КС, тому система декларування повинна запрацювати в повному обсязі, а повноваження складу суду припинитися.

Реакція на законопроект президента фракцій Ради і Мін’юсту.

Голова фракції Голос Сергій Рахманін розкритикував внесений Володимиром Зеленським законопроект про припинення повноважень КСУ.

Він зауважив, що повноцінну дію антикорупційного законодавства можна відновити тільки ухваленням відповідного закону.

Крім того, на його думку, права і повноваження суду, а також принципи його формування потребують уточнення, але для цього необхідні консенсус і дотримання процедур.

Водночас ще один нардеп від фракції Голос Ярослав Юрчишин вніс заяву про правопорушення, за якою проти суддів Конституційного Суду вже відкрито кримінальне провадження.

Народний депутат від фракції Батьківщина Сергій Власенко вважає, що президент України Володимир Зеленський намагається узурпувати владу, внісши законопроект, який припиняє повноваження складу Конституційного Суду України.

– Сам факт спроби призупинити дію конституційного органу, який не подобається президенту – це антиконституційно, це неправильно, це спроба узурпувати владу.

Фракція Європейська Солідарність вважає неконституційною ініціативу президента і запропонує свій законопроект щодо декларування доходів чиновників.

Про це повідомила співголова політсили Ірина Геращенко.

– Наша фракція вже напрацювала законопроекти, які вирішують правову колізію у зв’язку з рішенням Конституційного Суду.

Ми проаналізували всі європейські практики декларування чиновників і сьогодні зареєструємо законопроект, який пропонуємо ухвалити як невідкладний.

Фракція Слуга народу обговорить президентський законопроект під час засідання в понеділок, 2 листопада, повідомив нардеп Олександр Качура.

– Це право законодавчої ініціативи президента.

Профільний комітет розглядатиме цей законопроект, буде висновок головного науково-експертного управління Верховної Ради, і ми зберемося на засідання фракції, де обговоримо це питання.

Водночас радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк зазначив, що нардепи повинні оцінити ризики, які пов’язані з роботою нинішнього складу Конституційного Суду, і взяти на себе відповідальність у цій ситуації.

– Зараз ми зіткнулися з серйозною політичною кризою.

Причини її банальні.

Система опирається і хоче відкотити все назад.

Президент зробив свою роботу якісно і швидко – дав політико-правову оцінку подіям в Конституційному Суді.

Зі свого боку міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що в Україні можна створити антикорупційний орган для суддів, так званий аналог НАЗК.

А представник президента України в Конституційному Суді Федір Веніславський пояснив, що вплинути на практику ухвалення чинним складом суду рішень, які становлять загрозу національній безпеці країни, не можна тими юридичними механізмами, які є в чинному законодавстві.

Тому виникла ситуація, коли потрібно вдаватися до політико-правових рішень.

Позиція Конституційного Суду.

Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький вважає, що президентський законопроект про припинення повноважень складу суду має ознаки конституційного перевороту.

– Сьогодні за ніч з’явився проект закону №4288 (законопроект Володимира Зеленського, – Ред.), який має ознаки конституційного перевороту в Україні, – сказав Тупицький.

Голова КСУ вважає, що законопроект порушує ст.

149 Конституції, де чітко прописано, за яких умов суддя може піти з посади.

Конституційний Суд України – склад.

Згідно зі ст.

148 Основного закону, до складу Конституційного Суду України входять 18 суддів.

У рівній кількості (по шість) їх призначають президент України, Верховна Рада та з’їзд суддів України.

Відбір кандидатур на посаду здійснюється на конкурсних засадах.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев’ять років без права бути призначеним повторно.

Повний список суддів Конституційного Суду:.

Олександр Тупицький – голова;.

Сергій Головатий – заступник;.

Віктор Городовенко;.

Ірина Завгородня;.

Олександр Касмінін;.

Віктор Колісник;.

Віктор Кривенко;.

Василь Лемак;.

Олександр Литвинов;.

Володимир Мойсик;.

Олег Первомайський;.

Сергій Сас;.

Ігор Сліденко;.

Петро Філюк;.

Галина Юровська.

За яких умов судді КСУ можуть піти з посади.

Діяльність Конституційного Суду регламентується відповідним законом та Конституцією.

Згідно з ч.1 ст.

149 Основного закону, повноваження судді припиняються у разі:.

закінчення строку його повноважень;.

досягнення ним 70 років;.

припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави;.

набрання законної сили рішенням суду про визнання його зниклим безвісти або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;.

набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину;.

смерті судді.

Відповідно до ст.

21 закону про Конституційний Суд, підставами для звільнення судді є:.

1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я, що підтверджується медичним висновком;.

2) порушення ним вимог щодо несумісності;.

3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або невідповідність посаді;.

4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Однак рішення про звільнення з посади судді Конституційний Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу.

Чого очікувати і як вирішити ситуацію.

Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко у коментарі Фактам ICTV розповів, що станом на сьогодні ситуацію не можна назвати конституційною кризою.

Оскільки вихід з неї в межах Конституції все одно залишається.

Але якщо президент і надалі пропонуватиме ухвалити свій законопроект, то це стане конституційною кризою, з якої не буде виходу.

Оскільки наразі відбувається федералізація не на рівні областей, а на рівні гілок влади.

Однак ситуацію можна вирішити в інший спосіб:.

– Потрібно внести законопроект, який повінстю відтворюватиме положення щодо декларування.

Але у документі потрібно прописати особливості декларування для суддів, яке здійснюватиметься у порядку, передбаченому законом про судоустрій та статус суддів.

На початку можна навіть не писати, що це за особливості і в чому вони полягають, а зробити це пізніше.

Оскільки передусім потрібно згладити ситуацію, – говорить експерт.

Також Богдан Бондаренко радить запровадити адміністративну відповідальність за ст.

За його словами, після таких кроків предмет розмови вичерпується.

Оскільки повертається система декларування, повноваження НАЗК і відповідальність.

Водночас, за словами політолога Ігора Рейтеровича, голосів у парламенті за президентський законопроект немає.

Оскільки нардепи після ознайомлення зрозуміли, що він прямо суперечить Конституції і містить ознаки узурпації влади.

– Я навіть чув інформацію, що президент начебто планує відкликати цей законопроект і знайти інший вихід з ситуації.

Насправді, це рішення було помилковим від початку.

Оскільки потрібно було вносити законопроект не про звільнення суддів, а документ, який би врегулював ситуацію з деклараціями.

Разом з тим політолог говорить, якщо Рада все ж підтримає законопроект Володимира Зеленського, то виникне правова катастрофа.

У країні тоді буде колапс без Конституційного Суду, який звільнили незаконно.

Адже почнуться звинувачення у державному перевороті.

– Так, таке швидке рішення може підтримати певна частина громадян, оскільки у суспільства критично низькй рівень довіри до суддів.

Але ми тоді взагалі залишимось без судової і правової системи, – додає Рейтерович.

Тим часом глава КСУ Олександр Тупицький заявив, що не планує йти у відставку за чиєюсь вимогою.

Він від імені суду запросив президента України Володимира Зеленського на зустріч для того, щоб обговорити ситуацію.

Також суддя зазначив, що у ситуації, яка наразі склалася в країні, потрібна взаємодія всіх гілок влади.

Тому повинен бути діалог безпосередньо з президентом, головою парламенту, за необхідності – з прем’єр-міністром.

Вікторія Гірко.