ТІМ 2020: «священної війни» між провайдерами та медіагрупами не буде

Про інфляцію та умови для ринку.

Першими про свої умови для провайдерів, а саме інфляцію роялті на 30%, оголосила на початку осені група «1+1».

Згодом ці самі показники назвала й «Медіа Група Україна».

Під час конференції #ТІМ про погодження з ринком інфляції на цьому ж рівні говорив і Денис Васянович, генеральний директор компанії «Торсат», яка є дистрибутором «Інтер медіа груп».

І, зрештою, про свої умови для ринку оголосила компанія Star.

Попри те, що рівень зростання роялті в медіагрупи приблизно такий самий, як у конкурентів, компанія робить акцент на намірах розробити програму лояльності для своїх партнерів.

При цьому мова не йде про підвищення ціни, а радше про створення комфортних умов для роботи з партнерами, які сприяють боротьбі з піратством та андерепортингом.

«Мені здається, що ті партнери, які вже впродовж не одного року йдуть в одному напрямку з нами і всіляко допомагають розвивати галузь, заслуговують на те, щоб отримати програму лояльності від нас», – сказав Віталій Сперкач, керівник відділу продажів прав на ретрансляцію Digital & Pay TV групи Star.

Ще однією новиною від Star.

Media стало розширення дистрибуційного портфоліо за рахунок каналу Travel and Adventure.

Раніше крім своїх каналів медіагрупа займалася дистрибуцією лише Setanta Sport.

Учасників конференції цікавило, чи продовжиться щорічне зростання роялті і чи буде інфляція на рівні 30% постійною.

«Подорожчання цього року ні для кого не стало шоком.

Про це говорили кілька останніх років.

Найбільш суттєве подорожчання відбулося після кодування сигналу каналами медіагруп, далі воно буде ринковим та органічним.

Інфляція 25-30% – це той рівень, який обговорювався з ринком, і більша частина гравців на нього погодилася», – звернув увагу Денис Васянович.

А директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення «1+1 медіа» Андрій Мальчевський сказав, що його медіагрупа ставить перед собою серйозні завдання щодо агресивного інвестування у преміальний новий контент.

І саме це відповідає збільшенню плати за ретрансляцію.

Федір Гречанінов, директор зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна», вважає, що щорічна інфляція на рівні 20-30% свідчить про здорову ситуацію на ринку: «Ми всі прагнемо зростання ARPU і розуміємо, що ARPU має зростати не темпами 5-10%, бо так він не виросте ніколи.

Думаю, таку інфляцію можна закладати у свою стратегію щорічно».

За його словами, ринок має потенціал для подвоєння ціни за телебачення.

«Подвоєння за рік – це буде шокова історія, і вона може зламати ринок.

А зростати на 20-30% на рік – це буде нормально.

Але все залежатиме від того, що відбуватиметься з гривнею та макроекономікою», – додав він.

Про ARPU.

Ірина Гребінська, старша аналітикиня Індустріального телевізійного комітету, сказала, що наприкінці 2019 року кожне п’яте домогосподарство сплачувало за пакет каналів у кабельного провайдера більше 150 гривень.

23% платили від 100 до 150 гривень.

І ще 11% домогосподарств платили до 45 гривень – це соціальні пакети з маленьким набором каналів, пояснила вона.

За супутникове телебачення в цей же період (нове установче дослідження після кодування каналів медіагруп на супутнику ще не проводилося) половина абонентів платила більше 100 гривень, а половина – менше 100 гривень.

«Правда в тому, що ми відстаємо від країн СНД за розміром ARPU.

Навіть у Киргизстані, Азербайджані та Туркменістані ARPU вищий, ніж в Україні.

Тому нам є куди зростати», – сказав Андрій Мальчевський.

За його словами, прийнятний рівень середнього доходу на одного користувача має бути в межах 100 доларів.

Але вихід на цю суму – це довгостроковий план, який за теперішніх умов охопить 3-5 років.

Про підвищення цін у провайдерів.

Зростання вартості найдешевшого пакету для абонентів до 99 гривень планували запровадити після 1 листопада 2020 року.

Дехто з провайдерів уже розпочав підвищувати тарифи, дехто планує це зробити після нового року.

Так, провайдер «Тріолан» підвищуватиме тарифи для своїх абонентів із січня 2021 року на 10-15%.

Зараз вартість пакету «Тріолану» – 96 гривень.

Вона зросла 1 січня 2020 року із 70 гривень.

Тоді провайдер оновив склад свого пакету, який наразі єдиний для всіх абонентів.

Керівник провайдера «Трініті» з Маріуполя Євген Капканець розказав, що ціни для партнерів (корпоративних клієнтів) компанія піднімає з 1 листопада, а в жовтні на 10-15% зросла вартість для абонентів комплексних пакетів, у яких є телебачення.

Він вважає, що встановлення єдиного розміру роялті і планки цін для всіх провайдерів є ефективним інструментом проти демпінгу.

«З приводу підвищення цін – це єдиний інструмент, який дозволяє тримати ринок у рамках.

Завдяки медіагрупам ціна 49 грн на комплексний пакет одного з провадерів протрималася 3-4 дні, далі всіх колег притиснули.

А ціна з телевізора в нас рівна тій, яку встановили медіагрупи.

Це хороший регулятор», – сказав він.

Дмитро Ганзенко, заступника директора провайдера «Ланет» у коментарі «Детектору медіа» сказав, що мінімальна ціна в 99 гривень буде фігурувати в тарифних планах «Ланету» з 1 листопада, «як про це і “просять” дистриб'ютори».

«До жодних змін у наповненні пакетів це підвищення не призведе.

Як і до запуску акцій чи нових продуктів.

Усе лишиться, як є.

Поточна вартість “соціального” ТБ-пакету у нас складає 97 гривень і для підвищення ціни на 2 гривні потреби в особливих промо-активностях немає», – додав він.

Про нові технології та «священну війну».

Не оминуло обговорення й останнього тренду у виборі абонентами різних технологій: зростання ОТТ та падіння традиційного кабельного ТБ.

«Розвиватимуться з технологій лише ОТТ.

Кабельне телебачення, супутникове, цифровий кабель на сьогодні – це тупикові технології.

Те, що я бачу по ринку України та Маріуполю, – кабель не розвивається», – каже Євген Капканець.

А от за словами Володимира Олексієнка, директора ТОВ «Контент трейдінг» («Тріолан»), кабель ще трохи житиме, бо попри зростання ОТТ-сервісів, потенціал аналогового кабельного телебачення ще не вичерпано: «Я б не став так швидко хоронити аналогове [кабельне] телебачення».

На його думку, ця технологія житиме не лише через наявність у 50% користувачів кінескопних телевізорів, а й завдяки зручності для абонента.

Модератора дискусії Анатолія Фроленкова з компанії E&C Group цікавила також думка медіагруп щодо обговорюваного серед провайдерів питання.

Як вони ставляться до того, щоб на законодавчому рівні закріпити те, що низка каналів має бути в безкоштовному для провайдерів доступі (тобто своєрідне повернення до ширшої моделі універсальної програмної послуги).

У відповідь Федір Гречанінов сказав, що «священна війна» між провайдерами та медіагрупами найменш вигідна кабельним провайдерам: «Кабельна технологія на стадії заходу.

Він може тривати і п’ять, і 10 років.

На цій стадії власникам треба вижати якомога більше грошей.

А війна – це втрати.

І після війни канали відновляться, а кабель – ні».

А Андрій Соломаха, член правління Інтернет-асоціації Укаїни, переконаний, що майбутнє технологій усе ж таки залежить від глядача й того, обере він лінійний чи нелінійний перегляд контенту.