Правозахисники закликали владу повернутися до правових методів подолання конституційної кризи – заява

Неформальна коаліція правозахисних організацій Платформа «Правозахисний порядок денний» закликала владу повернутися до правових методів подолання конституційної кризи, розкритикувавши рішення Конституційного Суду України щодо декларування та законопроєкт президента Володимира Зеленського, яким пропонується визнати це рішення нікчемним.

Про це йдеться в спільній заяві, оприлюдненій 4 листопада Центром громадянських свобод.

«[Щодо рішення КСУ] можемо говорити про порушення принципу залишитися в правовому полі, не виходячи в своєму рішенні за межі цього поля.

Можна також сказати, що КСУ розглядав питання, виходячи навіть за межі своїх повноважень, визначаючи ті позиції, які не мав би кваліфікувати, – сказав виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко під час пресконференції.

– Сама мотиваційна частина є "кульгавою".

Тобто, вона не доводить той висновок, який був ухвалений, – це є найбільшою проблемою.

Фактично, висновок підтягувався й рішення було задане, яке, так би мовити, треба було ухвалити».

Натомість колишня омбудсман, нині голова Українського інституту з прав людини Валерія Лутковська звернула увагу на те, що законопроєкт президента щодо КСУ порушує Конституцію України.

«Ми маємо на сьогоднішній день цікавий зразок абсолютно політичного проєкту закону з політичним зверненням президента до парламенту: "Давайте приймемо політичне рішення".

Ми, таким чином, дійдемо до повного хаосу.

Я не впевнена, що треба виходити з конституційної кризи шляхом політичних рішень.

Я впевнена, що в даному випадку немає хороших чи правильних кроків, ніхто не є хорошим чи поганим – ані президент, ані Конституційний Суд, – сказала вона.

– Дуже хотілося, щоб зараз усі повернулися до конституційності питань, які ми розглядаємо».

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров зазначив, що ця криза почалася не 27 жовтня 2020 року, а вже давно.

Загрозу для антикорупційною системи він вбачає в тому, що антикорупційні органи досі не введенні в Конституцію.

«Щонайменше треба внести до Конституції всі українські нові органи влади, які були введені після Революції Гідності – антикорупційні органи, Інститут національної пам’яті та інші.

І прописати повноваження органів влади щодо цих нових інституцій.

Інакше це все буде продовжуватися й далі», – пояснив він.

Правозахисник закликали голову КСУ подати у відставку, натомість президента призупинити просування свого законопроєкту.

Також вони запропонували Верховній Раді підготувати законопроєкти про зміни до Конституції України щодо антикорупційних органів.

Це звернення підписали: Центр громадянських свобод; Харківська правозахисна група; Українська Гельсінська спілка з прав людини; Український Інститут з прав людини; ХОФ Громадська Альтернатива; ГО «Українська правова консультативна група»; Фундація Відкритий Діалог; ГО Центр «Соціальна дія»; Харківський інститут соціальних досліджень; Асоціація УМДПЛ; ГО «Docudays UA»; ГО «Truth Hounds»; ВБО «Українська фундація правової допомоги»; ГО «Платформа прав людини»; ГО «Інсайт»; ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля»; Освітній дім прав людини – Чернігів; ГО «Освітній центр з прав людини у Львові»; ГО «Вектор прав людини»; Луганський обласний правозахисний центр « Альтернатива»; Тернопільська правозахисна група; Проєкт «Без кордонів»; ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ».

«Детектор медіа» публікує повний текст заяви.

Правозахисний порядок денний закликає гілки влади повернутися до правових засобів виходу з конституційної кризи.

Україна вчергове опинилась в конституційній кризі, загостреній ухваленим 27 жовтня рішенням Конституційного Суду України (КСУ) і внесеним у відповідь Президентом України проєктом Закону, яким пропонується визнати це рішення КСУ нікчемним та припинити повноваження всіх суддів Конституційного Суду.

Основні гравці нехтують правом і керуються виключно політичною доцільністю, що не вирішує складну ситуацію, а лише поглиблює її.

КСУ визнав неконституційними кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, а також положення про відкритий доступ до декларацій осіб усіх чиновників, які їх подають шляхом електронного декларування.

Це рішення викликало велику стурбованість міжнародних партнерів України.

У представництві ЄС навіть заявили, що воно може стати підставою для тимчасового призупинення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом.

Політики, антикорупційні активісти та всі небайдужі, хто вважав відкрите е-декларування та антикорупційну реформу великими досягненнями Революції Гідності, зібралися на мітинг під стінами Конституційного Суду з вимогою відставки суддів і скасування рішення.

Президент Володимир Зеленський 29 жовтня скликав засідання Ради національної безпеки та оборони України (РНБО) і того ж дня вніс законопроєкт про визнання нікчемним рішення КСУ від 27 жовтня про е-декларування і розпуск Конституційного Суду.

З огляду на ситуацію, яка склалася, Правозахисний порядок денний зазначає наступне:.

– Рішення Конституційного Суду України виходить за межі його власної дискреції та не відповідає вимозі щодо повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості ухвалених ним рішень.

Окремі судді КСУ, які брали участь в ухваленні рішення, мали конфлікт інтересів, оскільки до них застосовувалися інститути, які стали предметом конституційного подання.

– Запропонований Президентом законопроєкт грубо порушує Конституцію України та фактично знищує розділення влад в країні.

Підтримуємо позицію Президентів Венеціанської комісії та Групи держав проти корупції (GRECO), які зазначили, що «порушення Конституції, навіть з поважної причини, не може призвести до культури конституціоналізму та поваги до верховенства права, які мають лежати в основі боротьби з корупцією».

– Антикорупційне законодавство дійсно має цілу низку недоліків, які потрібно виправляти: надмірну репресивну спрямованість, роздуте коло суб’єктів, що розмиває фокус антикорупційної політики, забюрократизованість процедур.

На практиці це перетворюється на схоластичний процес, коли формальні незначні підстави спричиняють серйозні наслідки – притягнення до відповідальності, судову тяганину, звільнення з державної служби, що зовсім не спрямоване на подолання реальної корупції.

З огляду на ситуацію, яка склалася, Правозахисний порядок денний:.

– Наголошує, що політичні дії, які порушують принципи права, будуть мати руйнівний характер і слугуватимуть на користь державі-агресору.

– Вимагає відставки голови Конституційного суду України, оскільки взагалі неприпустимо придбавати будинок та землю в окупованому Росією Криму та працювати на державній службі, а тим більше обіймати таку посаду.

– Закликає Президента призупинити просування поданого ним як невідкладного законопроєкту «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства», а усіх народних депутатів утриматися від голосування за нього.

– Пропонує Конституційному Суду України надати тлумачення та уточнити зміст даного рішення.

– Пропонує Верховній Раді України підготувати та подати на розгляд парламенту законопроєкти про зміни до Конституції України відносно діяльності антикорупційних органів, про зміни до антикорупційного законодавства, які забезпечать ефективність боротьби з корупцією, про зміни до Закону «Про Конституційний Суд України».

До платформи «Правозахисний порядок денний» входять Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр прав людини Zmina, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проєкт «Без кордонів», Євромайдан SOS та інші.

Також визнано неконституційною та скасовано статтю 366-1 Кримінального кодексу України, яка встановлювала кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.

НАЗК закрило реєстр електронних декларацій на виконання рішення Конституційного Суду.

Реєстр не працюватиме, доки Рада не ухвалить новий закон, який дозволить публічний реєстр.

Коаліція РПР закликала президента та парламент вжити негайних заходів для поновлення е-декларування.

29 жовтня 2020 року президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким зобов’язав ввести в дію екстрене рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо Конституційного Суду.

Контроль за виконанням цього рішення поклали на секретаря РНБО Олексія Данілова.

Своїм указом президент доручив підготувати та невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства в КСУ; а також зобов’язав Кабінет Міністрів України вжити невідкладних заходів, щоб поновити роботу Єдиного реєстру декларацій та вирішити питання доступу Національного агентства з питань запобігання корупції до довідкових систем, реєстрів, банків даних тощо.

Того ж дня прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписав урядове розпорядження, яке зобов’язує низку органів влади надавати НАЗК доступ до необхідних інформаційних систем, реєстрів, банків даних тощо.

Кабмін також зобов'язав Національне агентство з питань запобігання корупції відновити доступ для громадян до реєстру електронних декларацій.

За даними міністра юстиції Дениса Малюська, доступ до е-декларацій поновлять найближчим часом.

Також Мін'юст готує законопроєкт, який стосуватиметься «поновлення довіри до Конституційного суду».

Президент Володимир Зеленський 2 листопада заявив, що не буде відкликати свій законопроєкт про перезавантаження Конституційного Суду.

Володимир Зеленський зауважив, що впевнений у правильності своїх дій та розраховує, що «розумні депутати підтримають його у будь-якому випадку».

Водночас він заявив про готовність розпустити Верховну Раду, якщо нардепи не підтримають законопроєкт про перезавантаження КСУ й це призведе до політичного колапсу в країні.