Заява Коаліції РПР щодо Конституційного суду України

Після сумнівного Рішення КСУ про визнання неконституційними ключових інститутів антикорупційного закону та кримінальної відповідальності за завідомо недостовірне декларування від 27 жовтня в Україні стрімко розпочалося ініціювання низки неконституційних кроків.

Йдеться, зокрема, про негайне припинення повноважень суддів КСУ через ухвалення звичайного закону, про блокування діяльності КСУ через збільшення кворуму для Великої палати КСУ до 17 суддів за умов, коли в КСУ загалом на сьогодні 15 суддів, про відновлення Парламентом дії визнаних неконституційними положень законів замість повторного ухвалення тощо.

Складається враження, що можливі варіанти вирішення проблеми правовим шляхом навіть не розглядаються.

Це може свідчити, що окремими політичними суб’єктами ця ситуація використовується як привід встановлення контролю над КСУ, а не спроба зберегти антикорупційне законодавство.

Коаліція РПР наголошує, що підрив конституційного ладу та нехтування Конституцією і конституційними процедурами загрожують демократичному розвитку країни.

Тому Коаліція РПР застерігає від швидких неконституційних кроків, які можуть призвести до конституційної кризи, послаблення державності, що неприпустимо в умовах збройної агресії РФ та економічної стагнації.

Ми пропонуємо прискіпливо та ґрунтовно підійти до розв’язання проблем, які відкрилися сьогодні в сфері конституційного судочинства на тлі низької конституційної культури влади.

Необхідні кроки, які пропонує здійснити Коаліція РПР:.

Утриматися від неконституційних дій, зокрема, не ухвалювати законопроєкт № 4288, внесений до Верховної Ради Президентом України.

Припинення повноважень суддів КСУ, а так само визнання нікчемним рішення КСУ Парламентом буде вочевидь неконституційним рішенням.

Ми застерігаємо від таких рішень, бо за ефектом доміно це потягне за собою інші неконституційні рішення в умовах відсутності конституційного арбітра.

Невідкладно врегулювати відбір кандидатур на посаду судді КСУ на прозорій конкурсній основі, який забезпечить відповідність майбутніх суддів КСУ конституційним вимогам, передусім щодо високих моральних якостей та визнаного рівня правничої компетентності (через єдину конкурсну комісію).

Попередня політична підтримка кандидатів у судді КСУ від Парламенту фракціями має бути скасована.

Для цього потрібні негайні зміни в Закони “Про Конституційний Суд України” та “Про Регламент Верховної Ради України”.

Закликаємо суддів КСУ, що голосували за Рішення №13-р/2020, подати у відставку за власним бажанням, а Парламент негайно встановити належний конкурсний відбір майбутніх суддів КСУ.

Після цього Парламент, Президент, з’їзд суддів повинні незволікаючи заповнити всі вакантні посади в органі конституційного контролю.

Ми підтримуємо рішення НАЗК відновити відкритий доступ до декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Для цього кроку є достатні законодавчі підстави, зокрема Закон “Про доступ до публічної інформації”, і це не суперечить аргументам КСУ.

Визнані неконституційними положення Закону “Про запобігання корупції” мають бути невідкладно встановлені новим законом, який передбачить особливості перевірки декларацій і моніторингу способу життя суддів.

Бажано, щоб ця процедура була більш ефективною, ніж раніше.

Кодекс про адміністративні правопорушення необхідно доповнити положенням про відповідальність за завідомо неправдиве декларування (недекларування).

Це також відповідатиме рішенню КСУ.

ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС СИТУАЦІЇ.

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України (КСУ) прийняв, а наступного дня оприлюднив рішення №13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів щодо окремих положень Закону «Про запобігання корупції» і статті 366-1 Кримінального кодексу.

Конституційний Суд визнав неконституційними положення про:.

здійснення Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування;.

право НАЗК одержувати необхідну інформацію, мати доступ до реєстрів, контролювати дотримання антикорупційного законодавства, звертатися до суду з позовами про незаконність актів, що порушують антикорупційні вимоги, та протоколами про адміністративні правопорушення, пов’язаними з корупцією; вносити приписи щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності;.

державну реєстрацію нормативно-правових актів НАЗК у Міністерстві юстиції України та порядок оприлюднення та набрання чинності актами НАЗК;.

права уповноважених осіб Національного агентства та завдання уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;.

врегулювання конфлікту інтересів у діяльності посадових осіб колегіального органу;.

відкритість Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;.

контроль та перевірку таких декларацій з боку НАЗК, включаючи повну перевірку;.

порядок встановлення своєчасності подання декларацій;.

моніторинг способу життя суб’єктів декларування;.

обов’язок повідомлення про суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування;.

відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;.

кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації.

КСУ у мотивувальній частині рішення дійшов висновку про неконституційність положень Закону «Про запобігання корупції», що «стосуються повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції в частині контрольних функцій (контролю) виконавчої влади над судовою гілкою влади».

Але в резолютивній частині рішення визнав ці положення неконституційними загалом, тобто позбавивши НАЗК відповідних повноважень і прав стосовно всіх суб’єктів, а не лише суддів.

Крім того, КСУ вийшов за межі предмету конституційного подання, визнавши також неконституційними положення Закону «Про запобігання корупції», які не оспорювалися у конституційному поданні.

Реакція державних органів.

Голова НАЗК повідомив, що деякі судді КСУ брали участь в ухваленні рішення, маючи конфлікт інтересів, оскільки до них застосовувалися інститути, які стали предметом конституційного подання.

Також НАЗК повідомило, що КСУ позбавив НАЗК доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади.

Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути призначений.

Так само призначення кандидатів, обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їхніх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок.

Міністр юстиції України повідомив про напрацювання законопроєкту, яким обмежить (або взагалі виключить) вплив НАЗК на суддів, ймовірно «судді отримають свій окремий механізм контролю за статками та витратами, який не буде поступатися НАЗК», дію норм антикорупційного законодавства буде відновлено; декларування недостовірної інформації (або ж недекларування) доведеться карати через адміністративну відповідальність.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оцінило це рішення як «політичне».

У такий спосіб КСУ «не лише легітимізує наміри політиків та чиновників приховати від суспільства незаконно набуті статки, а й захищає інтереси окремих суддів КСУ, чиє недостовірне декларування досліджується у межах кримінальних проваджень».

Станом на 27 жовтня в провадженні НАБУ перебувало 110 кримінальних проваджень, в межах яких детективи досліджують майже 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до декларацій.

34 справи скеровано до суду.

Стосовно 13 осіб є рішення суду, включно з 6 вироками.

Через рішення КСУ всі ці справи мають бути закриті.

Також потрібно розуміти, що ці справи перебувають не лише в провадженні НАБУ.

29 жовтня відбулося термінове засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), на якому ухвалили рішення зобов’язати Уряд вжити заходів щодо ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та вирішити питання щодо забезпечення доступу НАЗК до державних реєстрів.

Президенту України рекомендовано подати на розгляд Парламенту як невідкладний законопроєкт про “відновлення доброчесності конституційного судочинства в інтересах народу України”.

Також рекомендовано Комісії з питань правової реформи активізувати діяльність з підготовки пропозицій щодо судової реформи.

Того ж дня на підставі розпорядження від 29 жовтня 2020 р.

№ 1363-р Кабінет Міністрів України НАЗК відновило відкритий доступ до реєстру електронних декларацій.

На виконання рішення РНБО Президент України вніс до Парламенту законопроєкт “Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства” (реєстр.

№ 4288 від 29 жовтня 2020 р.) та визначив його як невідкладний.

Проєкт, не спираючись на положення Конституції, передбачає визнання рішення КСУ нікчемним, відновлення дії визнаних неконституційними положень Закону України “Про запобігання корупції” та Кримінального кодексу, а також дострокове припинення повноважень усього складу КСУ.

Реакція суспільства.

29 жовтня під будинком КСУ відбулася акція протесту, організована Центром протидії корупції, Автомайданом, Фундацією DEJURE та Рухом опору капітуляції.

Учасники акції протестували проти Рішення КСУ № 13-р/2020, а також проти суддівського свавілля у КСУ, яке, на їхню думку, загрожує безвізовому режиму між Україною та Євросоюзом, фінансовій допомозі від ЄС, а також європейському та євроатлантичному вектору України.

За різними підрахунками, в цій акції взяли участь декілька тисяч людей.

Багато організацій громадянського суспільства висловили обурення Рішенням КСУ № 13-р/2020 та запропонували варіанти подолання негативних наслідків Рішення.