Кулеба розповів, чи загрожує Україні втрата безвізу через рішення КСУ

Однією з умов безвізу була відповідальність за брехню в деклараціях чиновників / фото УНІАН

Україні поки вдалося відвернути загрозу втрати безвізового режиму із Євросоюзом після скандалу, який виник навколо Конституційного суду.

Про це в "Сніданку з 1+1" розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, передає ТСН. За його словами, після рішення Конституційного суду України про скасування кримінальної відповідальності за брехню у деклараціях держчиновників, Євросоюз був готовий розпочати процес призупинки безвізу.

"Минулого тижня Конституційний суд поставив нас на край прірви. Ми були на межі початку процесу, у результаті якого втратили б безвіз. КС зруйнував антикорупційну інфраструктуру, яка є однією з умов безвізу. Безвіз зараз не хитається, завдяки тому, що були ухвалені рішення, які зупинили руйнацію системи декларування", - наголосив міністр.

Кулеба сказав, що ситуацію врятувала швидка реакція керівництва держави. Зокрема, йдеться про рішення уряду хоча б відновити доступ до електронних декларацій, запровадження яких в Україні також було однією з умов надання безвізу.

Українські міжнародні партнери були шоковані рішенням Конституційного суду, зауважив голова МЗС. "Я знаю реакцію європейських колег станом на середу (28 жовтня - ред.), коли вони почитали рішення суду. Вони не очікували, що в принципі таке можливо. У них був шок. Коли в четвер увечері систему відновили, то вони видихнули з полегшенням", - розповів Дмитро Кулеба і додав, що тепер потрібні системні рішення у парламенті.

Конституційний суд проти антикорупційної реформи

16 вересня Конституційний суд України визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ. Зокрема, визнано такими, що не відповідають Основному закону положення щодо наділення президента України повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади його директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАБУ, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати положення про Раду громадського контролю і про порядок її формування.
28 липня КСУ визнав неконституційним указ президента України від 16 квітня 2015 року про призначення Артема Ситника директором НАБУ. На переконання авторів подання - 51 народного депутата, тодішній глава держави Петро Порошенко вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив заборону на узурпацію державної влади. Також, стверджували депутати, указ суперечить положенням Конституції, де міститься вичерпний перелік повноважень президента України.
27 жовтня Конституційний суд ухвалив рішення у справі за поданням 47 народних депутатів України, скасувавши статтю 366-1 Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування.
28 жовтня через рішення КСУ Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.
У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів".
Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.
2 листопада у ВР було зареєстровано законопроект №4304, яким пропонується відновити норми е-декларування, які було скасовано Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України" є голова Верховної Ради Дмитро Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема, "ЄС", "Голос" і "Слуга народу".