Закритий кордон Білорусі залишив сотні українців без операцій з трансплантації

Майже пів тисячі українців чекають на трансплантацію донорських органів у Білорусі. Але потрапити туди не можуть. Віднедавна в країну не пускають іноземців. І наших співвітчизників завертають на кордоні. Люди в розпачі. Кажуть: за операцію - уже заплатили. 

Під крапельницею 17-річний Дмитро Якубець. Ось уже кілька років хлопець бореться з гострою хронічною нирковою недостатністю.

Надія Коробова, завідувачка відділення нефрології Рівненської обласної клінічної лікарні:

В нього на, сьогоднішній день, ці всі продукти обміну не виділяються, не фільтруються, вони всі вертаються в кров і йде отруєння організму своїми ж продуктами обміну.

Від інтоксикації хлопця рятують медикаменти. Та це лікування лише підтримувальна терапія. Єдиний шанс на життя - пересадка нирок. Трансплантацію мають зробити в Мінську. На неї вже очікують півтора року.

Тетяна Якубець мати пацієнта:

Потрібно у чітко визначений час не прострочувати появи до Білорусії в центри трансплантації на типування крові. Це має проходити раз в три місяці. Якщо люди пропускають це - відповідно донора не шукають і ти вже не в черзі. І всі раніше потрачені кошти даремно.

За операцію, розповідає Тетяна, сімдесят тисяч євро в білоруську клініку вже заплатило Міністерство охорони здоров'я України. Та як потрапити туди - жінка не знає. Каже, кількох таких пацієнтів уже завернули на кордоні.

Прикордонники пояснюють: із українського боку - жодних обмежень, натомість Білорусія не впускає наших співвітчизників нібито через епідситуацію.

Маргарита Вершиніна, начальниця пресслужби Луцького прикордонного загону:

Особи, які виїжджали з території України яких не пропускали на в'їзд до Республіки Білорусь вони поверталися назад на територію України. За цей період більш ніж тридцять осіб було не пропущено.

Наразі до Білорусі можна дістатися тільки літаком. Але для багатодітної родини Якубців - це надто дорого. Жінка у відчаї. Чергові аналізи її син має здати в Мінську на початку грудня.

Ми не на відпочинок маєм їхати, шо ми хочем, щоб нам кордони відкрили, а на життєво важливі процедури.

Загалом на трансплантацію в Білорусі чекають понад пів тисячі українських пацієнтів.

Ігор Іващенко, заступник міністра охорони здоров'я:

Ми через МЗС надіслали лист МОЗ з проханням забезпечити безпеку громадян і можливості - зробити трансплантацію. Кошти перебувають в клініках, ми маємо можливість їх повернути. Але ми сподіваємось на вирішення ситуації.

У МЗС України запевняють: уже розпочали переговори з білоруською стороною. Доки вони триватимуть, усім, кого не пустили в Білорусь, радять звернутися в українське посольство в Мінську.

Катерина Зеленко, речниця Міністерства закордонних справ України:

Наші дипломати у Мінську готові надати сприяння в отриманні погоджень з боку міністерства охорони здоров'я Республіки Білорусь. Також міністерства закордонних справ цієї держави для того, щоб наші співвітчизники мали можливість безперешкодного в'їзду до Білорусі наземним транспортом.

Та поки дві країни шукають порозуміння, Тетяна в Рівному не випускає з рук телефона. Чекає на дзвінок, щоб почути омріяне: "для вас є нирка". А тоді в неї буде лише доба, аби довезти сина в мінську клініку. Вона понад усе боїться, що через закритий кордон її дитина може втратити шанс на порятунок.