УПЛ-ТБ: навіщо Українській прем’єр-лізі свій футбольний канал?

І з цією метою розпочала готувати проєкт під назвою УПЛ-ТБ. Розглядаються різні шляхи його розвитку, ключовий із них — запустити канал прем’єр-ліги для ОТТ-платформ.

«Детектор медіа» вирішив з’ясувати деталі й перспективи появи цього проєкту, плани щодо його монетизації, а також як зміниться ринок у разі запуску нового футбольного каналу.

УПЛ-ТБ — відповідь на недосконалу конкуренцію на ринку?

Наразі єдиним підрядником, зацікавленим отримати трансляцію українського внутрішнього чемпіонату, є «Медіа Група Україна», яка має три платні футбольні канали. Решта медіагруп не готова витрачати мільйони доларів на показ хай і чи не найпопулярніших матчів. Наприклад, у 2019 році «Футболи» були єдиним учасником тендеру на купівлю цих прав. А коштують вони недешево. Скажімо, вартість угоди з УПЛ у 2019 році мала скласти 16,5 мільйонів доларів за три сезони. Таку суму «Футболи» були готові платити за наявність прав на матчі 12 клубів. Однак минулого року, як і раніше, клуби прем’єр-ліги домовитися про єдиний пул не змогли. Тоді з пулу вийшли п'ять клубів («Динамо», «Зоря», «Десна», «Дніпро-1» і «Карпати»), які підписали прямі контракти на трансляцію своїх домашніх матчів із каналами групи «1+1 медіа». Однак і «Плюси» не є вагомим конкурентом на ринку за права на чемпіонат, адже інтерес бенефіціарного власника до інвестування у футбол потроху згасає. І вже восени цього року «1+1 медіа» закрила «Профутбол», а підписала угоду на показ матчів лише двох клубів — «Динамо» і «Дніпро».

Таким чином на ринку склалися обставини, коли є лише один фактичний покупець, і він може диктувати свої умови УПЛ, залежній від нього. Однак при цьому «Футболи» так само дуже залежать від українського футбольного чемпіонату. Особливо з огляду на останні події, пов’язані з перепродажем прав на лігу чемпіонів та лігу Європи від «Волі» Megogo. Внаслідок цього єдиним основним ексклюзивним контентом «Футболів» лишилися матчі української прем’єр-ліги. Директор зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» Федір Гречанінов навіть заявив, що «Футболи» скорочують свою присутність у кабелі, орієнтуються на угоди із провайдерами нових технологій, «щоб у більшому обсязі фінансувати Українську прем’єр-лігу». Зважаймо ще й на те, що спортивні канали МГУ є збитковими, спроба посилити свою монетизацію переходом на індивідуальні підписки a la carte через карантин відтермінувалася на невизначений період.

Що задумала УПЛ?

Медіаексперт Олександр Глущенко, який є учасником робочої групи щодо створення УПЛ-ТБ, вважає: українські футбольні клуби розуміють, що вони за відсутності єдиного телепулу є заручниками ситуації, коли на ринку присутні один-два покупці, й може реалізуватися сценарій, за якого покупець узагалі буде один і виставить умови гірші, ніж очікувалося, з великим дисконтом або взагалі не буде телетранслятора. «Для більшості клубів нинішня ситуація і залежність від одного-двох телетрансляторів — шлях у нікуди й постійна залежність від чужих примх та методів, які не завжди є ринковими», — каже експерт. До того ж клуби хочуть отримувати більше коштів за продаж прав на трансляції. Директор зі стратегічного розвитку та комунікацій ФК «Шахтар», також член робочої групи зі створення УПЛ-ТБ Юрій Свиридов вважає, що необхідно збільшувати вдвічі вартість телевізійних прав на матчі УПЛ, яка наразі становить $6 млн.

Тому основна ідея створення УПЛ-ТБ, як розказав «Детектор медіа» виконавчий директор української прем’єр-ліги Євген Дикий, поява додаткового учасника телевізійного ринку та уникнення його монополізації.

«Наша головна ідея — це створення каналу, який би транслювався за допомогою ОТТ-сервісу зі своїми шоу та аналітичними програмами, матчами у прямому ефірі та архіву. Це платний канал, який був би доступний користувачам цього ОТТ-сервісу або розповсюджувався за індивідуальною передплатою напряму абонентам», — розказав Євген.

Формат проєкту та можливі сценарії ще обговорюються в самій прем’єр-лізі. Найбільш вірогідні, за словами пана Глущенка, зараз три шляхи розвитку історії з продажу прав на національний футбольний чемпіонат.

Перший із них — це продаж прав за схемою тендеру, яка існувала раніше. «Претендентів може бути багато: "Медіа Група Україна", "1+1 медіа", Setanta sports, "Воля", Мegogo, "Поверхность". Цей варіант передбачає створення телеканалу УПЛ ТБ ,де будуть ретранслюватись архівні матчі, матчі УПЛ, але не в прямому ефірі», — сказав Олександр Глущенко.

Другий варіант — це створення повноцінного телеканалу на базі прямих трансляцій матчів та його дистрибуція в Україні та за її межами). Зокрема, як зазначив Олександр, це продаж прав нелінійних та бетінгових, прав на хайлайтси в рамках світу мовникам, відеосервісам, платформам.

Третій варіант, за словами пана Глущенка, — це ОТТ-платформа. Власна або співпраця з існуючим гравцем на ринку, наприклад, на умовах white label. «Як в Україні, так і за її межами. І наповнювати платформу можна іншими видами спорту, не тільки прем'єр-лігою, є ще матчі першої, другої ліг, аматорський футбол, матчі збірної, юніорів, електронний футбол. А скільки в Україні проводиться чемпіонатів з інших видів спорту? Ми навіть самі не знаємо, наскільки ми спортивна країна та нація», — додав він.

Чи залежить УПЛ-ТБ від створення єдиного телепулу?

Запорукою успіху цього проєкту Олександр Глущенко вважає наявність єдиного телепулу, коли права на повноцінний національний чемпіонат належатимуть УПЛ. А якраз втілити цю ідею українські клуби досі не змогли.

«Найперше, що потрібно зробити де-юре і де-факто, — створення єдиного телевізійного пулу, де всі права належать прем'єр-лізі й вона є замовником зйомок матчів, — каже він. — Єдиний телепул — це вже готовий самодостатній продукт, комплексний чемпіонат, а не його частина, як це є зараз із різними власниками. І його можна і, головне, треба продавати. Перед нами весь світ».

Зовсім іншої думки дотримується генеральний директор групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук. «Вже багато років точаться дискусії, кому належать права — футбольним клубам чи УПЛ. "1+1 медіа" розділяє позицію, що права — це власність виключно футбольних клубів. Тому поява одного гравця — чи то каналу, чи ОТТ-платформи — призведе до монополізації на ринку», — каже Ярослав. На його думку, нині наявність кількох великих трансляторів чемпіонату дозволяє витримувати баланс і давати вболівальникам різнопланові матеріали.

Як монетизувати УПЛ-ТБ?

Скільки може коштувати проєкт УПЛ-ТБ? У прем’єр-лізі кажуть, що це питання ще на стадії обговорення, тому воліють цифри не називати. А Олександр Глущенко зазначив, що «дуже абстрактно, створення чогось у місяць буде обходитись у 140 тисяч доларів, то це 10 тисяч з клубу на місяць». На його думку, це не дуже великі кошти навіть для найбіднішого клубу.

За словами очільниці Setanta Sports в Україні Марії Лисенко, моделей монетизації для такого проекту, як УПЛ-ТБ, може бути декілька: «Але чи спрацюють вони для українського ринку — для мене велике питання. Починати треба з визначення того, що хочуть отримати від цього каналу його засновники, клуби УПЛ. Якщо збереження виплат за ТБ права на тому рівні, на якому вони є зараз, з потенційним ростом, то проект буде фінансово дуже складним». Адже, за її словами, права плюс продакшен на рік складатимуть, щонайменше, 7,5-8 млн доларів. А це означає, що якщо продавати канал a la carte абоненту навіть за 3 долари на місяць, потрібно знайти більше 200 тис. уболівальників, готових стільки платити.

«Я не бачу на ринку стільки людей. І це ми говоримо про перший-другий роки роботи. В подальшому ж клуби мабуть розраховують на збільшення доходів від прав, тому кількість передплатників каналу має зростати. Але як вона може зростати, якщо в нас недобір зі старту? Візьмемо іншу модель, коли клуби в перші рік чи два не розраховують на гроші від каналу, щоб у подальшому отримати більше. Питання перше: навіщо це клубам. Питання друге: де взяти 40–50 тис. абонентів, які оплатять продакшен. Не думаю, що їх стільки є», — каже Марія Лисенко.

А от Євген Дикий з УПЛ дивиться на цю ситуацію оптимістичніше, адже вважає, що на ринку є достатня кількість абонентів, щоби згодом цей проєкт монетизувався: «Ми прораховували скільки нам потрібно абонентів. 200 тисяч достатньо, щоб вийти на півень прийнятного фінансового результату».

Але при цьому, за його словами, для того щоби повернути інвестиції, вкладені у проєкт на першому етапі, потрібен час. Попередній термін для виходу на самоокупність — не менше 2-3 років.

За словами Олександра Глущенка, додатковою монетизацією може стати перепродаж нелінійних прав відеосервісам, у тому числі за кордон. Він переконаний, що український футбол може бути цікавий усім нашим сусідам — на пострадянській території і в Європі. Адже в Україні показують матчі Молдови, Білорусі, Угорщини. «Чому б не зробити те саме з українським чемпіонатом?» — каже він. І радить не забувати про багатомільйонну українську діаспору.

Коли запуститься УПЛ-ТБ?

Орієнтовно в середині листопада 2020 року мають відбутися загальні збори клубів УПЛ, на яких має бути прийнято один із варіантів, і після цього вже розпочнеться безпосередньо робота над створенням телеканалу.

Питання в тому, чи підтримають пропозицію, розроблену лігою, її члени. «Є клуби, які повністю підтримують цю ідею, інші її теж підтримують, але їх цікавить розмір інвестицій, необхідних для реалізації цього проєкту. До розгляду питання вартості ми ще не дійшли через епідемію, але найближчим часом ми прорахуємо», — розказує Євген Дикий.

Новий тендер на продаж прав на трансляцію має відбутися наступної зими. До цього часу УПЛ має намір запустити проєкт. «Якщо бродкастер запропонує умови, які влаштують усіх часників, то чому б ні? Якщо ж такої пропозиції не буде або якщо частина клубів не увійде у пул умовного каналу, вони будуть мати змогу транслювати свої матчі на платформі УПЛ-ТБ», — вважає Євген.

УПЛ зараз обговорює залучення до майбутнього каналу інших змагань (жіночий футбол, міні- та пляжний футбол). Також ведуться переговори з можливими партнерами. «Є низка ОТТ-платформ, із якими ми ведемо переговори. Але ця інформація наразі конфіденційна», — додає пан Дикий. Зазначимо, з-поміж ОТТ-платформ інвестують у спорт Megogo, «Воля» та oll.tv (через «Медіа Групу Україна»).

Як запуск УПЛ-ТБ вплине на ринок?

«Запуск ОТТ-сервісів різними лігами та чемпіонатами не є чимось новим і давно існує на міжнародному ринку», — каже Марія Лисенко. Вона згадує про канал «NBA TV», який існує та продається паралельно із продажем прав традиційним телевізійним мовникам. «Є суперсервіс NHL, який надає вболівальникам значно більше контенту, ніж вони можуть отримати через лінійне ТБ. Футбольні ліги також мають свої телесервіси. Навіть клуби мають свої клубні канали. Тому в розгляді цієї можливості УПЛ немає нічого дивного», — додає вона.

Також Марія вважає, що поява окремого каналу прем’єр-ліги не стане загрозою для інших платних каналів щодо їх можливості придбати права на національний футбольний чемпіонат. «Я не бачу такої загрози зараз навіть на розвинутих Pay TV ринках, — каже вона. — І такі сервіси вже частково є у, наприклад, NHL, я його вже згадувала. Це не сервіс, а просто мрія вболівальника: прямі трансляції, новини, огляди, time-shift, можливість перегляду матчів та гольових моментів із різних камер, включаючи камеру над воротами та багато іншого. Але його вартість 29,99 доларів на місяць. Чи багато в нього клієнтів з України? Думаю, питання риторичне. Повертаючись до футбольних чемпіонатів, я можу сказати, що в найближчі 3–5 років ОТТ-платформ ліг, що заберуть прямі трансляції з традиційних ТБ каналів, я не бачу». На її думку, на сьогодні найбільше спільним інтересами клубів, правовласників. Спонсорів та мовників відповідають саме трансляції на платних телевізійних каналах.

А Олександр Глущенко переконаний, що власник контенту рано чи пізно сам стає мовником і створює власну платформу, де йому не потрібні посередники: «У Польші створено ОТТ-платформу на базі "Естракляси", в Іспанії La Liga запустила гібридний варіант, UEFA тестує власний ОТТ-сервіс. Є процеси, які, навпаки, розширяють можливості монетизації контенту. Як-от британська платформа Sky розпочала продаж прав на перегляд окремих матчів британської прем'єр-ліги за системою Pay-per-View». Але і він згоден з тим, що ще років 5–7 платним спортивним каналам взагалі не має про що турбуватись: «Повноцінний запуск платформ і формування всіх видів прав лише у себе і створення замкненого циклу монетизації — не швидкий період. І це відбудеться не в цій п’ятирічці. Оскільки зараз важко зрозуміти скільки вдасться заробити за відсутності ОТТ-сервісів, телеком-провайдерів, DTH-платформ та телеканалів».