Влада проти КСУ: як вирішують конституційну кризу в Україні

Розв’язати так звану конституційну кризу планують за допомогою проекту закону президента Володимира Зеленського або ініціативи спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова.

Хоча КСУ не вбачає у своїй діяльності чогось злочинного, парламент все ж розгляне законопроекти, які мають повернути електронне декларування та розпустити чинний склад Конституційного суду.

Кожна сторона вважає, що робить все правильно. Але в певний момент ситуація може вийти з-під контролю.

Факти ICTV розповідають, що про конституційну кризу думають в КСУ та владних структурах.

Вирішення через Раду

На рішення КСУ, яке фактично унеможливлює роботу е-декларацій, найшвидше відреагував глава держави і вніс до парламенту законопроект, який припиняє повноваження чинного складу Конституційного суду.

Водночас у документі пропонують:

• визнати рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року таким, що не створює правових наслідків;
• повернути скасовані КСУ положення закону Про запобігання корупції;
• розпочати відбір нових суддів до КСУ згідно з чинним законодавством.

Не забарилася з реакцією і Верховна Рада. І хоча вона ще не розглянула проект Зеленського, Разумков запропонував свій варіант вирішення кризи, який підтримало чимало нардепів.

– Реакція парламенту була швидкою, наскільки це було можливо. По-перше – законопроект, який підписали 126 народних депутатів, з відновлення електронного декларування і повернення до статусу кво статті, яка була скасована Конституційним судом.

Паралельно з цим майже всі фракції та групи зареєстрували законопроекти зі своїм баченням відновлення е-декларування і внесенням змін до кримінально-процесуального кодексу, – сказав спікер парламенту в ефірі програми Свобода слова на ICTV.

Та велика кількість проектів може лише зашкодити вирішенню кризи. Далеко не всі нардепи зацікавлені у тому, щоб справа зрушила.

Наприклад ті, хто виніс на розгляд в Конституційному суді положення закону Про запобігання корупції. Для них це – “законне рішення”.

Але в парламенті очікують чогось подібного, тому й готуються до тисяч можливих поправок.

– Ми очікуємо поправковий спам від тих колег, які вносять подання в Конституційний суд. Я думаю, що вони будуть поправковим спамом, на жаль, займатися, – сказав голова партії Слуга народу Олександр Корнієнко.

Щоб зменшити протистояння в парламенті, не виключають й того, що з кількох проектів законів зроблять один. За словами голови фракції Слуга народу Давида Арахамії, в будь-якому разі питання е-декларацій і діяльності КСУ матиме парламентське рішення.

Надумана криза

В Конституційному суді вже неодноразово казали, що не вбачають проблеми у рішенні, яке унеможливлює роботу е-декларацій, та загалом у своїй роботі.

У коментарі Фактам ICTV суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що суд працює у звичайному режимі і не пришвидшує розгляд справ.

– Я жодного турборежиму (у нашій роботі, – Ред.) не бачу. Йдеться про звичайну роботу Конституційного суду. Якщо комусь хочеться побачити у ній турборежим, то це, мабуть, проблеми тих, хто так специфічно, дивиться на неї, – каже Сліденко.

Конституційний суд вже неодноразово давав зрозуміти, що у його рішенні нібито немає нічого страшного, просто необхідно виправити законодавчі помилки.

На думку Сліденка, достатньо буде виправити кілька слів у ст. 366-1 ККУ (недостовірне декларування), щоб повернути відповідальність за цей проступок.

– Україна виходила з таких ситуацій сотні разів. Минулого року скасували так зване незаконне збагачення. Це – неспівмірна подія, оскільки скасували можливість притягати до кримінальної відповідальності.

Законодавець має внести зміну в ст. 366-1 ККУ, виключити два слова, і вона надалі ефективно діятиме. У законі про НАЗК потрібні більш суттєві зміни, але немає серйозних перешкод для того, щоб їх внести в досить короткий строк, – розповідає суддя КСУ.

Незабаром після ухвалення рішення голова КСУ Олександр Тупицький казав, що законопроект президента має ознаки конституційного перевороту.

А нещодавно в Конституційному суді повідомили про те, що влада хоче змусити його працювати в своїх інтересах.

Там вбачають подібну діяльність у громадському тиску, публічних заявах посадовців тощо. Фактично КСУ вважає своїм ворогом чинну владу, для якої він є проблемою.

Однак не зовсім зрозуміло, чому невдоволення людей рішенням КСУ та заяви народних депутатів, які мають повне право висловлювати свою думку щодо будь-якого питання (навіть якщо вона хибна), називають тиском.

Так, пропозиція глави держави щодо розпуску Конституційного суду радикальна. В такому разі потрібно шукати шляхи до діалогу, щоб не вийти з однієї кризу в іншу.

Сліденко також вважає, що чинна влада “образилася” на КСУ через те, що він блокує “законодавчий спам”, яким займаються у парламенті. Тому його роботу й намагаються заблокувати різними методами.

Загроза нацбезпеці

Значну увагу саме цьому рішенню КСУ вирішили приділити через те, що воно загрожує національній безпеці України. Такий висновок зробили в Раді національної безпеки та оборони невдовзі після того, як суд виніс рішення щодо е-декларацій.

Проблему вбачають у тому, що рішення Конституційного суду йде всупереч незворотному курсу України на членство в ЄС та НАТО, який закріплений в основному законі, а також не дає можливості заступити на посаду низці осіб, яких обрали на місцевих виборах.

Багато посадових осіб вбачають у цьому рішенні безвідповідальність суддів КСУ, які нібито можуть зруйнувати й інші важливі для України реформи. Зокрема, відкриття ринку землі.

– Коли стало відомо про зміст рішення КСУ, то наші партнери, які послідовно підтримують українські реформи, зокрема антикорупційну, були просто паралізовані. Вони не могли повірити, що таке можливо, і що все можна зруйнувати ось так, – сказав під час брифінгу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Для України рішення КСУ, навіть якщо воно відповідає Конституції, несе багато проблем.

Як розповів Фактам ICTV глава РНБО Олексій Данілов, нині є дані, які дозволяють зробити висновок, що рішення КСУ було ухвалене як частина плану проти держави.

– Ми впевнені, що це план з розхитування ситуації в Україні, але нам вдалося вчасно його зупинити. Володимир Олександрович звернув на це увагу, скликали засідання РНБО, під час якого ухвалили певні рішення. Зараз все в руках Верховної Ради, яка має розглядати це питання, а далі вже побачимо, що буде, – каже Данілов.

Та вирішення конституційної кризи не має бути “війною” між Конституційним судом та владою, адже ніхто не має на меті знищення цієї інституції.

Українці вже давно хочуть, щоб українські судді були чесними і не брали хабарів. Те саме стосується і членів КСУ, навіть якщо їх доведеться повністю замінити.

– Суддям мають довіряти. Якщо суддям немає довіри, то у суспільстві дуже важко перебувати. У них є дуже багато преференцій від держави, але немає відповідальності, що дуже важливо, – вважає глава РНБО.

В будь-якому разі конституційну кризу потрібно завершити, але методи для цього не повинні призвести до погіршення ситуації в державі.

Замість того, щоб відстоювати свою думку, одній зі сторін потрібно піти на компроміс і показати, що всі працюють в інтересах України.

Та якщо цього не станеться, з ситуації виходитимуть дуже жорстко. І тоді в громадян можуть виникнути нові запитання, але вже не до Конституційного суду.

Владислав Бомбела