Чим займаються громадські організації під час виборів: формати, виклики, вплив

Період у 5 років дозволяє оцінити розвиток ролей і впливу провідних інститутів країни. Зокрема вибори-2020 показали, як змінилися ролі політичних партій, медіа, соціальних мереж і громадських організацій. Останні щоразу суттєво глибше занурюються в тематику виборів, а саме в процеси спостереження, аналізу, просвітництва та боротьби з дезінформацією. Мета — прозорість, достовірність і законність, мабуть, найбільш потужного інструменту демократії — права голосу та волевиявлення. 

Тож тему виборів чіпляють як профільні ГО (вони спостерігають за діяльністю політиків постійно), так і дотичні до її певного аспекту. На прикладі  5-х організацій «Детектор медіа» розбирався, з яких етапів складається робота ГО під час виборів і як вона змінилася з часів попередніх виборів. 

Комітет виборців України

Олексій Кошель, генеральний директор організації з 25-літньою історією розповів, що в позавиборчий період КВУ має кілька напрямків роботи. Це багаторічний моніторинг роботи Верховної Ради, розробка рекомендацій щодо вдосконалення законодавчого процесу, а також підготовка аналітичних звітів (у тому числі експресаналітика в щомісячному форматі). 

Олексій Кошель вважає, що це дало результат: «Раніше ми привертали увагу до  факту реєстрації законопроєктів з метою PR-активності політиків. Була практика, коли медіа проводили рейтингування нардепів відповідно до кількості зареєстрованих ними законопроєктів. Після довготривалої роботи, зараз подібні рейтинги відсутні. Були рекордсмени, які впродовж 5 років реєстрували тисячі законопроєктів (у середньому по два на день). Їх надмірна кількість шкодить законодавчій роботі». 

«Для нас дуже важливо, що депутати і журналісти почали критично оцінювати надмірну кількість поданих законопроєктів»

КВУ також привертає увагу до проблеми «законодавчого спаму» і активності нардепів за участю в голосуваннях. Ще Комітет виборців моніторить роботу місцевих рад, державне фінансування й активність партій і пропонує шляхи покращення законодавства. Зокрема, за словами пана Кошеля, експерти КВУ розробили законопроєкт щодо вдосконалення державного фінансування, який перебуває на розгляді в парламенті.

Вибори для Комітету виборців складаються з чотирьох етапів.

Перший етап — відстеження кількамісячного періоду напередодні офіційного старту виборчої кампанії. «Реально політична кампанія стартувала ще на початку літа. Упродовж липня-серпня ми бачили досить потужну агітаційну кампанію збоку майбутніх суб'єктів виборчого процесу. Мала місце повноцінна виборча кампанія і агітація:і механізми підкупу виборців, і робота низових ланок виборчих штабів тощо. Ми відстежувати ці процеси, вказували на маніпуляції та технології, які використовуються», — розповів Олексій Кошель.

Наступний етап — робота довготермінових спостерігачів у кожній області. Вони слідкували за ходом виборчого процесу, писали звіти, завдяки яким привертали увагу громадськості до ключових факторів. Наприклад, до проблеми виборів в умовах пандемії. 

«Вважаємо, що влада просто забула про необхідність підготовки до забезпечення виборчих дільниць протиепідемічними засобами»

«Після нашого звернення до прем'єрміністра, він наступного ж дня дав доручення міністрові охорони здоров'я, посилаючись на громадські організації і текст нашого листа», — додав директор КВУ. 

Також у ході кампанії довготермінові спостерігачі Комітету фіксували порушення виборчого законодавства. Інформацію передавали, з одного боку, Національній поліції (щоб припиняти факти і впливати на них), з другого — медіа. 

Під час третього етапу — у день голосування — працювало півтори тисячі спостерігачів КВУ. Організація залучила близько 200 осіб для мобільних груп — команд зі спостерігачів і юристів, які оперативно реагували на порушення законодавства. «Мали місце приклади, коли наші спостерігачі викликали представників поліції. Це була реакція на факти підкупу виборців, спроби фальсифікації виборів. Вони відбувалися на дільницях, розташованих у психіатричних санаторіях, а також санаторіях для людей літнього віку. Одна зі скарг наших спостерігачів стала підставою для невизнання виборів в окремій виборчій дільниці», — розповів Олексій Кошель. 

Четвертий етап — довготермінове спостереження за підготовкою до другого туру та короткотермінове спостереження (плюс мобільні групи) в день голосування.

Робота КВУ на виборах-2020 мала потужний просвітницький компонент, відзначив Олексій Кошель. Треба було максимально привернути увагу виборців до особливостей нової виборчої системи та процедури голосування. 

Цього року спостерігачі КВУ часто ставали консультантами щодо спірних моментів виборчого процесу — додав гендиректор ГО. Траплялося багато конфліктів, пов'язаних із роботою інтерв'юерів, які проводили опитування президента, а також щодо різночитань окремих норм виборчого кодексу. 

«Спостерігачі КВУ пройшли фахову підготовку та отримали матеріали з витягами із законів із тлумаченням, тому вони ставали арбітрами у вирішенні спірних питань»

Проблеми, виклики і тенденції «Місцевих-2020» за версією Олексія Кошеля:

1. Пандемія коронавірусу серйозно позначилася на виборчому процесі, зокрема на явці виборців. Про це заздалегідь говорили результати соціологічних опитувань, проте «українська влада (насамперед уряд і парламент) не впоралися з проблемою ковіду на виборах». «Фактично роль центральної влади обмежилася ухваленням постанови про затвердження протиепідемічних заходів. Але коштів на них не виділили. Також було питання до якості проєкту постанови: вона мала спірні пункти. Це була ключова проблема, і тепер нам треба робити все, щоб якісно забезпечити другий тур голосування».

2. Надмірна партизація виборів призвела до проведення передвиборчої кампанії фактично у всеукраїнському форматі. Увага була прикута не до місцевої проблематики, програм і стратегій, а до тез кампаній всеукраїнського рівня.

3. Низька якість виборчого законодавства. Багато проблем вирішувала ЦВК своїми постановами, які юридично мали спірний характер. Недосконалість чинного законодавства, що спричинила і де-факто легалізувала окремі порушення. Наприклад, досить поширеною була технологія виборчого туризму. Громадянам платили, щоб вони змінювали виборчу адресу, а в день виборів курсували автобуси для централізованого голосування у так званих «чужих громадах». Викриття таких схем у КВУ вважають значним досягненням на цих виборах.

4. Президентське опитування позначилося на виборчому процесі і могло дискредитувати незалежні соцопитування як дієвий і ефективний інструмент. «Останній тиждень перед днем голосування мав бути періодом, у який громадяни активно долучаються до обговорення ключових тем і програмних моментів виборчого процесу. Але на фоні проведення опитування інформаційні акценти були змінені на інші, які фактично не мають відношення до організації виборчого процесу». 

У день голосування з’являлися конфліктні ситуації на виборчих дільницях і поза ними. «Наші спостерігачі фіксували факти, коли анкетування по президентському опитуванню проводилося безпосередньо на виборчих дільницях, і вказували на порушення. Були спірні моменти, інтерв'юери виходили тощо. Були проблеми, пов'язані з тим, що інтерв'юери могли на власний розсуд тлумачити питання, по-своєму пояснювати специфіку Будапештського меморандуму, що багато хто сприймав як агітацію. Але була й інша проблема — протидія інтерв'юерам. Ми фіксували випадки, коли на інтерв'юерів тиснули, змушували їх відходити далі від виборчих дільниць, здійснювали спроби перешкоджання опитуванню», — пояснив голова КВУ. 

Олексій Кошель також назвав ключові завдання ОГС в аспекті виборів і під час їх проведення, і підготовки до них. Перше, за його словами, — участь у розробці змін до Виборчого кодексу, і з цим завданням впоралися вкрай погано. 

«З одного боку, надзвичайно важливим було впровадження низки норм, що стосуються питань реєстрації спостерігачів, гендерних квот тощо. Разом із тим, провалена робота по голосуванню внутрішньо переміщених осіб»

Олексій Кошель пояснив, що вирішити питання доступу до виборів й ключових послуг для окремих категорій (у тому числі ВПО) можна в єдиний спосіб — змінити механізм реєстрації громадян. «Натомість представники громадянського суспільства не зайняли спільної позиції і пішли хибним шляхом — через спрощення виборчої адреси. Таким чином, з одного боку, це вирішило питання голосування ВПО, а з другого — порушило базові принципи місцевого самоврядування і призвело до появи масштабних фальсифікацій на виборах», — пояснив гендиректор КВУ. Він додав, що масштабні механізми поліції вдалося спинити, але схеми з 50-100 виборцями мали місце, тому можна лише припускати, наскільки це спотворило результати волевиявлення громадян. 

«Відсутність спільної позиції представників громадянського суспільства призвело до низки проблемних моментів під час виборчих процесів»

Натоміть у ході виборів спікер відзначив досить злагоджену роботу представників ОГС. Зокрема — КВУ і «Опори». «Незалежно  від того, що ми використовували різні підходи і методики спостереження, у нас були різні особливості, але мені приємно, що у ключових висновках щодо виборчої кампанії, ключових проблем, необхідності реформування законодавства про вибори і політичні партії збіглася позиція КВУ, «Опори» і ОБСЄ. У тому числі — щодо президентського опитування. Це вказує, що робота здійснена на гарному фаховому рівні», — пояснив Олексій Кошель. 

Громадянська мережа «Опора»

Громадянскька мережа «Опора» займається незалежним, об’єктивним та рівновіддаленим від усіх політичних суб’єктів спостереженням за виборчим процесом з 2007-го. З роками активність у різних напрямках виборчого аналізу значно зросла. 

Зараз організація також надає рекомендації органам влади щодо врахування недоліків для організації наступних виборів, досліджує зберігання виборчої документації в архівах, сприяє розширенню наборів відкритих даних, які мають з’являтись у державних структур щодо виборчої тематики. «Опора» розробляє мобільні додатки та інтерактивні веб-сервіси з візуалізацією виборчих даних, висвітлює виборчий процес в усіх регіонах у форматі новин, займається просвітою виборців щодо виборчої тематики, аналізує політичну рекламу в соціальних мережах тощо. Також «Опора» єдина в Україні проводить паралельний підрахунок голосів на основі соціологічно обґрунтованої вибірки.

На виборах «Опора» традиційно проводить довготермінове та короткотермінове спостереження. 

Наприклад, цього року з серпня по всій країні працювали 188 довготермінових спостерігачів. Вони почали роботу ще до старту виборчого процесу, аби мати можливість зафіксувати, зокрема, й процес формування територіальних виборчих комісій, дочасну агітацію з боку потенційних кандидатів, їхню активність в соціальних мережах та розгортання штабів партій. Після офіційного старту — вони відстежували всі етапи виборчого процесу: від конференцій політичних партій з висування кандидатів до підрахунку голосів. 

У день голосування та ніч підрахунку голосів до них приєдналося більше 1500 короткотермінових спостерігачів. Вони безпосередньо були на дільницях та працювали в ТВК, визначених соціологічно обґрунтованою вибіркою, щоб отримані дані були репрезентативними для рівня всієї країни. 

«Опора» проводила навчання не лише для власних спостерігачів, а й розробила спеціальний онлайн-курс для працівників поліції, який пройшли та успішно завершили 55000 правоохоронців, розробила методичні матеріали щодо порядку реагування на різні види порушень. Також ми досліджували політичну рекламу в соціальних мережах, зібрали дані щодо видів агітації та її вартості з понад 3000 активних сторінок на Facebook. До речі, останній видалив сторінки, які поширювали фейкові соціологічні дані, чим допоміг в протидії дезінформації», — пояснила Ольга Айвазовська, координаторка політичних програм і голова правління «Опори». 

Цьогоріч основними викликами для спостереження стали нове виборче законодавство, зміни до Кримінального кодексу та Кодексу адмінправопорушень, протиепідеміологічні заходи. Голова «Опори» зазначила, що всі навчання і довготермінових, і короткотермінових спостерігачів відбувалися через онлайн-платформи, окремі теми тренінгів провели вживу за «кущовим принципом»: не всі одразу присутні, є розбивка по регіонах і темах, яких найбільше потребували учасники відповідно до рівня підготовленості та досвіду. 

«Опора» готувала презентації, посібники, вебінари та тренінги, а також проводила інструктажі та закупівлі засобів особистого захисту для спостерігачів

«Оскільки ми були зацікавлені належним чином документувати порушення, а не лише їх фіксувати для звіту, то велика робота була проведена і щодо цього питання», — додала Ольга Айвазовська.

Проблеми, виклики і тенденції «Місцевих-2020» за версією Ольги Айвазовської:

1. Зафіксовані спостерігачами порушення могли суттєво вплинути на результати волевиявлення у конкретних територіальних громадах. Причини їх появи були різними, відповідальність за них розподіляється між різними суб’єктами виборчого процесу і вони не були централізовано спланованими у межах країни. 

При цьому ОПОРА зафіксувала достатньо масові порушення процедур організації виборів і проведення кампаній, інциденти із недотримання порядку ведення передвиборної агітації та спробами підкупу виборців, зловживаннями адміністративними ресурсами та спотвореннями процедури зміни виборчої адреси. Частини таких порушень, зокрема процедурних, можна було б уникнути у разі завчасної підготовки держави до імплементації нового Виборчого кодексу, внесених змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення і належної просвіти членів виборчих комісій, представників політичних партій та виборців.

«Незалежні ОГС повинні працювати все ж в темі просвіти, освіти, захисту прав людини, в тому числі і політичних, а також доступу до правдивої незаангажованої інформації про вибори та їх учасників. Все інше вже є елементом політичної боротьби»

Рух «Чесно»

У міжвиборчий період активісти «Чесно» збирають інформацію про політиків, аналізують декларації, спостерігають за партбудівництвом, а також відвідують засідання парламенту і місцевих рад. 

«Чесно» працює у Києві й області. На виборах-2020 також у 208 окрузі (Чернігівщина), Харкові, Дніпрі, Івано-Франківську, Хмельницькому, Херсоні, Запоріжжі, Луцьку. На виборах працювали 11 спостерігачів. «Виборчий період — це короткий час, коли ми активно комунікуємо ці результати як такі, що мають стати фактором електрорального вибору», — розповіла директорка Руху «Чесно» Віта Думанська.

У цей час робота організації формально тісно пов’язана з етапами виборчого процесу: фіксація передчасної агітації до старту кампанії — формування «цифрових бюлетенів» — аналіз кандидатів у процесі реєстрації — інформування виборців про партії і кандидатів, яких вони висувають — аналіз фінансових звіти одразу після їх публікації. 

У день виборів — спостереження на дільницях і ведення цілодобового медійного марафону. 

Наступний етап — підготовка аналітики про те, хто пройшов у місцеві ради і що змінилося  у місцевому самоврядуванні.

Порівняно з минулими місцевими виборами, організація збільшила масштаби роботи. Напередодні місцевих виборів 2015 року «Чесно» мав близько 75 представників у регіонах. Тоді Рух втілював дві національні кампанії: «Чесна весна — відповідальна осінь» і «Стеж за грошима». Аналітики промоніторили прогульників міських та обласних рад і поінформував про це виборців, а також вперше порахував офіційні витрати на кампанію на основі фінансових звітів. 

У 2019 році у «Чесно» вперше працювали в режимі цілодобового марафону. «Цей популярний медійний формат не був притаманний громадським організаціям. Забігаючи наперед, скажемо, що він прижився, і цьогоріч його використовували не лише ми», — пояснила Віта Думанська.

«Ми зрозуміли, що нашим читачам сподобався мікс медіа і громадської організації, що спеціалізується на виборах»

Інформацію подавали у простій, зручній і зрозумілій формі текстової трансляції. Її доповнювали твітами, постами і відео. Перевагою, за словами директорки ГО, було те, що 80 відсотків інформації складали ексклюзивні дані «Чесно» з дільниць, а невелику частку — відомості ЦВК та екзит-полів. «Коли робили марафон вперше, звісно, було багато помилок. Починаючи від постановки завдання команді, закінчуючи банально великою кількістю помилок у твітах надвечір, коли люди були втомлені, і ми не оцінили обсяги роботи», — підсумувала Віта Думанська.  

За оцінкою очільниці Руху, у 2020 році марафон вийшов значно професійнішим. «Покращили процеси, краще підготували команду, зробили більше ставку на інстаграм, вели окремий репортаж у stories. Маємо понад 300 згадок у ЗМІ за добу — це, здається, наш рекорд», — додала Віта Думанська.

Викликом цього періоду для «Чесно» стала  пандемія: потрібно було захистити команду. Кілька тижнів до виборів команда Руху переважно перебувала на добровільній самоізоляції, щоб не підірвати роботу в день виборів.

«Цього року ми звертали увагу не лише на безпекові аспекти виборів, а й, до прикладу, на інклюзивність дільниць. Це речі, які здаються неважливими на тлі можливих порушень на виборах чи складних виборчих правил. Але про це важливо говорити»

Проблеми, виклики і тенденції «Місцевих-2020» за версією Віти Думанської:

1. Складність і погане розуміння виборчих правил.

2. Тривалий і проблемний підрахунок голосів.

3. Непрямий підкуп виборців, спекуляції на медичній темі.

Головними завданнями ОГС під час виборів Віта Думанська називає незалежне і позапартійне спостереження за виборами, превенцію і фіксування порушень, нагляд за належним підрахунком голосів. Важливі пункти — мобілізація виборців, просвітницькі кампанії щодо правил виборів, а цього року – щодо безпечного голосування. «Громадські організації у цій кампанії суттєво допомогли державним органам у комунікації зміни правил щодо місця голосування, заповнення бюлетеня та безпеки голосування», — зазначила голова Руху «Чесно». 

Центр демократії і верховенства права

Аналітично-адвокаційний центр ЦЕДЕМ працює в громадському секторі України з 2005 року. Він спрямовує зусилля на утвердження верховенства права, розвиток незалежних медіа та посилення ролі громадянського суспільства в Україні. Місія Центру — сприяти розвитку суспільства активних та відповідальних громадян.

Під час виборів ЦЕДЕМ працює за такими напрямками:

• моніторинг і аналіз законопроектів у виборчій сфері;

• просвіта виборців та інших суб’єктів виборчого процесу;

• надання юридичних консультацій виборцям, ЗМІ, кандидатам, членам виборчих комісій з виборчих питань;

• підготовка аналітичних документів, адвокація змін до виборчого законодавства. 

Зважаючи на запровадження нової виборчої системи, нових правил голосування та інших новел ЦЕДЕМ основний фокус зробив на виборчу просвіту, — розповіла Надія Шувар, юристка, заступниця директора Центру з програмного розвитку. З цією метою експерти ЦЕДЕМ розробили онлайн-курс «Місцеві вибори 2020». «Ми отримали заявки з усіх куточків України від осіб із різним статусом: виборець, кандидат, член виборчої комісії, спостерігач», — додала спікерка.

Також напередодні старту виборчого процесу ЦЕДЕМ провів ряд тренінгів для журналістів регіональних відділень Суспільного, де експерти Центру розповіли, як регулюється діяльність медіа під час місцевих виборів і як діяти журналістам, редакторам та продюсерам, аби якісно висвітлювати виборчу кампанію. 

«Важливою складовою  діяльності ЦЕДЕМ протягом виборчого періоду було надання консультаційної підтримки»

Окрім того, ЦЕДЕМ розробив та опублікував інформаційні матеріали (інфографіки, статті) з виборчих питань, зокрема, щодо особливостей роботи ЗМІ під час виборчої кампанії, виборчих комісій, а також щодо оскарження порушень і захисту виборчих прав тощо.

Проблеми, виклики і тенденції «Місцевих-2020» за версією Надії Шувар:

1. Якщо говорити комплексно — негативною тенденцією було внесення суттєвих змін до виборчого законодавства напередодні місцевих виборів, що суперечить міжнародним стандартам та значно ускладнило на практиці процедуру підготовки та проведення місцевих виборів.

2. Якщо говорити про процедурні порушення — мали місце вже традиційні порушення правил ведення передвиборчої агітації (агітація поза виборчим процесом, прихована агітація). Також мали місце порушення, повязані з публікацією результатів опитування громадської думки.

Щодо ролей ОГС на виборах Надія Шувар зазначила, що за результатами виборів, більшої уваги потребує як просвіта виборців, так і навчання членів виборчих комісій. «Так, ми маємо рекордно малу кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на місцевих виборах. Безумовно, на це є ряд причин, зокрема, недооціненість виборцями їхнього впливу на вирішення питань місцевого значення», — сказала вона. Окрім того, юристка ЦЕДЕМ відзначила важливою просвіту виборців і в позавиборчий період: «Дуже важливо донести до виборця необхідність моніторингу і контролю за діями влади, яку вони обрали на виборах».

VoxUkraine

Вибори — не основний фокус фактчекерів і медійних ГО. Наприклад, VoxUkraine не має представництв чи спостерігачів на місцях. Однак фахівці аналітичної платформи, що працює з 2014 року, випустили понад 10 матеріалів дотичних до теми виборів та децентралізації, а також планують організувати публічні дискусії за результатами виборів та про ролі ЗМІ у виборчий період. 

Юлія Мінчева, лідерка проєкту VoxConnector, розповіла, що команда займалася звичними напрямами: аналізом процесів, фактчекінгом, розвитком дискусії, у тому числі — в аспекті виборів.

Зокрема VoxUkraine оприлюднила аналіз чинних мерів-кандидатів в міські голови найбільших міст, перевірила твердження кандидатів 4 міст (1, 2), спільно з міжнародними партнерами висвітлила зміни до Виборчого кодексу та дискусії довкола нього (1,2, 3). 

«У телеграм-каналі «Виборча скриня» ми збирали важливі аналітичні та просвітницькі матеріали для журналістів та активістів»

Порівняно з попередніми виборами, у VoxUkraine звернули більшу увагу на регіони (раніше рідше перевіряли твердження місцевих політиків, до прикладу), та працювали над посиленням контактів з локальними медіа. Також активно включали в діяльність проєкти колег, у яких вибори — один із фокусів роботи: Центр спільних дій, Чесно, ОПОРА, Індекси прозорості та конкурентоспроможності міст. 

Юлія Мінчева говорить, що встигли реалізувати не всі заплановані ініціативи. Перепоною стали брак часу та ресурсу у партнерів, а також необхідність пошуку інших форматів співпраці з організаціями на місцях. 

Тенденції «Місцевих-2020» за версією Юлії Мінчевої: 

1. Низька якість, а часто і відсутність програм кандидатів та партій з чітким реалістичним переліком пропонованих завдань та кроків.

2. Брак якісної аналітики, що не надто сприяє усвідомленому вибору громадян. 

Важливими завданнями ОГС під час виборів спікерка назвала якісний та оперативний моніторинг та аналітика, а також просвітництво — особливо в світлі змін до Виборчого кодексу та нових процедур. Вони також залежать від місії конкретної організації та її основних компетенцій, налагодженої співпраці з локальними партнерами. 

«Важливий фокус не лише на великих містах-обласних центрах, а і на тому, що відбувається в менших громадах. Це в свою чергу вимагає розуміння місцевого контексту — що є викликом для національних ОГС»

«Хотілося б бачити більше зваженої аналітики, уваги до більшої кількості кандидатів (а не лише кількох лідерів), жвавої публічної дискусії з залученням багатьох сторін на  теми проблем та напрямів розвитку міст, але в цьому і велика роль місцевих медіа, не лише ОГС як таких», — резюмувала Юлія Мінчева.