“Енергоатом” завалив роботу і спровокував здорожчення електроенергії — Міненерго

КИЇВ. 17 листопада. УНН. Міненерго поінформувало, що відбувається в державній компанії “Енергоатом” та до яких наслідків це може призвести, передає УНН з посиланням на прес-службу відомства.

“У медіаполі вчергове з’явилася спроба звинуватити Міністерство енергетики у проблемах ціноутворення на ринку електричної енергії та роботи НАЕК „Енергоатом“. Зокрема, в ситуативному зростанні ціни на одному із сегментів — ринку „на добу наперед“, а також — в збитках держпідприємства та зменшенні виробництва електроенергії атомними електростанціями. При цьому, традиційно посилаються на затверджений Міністерством ще навесні цього року прогнозний баланс електричної енергії. Міненерго вважає за необхідне остаточно прояснити ситуацію з цих питань”, — зазначили у відомстві.

За даними Міненерго, які підтверджуються і даними “Енергоатома”, жодного обмеження роботи АЕС нині не існує. Натомість причиною сьогоднішнього дефіциту атомної електроенергії і як наслідок її здорожчання для промисловості є: несвоєчасне та неякісне проведення ремонтів енергоблоків АЕС, якими займався “Енергоатом”. До зими останній мав би завершити ремонти і вивести енергоблоки на потужність, однак цього не відбулось.

“„Енергоатомом“ зірвано ремонтну кампанію, затверджену Міненерго ще в 2019 році. Як наслідок, 2, 4 та 5 енергоблоки Запорізької АЕС не змогли вчасно вийти з ремонтів. Передбачаючи таку ситуацію, Міненерго регулярно звертало увагу керівництва підприємства на неприпустимості затягування ремонтів та вимагало дотримуватись встановлених у графіку термінів. Проте, непрозорість тендерних процедур спровокувала значну кількість оскаржень проведених закупівель та відміни торгів за рішенням суду чи Антимонопольного Комітету України”, — розповіли в Міненерго.

У міністерстві зауважили, що проведення ремонтів і вибір постачальників — виключна компетенція “Енергоатома”.

“А для перевірки законності проведених підприємством тендерних процедур існують контролюючі органи, в тому числі — в сфері державної безпеки. Тому, відповідальність за ситуацію, що склалася, лежить на менеджменті компанії, який не зміг організувати своєчасну закупівлю необхідного для ремонтів обладнання (резервних дизельних електростанцій, які є критично важливою складовою безпеки функціонування атомних енергоблоків). Як наслідок, через затягнутість ремонтної кампанії та необхідність усунення зауважень Держатомрегулювання щодо якості їх виконання, три енергоблоки ЗАЕС сукупною потужністю 3000 МВт не були вчасно підключені до мережі (станом на сьогодні один з блоків із запізненням повернули в експлуатацію, ремонт на двох інших досі ще триває)”, — інформує Міненерго.

Там додали, що Держатомрегулювання — це незалежний орган, на який не впливає жодна державна інституція, в тому числі, й Міністерство енергетики. Водночас Держатомрегулювання несе виключну відповідальність за безпеку роботи атомних енергоблоків і виконання зауважень цього органу — це необхідна умова безпечного функціонування АЕС. Без цього запуск атомних енергоблоків у роботу — неможливий.

“Особливо цинічно виглядають звинувачення в бік Міненерго щодо штучного обмеження виробництва електроенергії АЕС на фоні тих масштабних заходів, які вживались і вживаються в.о. Міністра Ольгою Буславець для стабілізації фінансового стану стратегічного державного підприємства”, — підкреслюють в Міненерго.

Там нагадують, що Міненерго і Кабмін цього року дали безпрецендентну можливість “Енергоатому” продавати близько 40% своєї електроенергії на аукціонах за ринковими цінами. За пропозицією “Енергоатома”, також було змінено модель ПСО, яка дозволила зменшити обсяги небалансів, покращити стан розрахунків та загалом — ситуацію на ринку електричної енергії.

Якби не своєчасна реакція Міненерго, “Енергоатом” створив би дефіцит атомної електроенергії взимку на рівні 4,2 млрд кВтгод. Водночас після відповідного доручення він знайшов ресурси надолужити 3 млрд кВтгод. Решта 1,2 млрд кВтгод — досі “вакантні”, розповіли в міністерстві.

“Лише після втручання в.о. Міністра і відповідного доручення ремонтної комісії при Міненерго „Енергоатомом“ було доопрацьовано попередньо подані графіки ремонтної кампанії на 2021 рік, що дозволило підприємству збільшити свої планові показники виробництва електричної енергії на майже 3 млрд кВтгод. При цьому, в енергосистемі наявний резерв до подальшого збільшення обсягів виробництва АЕС ще на 1,2 млрд кВтгод, який підприємство поки не може використати через неоптимальне планування графіків ремонтів”, — зазначають в міністерстві.

Та неефективна ремонтна кампанія АЕС не єдина прогалина в роботі “Енергоатома” за останні півроку. Одна з головних проблем — збут “Енергоатомом” електроенергії за ціною нижче собівартості.

“Окрім якості планування та виконання ремонтної кампанії також мають місце недоліки в стратегії продажів електричної енергії. Так, за серпень-жовтень при обсязі відпуску електричної енергії 16.6 млрд кВтгод на аукціонах „Енергоатом“ продав лише близько 3,3 млрд кВтгод, або менше 20%. При цьому, за середньозваженою ціною 1,12 грн/кВтгод. Водночас, 2,7 млрд кВтгод, або понад 16% від відпуску були продані на балансуючому ринку лише за 0,88 грн/кВтгод, що значно нижче, ніж ціна на ринку „на добу наперед“”, — розповіли в Міненерго.

Там також зазначили, що прогнозний баланс не може бути “алібі” для провалів “Енергоатома”.

“Чергові намагання звинуватити Міністерство в тому, що затверджений в квітні цього року прогнозний баланс „відключив“ зазначені енергоблоки АЕС і призвів до зростання ціни на ринку лише свідчать про нерозуміння ролі і місця цього документу в новій моделі ринку електричної енергії. Прогнозний баланс не вказує, якій генерації скільки виробляти електричної енергії в тому чи іншому місяці, а є основою для вирішення інших задач, пов’язаних із забезпеченням фізичної та паливної збалансованості функціонування об’єднаної енергосистеми України. В процесі своєї фінансово-господарської діяльності виробники визначають обсяги виробництва та ціну продажу на основі кон’юнктури ринку, яка формується на підставі балансу попиту та пропозиції з урахуванням вимог щодо забезпечення операційної безпеки функціонування ОЕС України, а не керуючись помісячними планами, які визначені Прогнозним балансом.

Зокрема, в травні виробництво на АЕС на 11% перевищило визначені прогнозним балансом показники. У липні „атомка“ виробила більше на 6% запланованого, у серпні — на 11%, у вересні та жовтні — на 10 та 14% відповідно. Водночас теплова генерація зменшила виробництво на 10% у липні, на 17% — у серпні, на 5% та 14% — у вересні і жовтні відповідно відносно прогнозних показників.

Таким чином, за наявності технічної спроможності ОЕС України (з урахуванням вимог операційної безпеки та балансової надійності) прийняти додаткову базову потужність — навантаження атомних енергоблоків ДП НАЕК „Енергоатом“, як найбільш конкурентного на ринку виробника електричної енергії, зростає безвідносно до затверджених в прогнозному балансі показників. При цьому, як було вже зазначено, Міненерго створює для цього всі передумови.

Тому, спроби окремих політичних діячів та медіа звинуватити Міністерство енергетики у провалах керівництва НАЕК „Енергоатом“ виглядають щонайменше непрофесійними, а як максимум — є спланованою інформаційною диверсією”, — резюмували в Міненерго.

Нагадаємо, цього року “Енергоатом” зазнав вже 5,3 млрд грн збитків проти прибутку минулого року. З квітня держкомпанією керує Петро Котін, який заблокував антикорупційну перевірку НАЗК на держпідприємстві.

За попередніми даними НАЗК виявило в “Енергоатомі” наступні порушення антикорупційного законодавства:

— працівники, які вчинили пов’язане з корупцією правопорушення, не притягнуті до дисциплінарної відповідальності;
— не перевірені факти неподання декларацій посадовцями “Енергоатома”;
— не створені канали для повідомлення про корупційні правопорушення;
в “Атоменергомаші” не було проведене службове розслідування за поданням Енергодарської місцевої прокуратури.

Своєю чергою “Енергоатом” дані НАЗК заперечив.