Білоруси, welcome to... Україна чи Польща?

Антилукашенківські протести в Білорусі, які розпочалися у серпні, приносять неочікувані результати. З країни почався відтік працівників ІТ-галузі.

Чи отримала Україна шанс стати Кремнієвою долиною Східної Європи? Чи, навпаки, Польща стане новим домом для цих фахівців? Як з'ясувалося, обидві країни мають два різні підходи, хоча мета у них одна – переманити до себе цих фахівців.

Білоруська влада, намагаючись приборкати кризу, спровоковану протестами проти обрання Лукашенка, робила спроби перекрити доступ до інтернету. Бізнес та працівники компаній ІТ-галузі, які підтримали протести, також зазнали тиску.

За таких обставин фахівці побоюються за життя і здоров'я, прагнуть знайти спокійне місце роботи і проживання. Цією ситуацією в основному намагаються скористатися сусідні Україна, Польща та Литва. І підставою для потенційного рішення, яку країну вибрати для еміграції, будуть не лише високі заробітки і умови праці, але й швидкість отримання такої пропозиції.

Про програми, які мають на меті заохотити білоруських айтішників до переїзду, розказали експерти: Матеуш Занєвич – аналітик програми Східна Європа та Юстина Орловська – уповноважена прем'єр-міністра Польщі у справах GovTech.

Як розпочати роботу в Україні

«У час нестабільності в Білорусі цей проєкт допоможе спеціалістам і фірмам з галузі ІТ при переїзді та веденні легального бізнесу в Україні» – читаємо на сторінці українського урядового порталу, яка має допомогти білоруським айтішникам. Уряд в Києві досить швидко скористався нагодою, аби залучити цих фахівців до себе, створивши сайт, що допоможе здолати формальності.

Попри те, що сайт трохи відлякує своїм дизайном, він містить всю інформацію, яка потрібна майбутньому співробітнику, щоб переїхати без зайвих проблем.

Достатньо глянути на крок №1: там список 50 ІТ-фірм, що працюють в Україні, біля кожної розміщено посилання на актуальні вакансії. Крок № 2: переїзд завжди вимагає виконання деяких формальностей, з цього приводу на сайті розміщено перелік документів, необхідних для отримання дозволу на роботу для іноземців. Крок №3: потрібно пам'ятати про коронавірус – корисним є посилання про онлайн-страхування. Крок №4: збираємо пакет документів, необхідних для отримання дозволу на роботу від міграційних установ. Посилання з адресою найближчого відділення також тут. Не забуваймо про особистий ідентифікаційний номер необхідний в Україні. Він стане в нагоді, наприклад, під час відкриття банківського рахунку (зауважте, тут є перелік документів, які потрібні для цього). Чи можна це зробити ще простіше? Звичайно – на сайті розміщено також список кориснихресурсів для пошуку місця проживання чи відкриття офісу. Щоб пошук інформації про проживання в Україні був більш зручним, редактори сайту помістили дані середніх цін для стандартних покупок, місячну вартість проїзду громадським транспортом чи середні ціни оренди квартир у найбільших містах (разом з порадами щодо винайму квартир).

Порівняно з українським веб-сайтом польский аналог видається занадто складним навіть для польськомовного користувача.

Але чи варто оцінювати зміст за обкладинкою?

Що пропонує Варшава?

Польща також створила спеціальний інформаційну службу – Бізнес-гавань. Її координаторами якої стали польська GovTech в Канцелярії прем'єр-міністра, Міністерство розвитку і Польське агентство з інвестицій та торгівлі у співпраці з Польським агентством з розвитку підприємств та польською фундацією Startup Hub. Як запевняють творці програми «завдяки цьому пакету послуг можна дізнатися, як швидко і правильно розпочати діяльність на теренах Польщі, отримати допомогу під час переїзду працівників і їхніх родин чи отримати правове та візове сприяння за формулою «бізнес-консьєрж». Польща також підготувала спеціальну пропозицію для родин айтішників, які вирішили працювати в країні, – це не лише віза, але й водночас можливість працевлаштування, створення власної фірми, а для наймолодших – додаткові години вивчення польської мови у школах.

«Наша програма більш ширша аніж українська пропозиція, – переконує Юстина Островська, уповноважена прем’єра у справах програми GovTech. – Україна створила веб-сайт, на якому зібрали інформацію, що стосується рішень та вимог, які необхідні для працевлаштування білорусів, однак, це рішення, які вже існують. У порівнянні з українським аналогом ми пішли далі, бо запровадили спеціальне лікування, створили пропозицію підтримки, що спирається, скажімо, на співпрацю з Польським готельним холдингом, де на преференційних умовах люди, які приїздять до Польщі, можуть оселитися».

«Наша програма рухається у трьох напрямках: по-перше, це шлях для фрілансерів або для фізичних осіб, які мають намір переїхати. В рамках цього напрямку, завершуємо процес обробки нормативних документів, згідно з якими білоруси можуть розпочати господарську діяльність в дуже сприятливих умовах. Це не типово для осіб інших національностей, які приїжджають до нашої країни – це пропозиція, створена спеціально для потреб активізації білорусів», – додала Орловська.

«В українському рішенні відсутня спеціальна підтримка працівників з Білорусі, а ми старалися її створити, – продовжує чиновниця. – Для фрілансерів створена спеціальна телефонна лінія. Публікуємо також спеціальні пропозиції працедавців, які розміщуємо на нашому сайті», – підкреслила співрозмовниця.

«Другий напрямок – програма для стартапів. Вони отримують індивідуальну допомогу, зосереджену на ефективному перенесенні своєї діяльності на територію Польщі. Третій напрямок – спеціальна програма адаптована для фірм. До кожної фірми індивідуальний підхід і підтримка Польського агентства з інвестицій та торгівлі», – пояснила Орловська.

«Ми одразу отримали сигнали, що ІТ-галузь у Білорусі переслідують найбільше. Перебуваємо на постійному контакті з цією галуззю, звичайно, за допомогою безпечних зашифрованих пристроїв, аби режим Лукашенка не довідався, хто планує переїзд до Польщі і не перешкодив виїзду цих людей», – зазначила вона.

Таке рішення, на її думку, добросусідське. «Наша галузь просто тішиться з того, що може допомогти цим людям і прийняти їх на свій борт в цей найгірший для білорусів час», – резюмує Орловська.
Та варто підкреслити, мова йде не лише про гуманітарну допомогу чи «щирість сердечну», але й, однозначно, про бізнес-інтерес.

За що бореться український ринок ІТ?

Донедавна Україна, попри те, що мала дуже великий і процвітаючий сектор ІТ, небагато уваги приділяла його розвитку. Коли в Білорусі цю сферу стимулювали, в Україні навпаки часто створювали перешкоди.

Та, видається, багато що зміниться: «У Білорусі знижено оподаткування для айтішників з 13% до 9%. Окрім того, сектори ІТ, нанотехнологій, робототехніки чи оптоелектроніки із виробництва безпілотників, що зареєстровані в технологічному парку під Мінськом, були цілковито звільнені від сплати ПДВ до 2049 року», – стверджує Занєвич.

За словами аналітика, різниця поміж ІТ-секторами обох країн також полягає у тому, як вони створювалися. «У Білорусі галузь створювалася з нуля. Ще кілька років тому ІТ- фахівці працювали лише в урядових структурах чи на держпідприємствах або силових структурах, де займалися контррозвідкою чи військовою електронікою. Більшість фірм в Білорусі створені переважно самими білорусами, які інколи навіть повернулися зі Кремнієвої долини (США). В Україні натомість можна говорити про філії потужних іноземних корпорацій. Тобто схема функціонування галузі цілком інша», – зазначив експерт. ІТ-ринок в Україні, за даними аналітика, більший, аніж в Білорусі, а свого часу був навіть більшим, ніж у Польщі. Одночасно, як підкреслює експерт, так просто важко порівнювати польський і український ринок ІТ. «У випадку Польщі і України, також говоримо про інший характер галузі: у Польщі створено багато вітчизняних компаній, натомість в Україні домінують іноземні корпорації», – підкреслив він.

«Побіжний погляд на статистику дозволяє нам говорити, що польський ІТ-сектор тепер понад удвічі більший від українського, якщо мова йде про кількість працівників, і майже у шість разів – з точки зору вартості. Польща володіє кращими можливостями для білоруських фахівців», – переконує Островська.

Що заважає створенню української Кремнієвої долини?

«Україна вже володіє потужним ІТ-сектором, це великий ринок. Лише у Києві працює така кількість айтішників, як в усій Білорусі. Дуже висока конкуренція – на ринку багато фірм і достатньо зовнішніх інвестицій. Проблема швидше полягає в тому, що донедавна цей ринок не сприймали всерйоз. Уряд його не стимулював, він розвивався сам по собі. Там є потужний потенціал, дешева робоча сила, яка відсутня на Заході, і попри це, ще й висококваліфікована», – підкреслив експерт Занєвич.

Веб-сайт, що містить ключову інформацію для програмістів, які прагнуть переїхати працювати в Україну, – це просто «вишенька на торті» проектів, які пропонує український уряд, аби зміцнити цю сферу економіки новими фахівцями. Президент Зеленський, скориставшись внутрішніми проблемами свого сусіда, комплексно підійшов до прийому доступних на ринку білоруських фахівців. Він ініціював підготовку законів, що лібералізують процедури працевлаштування працівників ІТ-галузі з-за кордону, а білоруса Дениса Алейнікова, який раніше відповідав за створення Білоруського парку високих технологій, було призначено на посаду радника міністра цифрової трансформації України.

«Посада радника міністра цифрової трансформації України створювалась саме для того, щоб збудувати в Україні» свою Кремнієву долину, аналог технологічного парку, що працює в Білорусі», – переконаний Занєвич.

На думку експерта, залучення до проекту Дениса Алєйнікова, безумовно іміджевий крок. «Це сигнал, що Україна спробує повторити білоруський сценарій розвитку ІТ-галузі», – припускає Занєвич.

Які ж перешкоди можуть з'явитися на цьому шляху? Причини можуть бути достатньо традиційними – звична корупція чи політична боротьба.

«В українській реальності дуже часто відбувається так: ідея прекрасна, залучені до її втілення люди знамениті і відомі, а потім, десь на рівні Верховної Ради проект закону гине або блокується, або з'являється багато дивних поправок, які повністю спотворюють суть ідеї і з усього задуму нічого не входить. Чи інше: досконалий проект розбивається об рифи корупції, чи складнощі правової системи. Треба почекати поки усі закони і розпорядження, що гарантуватимуть діяльність технологічного парку будуть ухвалені, втілені в життя і почнуть функціонувати. Отоді й зможемо їх оцінити», – вважає експерт.

Польща чи Україна. Кому вдасться?

Занєвич визнає: попри все Україна має переваги перед Польщею. В основному вони пов'язані з культурною близькістю і мовою. «Білорусові, аби переїхати до України, не треба сильно заморочуватися. Він може легко спілкуватися в Україні російською. А якщо будуть впроваджені всі заявлені пільги, то такі фахівці фактично опиняться в «білоруських» умовах», – переконаний експерт.

«Натомість, Польща – це ринок ЄС, його переваги – свобода пересування людей, товарів, послуг та капіталу. Це щось таке чого ані Україна, ані Росія не стані забезпечити», – нагадує Островська. Вона визнає, що є випадки, коли білоруські фірми перебазовуються до України, але вважає це тимчасовим явищем. «Думаю, вони роблять це, аби потім переїхати звідти до Польщі», – додала уповноважена прем’єра у справах програми GovTech при польському уряді.

Аналітик Занєвич також зазначає, що багато фахівців зі сфери ІТ емігрували до Польщі з України, або з Білорусі. Як не важко здогадатися, головним стимулом переїзду стали високі заробітки. Платня в польському секторі ІТ вища. Були навіть випадки переїзду фірм з усім колективом з України до Польщі, лише через те, що тут кращий клімат для праці.

Хоча загалом в Україні, як і на всьому пострадянському просторі технічна, математична та ІТ-освіта знаходиться на високому рівні. Автори доповіді «Розробка програмного забезпечення в Україні, Польщі, Білорусі та Румунії» підрахували університети, які готують фахівців у галузі ІТ. І от в Україні фахівців такого спектру готують 150 університетів, 31 – у Польщі та лише 14 у Білорусі.

За матеріалами видання СyberDefence24.pl

Переклав Володимир Олійник