Індекс сталості організацій громадянського суспільства в Україні зростає — дослідження

В Україні за 2019 рік покращилося правове середовище, організаційна спроможність та фінансова стійкість організацій громадянського суспільства (ОГС). Решта критеріїв — здатність досягати системних змін на рівні політик, надання послуг, секторальна інфраструктура та публічний імідж — залишилися без особливих змін. Про це повідомили в УНЦПД, який визначає Індекс сталості організацій громадянського суспільства в Україні.

Індекс сталості організацій громадянського суспільства (Civil Society Organisations Sustainability Index — CSOSI) — інструмент для оцінки міцності та загальної життєздатності сектору ОГС, який охоплює 73 країни світу. Фахівці щороку оцінюють ситуацію за сімома показниками. Це дозволяє визначити особливості розвитку сектора і його проблеми, а також порівняти аналіз розвитку організацій у географічній і часовій площині.

Під час презентації Індексу менеджерка проєкту в Україні Валерія Скворцова відзначила, що Україна залишається країною із найвищою сталістю ОГС у своєму субрегіоні, до якого також входять країни пострадянського ареалу (Білорусь, Росія, Молдова, Грузія, Азербайджан та Вірменія). Індекс дорівнює 3,2 у проміжку 1–7 балами, де 1 — найвищий бал. 

У порівнянні з 2018 роком показник Індексу сталості організацій громадянського суспільства в Україні підвищився на 0,1. «Показник сталості підвищувався з самого початку проведення  дослідження, і на сьогодні, на рівні з 2017 роком, ми маємо найкращі умови розвитку ОГС за весь період оцінки», — резюмувала менеджерка проєкту.

Керівник програми розвитку громадянського суспільства УНЦПД Максим Лациба, який брав участь у розрахунку Індексу, відзначив позитивні зрушення у питаннях правового середовища для ОГС. Експерт позитивно оцінив скасування у 2019 році електронного декларування для активістів та громадських організацій, запровадження послуги онлайн-реєстрації для ОГС, можливість для громадських організацій здійснювати підприємницьку діяльність тощо. «Зареєструвати громадську організацію тепер можна швидше, ніж товариство з обмеженою відповідальністю. Це показує, що адвокаційні здатності у громадського сектору нині на високому рівні», — пояснив він.

Серйозним викликом Максим Лациба назвав постійні напади на активістів та недостатньо ефективне їх розслідування.

Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання», відзначив, що організації стають більш спроможними і важливішими для людей, бо «громадські організації з'являються традиційно там, де на їх діяльність є попит».

Консультантка УНЦПД з питань публічного фінансування ОГС Дар’я Сидоренко, сказала, що у 2019 році зросли можливості отримати державне фінансування організацій. Уряд виділив ОГС 887 млн грн (у 2018 році сума сягала 368 млн грн). 

«ГО постійно роблять крок уперед у розвитку публічного іміджу. Але ці ваги постійно врівноважуються зусиллями наших опонентів. Ні для кого не є секретом, що в Україні є досить сильна опозиція реформам, які представляють громадські організації. Ця опозиція представлена переважно олігархічними і проросійськими силами. Вони вкладають дуже багато зусиль для дискредитації громадянського суспільства як такого», — пояснив Олександр Равчев, PR-спеціаліст, член правління «Клубу Піранья».

Переглянути повну версію обговорення можна за посиланням. 

Нагадаємо, експерти моніторингу «Барометр ОГС: оцінка середовища для громадянського суспільства у країнах Східного партнерства» констатували, що за рік відбулися незначні зміни в правовому полі для ОГС, а реальні умови для їхньої роботи в Україні поступово погіршуються.

У 2020 році 140 ГО країни, понад 200 експертів, представників органів державної та місцевої влади і бізнесу створили «Карту правових реформ для громадянського суспільства».  Її презентували в червні 2020 року, упродовж липня тривало її обговорення в регіонах, а 30 вересня розробники представили фінальний варіант дороговказу реформ. У листопаді ЦЕДЕМ презентував цифровий інструмент моніторингу за виконанням Карти.

У кінці жовтня завершилися регіональні обговорення проєкту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства 2021-2025.

Раніше прем'єрміністр Денис Шмигаль заявив, що формування ефективного громадянського суспільства — ключовий виклик для нього. Голова Кабміну публічно підтримав пропозицію щодо участі громадськості в розробці та реалізації нової Нацстратегії.