Три тези: День гідності та свободи

Україна відзначає День гідності та свободи. Цей пам'ятний день з'явився відносно недавно і пов'язаний із глобальними подіями всередині країни, які, як багато хто вважає, давали старт новому витку нашої історії.

Згадаймо про історію виникнення та про те, що взагалі важливо знати про сьогоднішній день.

Теза 1

Цей день з'явився на честь двох революцій

День гідності та свободи - свято, яке відзначають щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої у 2004 році та Революції гідності у 2013 році.

Він з'явився

У 2014 році завдяки указу президента України Петра Порошенка.

Установлений

"З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження і донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також надання належної поваги патріотизму і мужності громадян, які восени 2004 року і в листопаді 2013 року - лютому 2014 року повстали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави і її європейського вибору...".

Теза 2

Цей день - наступник іншого свята

День гідності та свободи – наступник Дня свободи, який відзначали 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005-2011 рр.

День свободи було скасовано указом президента Віктора Януковича.

Теза 3

З розслідуванням злочинів на Майдані є проблеми

Вже сім років тривають розслідування вбивств на Майдані. І все ще неясно, скільки часу знадобиться, щоб ці розслідування завершити.

На початку листопада минулого року президент України Володимир Зеленський пообіцяв посадки в багатьох справах. Зокрема, й у справах про вбивства на Майдані.

"Наприклад, справа Майдану. Зараз цією справою починає займатися прокурор Чумак, він повинен створити групу, він її вже створив. І, дійсно, справа розглядалася 6 років. І ми, як суспільство, не бачимо дійсного результату цієї складної справи. Я впевнений, що буде", - пообіцяв тоді Зеленський.

Попутно з обіцянками президента події щодо справ Майдану тоді розгорталися досить стрімко.

Спочатку стало відомо про ліквідацію управління організації та процесуального керівництва в кримінальних провадженнях щодо злочинів спеціальної категорії, яке очолював Сергій Горбатюк.

Натомість тодішній генпрокурор Руслан Рябошапка створив Департамент ГПУ у справах Майдану. Головою департаменту було призначено Віктора Мисяка.

За два дні Горбатюк заявив, що розслідування справ Майдану на сьогодні фактично призупинено.

Він зазначив, що у справах Майдану на той момент повідомлено про підозру 448 особам, до суду скеровано 298 обвинувальних актів і є 57 вироків.

"Тобто роботу величезну зроблено, вона тривала, вона тривала, але, на жаль, на сьогодні її фактично припинено", - сказав начальник департаменту.

У ГПУ тоді заяву Горбатюка спростували.

"Поширювана інформація про нібито зупинення розслідування проваджень щодо злочинів, скоєних через масові протести у 2013-2014 рр., є неправдивою і маніпулятивною", - було сказано в повідомленні.

"Згідно із законодавством України, органи прокуратури з 20 листопада втрачають право на досудове розслідування, і всі провадження після аудиту має бути передано відповідним органам досудового розслідування", - додали в ГПУ.

Рік по тому ситуація така

За словами нинішнього генпрокурора Ірини Венедиктової, нині триває розслідування в 60 кримінальних провадженнях. Від початку року підозру оголосили 37 людям.

Зокрема, 26 правоохоронцям, трьом суддям та 8 цивільним особам.

Крім того, судді обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою (заочно) 27 підозрюваним. Також у 2020 році прокурори скерували до суду 19 обвинувальних актів стосовно 25 осіб. Серед них 6 суддів, 13 правоохоронців та 6 цивільних осіб.