"Як сніг на голову!". Приказки і крилаті вислови: здивуйте рідних своєю колоритною українською!

З першим снігом у мережі посипалися і наші чудові вислови "Як сніг на голову", "Як торішній сніг", "Ні сіло ні впало". І це не могло бути непоміченим: краса завжди вражає, а краса рідної мови, її різноманітність, гнучкість, злободенність і актуальність - і поготів!

Тому й виникла така тема і мета: зібрати найпоширеніші фразеологізми, приказки, влучні слівця, щоб і пригадати їх, і використовувати, бо, може, хто й забув. Мова - жива і розвивається разом з людиною, для неї також важлива практика, повторення, щось новеньке у ній  і те, що давно закріпилося, стало народним. 

Я запитала друзів і знайомих у мережі про їх улюблені фразеологізми і приказки і була приємно здивована: за кілька хвилин мені їх написали стільки, що справді можна створювати посібник! Це значить, що ми їх знаємо, що користуємося, дуже любимо і цю частинку нашої мови, у якій зібрані наші мовні перла.

Хотілось написати певну кількість крилатих виразів, наприклад 20, але де там! І кінця-краю нема нашим старим добрим приказкам, правдивим фразеологізмам і просто влучним слівцям, які писали знавці, носії мови, люди, яким не байдужа мова, які в буквальному сенсі насолоджуються нею. І цим її роблять крилатою і соковитою!

Пригадаймо терміни, про які йтиметься, щоб бути, так би мовити, у всеозброєнні. 

Фразеологізм простою мовою - це "крилатий вислів". Тобто таке поєднання слів, яке утворює неподільну і цікаву конструкцію.  

Приказка - це також сполучення слів, яке примовляється при певній дії, повчальні, але без прямого висновку,  це слова в переносному значенні.

І це - те, що робить нашу мову квітучою! Власне, це - далеко не всі мовні спектри, але зупинимося наразі на цих.

Родинні діалоги

"Ловити окуня" - дрімати, куняти

Киянка Світлана Чепурная приємно потішила: "На днях сказала до чоловіка: "Не лови окуня", він розсміявся і попросив ще щось таке згадати. Я йому:

Ти мені потрібен,як торішній сніг.
У тебе взимку снігу не допросишся.
 З тебе толку, як з гуся вода (нема жодної користі і допомоги).

Ти так поспішаєш, як свекор пелюшки пере.

Він перестав сміятися і лише запитально на мене дивився. І тоді, не втримавшись, розсміялася я: "Ти ж сам попросив", а я могла ж ще більше "відважити солі" (відповісти образливо). Він людина з гумором,частенько так спілкуємося".

Так, гумор - це те, що має бути в нашому житті. І гарні фрази - з ним!

Культурні діячі - за мовне розмаїття! 

Анжеліка Рудницька, наші співачка і культурна діячка, постійно наголошує про мовну культуру, про важливість рідної мови, на її красі і багатогранності. Її улюблені фразеологізми:

Не приший кобилі хвіст (не до місця, не вчасно, не до теми).

Баба з воза - кобилі легше (коли щось нав'язливе зникає саме собою).

Користуйтеся цими давніми і мудрими крилатими висловами!

Леся Королюк, співачка:

Коло доброго чоловіка - жінка, як ружа!
Коваль коня кує, а жаба ногу підставляє!
Не видів Гриць нагавиць, а як уздрів, та й умлів!
Краще з мудрим загубити, як з дурним найти! 

З ким поведешся, того й наберешся!

Скажи хто твій товариш і я скажу хто ти!

Любов Сердунич - мовознавиця, письменниця, дослідниця народної творчості:
З косацьких:

Добре ім’я - найбільше багатство.

Або волю здобути, або вдома не бути.

Береженого Бог береже, а козака - шабля.

Б'є не сильний, а сміливий.

Бережи честь ізмолоду.

Моя хата скраю - першим ворога стрічаю!

До булави треба й голови!

За моє жито мене ще й бито.

Або пан, або пропав.

Мовчи, глуха, - менше гріха.

Хоч піду в церкву, та молитись не буду.

Язиком молоти - не ціпом молотити.

Терпи, козаче, - отаманом будеш.

Робить - як спить.

(Ці  та багато іншиз прислів'їв та приказки Любов Сердунич збирала по всій Україні з різних джерел, а опублікувала у збірках "Вустами правди і болю", "Барва смерті - 33-ій", "І слово боролось").

Раїса Дорошенко-Солонар розповіла, як говорять у її регіоні:

Сім літ мак не родив і голоду не бУло;
Овва! вискочив, як Сірко з пасльону ( або як Пилип з конпЕль);
Як не кінь в*рав, то підвода переїхала, або Не вмер Данило,так болячка задавила;
О! Скаче, як жаба на очерет!
С*ала- мазала - в пічку лазила;
с.Тарасівка, Первомайський р-н, Миколаївська область.
Що нового? Піймали голого, перехрестили і далі пустили;
Який ти родич? Василь бабі сестра вперве;
 Досвідання, жінчин брат ( коли не хочете продовжувати розмову);
А він гарний? Кучерявий, як баран: двічі в ярмарок водила, поведу ще й на базар.
с.Понори,Талалаївський р-н,Чернігівська обл.

Лілія Цвіт, власниця ютуб-каналу українською мовою:

 Яке їхало - таке здибало (про схожість)

Не все в неділю свято.

 Свій свояка  бачить здалека 

Не все те золото, що блищить

З миру по нитці - бідному сорочка.

Бабуся казала : "коли з діда пан"

Свій до свого по своє

Життя прожити - не поле перейти

Що здихне, то збрехне

Шляк тя не втрафе, корона не впаде.

Божена Антоняк, видавчиня, перекладачка:

Два рублі вкупі (баба казали, як хтось химерний дуже, Львівщина).

Хочеш на грушу залізти і с*аку не обдерти (чоловікова баба, значення - як хто хоче щось без зусиль здобути, Слобожанщина).

Загорілось г... в жопі (свекруха казали, тобто як комусь дуже спішно щось, теж Слобожанщина).

Зібралися як в корці маку (стовпилися).

Через дорогу навприсядки (про далекі поняття).

Нашому тину двоюрідний пліт

Бабі через улицю бондар (дуже далека рідня)

Треба комусь, як до дупи дверцята (є й гірші варіанти, значення - зовсім не потрібно)

Роксолана Сьома, мисткиня:

Буквально щойно згадувала бабусине: " навчи дупу пе...діти - вона все того буде хтіти".

А ще казала: "Красу на тарелі не ріжуть", "В кого коса тоненька - в того доля солоденька", "Більше днів, ніж ковбасів", "Хто посередині - той на золотій перині", "Дурному полу ріж - а сам втікай", "Не всіх дурних війна забрала". Я люблю: "Вчи-вчи, а нема з ким на люди вийти".

Анна Багряна, письменниця:
На городі бузина, а в Києві - дядько (абсолютно різні поняття, які намагаються якось поєднати).

''Не знала баба клопоту, купила порося''...
Наталя Патрік:
З паном по-панськи,а з хамом -  по-хамськи.
Видно пана по халявах.
І сучасна:  Чим далі в ліс- тим товщі партизани.
Алла Паутова:
Два чоботи - пара.

Рибак рибака бачить здалека. 

Рука руку миє.

Олена Полевецька, редакторка,  про буковинські крилаті вислови:

Вчися, вчися - дурнем вмреш.
Мир поміж вами - миска з пирогами.
Гарбуз буні твоїй (це буковинське: буна - то бабця, означає - та нехай так і буде).
Очі бояться, а руки роблять.
Щоб тебе качка копнула.
Хай буде гречка - лиш не суперечка.

Очі бояться, а руки зроблять (не варто себе накручувати, а робити).

Оксана Смерек, письменниця:

Біг пес через овес

Як п'яте колесо до воза

 Як рибі парасолька (про щось абсолютно зайве).
Ольга Залецька:

Біг пес через овес, не шкодило псові. То нехай же не зашкодить і тому вівсові

Чим горшок накипів - тим черепки пахнуть.
Дід про шило, а баба про мотовило.
Найшла коса на камінь.
Береженого Бог береже (про необхідність дбати про себе).
Хто терпен - той спасен.
Зміняв шило на мило.
Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Де двоє б'ються, там третій користає.
Не святі горшки ліплять.
Обіцянка-цяцянка, а дурному радість.
Обіцяв пан кожух і слово його тепле.
Поцілував клямку (дверну ручку) (тобто нікого вдома не застав).

Олена Зварич, журналістка:

На Сумщині навчила мене цікавезної приказки - "лизнути гузна навскоси". Значення -  піймати облизня.
Це вам не "горобцям дулі тицяти" чи "жабам  цицьки дати" - жартує приказками пані Олена.

Давати горобцям дулі - байдикувати, ходити без діла. 

Іванна Братусь, письменниця, психолог:
Щоб щастя на тебе впало та не покидало

Подруги-львів'янки - дівчата, які по слово в кишеню не лізуть. Підкинули такі "нагадування":

Юля Стець-Грещук - вчителька:
То тобі не свиням хвости крутити.
Най го вдре
Насироматири
Як рак на горі свисне
Думай головою шо буде над головою
Ні риба, ні м'ясо
Ти не доляр, шоб всім подобатись
Шоб всі так жили
Марта Левицька - художниця:
Най го качка копне в задницю .
Маєш тобі бабу радість 
Причепи кобилі хвіст 
Хлоп як жаба - сильніший як баба

А ще молоді господині говорять про родинні цінності:

Оксана Копиняк: 

Чоловік і дружина - міцна родина!

Надія Бутин:

Усюди добре, а вдома краще!

Міла Землянська:

Де народився-там і згодився!

Не кажи "гоп" поки не перескочиш.

І дуже подобається "от тим то й ба!".

 Іра Онишкевич

Серце не камінь.
Небо прихилити (бути готовим на все заради чийогось щастя).
Ольга Соломка

Гав - та в кубло, аби сонце не пекло.
Аліна Сказко:
За дурною головою і ногам нема покою.

С*ала, мазала - глини не хватило
Оля Пасічник:
Чого не надійся, того сподійся

Людмила Верещак:

Шила-шила. Та й дупу зашила!

Олександра Кірій:

Нема-нема, та й оберемок!

Ірина Цабак-Селівончик:

Відповідь на запитання: як справи - "Добре, а будуть ще краще!"

Наша мова - іскрометна, влучна, багатогранна і дуже образна. Крилаті вислови, приказки, примовки, влучно підібрані слівця - це її відтінки, її багатство і гнучкість. Вживайте їх вдома і на роботі, і ви вразите людей своєю начитаністю, ерудованістю і мудрістю!