Есть ли жизнь после коммунизма? - 5 книг, которые развеивают мифы

Автори цих книжок – чи то мандруючи пострадянським простором, а чи згадуючи радянські часи – нагадують про епоху, коли Комітет держбезпеки створював віртуальну реальність, в якій життя людей повністю ізолювалося від решти світу. У такій системі було легко приховувати вбивства інакомислячих, розправи над черговими "ворогами народу" і дисидентами, а також переписувати історію. Як саме це вплинуло на життя майбутніх поколінь – можна дізнатися з цих сумних, але правдивих історій.

Славенка Дракуліч. Кафе "Європа". Життя після комунізму

К.: Yakaboo Pablishing, 2020

У цій відвертій екскурсії міським життям Будапешта, Тірани, Варшави та Заґреба, які ще продовжують акліматизацію в пост-комуністичних реаліях, її авторка – відома хорватська письменниця не пропонує простих рішень чи політично-знеболювальної терапії. Вона просто фіксує побачене по той і це бік колишньої залізної завіси, пропонуючи свої точні, але людяні спостереження, цінні потужною емоційною відвертістю та ограненою ясністю інсайтів. "Подорожній також помітить багато прозаїчних моментів, як от повсюдний дивний та нав’язливий запах, брудні вулиці, зіпсуті зуби місцевих, дивне ставлення до грошей, проблему з громадськими вбиральнями, те, що більшість людей брешуть чи хитрують, або ж мають звичку обвинувачувати інших у кожній своїй невдачі... – констатує авторка. – Не достатньо стверджувати, що справа в різному сприйнятті минулого чи концепціях часу. Але відвідавши ці краї, ви швидко усвідомите, що ми, східноєвропейці, існуємо в іншому часовому поясі. Ми живемо в цьому столітті, та, водночас, успадкували минуле, сповнене міфів та казок про кровну та національну приналежність".

Залця Ландман. Моя Галичина. Край за Карпатами.

Чернівці: Видавництво 21, 2020

Більшість подій у цій книжці розгортається у Східній Галичині й зокрема Жовкві, рідному місті авторки, а її головний колективний персонаж – найближче оточення: батько й мати, дідусі й бабусі, дядьки й тітки, кузени й кузини, друзі й знайомі. Саме вони є оповідачами або дійовими особами плетива нескінченних історій, які утворюють наративний простір цих спогадів. А поза тим тут діють також десятки інших персонажів – епізодичних і випадкових: польські поміщики, українські селяни, хасидські вундеррабі, австрійські гусари, російські козаки, єврейські комерсанти, орендарі, шинкарі, шадхени (шлюбні посередники), жебраки, міські божевільні, священики, черниці, няні й служниці тощо. Під пером швейцарської письменниці ще раз колоритно постає автентична панорама Східної Галичини початку 20 ст. – з усім своїм розмаїттям, буднями й святами, соціальними контрастами й історичними катаклізмами. "Змінилися, однак, коментуючі надписи біля зброї в "Міському музеї Лемберга", – згадує авторка львівські новини недалекої давнини. Спочатку алебарди й бердиші були означені як зброя середньовічної міської сторожі Лемберга. А про шаблі з їхніми розкішними, тонкими грифами, можна було вже з надписів, Які були вигравійовані на лезах, довідатися, що ці розкішні мистецькі витвори аристократи дарували своїм синам на повноліття чи до дня чоловічої зрілості. За потенційних ворогів тут, у цій найсхіднішій частині країни, вважали, через сто років після перемоги над турецькими військами та їхнього вигнання з простору слов'янських поселень, безумовно, росіян. Але що ж стояло на коментуючих табличках тепер? Це була – так гласили віднині надписи – зброя бунтівливих селян-кріпаків, якою вони билися з польськими магнатами".

Вахтанг Кіпіані. Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР.

Х.: Vivat, 2019

Героя цієї книжки, як відомо, в Україні його не друкували — збірки віршів ходили по руках у самвидавному вигляді, а публікували їх лише за кордоном. Участь у русі незгідних з русифікаторською й антиукраїнською політикою, активна правозахисна позиція двічі приводили Василя Стуса на лаву підсудних — за статтею "Антирадянська агітація і пропаганда". Тож у цій книжці зібрано документи з шеститомної кримінальної справи, яка зберігається на полицях колишнього архіву КДБ УРСР у Києві (нині — Галузевий державний архів СБУ). Як і за що було заарештовано поета? Хто під час процесу намагався врятувати Василя Стуса, а хто зробив усе, щоб він назавжди зник за ґратами політичної зони на Уралі? До матеріалів 1980 року ми додали кілька публікацій, з яких читачі дізнаються про маловідомі факти життя, ув'язнення та загибелі одного з найбільш визначних не тільки українських, а і європейських поетів ХХ століття. У книжці вміщено архівні документи зі справи Василя Стуса (протоколи обшуків, допитів, листи, статті і т. д.), фотографії, статті Вахтанга Кіпіані, а також відомих дисидентів — Василя Овсієнка, Леоніда Бородіна. Додано останні прижиттєві нотатки Стуса — "З таборового зошита", таємно передані з табору на волю.

Олег Сенцов. Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки.

Л.: Видавництво Старого Лева, 2020

Перша книжка у цьому двотомнику – тюремний щоденник, який кремлівський в’язень Олег Сенцов почав вести у травні 2018 року, на третій день після того, як оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити українських політв’язнів. День за днем, протягом 145-ти днів, незважаючи на моральний тиск і фізичне виснаження, дрібним нерозбірливим почерком у зошиті Олег відверто, різко і гранично точно фіксував свої тюремні будні в російській в’язниці, спостереження і думки. Після звільнення автору дивом вдалося вивезти свої записи із Росії. Так само друга книжка – це збірка малої прози Олега Сенцова, написана в російській тюрмі. Що відчуває людина, вперше потрапивши до в’язниці? Як за товстими стінами й тьмяними вікнами з подвійними ґратами, у тісних і брудних камерах живуть арештанти? Яких правил і законів доводиться дотримуватися, опинившись там? Автор розповідає про життя в’язнів та про обставини, що привели їх у неволю, максимально об’єктивно й відсторонено – не виправдовує, не засуджує, лише засвідчує. Разючі, часом жахливі факти поруч із вивіреними точними деталями створюють переконливе тло, на якому й розгортаються події чиїхось життів. Автор здебільшого не робить висновків — він залишає це право читачеві.

Олександр Щерба. Щеплення від мороку.

К.: Дух і Літера, 2020

Ця збірка статей відомого українського дипломата Олександра Щерби присвячена ключовим питанням міжнародного та українського розвитку. В яскравій публіцистичній манері він викладає свій погляд на найболючіші теми українського життя, аналізуючи їх з точки зору двадцяти років перебування на дипломатичній службі та тривалого досвіду проживання в таких країнах, як Німеччина, Австрія та Сполучені Штати Америки. Книжка зацікавить тих, хто цінує нестандартний, гострий погляд на міжнародну та внутрішню українську політику. Автор не боїться називати речі своїми іменами та висловлювати думку щодо питань, які викликають бурхливі дискусії у суспільстві.